Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна за Вльору алб Lufta e Vlorës італ Guerra di Valona або Війна 1920 року алб Lufta e Njëzetës війна між князівством

Війна за Вльору

Війна за Вльору

Війна за Вльору (алб. Lufta e Vlorës, італ. Guerra di Valona) або Війна 1920 року (алб. Lufta e Njëzetës) — війна між князівством Албанія і королівством Італія, що йшла з 4 червня по 3 вересня 1920 року на території Південної Албанії і зокрема області Вльора. Албанські повстанці, які поступалися за чисельністю і озброєнням італійцям, зуміли домогтися перемоги і визнання незалежності Албанії: обговорення меж молодої держави на Паризькій мирній конференції остаточно завершилося лише після закінчення війни за Вльору. Цей конфлікт вважають поворотним моментом в історії незалежної Албанії.

Війна за Вльору
image
За годинниковою стрілкою зверху донизу: італійська військова база; албанські солдати на позиціях; гармати, які захопили албанці

За годинниковою стрілкою зверху донизу: італійська військова база; албанські солдати на позиціях; гармати, які захопили албанці
Дата: 4 червня — 3 вересня 1920
Місце: Південна Албанія
Результат: Перемога Албанії
Сторони
image Албанія image Італія
Командувачі
image Казім Кочулі
image [en]
image 		image Джованні Джолітті
image [en]
image [en]
Військові сили
4 тис осіб 20 тис осіб, частини артилерії та флоту
Втрати
3 тис загиблих від 2 до 3 тис загиблих

Передісторія

Перед вступом у Першу світову війну на боці Антанти 1915 року Королівство Італія підписало таємну Лондонську угоду, за якою зобов'язувалося вступити у війну проти Німеччини й Австро-Угорщини в обмін на низку територіальних поступок після війни. У число обіцяних територій входили Валона (нині Вльора) і острів Сазено (нині Сазані), а майбутнє самої Албанії залишалося під питанням: згодом Антанта могла домогтися розділу значної частини Албанії між Сербією, Чорногорією та Грецією, а частину албанських територій оголосити нейтральною зоною або зовсім віддати Італії. На Паризькій мирній конференції, що пройшла в 1919—1920 роках, союзники довго не могли визначитися щодо кордонів Албанії, але при цьому не піддавали сумніву права Італії на Вльору. Прем'єр-міністр Франческо Нітті очікував, що союзники підтримають приєднання албанських земель до Італії.

Перебіг війни

Албанський уряд не визнавав претензій Італії й не бажав іти на поступки. 4 червня він зажадав від Італії відмовитися від претензій на Вльору й передати управління містом і областю Албанії, на що генерал Сеттімо Пьячентіні відповів відмовою. Албанці оголосили про створення Національного комітету оборони під керівництвом Казіма Кочулі і стали збирати добровольців для захисту своїх земель. Командиром загону чисельністю в 4 тисячі осіб став Ахмет Лепеніца. Албанські повстанці були погано озброєні: не всі мали вогнепальну або навіть холодну зброю, хтось озброювався палицями і камінням. Їм протистояли 20 тисяч навчених італійських солдатів, які були озброєні артилерією й мали підтримку з моря.

Албанці зав'язали бої в регіоні Вльора, а незабаром заколотників підтримали і добровольці з інших великих албанських міст. Стрімкий натиск албанців не дозволив італійцям перекинути підкріплення, а заколотники взяли місто Вльора в облогу. 2 серпня 1920 року Італія підписала угоду з Албанією й погодилася вивести свої війська і відмовитися від претензій на Вльору. 5 серпня оголошено припинення вогню, що поклало кінець збройним зіткненням.

Розстановка сил

Албанія

Італія

Мирна угода

image
Італійські гармати, які захопили албанці

Після тримісячних боїв було підписано мирну угоду між Італією та Албанією, згідно з якою Уряд Італії зобов'язувався виконати такі пункти:

  1. Визнати незалежність, територіальну цілісність і суверенітет Албанії в межах кордонів, встановлених 1913 року на .
  2. Скасувати протекторат, утворений в 1917 році, повністю відмовитися від претензій на місто Вльора і околиці, а також від ідеї утворення будь-якого мандату в Албанії.
  3. Вивести війська не лише з Вльори та її околиць, а й з території Албанії. При цьому італійці зберігали контроль над островом Сазані, мисами Лінгетта і Трепорті (для контролю затоки Вльора) з правом будівництва укріплень, а також невеликий загін в Шкодері.
  4. Провести обмін військовополонених з Албанією і звільнення за амністією всіх заарештованих.

Це була перша в історії Албанії угода з іноземною державою, і албанці використовували весь свій вплив і свою міжнародну підтримку для досягнення своїх цілей — зокрема, визнання їхніх кордонів за угодою 1913 року.

Пам'ять

Про події війни оповідає албанська народна пісня «Народ Вльори» (алб. Njerëzit e Vlorës)

І що ми чуємо,
На жаль на нашу Флору: Італійці наступають: На поїздах і парашутах.
Але вона не здалась, ми не допустимо цього.
Зберіться, товариші, в атаку,
Звільнимо нашу Вльору.
Оригінальний текст (алб.)
Ç’është kështu që dëgjojmë

vaj medet o Vlora jonë
italianët po zbarkojnë
me pampor e me ballonë
jo mor jo nuk e durojmë.
Ngrihi shokë të sulmojmë

Vlorën tonë ta çlirojmë.

Примітки

  1. Stephanie Schwandner-Sievers, Bernd Jürgen Fischer. Albanian identities: myth and history. Edition illustrated. C. Hurst & Co. Publishers, 2002. ,
  2. Hugh Montgomery-Massingberd, editor, Burke's Royal Families of the World, Volume 1: Europe & Latin America (London, UK: Burke's Peerage Ltd, 1977), page 106
  3. Southern Albania, 1912—1923 Publisher Stanford University Press , 9780804761710 p.61
  4. Italy from liberalism to fascism, 1870—1925 Author Christopher Seton-Watson Edition illustrated Publisher Taylor & Francis, 1967 , p. 578
  5. GLI ITALIANI IN ALBANIA [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (італ.)
  6. Утворення Албанської держави [ 26 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  8. Njerëzit e Vlorës [Архівовано 2012-07-18 у Archive.is] (алб.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Війна за Вльору
  • Akademia e Shkencave e RPSSH «Fjalori Enciklopedik Shqiptar», Tirana, 1985.
  • Jacques, Edwin. Shqiptarët: Historia e popullit shqiptar nga lashtësia deri në ditët e sotme. Trans. Edi Seferi. Tirana: Mcfarland, 1995.
  • Pearson, Owen. Albania in the Twentieth Century: A History. Volume One. New York: I.B. Tauris, 2006 ().

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijna za Vloru alb Lufta e Vlores ital Guerra di Valona abo Vijna 1920 roku alb Lufta e Njezetes vijna mizh knyazivstvom Albaniya i korolivstvom Italiya sho jshla z 4 chervnya po 3 veresnya 1920 roku na teritoriyi Pivdennoyi Albaniyi i zokrema oblasti Vlora Albanski povstanci yaki postupalisya za chiselnistyu i ozbroyennyam italijcyam zumili domogtisya peremogi i viznannya nezalezhnosti Albaniyi obgovorennya mezh molodoyi derzhavi na Parizkij mirnij konferenciyi ostatochno zavershilosya lishe pislya zakinchennya vijni za Vloru Cej konflikt vvazhayut povorotnim momentom v istoriyi nezalezhnoyi Albaniyi Vijna za Vloru Za godinnikovoyu strilkoyu zverhu donizu italijska vijskova baza albanski soldati na poziciyah garmati yaki zahopili albanci Za godinnikovoyu strilkoyu zverhu donizu italijska vijskova baza albanski soldati na poziciyah garmati yaki zahopili albanci Data 4 chervnya 3 veresnya 1920 Misce Pivdenna Albaniya Rezultat Peremoga Albaniyi Storoni Albaniya Italiya Komanduvachi Kazim Kochuli en Dzhovanni Dzholitti en en Vijskovi sili 4 tis osib 20 tis osib chastini artileriyi ta flotu Vtrati 3 tis zagiblih vid 2 do 3 tis zagiblihPeredistoriyaPered vstupom u Pershu svitovu vijnu na boci Antanti 1915 roku Korolivstvo Italiya pidpisalo tayemnu Londonsku ugodu za yakoyu zobov yazuvalosya vstupiti u vijnu proti Nimechchini j Avstro Ugorshini v obmin na nizku teritorialnih postupok pislya vijni U chislo obicyanih teritorij vhodili Valona nini Vlora i ostriv Sazeno nini Sazani a majbutnye samoyi Albaniyi zalishalosya pid pitannyam zgodom Antanta mogla domogtisya rozdilu znachnoyi chastini Albaniyi mizh Serbiyeyu Chornogoriyeyu ta Greciyeyu a chastinu albanskih teritorij ogolositi nejtralnoyu zonoyu abo zovsim viddati Italiyi Na Parizkij mirnij konferenciyi sho projshla v 1919 1920 rokah soyuzniki dovgo ne mogli viznachitisya shodo kordoniv Albaniyi ale pri comu ne piddavali sumnivu prava Italiyi na Vloru Prem yer ministr Franchesko Nitti ochikuvav sho soyuzniki pidtrimayut priyednannya albanskih zemel do Italiyi Perebig vijniAlbanskij uryad ne viznavav pretenzij Italiyi j ne bazhav iti na postupki 4 chervnya vin zazhadav vid Italiyi vidmovitisya vid pretenzij na Vloru j peredati upravlinnya mistom i oblastyu Albaniyi na sho general Settimo Pyachentini vidpoviv vidmovoyu Albanci ogolosili pro stvorennya Nacionalnogo komitetu oboroni pid kerivnictvom Kazima Kochuli i stali zbirati dobrovolciv dlya zahistu svoyih zemel Komandirom zagonu chiselnistyu v 4 tisyachi osib stav Ahmet Lepenica Albanski povstanci buli pogano ozbroyeni ne vsi mali vognepalnu abo navit holodnu zbroyu htos ozbroyuvavsya palicyami i kaminnyam Yim protistoyali 20 tisyach navchenih italijskih soldativ yaki buli ozbroyeni artileriyeyu j mali pidtrimku z morya Albanci zav yazali boyi v regioni Vlora a nezabarom zakolotnikiv pidtrimali i dobrovolci z inshih velikih albanskih mist Strimkij natisk albanciv ne dozvoliv italijcyam perekinuti pidkriplennya a zakolotniki vzyali misto Vlora v oblogu 2 serpnya 1920 roku Italiya pidpisala ugodu z Albaniyeyu j pogodilasya vivesti svoyi vijska i vidmovitisya vid pretenzij na Vloru 5 serpnya ogolosheno pripinennya vognyu sho poklalo kinec zbrojnim zitknennyam Rozstanovka silAlbaniya Albanski povstanski chastini Zagoni z Shulleri Kalo Telhayi Zagoni z en Rrapo Chelo i Halim Rakipi Zagoni z Dukata Sheme Sadiku i Hodo Zhekiri Sili z Lumi ta Vlori Sali Vranishti Sili z Fengu Mucho Aliu Sili z Kanini Bekir Velo Sili z en en Sili z en Rizha Runa Sil z en Dzhafer Shehu Sili z Mallakastri Bektash Chakrani ta Halim Hamiti Sili z Skrapara Rizha Kodyeli Sili z Berata Seyit Toptani ta Izhedin Vrioni Sili z Pekini Adem Ginishi Sil z Girokastr en ta en Sili z Chameriyi Alush Seti Taka i Muharem Rushiti Sili z Korchi Kapitan Ferit Frasheri j Tosun Selenica Sili z Tirani Kapitan Izmayil Haki Kuchi Dobrovolci zi SShA Kapitan Akif Permeti j Karejman Tatzhani Italiya Italijski chastini Rajon Pidrozdil Komanduvach Rajon Vlora Kanina Shtab 36 yi diviziyi General Settimo Pyachentini general Emmanuele Pulyeze i general de Luka Kota Transportnij prodovolchij i medichnij centr 4 e komanduvannya zmishanoyi artileriyi alpijskij bataljon i 72 j pihotnij bataljon Komandir karabineriv general Enriko Gotti nachalnik garnizonu Kavallo Mikele Gorm Centr kulemetnoyi roti Kapitan Bergamaski Zamok Matohasanaj 72 j pihotnij bataljon pihotnij polk 182 ya batareya girskoyi artileriyi 70 mm garmati Major Zamok Telepena Pihotnij bataljon 157 ij artilerijskij viddil sili karabineriv Major Broncini Pereval Llogara 35 j bataljon 35 go polku bersalyeriv 105 j pidrozdil Kapitan Boansea Himara Shtab 35 go polku bersalyeriv General Rossi polkovnik Manganeli Selenica Major Gvadalupi Zatoka Vlori Korabel San Mario Brucheti Dulio Alkina Orion Archione Rajon Uja Ftohta Aviaciya Panaya Skladi italijskih vijsk Vajza Shpital i posti ohoroniMirna ugodaItalijski garmati yaki zahopili albanci Pislya trimisyachnih boyiv bulo pidpisano mirnu ugodu mizh Italiyeyu ta Albaniyeyu zgidno z yakoyu Uryad Italiyi zobov yazuvavsya vikonati taki punkti Viznati nezalezhnist teritorialnu cilisnist i suverenitet Albaniyi v mezhah kordoniv vstanovlenih 1913 roku na Skasuvati protektorat utvorenij v 1917 roci povnistyu vidmovitisya vid pretenzij na misto Vlora i okolici a takozh vid ideyi utvorennya bud yakogo mandatu v Albaniyi Vivesti vijska ne lishe z Vlori ta yiyi okolic a j z teritoriyi Albaniyi Pri comu italijci zberigali kontrol nad ostrovom Sazani misami Lingetta i Treporti dlya kontrolyu zatoki Vlora z pravom budivnictva ukriplen a takozh nevelikij zagin v Shkoderi Provesti obmin vijskovopolonenih z Albaniyeyu i zvilnennya za amnistiyeyu vsih zaareshtovanih Ce bula persha v istoriyi Albaniyi ugoda z inozemnoyu derzhavoyu i albanci vikoristovuvali ves svij vpliv i svoyu mizhnarodnu pidtrimku dlya dosyagnennya svoyih cilej zokrema viznannya yihnih kordoniv za ugodoyu 1913 roku Pam yatPro podiyi vijni opovidaye albanska narodna pisnya Narod Vlori alb Njerezit e Vlores I sho mi chuyemo Na zhal na nashu Floru Italijci nastupayut Na poyizdah i parashutah Ale vona ne zdalas mi ne dopustimo cogo Zberitsya tovarishi v ataku Zvilnimo nashu Vloru Originalnij tekst alb C eshte keshtu qe degjojme vaj medet o Vlora jone italianet po zbarkojne me pampor e me ballone jo mor jo nuk e durojme Ngrihi shoke te sulmojme Vloren tone ta clirojme PrimitkiStephanie Schwandner Sievers Bernd Jurgen Fischer Albanian identities myth and history Edition illustrated C Hurst amp Co Publishers 2002 ISBN 1 85065 572 3 ISBN 978 1 85065 572 5 Hugh Montgomery Massingberd editor Burke s Royal Families of the World Volume 1 Europe amp Latin America London UK Burke s Peerage Ltd 1977 page 106 Southern Albania 1912 1923 Publisher Stanford University Press ISBN 0 8047 6171 X 9780804761710 p 61 Italy from liberalism to fascism 1870 1925 Author Christopher Seton Watson Edition illustrated Publisher Taylor amp Francis 1967 ISBN 0 416 18940 7 ISBN 978 0 416 18940 7 p 578 GLI ITALIANI IN ALBANIA 5 listopada 2014 u Wayback Machine ital Utvorennya Albanskoyi derzhavi 26 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 Njerezit e Vlores Arhivovano 2012 07 18 u Archive is alb LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijna za Vloru Akademia e Shkencave e RPSSH Fjalori Enciklopedik Shqiptar Tirana 1985 Jacques Edwin Shqiptaret Historia e popullit shqiptar nga lashtesia deri ne ditet e sotme Trans Edi Seferi Tirana Mcfarland 1995 Pearson Owen Albania in the Twentieth Century A History Volume One New York I B Tauris 2006 ISBN 1 84511 013 7

Дата публікації:
Топ