Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вівсянка скельна Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Вівсянка скельна

Вівсянка скельна
Вівсянка скельна
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівсянкові (Emberizidae)
Рід: Вівсянка (Emberiza)
Вид: Вівсянка скельна
Біноміальна назва
Emberiza buchanani
Blyth, 1844
Синоніми
Euspiza huttoni
Glycyspina huttoni
Посилання
image Вікісховище: Emberiza buchanani
image Віківиди: Euspiza huttoni
image ITIS: 559870
image МСОП: 22720909

Вівся́нка ске́льна (Emberiza buchanani) — птах родини вівсянкових (Emberizidae). Один з 37-ми видів роду; один з 16-ти видів роду у фауні України. Перелітний птах, гніздиться в передгір'ях Азії. В Україні рідкісний залітний вид.

Опис

Зовнішній вигляд

Розміром приблизно з горобця. Маса тіла 19-22 г, довжина тіла біля 17 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова і шия сірі; навколоочне кільце, «вуса» і горло жовтуваті; спина і верх крил рудувато-бурі, з темною строкатістю; поперек і надхвістя сірувато-бурі: воло, груди і черево руді; підхвістя білувате; махові пера темно-бурі, з рудуватою облямівкою; хвіст темно-бурий, на двох парах крайніх стернових пер біла барва; дзьоб червонуватий; ноги червонувато-бурі; райдужка бура; у позашлюбному оперенні голова і шия бурувато-сірі. Доросла самка забарвлена тьмяніше. Молодий птах буруватий; верх голови, спина, поперек, надхвістя, воло і верх грудей з темними рисками.

Дорослий самець і доросла самка скельної вівсянки від садової вівсянки відрізняються рудим волом, від сивоголової вівсянки — жовтими «вусами» та горлом; молодих птахів цих видів відрізнити складно.

Звуки

Пісня — дзвінка трель, поклик — неголосне «цік».

Поширення та умови існування

Ареал скельної вівсянки простягається в горах Передньої, Середньої і Центральної Азії. Оселяється в горах і передгір'ях, її улюблені місця гніздування — кам'янисті схили, порослі рідкою травою та чагарником. Необхідною умовою є наявність джерела води неподалік. Поднімається на висоту до 2000—2700 метрів. Під час прольоту може траплятись в садах, на городах, пустирях та полях. Вид виявлено в Афганістані, Вірменії, Азербайджані, Бутані, Непалі, Китаї, Гонконгу, Індії, Ірані, Ізраїлі, Казахстані, Монголії, Омані, Пакистані, Російській Федерації, Сирії, Таджикистані, Туреччині, Туркменістані та Узбекистані.

Перелітний птах, зимують в деяких частинах Африки, Західної Азії, на крайньому півдні Південної Азії, на Шрі-Ланці, проте більшість птахів — в Індії. Осіння міграція починається рано, на початку серпня.

В Україні рідкісний залітний вид — самець був здобутий на о. Зміїний 25.05.1983 р.

Чисельність

В Європі чисельність оцінюють в 6200-18600 гніздових пар, однак європейська популяція становить менше 5 % від світової. Сисельність є стабільною.

Гніздування

image
Яйце скельної вівсянки

Навесні з'являється на місцях гніздування з початку квітня до початку травня. Гніздо облаштовує на землі, в прихистку каменя, куща або пучка трави. За будівельний матеріал птахи використовують сухі травинки, листя і кінський волос. Кладка в кінці травня — червні. У повній кладці 4-5 блакитно-зелених, подекуди з бурими і сірими плямами, яєць. Пташенята вилітають з гнізд наприкінці червня — в липні. За деякими даними, у цих птахів буває по дві кладки за сезон, проте даний факт не є доведеним.

Живлення

Раціон скельної вівсянки складають комахи та різноманітне насіння. Перші складають основу її літньої поживи і слугують кормом для пташенят. Починаючи кочувати в кінці літа, птахи поступово переходять на рослинну їжу.

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
  3. BirdLife International. 2017. Emberiza buchanani (amended version of 2016 assessment). The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T22720909A111135183. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-1.RLTS.T22720909A111135183.en. Downloaded on 05 August 2021.
  4. Пилюга В.І. (1988). . Бранта. 1: 119—120. Архів оригіналу за 5 серпня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vivsyanka skelna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Vivsyankovi Emberizidae Rid Vivsyanka Emberiza Vid Vivsyanka skelna Binomialna nazva Emberiza buchanani Blyth 1844 Sinonimi Euspiza huttoni Glycyspina huttoni Posilannya Vikishovishe Emberiza buchanani Vikividi Euspiza huttoni ITIS 559870 MSOP 22720909 Vivsya nka ske lna Emberiza buchanani ptah rodini vivsyankovih Emberizidae Odin z 37 mi vidiv rodu odin z 16 ti vidiv rodu u fauni Ukrayini Perelitnij ptah gnizditsya v peredgir yah Aziyi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid OpisZovnishnij viglyad Rozmirom priblizno z gorobcya Masa tila 19 22 g dovzhina tila bilya 17 sm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova i shiya siri navkoloochne kilce vusa i gorlo zhovtuvati spina i verh kril ruduvato buri z temnoyu strokatistyu poperek i nadhvistya siruvato buri volo grudi i cherevo rudi pidhvistya biluvate mahovi pera temno buri z ruduvatoyu oblyamivkoyu hvist temno burij na dvoh parah krajnih sternovih per bila barva dzob chervonuvatij nogi chervonuvato buri rajduzhka bura u pozashlyubnomu operenni golova i shiya buruvato siri Dorosla samka zabarvlena tmyanishe Molodij ptah buruvatij verh golovi spina poperek nadhvistya volo i verh grudej z temnimi riskami Doroslij samec i dorosla samka skelnoyi vivsyanki vid sadovoyi vivsyanki vidriznyayutsya rudim volom vid sivogolovoyi vivsyanki zhovtimi vusami ta gorlom molodih ptahiv cih vidiv vidrizniti skladno Zvuki Pisnya dzvinka trel poklik negolosne cik Poshirennya ta umovi isnuvannyaAreal skelnoyi vivsyanki prostyagayetsya v gorah Perednoyi Serednoyi i Centralnoyi Aziyi Oselyayetsya v gorah i peredgir yah yiyi ulyubleni miscya gnizduvannya kam yanisti shili porosli ridkoyu travoyu ta chagarnikom Neobhidnoyu umovoyu ye nayavnist dzherela vodi nepodalik Podnimayetsya na visotu do 2000 2700 metriv Pid chas prolotu mozhe traplyatis v sadah na gorodah pustiryah ta polyah Vid viyavleno v Afganistani Virmeniyi Azerbajdzhani Butani Nepali Kitayi Gonkongu Indiyi Irani Izrayili Kazahstani Mongoliyi Omani Pakistani Rosijskij Federaciyi Siriyi Tadzhikistani Turechchini Turkmenistani ta Uzbekistani Perelitnij ptah zimuyut v deyakih chastinah Afriki Zahidnoyi Aziyi na krajnomu pivdni Pivdennoyi Aziyi na Shri Lanci prote bilshist ptahiv v Indiyi Osinnya migraciya pochinayetsya rano na pochatku serpnya V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid samec buv zdobutij na o Zmiyinij 25 05 1983 r ChiselnistV Yevropi chiselnist ocinyuyut v 6200 18600 gnizdovih par odnak yevropejska populyaciya stanovit menshe 5 vid svitovoyi Siselnist ye stabilnoyu GnizduvannyaYajce skelnoyi vivsyanki Navesni z yavlyayetsya na miscyah gnizduvannya z pochatku kvitnya do pochatku travnya Gnizdo oblashtovuye na zemli v prihistku kamenya kusha abo puchka travi Za budivelnij material ptahi vikoristovuyut suhi travinki listya i kinskij volos Kladka v kinci travnya chervni U povnij kladci 4 5 blakitno zelenih podekudi z burimi i sirimi plyamami yayec Ptashenyata vilitayut z gnizd naprikinci chervnya v lipni Za deyakimi danimi u cih ptahiv buvaye po dvi kladki za sezon prote danij fakt ne ye dovedenim ZhivlennyaRacion skelnoyi vivsyanki skladayut komahi ta riznomanitne nasinnya Pershi skladayut osnovu yiyi litnoyi pozhivi i sluguyut kormom dlya ptashenyat Pochinayuchi kochuvati v kinci lita ptahi postupovo perehodyat na roslinnu yizhu PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International 2017 Emberiza buchanani amended version of 2016 assessment The IUCN Red List of Threatened Species 2017 e T22720909A111135183 https dx doi org 10 2305 IUCN UK 2017 1 RLTS T22720909A111135183 en Downloaded on 05 August 2021 Pilyuga V I 1988 Branta 1 119 120 Arhiv originalu za 5 serpnya 2021

Дата публікації:
Топ