Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця Європейська — вулиця в Херсоні, розташована в Центральному районі, сполучає проспект Незалежності з вулицею Ратушною.
| Вулиця Європейська Херсон | |
|---|---|
 Вулиця Європейська (ліворуч — будівля школи № 16) | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Європа |
| Колишні назви | |
| Богородицька, Суворовська, Егізовська, 1-го Травня, Суворова | |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 46°37′58″ пн. ш. 32°37′05″ сх. д. / 46.633000° пн. ш. 32.618278° сх. д. |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | ТЦ «Парус», ТРЦ «Суворовський», Медична бібліотека, Корабельний райвиконком |
| Навчальні заклади | Школа № 16 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Європейська вулиця у Вікісховищі | |
Історія
Заснована наприкінці XVIII століття. У 30-х роках XIX століття вулицю названо Богородицькою. У 1855 р. вулиця вже мала назву Суворовська та була об'єднана з Католицькою вулицею. У 1927 році Суворовську вулицю було перейменовано у вулицю 1-го Травня, а у травні 1941 року вулиця отримала назву на честь російського діяча Олександра Суворова.
У жовтні 2023 року вулицю перейменували на честь Європи в рамках кампанії деколонізації, що розпочалася після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Колишня вулиця Суворова була розділена на дві частини. Її пішохідну частину від проспекту Незалежності до вулиці Ратушної було названо Європейською, другу, проїзну частину, — від вулиці Ратушної до Театральної — Католицькою.
Опис
Будинок (№ 1а), в якому у 1793–1794 роках мешкав Олександр Суворов, збудований на початку 80-х років XVIII століття в стилі класицизму. На будинку встановлена меморіальна таблиця Суворову.
У сучасному приміщенні школи № 16 (буд. № 2) у 1908 році було відкрито Херсонське відділення Російського музичного товариства, де працював український фольклорист, музикознавець Андрій Коношенко.
У буд. № 3 розташований Будинок технічної та художньої творчості обласного управління профтехосвіти. З протилежного боку вулиці, у будівлі зі скляним фасадом розташований торговий центр «Парус» — колишній Дім одягу «Парус» (буд. № 4). Перед ним — оточений декоративним парканом засохлий платан, посаджений наприкінці XVIII століття та перетворений херсонським митцем Миколою Гепардом у скульптуру «Казкове дерево».
Одноповерховий будинок під № 6 (при перехресті з провулком Сестер Гозадінових) виконаний у татарському стилі. До революції 1917 року він належав родині землевласників Марченків, які за власний кошт утримували приватну гімназію для дівчат. У теперішній час у будівлі знаходиться обласний будинок вчителя.
На місці нині зруйнованої будівлі № 9 на початку XIX століття стояв будинок, де у 1815—1818 та 1822—1863 роках розміщувалася губернська гімназія, а згодом — магазин паперу Егіза, на ім'я якого вулиця неофіційно називалася Егізівською. До початку 2000-х років будівлю займала їдальня. Тепер це місце перетворене на пустир і обнесене парканом.
Квартал, який нині займає масивна будівля ТРЦ «Суворовський», до 1975 року був забудований одно-чотириповерховими будинками, серед яких — меморіальний дім Джона Говарда, караїмська кенаса, будинок губернатора, будинок Р. А. Тарле, в кутовій частині якого розміщувалися аптека Вурштатмана (найперша аптека міста), а також редакція газети «Югъ». В середині 1970-х років було розпочато роботи зі знесення усіх цих будівель та спорудження на їхньому місці сходів, які з'єднали вулицю з музично-драматичним театром. У 2005 році сходи було розібрано, а на їх місці побудовано торговельно-розважальний центр з підземним паркінгом.
На місці сучасного кафе «Ланда» (буд. № 19) на початку XX століття знаходився будинок Єпифанова, розташований на розі з Рішельєвською вулицею. В цьому будинку розташовувався магазин караїма А. С. Пембека з відділами: винним, гастрономічним та бакалейно-колоніальним, кондитерським і тютюновим.
Будинок № 21 на початку XX століття належав купцеві Гольденбергу. Його приміщення займали банки й магазини. Будівля зберегла свій первісний вигляд. У ній міститься фірмовий магазин № 1 «Хліб» і відділення ВАТ «Державний ощадний банк України».
В будинку № 26, на перехресті з вул. Рішельєвською, з 20 квітня 1854 року по 1917 рік знаходився мануфактурний магазин А. І. Тотеша — члена Херсонського біржового товариства, старости караїмської кенаси. У 1904 році, на честь 50-ліття магазину була випущена пам'ятна поштова картка тасрібна медаль з його зображенням. Після революції 1917 року в будівлі містився Палац праці, а в наш час перший поверх будівлі займають магазини.
Другий поверх будинку № 27 займає Херсонська обласна наукова медична бібліотека, заснована у червні 1945 року.
Поруч з приміщенням Корабельного райвиконкому (буд. № 29) знаходиться пам'ятник — його встановлено у 1965 р. на тому місці, де у 1942 році німці стратили 10 членів підпільної групи з Карантинного острову, братів Запорожчуків та Чернявських.
Нині Європейська вулиця є пішохідною.
Визначні будівлі
Аптека в зруйнованому кварталі
Після спорудження спеціальної будівлі для Поштово-телеграфної контори по вулиці Вітовській (тепер — вулиця Театральна), у двоповерховому будинку, на першому поверсі якого розміщувалася контора поштової станції, у 1828 році відкрилася найпопулярніша херсонська вільна аптека. Засновником і власником аптеки був провізор . Потрапити в вважалося щастям для службовців фармацевтів. Тут починали свою службу учнями, а потім працювали помічниками фармацевтів майбутні народники — А. А. Франжолі та І. П. Болотников. Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XIX століття аптека була місцем для зібрань та бесід херсонських народників.
Продовжувачем справи Мюллера (після продажу аптеки Ніколаусом Мюллером) став новий власник Вурштатман. В аптеці було 3 службовця, в числі яких — лише один аптекарський помічник. У 1919 році аптека була націоналізована і передана у підпорядкування відділу охорони здоров'я. За роки радянської влади вірою і правдою вона довго служила жителям міста, цілодобово надаючи їм медичну допомогу. Практикою роботи цього медичного закладу опановували багато фармацевтів не лише міста, а й області.
Колись при вході в аптеку особливо привертали увагу ажурні чавунні сходи, а на її фасаді — меморіальна дошка з написом: «Аптека № 5 відкрита в 1828 році». Всередині приміщення відвідувачам впадали в очі старовинні меблі, аптечний посуд, встановлені на шафах скульптури, що прийшли ніби з глибокого минулого: одна уособлювала фармацевта, інша — богиню чистоти. У підвальному приміщенні аптеки зберігалися різні медичні препарати. Тут же, при будинку Р. А. Тарле, знаходився косметичний і парфумерний магазин Івлєвих, а згодом — аптекарський та косметичний магазин провізора Д. Л. Пінтнера.
Будинок, у якому розташовувалася аптека, знаходився у південно-східному куті зруйнованого в середині 1970-х років кварталу. Тепер на його місці побудовано ТРЦ «Суворовський» (вул. Європейська, 12).
Будинок Меггера
На перетині Європейської вулиці з Успенським (Спартаковським) провулком знаходився будинок Меггера, збудований між 1910 і 1915 роками. Будівля була яскравим представником стилю модерн органічного напряму. Кожна її архітектурна деталь не просто зіставлялася з рослинними мотивами, вона відобрала напругу росту, прагнення до світла органічної форми. Площину стін, що грала роль фону, було декоровано облицювальною цеглою. За словами сучасників, під час огляду фасаду відчувалася рука талановитого архітектора, який тонко розуміє дух часу. Після 1910 року другий поверх будівлі зайняло Херсонське відділення Об'єднаного банку, а на першому поверсі розмістилося кафе з кондитерською, що належало Меггеру і незабаром отримала популярність в Херсоні. Тут же знаходився книжковий і паперовий магазин Л. А. Золотарева і магазин І. Я. Майлера (під Сполученим банком), який з березня 1915 року переїхав у сусідній будинок.
На жаль, історія цієї будівлі дуже коротка, — вона згоріла взимку 1921—1922 років. У теперішній час на його місці знаходиться піцерія «Челентано».
Миколаївська синагога
Головна, або Миколаївська синагога була збудована в 1840 році, ймовірно, за проектом архітектора Карла Акройда (1787–1855 р.р.). Архітектура синагоги була незвичною для Херсона. В епоху Миколи I популярним було звернення архітекторів до готики. Фасади синагоги, побудованої в стилі пізнього класицизму, прикрашали готичні стрілчасті вікна, на кутах фронтонів — високі пірамідальні стовпчики, через які херсонці називали синагогу «рогатою». На одній ділянці, поруч з Миколаївською синагогою перебували ще дві: Велика (Стара) і Мала. Після Жовтневого перевороту, у квітні 1922 року, з Миколаївської синагоги вилучили срібне начиння, а в 1926 році всі три синагоги були закриті. Миколаївська переобладнана в Будинок єврейської робочої культури, а в 1930-му році — в кінотеатр «Спартак» на 580 місць. На початку 1970-х років на місці кінотеатру збудували будівлю, у якій нині розміщений виконавчий комітет Корабельного району (вул. Європейська, 29).
Галерея
 |  |  |
 |  |  |
Див. також
Посилання
- У Херсоні перейменували вулицю Московську та сквер Пушкіна
- Сердце старого Херсона — улица Суворова [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Аптека Мюллера [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
- Горностаев Е. В. Улица Суворова. Суворовская: нетленная летопись края / Евгений Горностаев; лит. ред.: В. Г. Пиддубняк, О. В. Алеферко, науч. ред. С. Дяченко, соврем. снимки: Д. Мойсов и др. — Херсон: Наддніпряночка, 2007. — 224 с. (рос.)
- Костюк Л. Херсон. Улицы помнят: путеводитель / Людмила Костюк, Владимир Ракович, Израиль Ратнер. — Симф.: Таврия, 1987. — 112 с. (рос.)
- Пиворович В. Улицами старого Херсона / Виктор Пиворович, Сергей Дяченко. — Херсон, 2002. — 196 с. (рос.)
- Сухопаров С. Улицы Херсона. Очерки / Сергей Сухопаров. — Херсон: Издат. Дом «СЛАЖ», 2002. — 160 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Yevropejska vulicya v Hersoni roztashovana v Centralnomu rajoni spoluchaye prospekt Nezalezhnosti z vuliceyu Ratushnoyu Vulicya Yevropejska HersonVulicya Yevropejska livoruch budivlya shkoli 16 Vulicya Yevropejska livoruch budivlya shkoli 16 Miscevist CentrRajon CentralnijNazva na chest YevropaKolishni nazviBogorodicka Suvorovska Egizovska 1 go Travnya SuvorovaZagalni vidomostiKoordinati pochatku 46 37 58 pn sh 32 37 05 sh d 46 633000 pn sh 32 618278 sh d 46 633000 32 618278Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli TC Parus TRC Suvorovskij Medichna biblioteka Korabelnij rajvikonkomNavchalni zakladi Shkola 16Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Yevropejska vulicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yevropejska vulicya Hersonska oblasna naukova medichna biblioteka po vul Yevropejska 27IstoriyaZasnovana naprikinci XVIII stolittya U 30 h rokah XIX stolittya vulicyu nazvano Bogorodickoyu U 1855 r vulicya vzhe mala nazvu Suvorovska ta bula ob yednana z Katolickoyu vuliceyu U 1927 roci Suvorovsku vulicyu bulo perejmenovano u vulicyu 1 go Travnya a u travni 1941 roku vulicya otrimala nazvu na chest rosijskogo diyacha Oleksandra Suvorova U zhovtni 2023 roku vulicyu perejmenuvali na chest Yevropi v ramkah kampaniyi dekolonizaciyi sho rozpochalasya pislya povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Kolishnya vulicya Suvorova bula rozdilena na dvi chastini Yiyi pishohidnu chastinu vid prospektu Nezalezhnosti do vulici Ratushnoyi bulo nazvano Yevropejskoyu drugu proyiznu chastinu vid vulici Ratushnoyi do Teatralnoyi Katolickoyu OpisBudinok u yakomu roztashovuvalasya shtab kvartira Oleksandra Suvorova Budinok 1a v yakomu u 1793 1794 rokah meshkav Oleksandr Suvorov zbudovanij na pochatku 80 h rokiv XVIII stolittya v stili klasicizmu Na budinku vstanovlena memorialna tablicya Suvorovu U suchasnomu primishenni shkoli 16 bud 2 u 1908 roci bulo vidkrito Hersonske viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva de pracyuvav ukrayinskij folklorist muzikoznavec Andrij Konoshenko U bud 3 roztashovanij Budinok tehnichnoyi ta hudozhnoyi tvorchosti oblasnogo upravlinnya proftehosviti Z protilezhnogo boku vulici u budivli zi sklyanim fasadom roztashovanij torgovij centr Parus kolishnij Dim odyagu Parus bud 4 Pered nim otochenij dekorativnim parkanom zasohlij platan posadzhenij naprikinci XVIII stolittya ta peretvorenij hersonskim mitcem Mikoloyu Gepardom u skulpturu Kazkove derevo Odnopoverhovij budinok pid 6 pri perehresti z provulkom Sester Gozadinovih vikonanij u tatarskomu stili Do revolyuciyi 1917 roku vin nalezhav rodini zemlevlasnikiv Marchenkiv yaki za vlasnij kosht utrimuvali privatnu gimnaziyu dlya divchat U teperishnij chas u budivli znahoditsya oblasnij budinok vchitelya Na misci nini zrujnovanoyi budivli 9 na pochatku XIX stolittya stoyav budinok de u 1815 1818 ta 1822 1863 rokah rozmishuvalasya gubernska gimnaziya a zgodom magazin paperu Egiza na im ya yakogo vulicya neoficijno nazivalasya Egizivskoyu Do pochatku 2000 h rokiv budivlyu zajmala yidalnya Teper ce misce peretvorene na pustir i obnesene parkanom Kvartal yakij nini zajmaye masivna budivlya TRC Suvorovskij do 1975 roku buv zabudovanij odno chotiripoverhovimi budinkami sered yakih memorialnij dim Dzhona Govarda karayimska kenasa budinok gubernatora budinok R A Tarle v kutovij chastini yakogo rozmishuvalisya apteka Vurshtatmana najpersha apteka mista a takozh redakciya gazeti Yug V seredini 1970 h rokiv bulo rozpochato roboti zi znesennya usih cih budivel ta sporudzhennya na yihnomu misci shodiv yaki z yednali vulicyu z muzichno dramatichnim teatrom U 2005 roci shodi bulo rozibrano a na yih misci pobudovano torgovelno rozvazhalnij centr z pidzemnim parkingom Na misci suchasnogo kafe Landa bud 19 na pochatku XX stolittya znahodivsya budinok Yepifanova roztashovanij na rozi z Rishelyevskoyu vuliceyu V comu budinku roztashovuvavsya magazin karayima A S Pembeka z viddilami vinnim gastronomichnim ta bakalejno kolonialnim konditerskim i tyutyunovim Budinok 21 na pochatku XX stolittya nalezhav kupcevi Goldenbergu Jogo primishennya zajmali banki j magazini Budivlya zberegla svij pervisnij viglyad U nij mistitsya firmovij magazin 1 Hlib i viddilennya VAT Derzhavnij oshadnij bank Ukrayini V budinku 26 na perehresti z vul Rishelyevskoyu z 20 kvitnya 1854 roku po 1917 rik znahodivsya manufakturnij magazin A I Totesha chlena Hersonskogo birzhovogo tovaristva starosti karayimskoyi kenasi U 1904 roci na chest 50 littya magazinu bula vipushena pam yatna poshtova kartka tasribna medal z jogo zobrazhennyam Pislya revolyuciyi 1917 roku v budivli mistivsya Palac praci a v nash chas pershij poverh budivli zajmayut magazini Drugij poverh budinku 27 zajmaye Hersonska oblasna naukova medichna biblioteka zasnovana u chervni 1945 roku Poruch z primishennyam Korabelnogo rajvikonkomu bud 29 znahoditsya pam yatnik jogo vstanovleno u 1965 r na tomu misci de u 1942 roci nimci stratili 10 chleniv pidpilnoyi grupi z Karantinnogo ostrovu brativ Zaporozhchukiv ta Chernyavskih Nini Yevropejska vulicya ye pishohidnoyu Viznachni budivliApteka v zrujnovanomu kvartali Pislya sporudzhennya specialnoyi budivli dlya Poshtovo telegrafnoyi kontori po vulici Vitovskij teper vulicya Teatralna u dvopoverhovomu budinku na pershomu poversi yakogo rozmishuvalasya kontora poshtovoyi stanciyi u 1828 roci vidkrilasya najpopulyarnisha hersonska vilna apteka Zasnovnikom i vlasnikom apteki buv provizor Potrapiti v vvazhalosya shastyam dlya sluzhbovciv farmacevtiv Tut pochinali svoyu sluzhbu uchnyami a potim pracyuvali pomichnikami farmacevtiv majbutni narodniki A A Franzholi ta I P Bolotnikov Naprikinci 60 h na pochatku 70 h rokiv XIX stolittya apteka bula miscem dlya zibran ta besid hersonskih narodnikiv Prodovzhuvachem spravi Myullera pislya prodazhu apteki Nikolausom Myullerom stav novij vlasnik Vurshtatman V apteci bulo 3 sluzhbovcya v chisli yakih lishe odin aptekarskij pomichnik U 1919 roci apteka bula nacionalizovana i peredana u pidporyadkuvannya viddilu ohoroni zdorov ya Za roki radyanskoyi vladi viroyu i pravdoyu vona dovgo sluzhila zhitelyam mista cilodobovo nadayuchi yim medichnu dopomogu Praktikoyu roboti cogo medichnogo zakladu opanovuvali bagato farmacevtiv ne lishe mista a j oblasti Kolis pri vhodi v apteku osoblivo privertali uvagu azhurni chavunni shodi a na yiyi fasadi memorialna doshka z napisom Apteka 5 vidkrita v 1828 roci Vseredini primishennya vidviduvacham vpadali v ochi starovinni mebli aptechnij posud vstanovleni na shafah skulpturi sho prijshli nibi z glibokogo minulogo odna uosoblyuvala farmacevta insha boginyu chistoti U pidvalnomu primishenni apteki zberigalisya rizni medichni preparati Tut zhe pri budinku R A Tarle znahodivsya kosmetichnij i parfumernij magazin Ivlyevih a zgodom aptekarskij ta kosmetichnij magazin provizora D L Pintnera Budinok u yakomu roztashovuvalasya apteka znahodivsya u pivdenno shidnomu kuti zrujnovanogo v seredini 1970 h rokiv kvartalu Teper na jogo misci pobudovano TRC Suvorovskij vul Yevropejska 12 Budinok Meggera Dokladnishe Budinok Metter Budivlya piceriyi Chelentano roztashovana na misci budinku Meggera Na peretini Yevropejskoyi vulici z Uspenskim Spartakovskim provulkom znahodivsya budinok Meggera zbudovanij mizh 1910 i 1915 rokami Budivlya bula yaskravim predstavnikom stilyu modern organichnogo napryamu Kozhna yiyi arhitekturna detal ne prosto zistavlyalasya z roslinnimi motivami vona vidobrala naprugu rostu pragnennya do svitla organichnoyi formi Ploshinu stin sho grala rol fonu bulo dekorovano oblicyuvalnoyu cegloyu Za slovami suchasnikiv pid chas oglyadu fasadu vidchuvalasya ruka talanovitogo arhitektora yakij tonko rozumiye duh chasu Pislya 1910 roku drugij poverh budivli zajnyalo Hersonske viddilennya Ob yednanogo banku a na pershomu poversi rozmistilosya kafe z konditerskoyu sho nalezhalo Meggeru i nezabarom otrimala populyarnist v Hersoni Tut zhe znahodivsya knizhkovij i paperovij magazin L A Zolotareva i magazin I Ya Majlera pid Spoluchenim bankom yakij z bereznya 1915 roku pereyihav u susidnij budinok Na zhal istoriya ciyeyi budivli duzhe korotka vona zgorila vzimku 1921 1922 rokiv U teperishnij chas na jogo misci znahoditsya piceriya Chelentano Mikolayivska sinagoga Dokladnishe Sinagogi Hersona Golovna abo Mikolayivska sinagoga bula zbudovana v 1840 roci jmovirno za proektom arhitektora Karla Akrojda 1787 1855 r r Arhitektura sinagogi bula nezvichnoyu dlya Hersona V epohu Mikoli I populyarnim bulo zvernennya arhitektoriv do gotiki Fasadi sinagogi pobudovanoyi v stili piznogo klasicizmu prikrashali gotichni strilchasti vikna na kutah frontoniv visoki piramidalni stovpchiki cherez yaki hersonci nazivali sinagogu rogatoyu Na odnij dilyanci poruch z Mikolayivskoyu sinagogoyu perebuvali she dvi Velika Stara i Mala Pislya Zhovtnevogo perevorotu u kvitni 1922 roku z Mikolayivskoyi sinagogi viluchili sribne nachinnya a v 1926 roci vsi tri sinagogi buli zakriti Mikolayivska pereobladnana v Budinok yevrejskoyi robochoyi kulturi a v 1930 mu roci v kinoteatr Spartak na 580 misc Na pochatku 1970 h rokiv na misci kinoteatru zbuduvali budivlyu u yakij nini rozmishenij vikonavchij komitet Korabelnogo rajonu vul Yevropejska 29 GalereyaShkola 16 bud 2 Kolishnij klub Trudovi rezervi bud 3 Torgovelnij centr Parus bud 4 Torgovelnij centr bud 5 Kafe Landa na rozi vulic Yevropejskoyi ta Rishelyevskoyi bud 19 Korabelnij rajvikonkom bud 29 Div takozhPishohidni vulici mist Ukrayini Vulici HersonaPosilannyaU Hersoni perejmenuvali vulicyu Moskovsku ta skver Pushkina Serdce starogo Hersona ulica Suvorova 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Apteka Myullera 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros DzherelaGornostaev E V Ulica Suvorova Suvorovskaya netlennaya letopis kraya Evgenij Gornostaev lit red V G Piddubnyak O V Aleferko nauch red S Dyachenko sovrem snimki D Mojsov i dr Herson Naddnipryanochka 2007 224 s ros Kostyuk L Herson Ulicy pomnyat putevoditel Lyudmila Kostyuk Vladimir Rakovich Izrail Ratner Simf Tavriya 1987 112 s ros Pivorovich V Ulicami starogo Hersona Viktor Pivorovich Sergej Dyachenko Herson 2002 196 s ros Suhoparov S Ulicy Hersona Ocherki Sergej Suhoparov Herson Izdat Dom SLAZh 2002 160 s ros