Вулиця Київська (Львів)

Ву́лиця Ки́ївська — вулиця Франківського району Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Чупринки і Антоновича та утворює перехрестя з вулицями (Єфремова), Коновальця, Русових.

Вулиця Київська Львів
Кам'яниці №№ 24—28а Кам'яниці №№ 24—28а
Місцевість	На Байках
Район	Франківський
Назва на честь	міста Києва
Колишні назви
Байкова, Штандовска бічна, На Байках, Штауфенґассе, На Байках
польського періоду (польською)	Bajkowa, Sztandowska boczna, Na Bajkach
радянського періоду (українською)	На Байках
радянського періоду (російською)	На Байках
Загальні відомості
Протяжність	480 м
Координати початку	49°49′56″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8324111° пн. ш. 24.0119694° сх. д. / 49.8324111; 24.0119694Координати: 49°49′56″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8324111° пн. ш. 24.0119694° сх. д. / 49.8324111; 24.0119694
Координати кінця	49°50′03″ пн. ш. 24°00′23″ сх. д. / 49.8343222° пн. ш. 24.0064667° сх. д. / 49.8343222; 24.0064667
поштові індекси	79013
Транспорт
Трамваї	№ 4, 9
Зупинки громадського транспорту	«вул. Київська»
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	№ 24, 26, 26а, 27, 28, 28а, 34
Державні установи	Львівська міська рада ветеранів України
Поштові відділення	ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)
Аптеки	Аптека № 38, «DS»
Забудова	класицизм, сецесія, конструктивізм
Комерція	бістро-піцерія «Сіли-З'їли», «Маркет24», «Хлібні історії»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2636314
Мапа
Вулиця Київська у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Київська вулиця.

Прилучаються вулиці (Глибока), .

Назва

• Байкова — до 1863 року, найімовірніше від назви місцевості На Байках, в межах якої вулиця розташовувалась.
• Штандовска бічна — від 1863 року.
• На Байках — від 1871 року.
• Штауфенґассе — з травня 1942 року.
• На Байках — повернена довоєнна назва у липні 1944 року.
• Київська — у 1950 році, на честь столиці України міста Києва.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Київської переважають архітектурні стилі — класицизм, сецесія, конструктивізм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 1 — чотириповерхова кам'яниця, в якій за Польщі працювала перукарня Гана. Нині у напівпідвальних приміщеннях будинку міститься солярій, а також тривалий час працював валютний кантор, нині — офіс компанії «News Lemberg Info».

№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на розі з вулицею Чупринки (інша адреса — вул. Чупринки, 36), в якій за Польщі містилися торгово-рільничий дім Альмана «Ролекс» та бюро міжнародних морських ліній «Балтійсько-Американська лінія», за радянських часів — їдальня «Домова кухня» та магазин «Продукти». За часів незалежності в приміщенні їдальні відкрилася піцерія «Нью-Йорк Стріт», нині тут відділення «Приватбанку». Також нині в будинку містяться магазини «АВС-Продукти» та «Сумки, євро одяг».

№ 4 — а Польщі у цьому будинку містилися магазин канцелярського приладдя Беґляйтера та перукарня Бюргера, за радянських — штаб добровільних народних дружин Радянського району, нині тут Львівська міська рада ветеранів України.

№ 5 — у давній будівлі, що мала цю адресу, до 1939 року містилися об'єднані текстильні фабрики, по війні будинок розібраний і на його місці наприкінці 1960-х років спорудили п'ятиповерховий житловий будинок. Перший поверх сучасного будинку за радянських часів займав магазин «Молоко», за часів незалежності — продуктовий магазин «Еколан», а нині — магазин «Продукти».

№ 6 — триповерхова кам'яниця розташована на розі з вулицею (Глибокою). За Польщі в будинку містився готель Манделя «Віденський», від радянських часів й до 2018 року тут працював магазин «Хліб-Булки». Нині тут працює салон оперативної поліграфії та фотосалон «Фотоманія», а в приміщенні колишнього хлібного магазину віднедавна працює аптечна крамниця мережі «Будьте здорові».

№ 7 — будинок розташований на розі з вулицею , приміщення першого поверху якого до 1939 року займала кондитерська Бунда та майстерня з ремонту взуття, за радянських часів тут було кафе «Бістро», а нині тут міститься бістро-піцерія «Сіли-З'їли» та крамниця «Щирецькі ковбаси».

№ 8 — від радянських часів і майже до середини 2010-х років тут працював магазин «Продукти», від 2013 року — продуктовий магазин № 5 мережі «Близенько».

№ 9 — будинок розташований на розі з вулицею , за Польщі тут була нафтово-технічна спілка «Попенд», за радянських часів — овочевий магазин, пізніше — магазин «Продукти». Нині тут містяться аптечний магазин мережі аптек «DS».

№ 10 — житловий будинок зведений у 1926 році за проєктом Юзефа Авіна у стилі функціоналізму. Фасад має виразний ліпний декор — круглі та овальні рельєфні медальйони. На кожному з 4-х поверхів (окрім першого) розташовувались по одній 3-кімнатній та 4-кімнатній квартирі, що були оснащені санвузлами. У радянські часи квартири на 3-му та 4-му поверхах були розділені. Нині на першому поверсі міститься магазин «Хлібні історії».

№ 11 — за польських часів тут розташовувалася папіросна фабрика «Прімус», нині — міське комунальне підприємство ремонтно-будівельне управління № 1.

№ 12 — будинок збудований у 1938—1939 роках для Ромуальди Ярошевської за проєктом архітектора Стефана Мічинського. Нині на першому поверсі будинку міститься магазин «Родинна ковбаска».

№ 15 — чотириповерховий житловий будинок, на першому поверсі якого за Польщі містилося електротехнічне підприємство Смоляни «Мікрофон», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині тут ресторан «Веселий Роджер» та ломбард «Реверс».

№ 16 — триповерхова кам'яниця, в приміщеннях першого поверху якої у різні часи містилися комісійний магазин, крамниця «Натуральні продукти», нині — крамниця алкогольних напоїв мережі «Чарка до свята», також в будинку міститься офіс приватного нотаріуса.

№ 18 — триповерхова кам'яниця, в приміщенні на першому поверсі якої до 2018 року містився магазин дитячого одягу та жіночої білизни, а нині — офіс туристичної агенції «Kvitka travel». У квартирі № 8 до 1997 року мешкав український графік Валентин Бунов.

№ 19 — одноповерхова будівля 1970-х років, де від радянських часів міститься магазин «Сантехніка».

№ 20. До 1939 року на цьому місці була фабрика чорнила Моравського. У радянські часи тут був сквер. У 2000-х роках на місці фабрики спорудили чотириповерховий житловий будинок з вбудованими об'єктами (приміщеннями) торгівлі. Нині у цих приміщеннях містяться магазин-кав'ярня «Правдива кава» та караоке-бар «Хуліганка».

№ 21 — триповерхова кам'яниця збудована у 1924 році на замовлення Хелени Глянцер. Перші плани затвердженні 23 вересня 1923 року. Згодом їх дещо змінили, додавши ще один поверх. Нині кам'яниця використовується, як офісний центр, у якому містяться офіс управлінської компанії «Нове місто», агентство нерухомості «Аіса» та низка інших, а також крамниця натуральної косметики та косметологічний кабінет «Бомба шоп».

№ 23. (колишня адреса — Байки або На Байках). Власником кам'яниці у 1915—1939 роках був Францішек П'ясецький В будинку діяла аптека «Під святим Яном», власниками якої за Польщі у різні роки були Кшижановський, Віктор Левицький та Абрам Воль. Нині тут міститься аптека № 38.

№ 24, 26, 28, 28а — житловий будинок збудований у 1926 році за проєктом Вітольда Мінкевича у стилі ар деко. Будинок складається з чотирьох секцій, які зміщені відносно осі. Фасад декоровано трикутними сандриками, що розмішуються над вікнами. Балкони мають трикутну форму. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1602-м, 1602/1-м, 1602/3-м, 1602/4-м. У підвалі будинку № 24 від 1970-х років працює популярний гриль-бар, відомий у народі під назвою «Унітаз», нині — паб «The Unitas». У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок № 24 інформаційною табличкою.

№ 25 — триповерхова кам'яниця, на першому поверсі якої від радянських часів міститься автошкола (Політехнічна філія), а нині також тут містяться грумінг-салон «Charlie and woof» та крамниця модного одягу для дітей і підлітків «Модні діти».

№ 27 — наріжна чотириповерхова кам'яниця збудована у 1909—1911 роках за проєктом Станіслава Борковського, автором скульптурних композиції був (Теобальд Оркасевич). Кам'яниця декорована символами Листопадового повстання, 80-ліття якого тоді відзначалося: булава на шпилі купола та скульптурна група під ним, консолі під еркером, литовська Погоня на аттику. На фасаді з боку вулиці Коновальця можна побачити герби Русі (Архістратиг Михаїл) і Литви (Погоня) та слід від гербового щита, на якому був польський Орел. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1602/2-м. У 1910-х роках тут містилася так звана невеличка школа (школка) Фробеля, якою керувала Ґелена Маковецька. На першому поверсі нині містяться офіс туристичної фірми «Тур-Ретур» та приватна нотаріальна контора.

№ 31 — за Польщі тут містилися автомобільні гаражі «Байки» Маріана Волака, а від радянських часів тут міститься підстанція № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 34 — будинок споруджений у 1934 році для архітектора (Юзефа Йоахіма Тіша), за його власним проєктом, у стилі функціоналізму. При будівництві уперше було використано стропи в системі «ISTEG». Ризаліт винесено на мансардний поверх, що підкреслює поворот вулиці та по обидва боки від нього розташовані балкони лоджії. Над вхідними дверима дата зведення будинку, виконана в римських цифрах. Також на дверях збереглись ще рештки автентичного скління. Інтер'єри будинку виконані в стилі ар-деко. Вхідний портал декорований поліхромною керамічною плиткою. Під'їзд будинку декоровано двома керамічними рельєфами — білий зображає динамічну фігуру чоловіка, а червоний — статичну жіночу постать, що розташовані між плиткою. Цією ж плиткою та золотими фризами декорований плафон. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2132-м. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок № 24 інформаційною табличкою.

№ 36. Будинок споруджено для Юзефа Йоахіма Тіша у 1930 році. Проєкт розробляв (Максимільян Когут): перший у 1925 році та другий у 1930 році, за яким і розпочали будівництво. За проектом будинок мав мати чотири поверхи, але добудували ще й п'ятий мансардний. За Польщі тут містилася фабрика костельних кадил Курилка.

№ 37. За Польщі тут функціонувала автомеханічна майстерня Кустановича. Нині цієї адреси не існує, а будівля колишньої майстерні використовується як гаражні бокси підстанції № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 39 — триповерхова кам'яниця в якій для вирішення простору вестибюльного приміщення використана керамічна плитка, створена на підприємстві «Брати Мунд».

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 березня 2022.
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 27.
5. Салон оперативної поліграфії Львова. list.in.ua. Процитовано 16 липня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
6. Інформація про заклад харчування. tomato.ua. оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
7. Близенько. Найбільша мережа продуктових магазинів у Львові!. blyzenko.ua. оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
8. Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова… — С. 134.
9. Архітектура Львова, 2008, с. 564.
10. Українські радянські художники. Довідник / Укл. Р. О. Даскалова, З. В. Кучеренко, В. Ф. Мальцева, З. К. Стрелова, Л. І. Турунова та ін.; І. І. Верба (відпов. редактор); Є. У. Нарубіна, Н. М. Чорна (редактори). — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 62.
11. Нетуристичний Львів: будинок Квітки Цісик, площа п'яти кутів та гіпсові королі. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
12. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — S. 239. (пол.)
13. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — S. 342, 365. (пол.)
14. Смірнов Ю. Аптеки / Енциклопедія Львова. — т. 1… — С. 76—86.
15. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
16. Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова… — С. 130.
17. Інформація про заклад харчування. tomato.ua. оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
18. У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 січня 2024.
19. Курси водіїв у Львові. city-service.lviv.ua. оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 12 серпня 2022.
20. Грумінг салон Charlie&Woof Львів. list.in.ua. оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
21. Архітектура Львова, 2008, с. 495.
22. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — S. 396. (пол.)
23. Інформація про компанію. tur-retur.business-guide.com.ua. оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
24. Приватні нотаріуси. just.lviv.ua. оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
25. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 63.
26. Богданова Ю. Нова архітектура Нового Світу… — С. 20.
27. Мирослава Ляхович (1 квітня 2017). Проєкт «Житлові будівлі»: житловий будинок на вул. Київська, 34. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
28. Богданова Ю. Нова архітектура Нового світу… — С. 19—20.
29. Лисенко О. Ю. Архітектура вестибюльної групи… — С. 194.

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
• Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 130, 134. — ISBN 966-95066-4-16.
• Богданова Ю. Нова архітектура Нового Світу // Галицька брама. — Львів, 2008. — № 3—4 (159—160). — С. 16—22.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Київська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 320—321. — .
• Лисенко О. Ю. // Вісник ЛП. — Львів, 2004. — № 505. — С. 194.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 27, 87, 113. — .
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 515, 517—519, 540. — .
• Роздобудько Л. Аптека-музей та старовинні аптеки Львова / Л. Роздобудько. — Львів : б.в, 2011. — С. 24.
• Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
• Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Київська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 18 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()