Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Водська мова vađđa tšeeli ваддя чеелі мова фінно угорського народу водь або ваддялайсет Належить до балтійсько фінської

Водська мова

Водська мова (vađđa tšeeli, «ваддя чеелі») — мова фінно-угорського народу водь, або ваддялайсет. Належить до балтійсько-фінської групи фінно-угорських мов. За даними лінгвістів (П. Арісте) — найближчим родичем є естонська мова, що дало підставу деяким науковцям уважати водську мову її діалектом. Мова перебуває на межі зникнення, її носіями залишаються близько 50 осіб.

Водська мова
vaďďa ceeli
Поширена в image Росія, image Естонія
Регіон Ленінградська область,
Карелія
Носії 74 (за переписом населення РФ у 2002)
Писемність латинське письмо
Класифікація

Уральська сім'я

Угрофінські мови
Прибалтійсько-саамсько-мордовська надгрупа
Балтійсько-фінська група
Офіційний статус
Офіційна зникає
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 vot
ISO 639-3 vot

Територія поширення

Водська мова поширена як мова побутового спілкування серед старшого покоління сіл Кінгісеппського району Ленінградської області Російської Федерації, які є, власне, північно-східним уламком території Країни Воді, Ваддяма. 1200 року водська земля поширювалася до р. Нарва (Narva) — на заході (межувала з Естонією), до р. Інгер — на сході (межувала з Іжорією) та від південної частини Фінської затоки до міста Овдова (Oudova, Гдов) — па півдні (межувала із Сетомаа).

У 1848 році було 37 водських сіл, 1942 — 23. У XIX ст. — 5 148 осіб (1848). Нині кількість мовців визначають у межах 50-60 осіб. Під час останнього перепису населення РФ (2002 рік) водянами назвали себе 73 особи, з них 56 живуть у містах, 17 — у сільській місцевости. Усі дво- і тримовні (знають російську, іжорську). Остання «ваддя», яка не знала російської, жила у Другу світову війну — і тоді жінці було 92 роки.

У 1930-ті роки під час створення писемності для міноритарних мов для водської не було створено окремої писемності. Відтак весь навчально-виховний процес відбувався на іжорській мові. Сталінські репресії забрали чимало носіїв водської мови. У післявоєнний час багато водян не змогли повернутися до рідних сіл та селищ — вони лишилися відірваними від місць компактного проживання носіїв мови. Після Другої світової війни викладання у водських населених пунктах велось виключно російською мовою. Спілкування водською не заохочувалось навіть у родинах. Результатом політики активної асиміляції водян у російську культуру стало значне скорочення мовного ареалу водян вже наприкінці ХХ ст.

Діалекти

image
Мапа водських і сусідніх фінських та іжорських сіл (1848—2007)

Традиційно виділяють 4 діалекти: західно-водський, східно-водський (носії винищені артилерійським вогнем під час військових конфліктів Сталіна та Гітлера 1942-43 — останній мовець помер 1960 у с. Ічіпяйвя). Окремо виділяють діалект с. Куровіци (нині активно заселяють «дачниками») та мертвий кревінський діалект (був поширений серед водської діаспори в Латвії до сер. XIX ст). Мова сучасних носіїв водської мови перебуває під активним впливом іжорської мови, так що в окремих селах існують двомовні іжорсько-водські родини, причому іжорська мова у цій мікрогрупі має вищий статус. Щоправда, добре зберігається й корінна водська лексика.

Специфічні риси

Для водської мови характерні перехід k > tš перед голосними переднього ряду (tšülä — «село»), перехід o > õ (õrava — «білка»), перехід st > ss (mussa — «чорний»), розвинене чергування ступенів приголосних. Особливість морфології — старе закінчення родового відмінка *-n відпало. У дієслівному відмінюванні є різні способи утворення імперфекта, у теперішньому часі вживають закінчення 3-ї особи однини -b, можливе утворення аналітичних форм майбутнього часу. Синтаксис не відрізняється від інших балтійсько-фінських мов. У лексиці багато слів, спільних з естонською, іжорською мовою.

Водське мовознавство

Водську мову досліджували Ф. Треффурт (F.L.Treffurt), Федір Туманський, Аугуст Алквіст, Пауль Арісте, Лаурі Кеттунен, Л. Пості, E. Адлер, Й. Мягісте. 1924 Дмитро Цветков (Dmitry Tsvetkov), водський студент у Тартуському ун-ті, уклав 55 сторінок Водської граматики на основі кирилиці — . Але цю працю ніколи не було опубліковано, а сам автор трагічно загинув. Академік Арісте почав записувати зразки водської мови 1923. Їх публікації розпочато 1935. Водські тексти паралельно записував Лаурі Кеттунен (L. Kettunen). Побачили світ кілька водських словників. 1956 науковці Тартуського ун-ту організували найбільшу експедицію до живих водських поселень і сформували багату колекцію етнографічного та лінгвістичного матеріалу. Хоча ще протягом 1930-х років Інститут мови та літератури, Естонська академія наук створили величезну картотеку для Водсько-естонсько-російського словника (204000 карток). В Україні питанням водської мови цікавився член-кореспондент НАН України Орест Ткаченко, частково — Костянтин Тищенко.

Література

Багата усна література. Єдиний досвід написання водською мовою віршів має Дмитро Цвєтков, який жив у ХХ ст. У XXI ст. спроби запровадити водську писемність робить петербурзький науковець Муслім Мехметов. Зокрема, 2005 видано першу газету водською мовою «Маавячі».

Джерела

  • Ariste P. Vadja keele grammatika. Tartu, 1948.
  • Ariste, Paul. Wotische Sprachproben. Eesti Keele Arhiivi Toimetised 4. Tartu, 1935.
  • Ariste, Paul. A grammar of the Votic language. Bloomington, Indiana: Indiana University, 1968.
  • Ariste, Paul. Vadjalaste laule. Emakeele Seltsi Toimetised 3. Tallinn, 1960.
  • Ariste, Paul. Vadja muinasjutte. Emakeele Seltsi Toimetised 4. Tallinn, 1962.
  • Ariste, Paul. Vadja rahvakalender. Emakeele Seltsi Toimetised 8. Tallinn: Valgus, 1969.
  • Ariste, Paul. Vadjalane kätkist kalmuni. Emakeele Seltsi Toimetised 10. Tallinn: Valgus, 1974.
  • Ariste, Paul. Vadja mõistatusi. Emakeele Seltsi Toimetised 13. Tallinn: Valgus, 1979.
  • Ariste, Paul. Vadja keele lugemik eesti filoloogia üliõpilastele. Tartu, 1980.
  • Ariste, Paul. Vadja rahvalaulud ja nende keel. Emakeele Seltsi Toimetised 22. Tallinn: Valgus 1986.
  • Kettunen L. Vatjan kielen Mahun murteen sanasto. Helsinki, 1986.
  • Kettunen, Lauri ja Lauri Posti: Näytteitä vatjan kielestä. Suomalais-ugrilaisen seuran toimituksia 63. (Helsinki): Suomalais-ugrilainen Seura, 1932.
  • Kettunen L. Vatjan kielen äännehistoria. Helsinki, 1930.
  • Posti L. Vatjan kielen Kukkosin murteen sanakirja. Helsinki, 1980.
  • Vadja keele sõnaraamat. Tallinn, 1990—.
  • Агранат Т. Западный диалект водского языка. — М.; Гронинген, 2007 (В печати).
  • Видеман Ф. И. О происхождении и языке вымерших ныне кревинов. — СПб., 1872.
  • Ленсу Я. Я. Материалы по говорам води // Западно-финский сборник. — Л., 1930.
  • Ahlqvist A. Wotisk grammatik jemte språkprof och ordförteckning. — Helsinki, 1856.
  • Laakso, Johanna: Vatjan käänteissanasto. Kotimaisten kielten tutkimuskeskuksen julkaisuja 49. (Helsinki): Suomalais-ugrilainen seura, 1989.
  • Lauerma, Petri: Vatjan vokaalisointu. (Helsinki): Suomalais-ugrilainen seura, 1993. .
  • Salminen, Väinö: Runonäytteitä Vatjan kielestä. (Helsinki): Suomalaisen kirjallisuuden seura, 1928.
  • Tsvetkov, Dmitri: Vatjan kielen Joenperän murteen sanasto. (Helsinki): Suomalais-ugrilainen seura, 1995.
  • Viitso, Tiit-Rein: Vadja keele Luutsa-Liivtšülä murraku fonoloogia. Emakeele Seltsi aastaraamat VII. (Tallinn), 1961.

Посилання


image Це незавершена стаття про мову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Vodska mova vađđa tseeli vaddya cheeli mova finno ugorskogo narodu vod abo vaddyalajset Nalezhit do baltijsko finskoyi grupi finno ugorskih mov Za danimi lingvistiv P Ariste najblizhchim rodichem ye estonska mova sho dalo pidstavu deyakim naukovcyam uvazhati vodsku movu yiyi dialektom Mova perebuvaye na mezhi zniknennya yiyi nosiyami zalishayutsya blizko 50 osib Vodska movavadda ceeliPoshirena v Rosiya EstoniyaRegion Leningradska oblast KareliyaNosiyi 74 za perepisom naselennya RF u 2002 Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Uralska sim ya Ugrofinski moviPribaltijsko saamsko mordovska nadgrupaBaltijsko finska grupa dd dd Oficijnij statusOficijna znikayeKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 votISO 639 3 votTeritoriya poshirennyaVodska mova poshirena yak mova pobutovogo spilkuvannya sered starshogo pokolinnya sil Kingiseppskogo rajonu Leningradskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi yaki ye vlasne pivnichno shidnim ulamkom teritoriyi Krayini Vodi Vaddyama 1200 roku vodska zemlya poshiryuvalasya do r Narva Narva na zahodi mezhuvala z Estoniyeyu do r Inger na shodi mezhuvala z Izhoriyeyu ta vid pivdennoyi chastini Finskoyi zatoki do mista Ovdova Oudova Gdov pa pivdni mezhuvala iz Setomaa U 1848 roci bulo 37 vodskih sil 1942 23 U XIX st 5 148 osib 1848 Nini kilkist movciv viznachayut u mezhah 50 60 osib Pid chas ostannogo perepisu naselennya RF 2002 rik vodyanami nazvali sebe 73 osobi z nih 56 zhivut u mistah 17 u silskij miscevosti Usi dvo i trimovni znayut rosijsku izhorsku Ostannya vaddya yaka ne znala rosijskoyi zhila u Drugu svitovu vijnu i todi zhinci bulo 92 roki U 1930 ti roki pid chas stvorennya pisemnosti dlya minoritarnih mov dlya vodskoyi ne bulo stvoreno okremoyi pisemnosti Vidtak ves navchalno vihovnij proces vidbuvavsya na izhorskij movi Stalinski represiyi zabrali chimalo nosiyiv vodskoyi movi U pislyavoyennij chas bagato vodyan ne zmogli povernutisya do ridnih sil ta selish voni lishilisya vidirvanimi vid misc kompaktnogo prozhivannya nosiyiv movi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vikladannya u vodskih naselenih punktah velos viklyuchno rosijskoyu movoyu Spilkuvannya vodskoyu ne zaohochuvalos navit u rodinah Rezultatom politiki aktivnoyi asimilyaciyi vodyan u rosijsku kulturu stalo znachne skorochennya movnogo arealu vodyan vzhe naprikinci HH st DialektiMapa vodskih i susidnih finskih ta izhorskih sil 1848 2007 Tradicijno vidilyayut 4 dialekti zahidno vodskij shidno vodskij nosiyi vinisheni artilerijskim vognem pid chas vijskovih konfliktiv Stalina ta Gitlera 1942 43 ostannij movec pomer 1960 u s Ichipyajvya Okremo vidilyayut dialekt s Kurovici nini aktivno zaselyayut dachnikami ta mertvij krevinskij dialekt buv poshirenij sered vodskoyi diaspori v Latviyi do ser XIX st Mova suchasnih nosiyiv vodskoyi movi perebuvaye pid aktivnim vplivom izhorskoyi movi tak sho v okremih selah isnuyut dvomovni izhorsko vodski rodini prichomu izhorska mova u cij mikrogrupi maye vishij status Shopravda dobre zberigayetsya j korinna vodska leksika Specifichni risiDlya vodskoyi movi harakterni perehid k gt ts pered golosnimi perednogo ryadu tsula selo perehid o gt o orava bilka perehid st gt ss mussa chornij rozvinene cherguvannya stupeniv prigolosnih Osoblivist morfologiyi stare zakinchennya rodovogo vidminka n vidpalo U diyeslivnomu vidminyuvanni ye rizni sposobi utvorennya imperfekta u teperishnomu chasi vzhivayut zakinchennya 3 yi osobi odnini b mozhlive utvorennya analitichnih form majbutnogo chasu Sintaksis ne vidriznyayetsya vid inshih baltijsko finskih mov U leksici bagato sliv spilnih z estonskoyu izhorskoyu movoyu Vodske movoznavstvoVodsku movu doslidzhuvali F Treffurt F L Treffurt Fedir Tumanskij August Alkvist Paul Ariste Lauri Kettunen L Posti E Adler J Myagiste 1924 Dmitro Cvetkov Dmitry Tsvetkov vodskij student u Tartuskomu un ti uklav 55 storinok Vodskoyi gramatiki na osnovi kirilici Ale cyu pracyu nikoli ne bulo opublikovano a sam avtor tragichno zaginuv Akademik Ariste pochav zapisuvati zrazki vodskoyi movi 1923 Yih publikaciyi rozpochato 1935 Vodski teksti paralelno zapisuvav Lauri Kettunen L Kettunen Pobachili svit kilka vodskih slovnikiv 1956 naukovci Tartuskogo un tu organizuvali najbilshu ekspediciyu do zhivih vodskih poselen i sformuvali bagatu kolekciyu etnografichnogo ta lingvistichnogo materialu Hocha she protyagom 1930 h rokiv Institut movi ta literaturi Estonska akademiya nauk stvorili velicheznu kartoteku dlya Vodsko estonsko rosijskogo slovnika 204000 kartok V Ukrayini pitannyam vodskoyi movi cikavivsya chlen korespondent NAN Ukrayini Orest Tkachenko chastkovo Kostyantin Tishenko LiteraturaBagata usna literatura Yedinij dosvid napisannya vodskoyu movoyu virshiv maye Dmitro Cvyetkov yakij zhiv u HH st U XXI st sprobi zaprovaditi vodsku pisemnist robit peterburzkij naukovec Muslim Mehmetov Zokrema 2005 vidano pershu gazetu vodskoyu movoyu Maavyachi DzherelaAriste P Vadja keele grammatika Tartu 1948 Ariste Paul Wotische Sprachproben Eesti Keele Arhiivi Toimetised 4 Tartu 1935 Ariste Paul A grammar of the Votic language Bloomington Indiana Indiana University 1968 Ariste Paul Vadjalaste laule Emakeele Seltsi Toimetised 3 Tallinn 1960 Ariste Paul Vadja muinasjutte Emakeele Seltsi Toimetised 4 Tallinn 1962 Ariste Paul Vadja rahvakalender Emakeele Seltsi Toimetised 8 Tallinn Valgus 1969 Ariste Paul Vadjalane katkist kalmuni Emakeele Seltsi Toimetised 10 Tallinn Valgus 1974 Ariste Paul Vadja moistatusi Emakeele Seltsi Toimetised 13 Tallinn Valgus 1979 Ariste Paul Vadja keele lugemik eesti filoloogia uliopilastele Tartu 1980 Ariste Paul Vadja rahvalaulud ja nende keel Emakeele Seltsi Toimetised 22 Tallinn Valgus 1986 Kettunen L Vatjan kielen Mahun murteen sanasto Helsinki 1986 Kettunen Lauri ja Lauri Posti Naytteita vatjan kielesta Suomalais ugrilaisen seuran toimituksia 63 Helsinki Suomalais ugrilainen Seura 1932 Kettunen L Vatjan kielen aannehistoria Helsinki 1930 Posti L Vatjan kielen Kukkosin murteen sanakirja Helsinki 1980 Vadja keele sonaraamat Tallinn 1990 Agranat T Zapadnyj dialekt vodskogo yazyka M Groningen 2007 V pechati Videman F I O proishozhdenii i yazyke vymershih nyne krevinov SPb 1872 Lensu Ya Ya Materialy po govoram vodi Zapadno finskij sbornik L 1930 Ahlqvist A Wotisk grammatik jemte sprakprof och ordforteckning Helsinki 1856 Laakso Johanna Vatjan kaanteissanasto Kotimaisten kielten tutkimuskeskuksen julkaisuja 49 Helsinki Suomalais ugrilainen seura 1989 Lauerma Petri Vatjan vokaalisointu Helsinki Suomalais ugrilainen seura 1993 ISBN 951 9403 57 4 Salminen Vaino Runonaytteita Vatjan kielesta Helsinki Suomalaisen kirjallisuuden seura 1928 Tsvetkov Dmitri Vatjan kielen Joenperan murteen sanasto Helsinki Suomalais ugrilainen seura 1995 Viitso Tiit Rein Vadja keele Luutsa Liivtsula murraku fonoloogia Emakeele Seltsi aastaraamat VII Tallinn 1961 PosilannyaPersha v istoriyi gazeta bezpisemnoyu vodskoyu movoyu http ugraina org news 2005 07 14 372 html 5 kvitnya 2019 u Wayback Machine U RF oficijno zareyestrovano pershe tovaristvo narodu vod Vodska mova na sajti Ethnologue Vod A language of Russian Federation angl Vodska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Votic 15 listopada 2017 u Wayback Machine angl Vodska mova na sajti WALS Online Language Votic 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ