Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́кі Лази́ — село в Ужгородському районі Закарпатської області.
| село Великі Лази | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Ужгородський | ||
| Рада | Великолазівська сільська рада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | друга половина XIII сторіччя | ||
| Населення | 1 426 | ||
| Площа | 0,29 км² | ||
| Поштовий індекс | 89440 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°33′35″ пн. ш. 22°23′25″ сх. д. / 48.55972° пн. ш. 22.39028° сх. д.Координати: 48°33′35″ пн. ш. 22°23′25″ сх. д. / 48.55972° пн. ш. 22.39028° сх. д. | ||
| Водойми | р. Цигань | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89440,с. Великі Лази, вул. Вознесенська, б/н | ||
| Карта | |||
  Великі Лази | |||
 Великі Лази | |||
| Мапа | |||
| | |||
У Великих Лазах проживає 1426 осіб. Розташоване на річці Цигань, за бл. 8,5 км від Ужгорода.
В селі росте іменне дерево бук Плотені.
Історія
На західній околиці Великих Лазів, в урочищі Малий Горб — поселення алфелдської . Досліджувалося в 1952 році. За один кілометр від села, у східному напрямку, на західному схилі гори Ставлянець — двошарове поселення: ранній етап та культури Баден. Досліджувалося Ф. М. Потушняком в 1953 році. Праворуч від дороги Ужгород — Мукачеве, на західному схилі Холмецької гори, навпроти коньячного заводу — поселення та поховання полгарської культури.
В письмових джерелах XIV—XVII ст. село відоме під трьома назвами. В XIV ст. — під назвою Galambhaza (Поселення Голуба); в другій половині XIV і в XV ст. — Лази; в XVI ст. — Felsevlaz (Верхні Лази). Очевидно, першу, найдревнішу, назву слід пов'язувати з похованням доби енеоліту (IV тисячоліття до н. е.), виявлене на південній околиці села. В ті далекі часи поховальні споруди в Європі й Азії робили у вигляді голуба (тулуб, крила, хвіст). Пам'ять про них збереглась у назві Поселення Голуба. Як свідчать джерела, Великі Лази були засновані в другій половині XIII ст. вихідцями з села Холмець. Починаючи з 1517 року, селом володіли шляхтичі села Холмця — Другети та . Протягом XVI ст. кількість мешканців села значно зменшилася: одні виїхали, інші повмирали, а решта — збідніли. В 1599 році за рахунок нових переселенців у селі вже нараховувалось 17 залежних домогосподарств.
Близько 1631 року у Великих Лазах господарювало 24 селянських дворів, що належали Невицькому домену Другетів. Наприкінці XVI ст., згідно з джерелами, село на деякий час спорожніло.
Згадка про село є в письмових джерелах 17ст. Відомо, що 16 січня 1787 року 8 сімей у складі 52 чоловік з-за Карпат на чолі з монахом Ізидором прямували в Ужгород. Утомлені дорогою, у мальовничій долині теперішнього села, зупинились відпочивати. Місцевість їм настільки сподобалась, що один з найстаріших мандрівників (Данило Бранк) висловив думку заснувати тут село. Всі цю пропозицію зустріли прихильно. Після уважних оглядин усієї місцевості, у східній частині підлісного крутосхилу (теперішня вулиця Динковці) мандрівники знайшли шість хат, у яких проживали сім'ї Бакти Івана, Шімона Йосипа, Тимка Михайла, Граба Михайла, Семака Андрія та Ерддека Івана. Згодом монах Ізидор послав людей до префонта в Ужгород, просити дозволу на поселення. Незабаром вони його отримали, але з умовою, що платитимуть десятину.
Для виміру площі було вислано Анатолія Меднянського, який виділив її на рівнині, названій Лази. З того часу нові поселенці стали називати власників шести хат — гірськими, а тих прибулих — лазькими.
Через 19 років (5 січня 1806 року) вперше згадується сучасна назва села Великі Лази. Відомо також, що між «гірськими» та «лазькими» людьми часто виникали сварки та суперечки за пасовиська. Видно, що ці та інші суперечки і чвари навколо землі призвели до утворення двох поселень. 4 червня 1832 року згадуються вже два села: Лази і Динґлаз.
На сьогодні не з'ясованим залишається чому село було названо Великі Лази, адже в Закарпатті на той час були і нині є просто Лази з набагато більшою кількістю жителів. Очевидно, вони названі внаслідок об'єднання двох сіл: Динґлаз і Лаз, або за аналогією топографічної діалектної назви місцевості (Лази — велика видовжена рівнина у вигляді жолоба). До речі, до сьогодні на західній околиці села є урочище з назвою «Довгий верх»). Тож зараз не відомо чи довга рівнина, чи злиття двох сіл послужило назвою для Великих Лаз.
Під час виборів до Сойму Карпатської України у 1939 році більшість населення села проголосувало проти кандидатів від УНО.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1393 особи, з яких 665 чоловіків та 728 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1423 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,11 % |
| русинська | 4,63 % |
| російська | 0,56 % |
| угорська | 0,56 % |
| словацька | 0,07 % |
Палац Плотені
Головна пам'ятка архітектури в селі — палац композитора Нандора Плотені. Нандор (Фердінанд) Плотені (1844—1933 рр.), місцевий землевласник, розгорнув у Великих Лазах потужне винне та спиртове виробництво. Місцеві марочні вина та горілка користувались великим попитом у Європі. Під впливом друга, угорського музиканта Едуарда Ремені, Нандор Плотені навчився грі на скрипці та згодом став першим скрипалем Угорського національного оперного театру. У 1870 році Нандор Плотені отримав графський титул, а 1896 року, набувши визнання у музичному світі, повернувся у Великі Лази, де спорудив невеликий, але вишуканий палац, та заклав парк із завезених з-за кордону дерев (див. Парк культури і відпочинку в селі Великі Лази). Сьогодні в палаці знаходиться Ужгородський районний центр дитячої творчості. В розташованій поруч школі є невеликий музей, присвячений Нандору Плотені.
Плотені був чималою музичною зіркою свого часу — нехай і не настільки яскравою, як Ліст, але вважався одним з кращих європейських скрипалів ІІ половини ХІХ ст. Він був першим скрипалем угорського національного оперного театру (грав на скрипці Страдіварі, кажуть), грав дуетом з Лістом і Йоганесом Брамсом. Титул свій він заробив смичком — став графом у 1870 році за значні музичні досягнення. Крім музики, граф займався й промисловістю, й шкільництвом (організовував на Закарпатті музичні школи). В 1896 р., у віці 63 років, Нандор Плотені повернувся у рідні Великі Лази, звів тут вкрай симпатичний неокласицистичний палац, заклав навколо споруди невеликий парк (сяк-так збережений до наших днів, хоча годі вже шукати тут колишніх екзотів), збудував спиртзавод і млин, вирощував шляхетні сорти винограду, а на початку ХХ ст. відкрив приватну музичну школу в Ужгороді.
Син Нандора Янош Плотені продовжував політику благочинства, започатковану батьком, його в селі з теплотою згадують дотепер. Родина Плотені добровільно віддала свої винні підвали й виноградники радянській владі. Саме виноградники і підвали Плотені дали початок ужгородському коньячному заводу, який працює дотепер. (Першу партію коньячного спирту було вироблено і закладено у дубові бочки тут в 1959 р.)
На кладовищі поруч із Вознесенською церквою, є могила (кам'яний хрест), у якій поховані син Нандора Плотені — Янош з дружиною.
Великий вплив на стан економічного та духовного буття у Великих Лазах в дорадянський період мала не тільки церква, але, як уже було згада-но, і культурно-просвітницька та господарська діяльність графа Нандора Плотені, близького друга композитора Ф. Ліста та Е. Ремені, відомого не тільки славній історії музичного життя Закарпаття та Угорщини, але й усієї Європи . Існують припущення, що цей видатний скрипаль і піаніст не тільки жив, але й народився у Великих Лазах (у 1844 р.) .
У синів Фердинанда Плотені — Вільяма та Яноша (багато хто плутає їх, називаючи однією і тією ж людиною) також була надзвичайна, але дуже трагічна доля. Кажуть, що доньки Фердинанда і Євгенії Плотені рано покинули маєток, виїхавши на навчання до Європи, і приїжджали до палацу лише на канікули. Старший син Янош за неперевіреними даними був пілотом, і розповідають, що навіть спромігся пролетіти під Великим (нині пішохідним) мостом в Ужгороді, аби показати свою майстерність.
Зважаючи на те, що колишній граф, після приходу радянської армії, просто не мав де жити, його прихистив у себе головний винар палацу, котрий мешкав у невеличкій хатинці трохи нижче парку, який оточував маєток. Саме на його горищі і були не так давно знайдені особисті речі графа — стіл, стілець, підсвічник, посуд, старий альбом із фотографіями, щоденник із мисливськими записами, прикраса з бісеру — усе, що нині можна побачити у музеї Великолазівської школи.
Парк культу́ри і відпочи́нку — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Площа — 1,5 га. Статус отриманий згідно з рішенням ОВК від 18.11.1969 року № 414 та ріш. ОВК від 23.10.1984 року № 253. Перебуває у віданні Великолазівської загальноосвітньої школи. Статус дано для збереження парку, закладеного у ХІХ столітті. Зростають цінні субтропічні екзоти. Поруч з парком розташований Палац Плотені.
Храм
У селі є Вознесенський храм (1823 рік).
Існують перекази, що в Великих Лазах до будівництва сучасної мурованої церкви існувала дерев'яна церква. Будівництво сучасної мурованої греко-католицької церкви Вознесіння Господнього розпочалося на початку ХІХ століття в 20-х роках. В 1835 році будівництво храму було завершено, про що свідчить напис на дошці перед входом до Велико-Лазького храму. В той же час було збудовано і парафіяльний будинок — церковну фару, у якій проживав священик, що обслуговував крім Великих Лаз і філії: Глибоке, Циганівці та Підгорб.
Вихідцем із села Великі Лази був отець Михайло Балог — видатна духовна та громадська постать. Михайло Балог (1857—1916) — народився у селі Великі Лази у родині місцевого священика. Єпископ Юлій Фірцак іменує його парохом у Марамориський Сигіт. У 1898 році його призначено вікарієм Мараморощини. В церквах вікаріату сприяв організації хорів, залученню священиків до громадських справ, заснував бурсу в Сиготі для хлопців з слов'янського населення.
Слід відзначити, що Великолазька парафія була осередком духовного життя цілої околиці, зокрема на празник Вознесіння Господнього сходилося багато процесій із навколишніх сіл.
З 1941 року і до початку відкритого гоніння греко-католицької Церкви в 1949 році, парохом у с. Великі Лази та с. Глибоке був о. Михайло Дзуровчик. За часів більшовицької окупації Великолазького пароха, о. Михайла Дзуровчика(1900—1975), було репресовано, за відмову перейти до Російської Православної церкви.
Туристичні місця
- в урочищі Малий Горб — поселення алфелдської культури мальованої кераміки
- на західному схилі гори Ставлянець — двошарове поселення: ранній етап полгарської культури та культури Баден.
- на західному схилі Холмецької гори, навпроти коньячного заводу — поселення та поховання полгарської культури.
- поховання доби енеоліту (IV тисячоліття до н. е.), виявлене на південній околиці села.
- палац композитора Нандора Плотені.
- В школі є невеликий музей, присвячений Нандору Плотені.
- могила (кам'яний хрест), у якій поховані син Нандора Плотені — Янош з дружиною
- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні.
- Вознесенський храм (1823 рік).
- будівля старого коньячного заводу
- єврейське кладовище,
- колишня сейсмічна станція
- старі штольні
- турмаршрут "Шлях Плотені"
- бук Плотені
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Великі Лази [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Що на Ужгородщині робили Ліст та Брамс?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ki Lazi selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Veliki LaziGerbPalac Ploteni kinec XIX st Palac Ploteni kinec XIX st Krayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon UzhgorodskijRada Velikolazivska silska radaOsnovni daniZasnovane druga polovina XIII storichchyaNaselennya 1 426Plosha 0 29 km Poshtovij indeks 89440Geografichni daniGeografichni koordinati 48 33 35 pn sh 22 23 25 sh d 48 55972 pn sh 22 39028 sh d 48 55972 22 39028 Koordinati 48 33 35 pn sh 22 23 25 sh d 48 55972 pn sh 22 39028 sh d 48 55972 22 39028Vodojmi r CiganMisceva vladaAdresa radi 89440 s Veliki Lazi vul Voznesenska b nKartaVeliki LaziVeliki LaziMapa Veliki Lazi u Vikishovishi U Velikih Lazah prozhivaye 1426 osib Roztashovane na richci Cigan za bl 8 5 km vid Uzhgoroda V seli roste imenne derevo buk Ploteni IstoriyaNa zahidnij okolici Velikih Laziv v urochishi Malij Gorb poselennya alfeldskoyi Doslidzhuvalosya v 1952 roci Za odin kilometr vid sela u shidnomu napryamku na zahidnomu shili gori Stavlyanec dvosharove poselennya rannij etap ta kulturi Baden Doslidzhuvalosya F M Potushnyakom v 1953 roci Pravoruch vid dorogi Uzhgorod Mukacheve na zahidnomu shili Holmeckoyi gori navproti konyachnogo zavodu poselennya ta pohovannya polgarskoyi kulturi V pismovih dzherelah XIV XVII st selo vidome pid troma nazvami V XIV st pid nazvoyu Galambhaza Poselennya Goluba v drugij polovini XIV i v XV st Lazi v XVI st Felsevlaz Verhni Lazi Ochevidno pershu najdrevnishu nazvu slid pov yazuvati z pohovannyam dobi eneolitu IV tisyacholittya do n e viyavlene na pivdennij okolici sela V ti daleki chasi pohovalni sporudi v Yevropi j Aziyi robili u viglyadi goluba tulub krila hvist Pam yat pro nih zbereglas u nazvi Poselennya Goluba Yak svidchat dzherela Veliki Lazi buli zasnovani v drugij polovini XIII st vihidcyami z sela Holmec Pochinayuchi z 1517 roku selom volodili shlyahtichi sela Holmcya Drugeti ta Protyagom XVI st kilkist meshkanciv sela znachno zmenshilasya odni viyihali inshi povmirali a reshta zbidnili V 1599 roci za rahunok novih pereselenciv u seli vzhe narahovuvalos 17 zalezhnih domogospodarstv Blizko 1631 roku u Velikih Lazah gospodaryuvalo 24 selyanskih dvoriv sho nalezhali Nevickomu domenu Drugetiv Naprikinci XVI st zgidno z dzherelami selo na deyakij chas sporozhnilo Zgadka pro selo ye v pismovih dzherelah 17st Vidomo sho 16 sichnya 1787 roku 8 simej u skladi 52 cholovik z za Karpat na choli z monahom Izidorom pryamuvali v Uzhgorod Utomleni dorogoyu u malovnichij dolini teperishnogo sela zupinilis vidpochivati Miscevist yim nastilki spodobalas sho odin z najstarishih mandrivnikiv Danilo Brank visloviv dumku zasnuvati tut selo Vsi cyu propoziciyu zustrili prihilno Pislya uvazhnih oglyadin usiyeyi miscevosti u shidnij chastini pidlisnogo krutoshilu teperishnya vulicya Dinkovci mandrivniki znajshli shist hat u yakih prozhivali sim yi Bakti Ivana Shimona Josipa Timka Mihajla Graba Mihajla Semaka Andriya ta Erddeka Ivana Zgodom monah Izidor poslav lyudej do prefonta v Uzhgorod prositi dozvolu na poselennya Nezabarom voni jogo otrimali ale z umovoyu sho platitimut desyatinu Dlya vimiru ploshi bulo vislano Anatoliya Mednyanskogo yakij vidiliv yiyi na rivnini nazvanij Lazi Z togo chasu novi poselenci stali nazivati vlasnikiv shesti hat girskimi a tih pribulih lazkimi Cherez 19 rokiv 5 sichnya 1806 roku vpershe zgaduyetsya suchasna nazva sela Veliki Lazi Vidomo takozh sho mizh girskimi ta lazkimi lyudmi chasto vinikali svarki ta superechki za pasoviska Vidno sho ci ta inshi superechki i chvari navkolo zemli prizveli do utvorennya dvoh poselen 4 chervnya 1832 roku zgaduyutsya vzhe dva sela Lazi i Dinglaz Na sogodni ne z yasovanim zalishayetsya chomu selo bulo nazvano Veliki Lazi adzhe v Zakarpatti na toj chas buli i nini ye prosto Lazi z nabagato bilshoyu kilkistyu zhiteliv Ochevidno voni nazvani vnaslidok ob yednannya dvoh sil Dinglaz i Laz abo za analogiyeyu topografichnoyi dialektnoyi nazvi miscevosti Lazi velika vidovzhena rivnina u viglyadi zholoba Do rechi do sogodni na zahidnij okolici sela ye urochishe z nazvoyu Dovgij verh Tozh zaraz ne vidomo chi dovga rivnina chi zlittya dvoh sil posluzhilo nazvoyu dlya Velikih Laz Pid chas viboriv do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini u 1939 roci bilshist naselennya sela progolosuvalo proti kandidativ vid UNO NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1393 osobi z yakih 665 cholovikiv ta 728 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1423 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 94 11 rusinska 4 63 rosijska 0 56 ugorska 0 56 slovacka 0 07 Palac PloteniGolovna pam yatka arhitekturi v seli palac kompozitora Nandora Ploteni Nandor Ferdinand Ploteni 1844 1933 rr miscevij zemlevlasnik rozgornuv u Velikih Lazah potuzhne vinne ta spirtove virobnictvo Miscevi marochni vina ta gorilka koristuvalis velikim popitom u Yevropi Pid vplivom druga ugorskogo muzikanta Eduarda Remeni Nandor Ploteni navchivsya gri na skripci ta zgodom stav pershim skripalem Ugorskogo nacionalnogo opernogo teatru U 1870 roci Nandor Ploteni otrimav grafskij titul a 1896 roku nabuvshi viznannya u muzichnomu sviti povernuvsya u Veliki Lazi de sporudiv nevelikij ale vishukanij palac ta zaklav park iz zavezenih z za kordonu derev div Park kulturi i vidpochinku v seli Veliki Lazi Sogodni v palaci znahoditsya Uzhgorodskij rajonnij centr dityachoyi tvorchosti V roztashovanij poruch shkoli ye nevelikij muzej prisvyachenij Nandoru Ploteni Ploteni buv chimaloyu muzichnoyu zirkoyu svogo chasu nehaj i ne nastilki yaskravoyu yak List ale vvazhavsya odnim z krashih yevropejskih skripaliv II polovini HIH st Vin buv pershim skripalem ugorskogo nacionalnogo opernogo teatru grav na skripci Stradivari kazhut grav duetom z Listom i Joganesom Bramsom Titul svij vin zarobiv smichkom stav grafom u 1870 roci za znachni muzichni dosyagnennya Krim muziki graf zajmavsya j promislovistyu j shkilnictvom organizovuvav na Zakarpatti muzichni shkoli V 1896 r u vici 63 rokiv Nandor Ploteni povernuvsya u ridni Veliki Lazi zviv tut vkraj simpatichnij neoklasicistichnij palac zaklav navkolo sporudi nevelikij park syak tak zberezhenij do nashih dniv hocha godi vzhe shukati tut kolishnih ekzotiv zbuduvav spirtzavod i mlin viroshuvav shlyahetni sorti vinogradu a na pochatku HH st vidkriv privatnu muzichnu shkolu v Uzhgorodi Sin Nandora Yanosh Ploteni prodovzhuvav politiku blagochinstva zapochatkovanu batkom jogo v seli z teplotoyu zgaduyut doteper Rodina Ploteni dobrovilno viddala svoyi vinni pidvali j vinogradniki radyanskij vladi Same vinogradniki i pidvali Ploteni dali pochatok uzhgorodskomu konyachnomu zavodu yakij pracyuye doteper Pershu partiyu konyachnogo spirtu bulo virobleno i zakladeno u dubovi bochki tut v 1959 r Na kladovishi poruch iz Voznesenskoyu cerkvoyu ye mogila kam yanij hrest u yakij pohovani sin Nandora Ploteni Yanosh z druzhinoyu Velikij vpliv na stan ekonomichnogo ta duhovnogo buttya u Velikih Lazah v doradyanskij period mala ne tilki cerkva ale yak uzhe bulo zgada no i kulturno prosvitnicka ta gospodarska diyalnist grafa Nandora Ploteni blizkogo druga kompozitora F Lista ta E Remeni vidomogo ne tilki slavnij istoriyi muzichnogo zhittya Zakarpattya ta Ugorshini ale j usiyeyi Yevropi Isnuyut pripushennya sho cej vidatnij skripal i pianist ne tilki zhiv ale j narodivsya u Velikih Lazah u 1844 r U siniv Ferdinanda Ploteni Vilyama ta Yanosha bagato hto plutaye yih nazivayuchi odniyeyu i tiyeyu zh lyudinoyu takozh bula nadzvichajna ale duzhe tragichna dolya Kazhut sho donki Ferdinanda i Yevgeniyi Ploteni rano pokinuli mayetok viyihavshi na navchannya do Yevropi i priyizhdzhali do palacu lishe na kanikuli Starshij sin Yanosh za neperevirenimi danimi buv pilotom i rozpovidayut sho navit spromigsya proletiti pid Velikim nini pishohidnim mostom v Uzhgorodi abi pokazati svoyu majsternist Zvazhayuchi na te sho kolishnij graf pislya prihodu radyanskoyi armiyi prosto ne mav de zhiti jogo prihistiv u sebe golovnij vinar palacu kotrij meshkav u nevelichkij hatinci trohi nizhche parku yakij otochuvav mayetok Same na jogo gorishi i buli ne tak davno znajdeni osobisti rechi grafa stil stilec pidsvichnik posud starij albom iz fotografiyami shodennik iz mislivskimi zapisami prikrasa z biseru use sho nini mozhna pobachiti u muzeyi Velikolazivskoyi shkoli Park kultu ri i vidpochi nku park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Plosha 1 5 ga Status otrimanij zgidno z rishennyam OVK vid 18 11 1969 roku 414 ta rish OVK vid 23 10 1984 roku 253 Perebuvaye u vidanni Velikolazivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli Status dano dlya zberezhennya parku zakladenogo u HIH stolitti Zrostayut cinni subtropichni ekzoti Poruch z parkom roztashovanij Palac Ploteni HramU seli ye Voznesenskij hram 1823 rik Isnuyut perekazi sho v Velikih Lazah do budivnictva suchasnoyi murovanoyi cerkvi isnuvala derev yana cerkva Budivnictvo suchasnoyi murovanoyi greko katolickoyi cerkvi Voznesinnya Gospodnogo rozpochalosya na pochatku HIH stolittya v 20 h rokah V 1835 roci budivnictvo hramu bulo zaversheno pro sho svidchit napis na doshci pered vhodom do Veliko Lazkogo hramu V toj zhe chas bulo zbudovano i parafiyalnij budinok cerkovnu faru u yakij prozhivav svyashenik sho obslugovuvav krim Velikih Laz i filiyi Gliboke Ciganivci ta Pidgorb Vihidcem iz sela Veliki Lazi buv otec Mihajlo Balog vidatna duhovna ta gromadska postat Mihajlo Balog 1857 1916 narodivsya u seli Veliki Lazi u rodini miscevogo svyashenika Yepiskop Yulij Fircak imenuye jogo parohom u Maramoriskij Sigit U 1898 roci jogo priznacheno vikariyem Maramoroshini V cerkvah vikariatu spriyav organizaciyi horiv zaluchennyu svyashenikiv do gromadskih sprav zasnuvav bursu v Sigoti dlya hlopciv z slov yanskogo naselennya Slid vidznachiti sho Velikolazka parafiya bula oseredkom duhovnogo zhittya ciloyi okolici zokrema na praznik Voznesinnya Gospodnogo shodilosya bagato procesij iz navkolishnih sil Z 1941 roku i do pochatku vidkritogo goninnya greko katolickoyi Cerkvi v 1949 roci parohom u s Veliki Lazi ta s Gliboke buv o Mihajlo Dzurovchik Za chasiv bilshovickoyi okupaciyi Velikolazkogo paroha o Mihajla Dzurovchika 1900 1975 bulo represovano za vidmovu perejti do Rosijskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Turistichni miscya v urochishi Malij Gorb poselennya alfeldskoyi kulturi malovanoyi keramiki na zahidnomu shili gori Stavlyanec dvosharove poselennya rannij etap polgarskoyi kulturi ta kulturi Baden na zahidnomu shili Holmeckoyi gori navproti konyachnogo zavodu poselennya ta pohovannya polgarskoyi kulturi pohovannya dobi eneolitu IV tisyacholittya do n e viyavlene na pivdennij okolici sela palac kompozitora Nandora Ploteni V shkoli ye nevelikij muzej prisvyachenij Nandoru Ploteni mogila kam yanij hrest u yakij pohovani sin Nandora Ploteni Yanosh z druzhinoyu park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Voznesenskij hram 1823 rik budivlya starogo konyachnogo zavodu yevrejske kladovishe kolishnya sejsmichna stanciya stari shtolni turmarshrut Shlyah Ploteni buk PloteniPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVeliki Lazi 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Sho na Uzhgorodshini robili List ta Brams