Холме́ць— село в Ужгородському районі Закарпатської області.
село Холмець | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Ужгородський район | ||
Рада | Холмецька сільська рада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1400 | ||
Населення | 901 | ||
Поштовий індекс | 89444 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°31′30″ пн. ш. 22°23′12″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 22.38667° сх. д.Координати: 48°31′30″ пн. ш. 22°23′12″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 22.38667° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89444, с. Холмець, вул. Дружби, б/н | ||
Карта | |||
Холмець | |||
Холмець | |||
Мапа | |||
Холмець у Вікісховищі |
Історія
На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран – поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося в 1974 році експедицією ІА АН УРСР. В центрі села в 1931 році відктито ґрунтовий могильник пізньої бронзи з трупоспаленням в урнах (культура Станове ХІІІ – ХІІ століть до нашої ери). В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII — ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст.
В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech». Назва Холмці виникла у слов'янському мовному середовищі, фіксуючи, що село виникло на пагорбі-холмі.
В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII— ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст. В XIII ст. угорський король подарував землі біля Холмців кільком шляхтичам, які додавали до свого прізвища прикладку «холмецькі». В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech» у 14 столітті, селом володіла родина Helmeczy.
Збереглися дані про родини Корлат і Губків. Землевласнику Корлату в XVI ст. належала більша частина села.Податкові списки у 1599 році зафіксували 16 селянських дворів, три панські садиби, костел, парафію та школу.На початок XVIII ст. кількість селянських господарств значно зменшилася. В 1715 році в селі нараховувалося лише 5 селянських господарств, які обробляли також панські виноградники.
Джерела, датовані другою половиною XVIII ст., вважають село Холмці угорським селом.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
угорська | 460 | 51.05% |
українська | 432 | 47.95% |
російська | 6 | 0.67% |
словацька | 1 | 0.11% |
інші/не вказали | 2 | 0.22% |
Усього | 901 | 100% |
Релігія
Реформатський храм - у селі вже була церква у 13 столітті, яку було передано реформаторам у 17 столітті. Ця готична будова була знесена в 1799 році. Його нова реформатська будівля була побудована між 1803 і 1806 роками у стилі класицизму.
Храм жінок-мироносиць. 1994.
До радянської влади в селі були реформатський та римо-католицький храми, а греко-католики мали дзвіницю. Є згадка про те, що в 1933 р. 70 греко-католиків зі священиком Юлієм Желтваєм придбали дуже мелодійний дзвін. Двічі дзвін знімали через воєнне та повоєнне лихоліття.
У 1960-х роках була спроба викрасти дзвін, але селяни врятували його. Дзвіниця на той час була вже знищена і відбудувати її влада не дозволяла. У 1986 р. войовничі атеїсти з допомогою війська зруйнували римо-католицький костел.
У 1994 р. всі три громади відбудували римо-католицький костел, а потім, за ініціативою жінок (8 березня 20 жінок вийшло копати рови на фундамент), взялися за спорудження першої в селі греко-католицької церкви, проект якої підготував священик Юрій Довганинець. Мурована церква розмірами 19: 8 м має форму базиліки з п’ятиярусною вежею над входом. Поряд Микола Репко, Юрій Шепела, Юрій Мотильчак та Михайло Левчук вимурували дзвіницю, а три дзвони, вилиті в Новому Роздолі на Львівщині, фундували директор “Закарпатвтормету” Семен Сливка та виходець із села Янош Моті, що нині мешкає в Америці, він зробив вагомий внесок у спорудження храму.
У липні 1996 р. церкву освятив єпископ Іван Семедій. Розпис стін та малювання ікон виконав колишній викладач Ужгородського коледжу мистецтв Федір Лащак. Дирекція коледжу допомогла з виготовленням іконостасу: студенти Олег Товт, Віталій Манцулич та Петро Кармазин вирізьбили царські двері як свою дипломну роботу.
Туристичні місця
- На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран – поселення культури алфельдської мальованої кераміки.
- храм жінок-мироносиць, 1994.
- реформатська будівля
Галерея
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Holme c selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Holmec Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Holmecka silska rada Osnovni dani Zasnovane 1400 Naselennya 901 Poshtovij indeks 89444 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 31 30 pn sh 22 23 12 sh d 48 52500 pn sh 22 38667 sh d 48 52500 22 38667 Koordinati 48 31 30 pn sh 22 23 12 sh d 48 52500 pn sh 22 38667 sh d 48 52500 22 38667 Misceva vlada Adresa radi 89444 s Holmec vul Druzhbi b n Karta Holmec Holmec Mapa Holmec u VikishovishiIstoriyaNa pivden vid sela na livomu berezi potichka Ciganivka v urochishi Karan poselennya kulturi alfeldskoyi malovanoyi keramiki Doslidzhuvalosya v 1974 roci ekspediciyeyu IA AN URSR V centri sela v 1931 roci vidktito gruntovij mogilnik piznoyi bronzi z trupospalennyam v urnah kultura Stanove HIII HII stolit do nashoyi eri V okolici Holmciv vidomi davni poselennya v tomu chisli j slov yanski VIII IH st sho svidchit pro viniknennya suchasnogo sela nabagato ranishe vid XIII st V pismovih dzherelah selo vidome pid nazvoyu Helmech Nazva Holmci vinikla u slov yanskomu movnomu seredovishi fiksuyuchi sho selo viniklo na pagorbi holmi V okolici Holmciv vidomi davni poselennya v tomu chisli j slov yanski VIII IH st sho svidchit pro viniknennya suchasnogo sela nabagato ranishe vid XIII st V XIII st ugorskij korol podaruvav zemli bilya Holmciv kilkom shlyahticham yaki dodavali do svogo prizvisha prikladku holmecki V pismovih dzherelah selo vidome pid nazvoyu Helmech u 14 stolitti selom volodila rodina Helmeczy Zbereglisya dani pro rodini Korlat i Gubkiv Zemlevlasniku Korlatu v XVI st nalezhala bilsha chastina sela Podatkovi spiski u 1599 roci zafiksuvali 16 selyanskih dvoriv tri panski sadibi kostel parafiyu ta shkolu Na pochatok XVIII st kilkist selyanskih gospodarstv znachno zmenshilasya V 1715 roci v seli narahovuvalosya lishe 5 selyanskih gospodarstv yaki obroblyali takozh panski vinogradniki Dzherela datovani drugoyu polovinoyu XVIII st vvazhayut selo Holmci ugorskim selom NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ugorska 460 51 05 ukrayinska 432 47 95 rosijska 6 0 67 slovacka 1 0 11 inshi ne vkazali 2 0 22 Usogo 901 100 ReligiyaReformatskij hram u seli vzhe bula cerkva u 13 stolitti yaku bulo peredano reformatoram u 17 stolitti Cya gotichna budova bula znesena v 1799 roci Jogo nova reformatska budivlya bula pobudovana mizh 1803 i 1806 rokami u stili klasicizmu Hram zhinok mironosic 1994 Do radyanskoyi vladi v seli buli reformatskij ta rimo katolickij hrami a greko katoliki mali dzvinicyu Ye zgadka pro te sho v 1933 r 70 greko katolikiv zi svyashenikom Yuliyem Zheltvayem pridbali duzhe melodijnij dzvin Dvichi dzvin znimali cherez voyenne ta povoyenne liholittya U 1960 h rokah bula sproba vikrasti dzvin ale selyani vryatuvali jogo Dzvinicya na toj chas bula vzhe znishena i vidbuduvati yiyi vlada ne dozvolyala U 1986 r vojovnichi ateyisti z dopomogoyu vijska zrujnuvali rimo katolickij kostel U 1994 r vsi tri gromadi vidbuduvali rimo katolickij kostel a potim za iniciativoyu zhinok 8 bereznya 20 zhinok vijshlo kopati rovi na fundament vzyalisya za sporudzhennya pershoyi v seli greko katolickoyi cerkvi proekt yakoyi pidgotuvav svyashenik Yurij Dovganinec Murovana cerkva rozmirami 19 8 m maye formu baziliki z p yatiyarusnoyu vezheyu nad vhodom Poryad Mikola Repko Yurij Shepela Yurij Motilchak ta Mihajlo Levchuk vimuruvali dzvinicyu a tri dzvoni viliti v Novomu Rozdoli na Lvivshini funduvali direktor Zakarpatvtormetu Semen Slivka ta vihodec iz sela Yanosh Moti sho nini meshkaye v Americi vin zrobiv vagomij vnesok u sporudzhennya hramu U lipni 1996 r cerkvu osvyativ yepiskop Ivan Semedij Rozpis stin ta malyuvannya ikon vikonav kolishnij vikladach Uzhgorodskogo koledzhu mistectv Fedir Lashak Direkciya koledzhu dopomogla z vigotovlennyam ikonostasu studenti Oleg Tovt Vitalij Manculich ta Petro Karmazin virizbili carski dveri yak svoyu diplomnu robotu Turistichni miscya Na pivden vid sela na livomu berezi potichka Ciganivka v urochishi Karan poselennya kulturi alfeldskoyi malovanoyi keramiki hram zhinok mironosic 1994 reformatska budivlyaGalereyakrayevid poblizu s Holmec 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih