Білопавутинник бульбистий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Leucocortinarius bulbiger (Albertini & Schweinitz) Singer | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Cortinellus bulbiger
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Білопавутинник бульбистий (Leucocortinarius bulbiger) — рідкісний вид з диз'юнктивним ареалом, єдиний представник роду білопавутинник (Leucocortinarius). Гриб класифіковано у 1945 році.
Будова
Напівкуляста м'ясиста бурувато-кремова шапка діаметром 5–8 см з залишками покривала посередині та по краю у вигляді білуватих павутинистих пластівців. Тонкі негусті, спочатку білі, згодом глинисто-коричнюваті пластинки прирослі зубцем. Веретеноподібно-еліпсоподібні гладенькі товстостінні безбарвні пори 7–9×4–5 мкм. Споровий порошок білуватий. Підсихаючи, стає блідо-вохристим. Ніжка звужується догори. Розміром 5–10×0,7–1 см. Білувата суцільна основа бульбоподібно розширена — до 2,5–3 см. У верхній частині має білувате павутинисте кільце, яке швидко зникає. Білий щільний м'якуш без особливого запаху та смаку. Пряжки є.
Життєвий цикл
Плодові тіла з'являються у вересні — жовтні.
Поширення та середовище існування
Європа, Азія та Північна Америка. В Україні відомий із Західного та Лівобережного Лісостепу, Старобільського злаково-лучного Степу та Гірського Криму. Росте на ґрунті в хвойних та листяних лісах. Трапляється поодиноко та невеликими групами.
Практичне використання
Їстівний гриб.
Природоохоронний статус
Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).
Див. також
Примітки
- (Alb. & Schwein.) Pat.
- Alb. & Schwein., Conspectus Fungorum in Lusatiae superioris: 150 (1805)
- (Alb. & Schwein.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 135 (1871)
- (Alb. & Schwein.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 9 (1886)
- (Alb. & Schwein.) Ricken: 331 (1914)
- (Alb. & Schwein.) J.E. Lange, Dansk bot. Ark.: 13 (1935)
- . www.mycobank.org. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 2016-05-10T07:55:04+02:00.
Джерела
- Leucocortinarius bulbiger // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Singer, R. 1945. New genera of fungi. Lloydia. 8:139-144
- Leucocortinarius bulbiger // Червона книга України, 2016. — URL [ 19 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilopavutinnik bulbistijBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Gribi Fungi Tip Bazidiomikotovi Basidiomycota Klas Agarikomiceti Agaricomycetes Poryadok Agarikalni Agaricales Rodina Triholomovi Tricholomataceae Rid Bilopavutinnik Leucocortinarius Vid Bilopavutinnik bulbistijBinomialna nazvaLeucocortinarius bulbiger Albertini amp Schweinitz SingerSinonimi Cortinellus bulbigerAgaricus bulbiger Armillaria bulbigera Gyrophila bulbigera Tricholoma bulbigerum Cortinarius bulbigerPosilannyaVikishovishe Leucocortinarius bulbigerEOL 190402NCBI 330940MB 287750IF 287750 Bilopavutinnik bulbistij Leucocortinarius bulbiger ridkisnij vid z diz yunktivnim arealom yedinij predstavnik rodu bilopavutinnik Leucocortinarius Grib klasifikovano u 1945 roci BudovaNapivkulyasta m yasista buruvato kremova shapka diametrom 5 8 sm z zalishkami pokrivala poseredini ta po krayu u viglyadi biluvatih pavutinistih plastivciv Tonki negusti spochatku bili zgodom glinisto korichnyuvati plastinki prirosli zubcem Veretenopodibno elipsopodibni gladenki tovstostinni bezbarvni pori 7 9 4 5 mkm Sporovij poroshok biluvatij Pidsihayuchi staye blido vohristim Nizhka zvuzhuyetsya dogori Rozmirom 5 10 0 7 1 sm Biluvata sucilna osnova bulbopodibno rozshirena do 2 5 3 sm U verhnij chastini maye biluvate pavutiniste kilce yake shvidko znikaye Bilij shilnij m yakush bez osoblivogo zapahu ta smaku Pryazhki ye Zhittyevij ciklPlodovi tila z yavlyayutsya u veresni zhovtni Poshirennya ta seredovishe isnuvannyaYevropa Aziya ta Pivnichna Amerika V Ukrayini vidomij iz Zahidnogo ta Livoberezhnogo Lisostepu Starobilskogo zlakovo luchnogo Stepu ta Girskogo Krimu Roste na grunti v hvojnih ta listyanih lisah Traplyayetsya poodinoko ta nevelikimi grupami Praktichne vikoristannyaYistivnij grib Prirodoohoronnij statusVklyuchenij do tretogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 r Div takozhGribi Chervonoyi knigi UkrayiniPrimitki Alb amp Schwein Pat Alb amp Schwein Conspectus Fungorum in Lusatiae superioris 150 1805 Alb amp Schwein P Kumm Der Fuhrer in die Pilzkunde 135 1871 Alb amp Schwein Quel Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0 9 1886 Alb amp Schwein Ricken 331 1914 Alb amp Schwein J E Lange Dansk bot Ark 13 1935 www mycobank org Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 2016 05 10T07 55 04 02 00 DzherelaLeucocortinarius bulbiger Mycobank org CBS KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht 2016 URL 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Singer R 1945 New genera of fungi Lloydia 8 139 144 Leucocortinarius bulbiger Chervona kniga Ukrayini 2016 URL 19 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z mikologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi