Бій на річці Валерік — відбулося 11 (23) липня 1840 року приблизно в 39 км на південний захід від фортеці Грозна (нині місто Грозний) між Чеченським загоном російської армії генерал-лейтенанта А. Галафєєва і північнокавказькими військами горців імамату під командуванням мудира Шаміля Ахберділа Мухаммеда та чеченського ватажка Іси з Урус-Мартана під час експедиції російських військ проти повсталих. Одна з найвідоміших битв Кавказької війни завдяки віршу М. Лермонтова, який брав участь у бою.
Ситуація на східному Кавказі напередодні бою
Навесні 1840 року спроба роззброїти населення Чечні викликала невдоволення, що вилилося в повстання чеченців проти російської влади. Цим користувався Шаміль, призначивши наибом Малої Чечні Ахбердила Мухаммеда. Незабаром тому вдалося закликати до повстання надтеркових чеченців, галашівців та карабулаків. Проти повсталих російська влада організувала військову експедицію.
6 (18) липня 1840 року загін Галафєєва виступив з фортеці Грозна і діяв південніше і південно-західніше фортеці, руйнуючи поля та селища, що належали повстанцям, і які були повністю покинуті жителями. Повстанці не робили жодних рішучих дій, проте постійні перестрілки виснажували солдатів і вели до втрат у загоні. До 10 (22) липня загін дійшов до селища Гехи. Подальший шлях лежав до селища Ачхой, дорога якого лежала через Гехінський ліс і перетинала річку Валерик. Повстанці, мабуть, передбачали такий напрямок руху російського загону, тому на берегах Валерика ними заздалегідь протягом трьох днів були споруджені засіки та завали. 11 (23) липня загін Галафєєва висунувся з села Гехи у напрямку Валерика.
Склад та чисельність сторін
Передовий загін (полковник Е. Білосільський-Білозерський) | |
---|---|
8 сотень донських козаків*, 2 кінних гармати | |
Авангард основних сил (полковник Р. Фрейтаг) | |
3 батальйону Куринського єгерського полку, 2 роти саперів (капітан Гернет), 1 сотня донських козаків*, 1 сотня Моздокського лінійного козачого полку, 4 гармати | |
Центр основних сил (підполковник А. Грекулов) | |
1 батальйон Мінгрельського єгерського полку, 4 гармати, обоз | |
Ар'єргард основних сил (полковник А. Врангель) | |
2 батальйони його світлості князя Варшавського графа Паскевича Еріванського полку, 1 сотня донських козаків*, 4 гармати | |
Загальна чисельність загону: | 2000 піхоти, 1400 кавалерії, 14 гармат |
* 37 і 39-го Донських полків |
Чисельність горян: Лермонтов у листі до А. Лопухіна, а потім у вірші «Валерік» оцінює сили противника в 6000-7000 осіб. З урахуванням того, що в одній лише Малій Чечні під проводом Ахберділа Мухаммеда знаходилося 5700 сімейств, а набір воїнів був досі небачений — по 1 людині з кожного двору — число 6000 чоловік не здається завищеним.
Бій
Детальний опис битви дано у чернетці Журналу бойових дій Чеченського загону.
Рухаючись Гехінським лісом у бік Валерика, російський загін витягнувся вузькою колоною вздовж лісової дороги. На підході до річки відбулося перше зіткнення з супротивником, який обстріляв колону Галафєєва з лісових чагарників. Російський авангард, однак, швидко перекинув ворога, а потім вся колона була перебудована в бойовий порядок.
Незабаром загін вийшов до Валерика. Річка практично перпендикулярно перетинала дорогу, якою рухався загін, і в звичайній обстановці легко форсували брід. Берег з боку росіян був більш відкритим, з протилежного боку обривистим і порослим лісом, який підходив до самої річки і з обох боків до дороги, вздовж якої дерева були вирубані на відстань рушничного пострілу.
Підійшовши до річки на дистанцію картечного вогню, артилеристи дали залп пол лісовій гущавині на протилежному березі. Ніякого руху, проте, з іншого боку річки видно було. Піхотні батальйони авангарду вже готувалися перейти річку і на іншому березі зайняти ліс з обох боків від дороги, щоб забезпечити прохід обозу та інших частин. Для їх підтримки вперед були висунуті гармати та частини середніх порядків колони. І в цей момент із протилежного боку по солдатах відкрився рушничний вогонь. Батальйони Куринського полку та сапери кинулися вперед з обох боків дороги, форсували річку, хоча протилежний берег був укріплений зрубами з колод, і зійшлися з супротивником у штиковому бою серед лісової хащі. Незабаром повстанці не витримали натиску і почали відходити, а багато з них, відрізані від своїх, почали вибігати на узлісся лісу біля річки та вздовж дороги, де потрапили під артилерійський вогонь з іншого берега, який знову загнав їх у ліс. Окремі групи повстанців, відрізані від основних сил, робили спроби напасти на обоз і конвой генерала Галафєєва, але скрізь були відбиті. Сутички ще якийсь час тривали в лісі біля завалів, які повсталі обороняли особливо довго, але врешті-решт бій почав стихати і відкликані з лісу сапери почали налагоджувати через Валерик переправу для обозу.
Особливо відзначився у бою, серед інших, прикомандований до загону поручик Тенгинського полку М. Лермонтов, що здійснював зв'язок між Галафєєвим та передовими частинами, що штурмували ліс.
Втрати сторін
За журналом дій Чеченського загону його втрати за Валерика склали:
- убитими — 6 обер-офіцерів, 65 нижніх чинів;
- пораненими — 2 штаб-офіцерів, 15 обер-офіцерів, 198 нижніх чинів;
- контуженими — 4 обер-офіцерів, 46 нижніх чинів;
- зниклими безвісти — 1 обер-офіцер, 7 нижніх чинів.
Крім того втрачено 29 убитих та 42 поранених коней.
З боку повстанців лише на полі бою залишилось 150 убитих. За повідомленнями шпигунів, був поранений в ногу Ахберділ Мухаммед. Пізніше у листі А. Лопухіну Лермонтов зазначає, що після бою залишилося 600 тіл повстанців.
Підсумки та наслідки
Після переходу через Валерик загін Галафєєва рушив до Ачхою, не зустрічаючи на своєму шляху серйозного опору. Проте окремі дрібні сутички та перестрілки не припинялися. За словами місцевих жителів, повстанці були впевнені, що не пропустять російський загін за Валерик, тому в Ачхої та інших прилеглих селищах багато чеченців не залишили своїх будинків до появи росіян. Тут Чеченський загін зблизився з військами генерал-майора І. Лабинцева, які виконували аналогічні завдання з боку Інгушетії. 14 (26) липня загін Галафєєва повернувся до Грозної.
Після низки подібних експедицій наприкінці літа та восени 1840 року заворушення в Чечні та Інгушетії було припинено. Повстанці, які не хотіли змиритися з таким станом речей, змушені були піти в гірські області Дагестану, проте стратегічного успіху на східнокавказькому напрямку російською владою досягнуто не було.
У своїй реляції Миколі I Галафєєв зазначав: «Мушу віддати справедливість чеченцям. Вони виконали все, щоб зробити наш успіх сумнівним».
Бій на річці Валерик у культурі та мистецтві
- Написаний М. Лермонтовим вірш «Валерик» («Я пишу до вас випадково; право») вперше було опубліковано (з перепустками) в 1843 р. в альманасі «Ранкова зоря». Це віршоване послання до дрібниць збігається із записами у «Журналі» загону Галафєєва. З іншого боку М. Ю. Лермонтовим було зроблено кілька малюнків, що зображують епізоди битви на Валерику.
- Влітку 1840 року рисувальник, військовий інженер В. Фохт створив кілька малюнків у Чечні, один з яких «Валерик, 11 липня 1840 року в Малій Чечні» — замальовки командувачів і беруть участь у бою під Валериком.
- І. Шарлеман радянський художник у 1913 році виконав ілюстрацію до вірша М. А. Ю. Лермонтова «Валерик».
- Художник А. Титовський у 1964 році створив малюнок "Чечено-Інгушетія. Річка Валерик. Місце битви, описане очевидцем Лермонтовим у поемі «Валерік»».
Примітки
- Коментарі
- Джерела
- Россия и Северный Кавказ: история и современность. — Москва: Академический Проект, 2006. — 464 с.
- Шамиль: иллюстрированная энциклопедия. — М.: Эхо Кавказа, 1997. — с. 222.
- Мудир — правитель кількох наїбств.
- Знамя. — М.: Гослитиздат, 1941. — С. 52.
- Эльмурзаев, 1993, с. 57–71.
- Хожаев, 1998, с. 30–40.
- Лермонтов М. Ю. «Я к вам пишу случайно; право…» // Лермонтов М. Ю. Собрание сочинений: В 4 т. — Л. : Наука, 1979. — Т. 1 (17 липня). — С. 456.
- Лермонтов М. Ю. Письмо Лопухину А. А., <12 сентября 1840 г. Из Пятигорска в Москву> // Лермонтов М. Ю. Собрание сочинений: В 4 т. — Л. : Наука, 1981. — Т. 4 (17 липня). — С. 422.
- Карпеев И. Наиб Ахбердилав // Родина. — 2000. — № 1 (17 липня). — С. 91. — За даними П. Х. Граббе, «вна ділянці Мічиковській під керівництвом Шуаїп-мулли перебуває близько 1500 сімейств, а в ділянці Малої Чечні під проводом Ахверди Магоми — 5700»
- Валерик // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Казиев Ш. М. Имам Шамиль. — М. : Молодая гвардия, 2010. — С. 112—113. — (ЖЗЛ) — .
- Гапуров Ш. А., Гациева Т. И., Сугаипова А. М.. Кавказская война: Некоторые итоги и уроки // Вестник Академии наук Чеченской республики. — Грозный : , 2016. — № 1 (30) (17 липня). — С. 46—47. — ISSN 2070-2348.Гапуров Ш. А., Гациева Т. И., Сугаипова А. М.. Кавказская война: Некоторые итоги и уроки // Вестник Академии наук Чеченской республики. — Грозный : , 2016. — № 1 (30) (17 липня). — С. 46—47. — ISSN 2070-2348.Гапуров Ш. А., Гациева Т. И., Сугаипова А. М.. Кавказская война: Некоторые итоги и уроки // Вестник Академии наук Чеченской республики. — Грозный : АН ЧР, 2016. — № 1 (30) (17 липня). — С. 46—47. — ISSN 2070-2348.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 18 липня 2022.
- Четверть века во главе музея | Московский журнал
- А. П. Холина. Шарлемань Иосиф Адольфович (1880—1957)
- . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 18 липня 2022.
Література
- Виноградов Б. С. Чечня // Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкинск. Дом) ; науч.-ред. совет изд-ва «Советская энциклопедия» ; гл. ред. В. А. Мануйлов ; редкол.: И. Л. Андроников … [и др.]. — М. : Сов. энцикл., 1981. — С. 615—616.
- Лебединец Г. С. Михаил Юрьевич Лермонтов в битвах с черкесами в 1840 году // Русская старина. — 1891. — № 7 (17 липня). з джерела 18 жовтня 2010.
- Малков С. Н. Военная служба // Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкинск. Дом) ; науч.-ред. совет изд-ва «Советская энциклопедия» ; гл. ред. В. А. Мануйлов ; редкол.: И. Л. Андроников … [и др.]. — М. : Сов. энцикл., 1981. — С. 87—90.
- Ракович Д. В. Тенгинский полк на Кавказе. 1819—1846 / Под. ред. В. А. Потто. — Тф.: Тип. Канц. Глав. гражд. частью на Кавказе, 1900. — XX, 396, 80 с.
- Эльмурзаев Ю. М. «Юсуп Нохчуа. Страницы истории чеченского народа». — Грозный : Книга, 1993. — С. 57 - 70.
- Хожаев Д. А. Чеченцы в Русско-Кавказской войне. — Грозный : Седа, 1998. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bij na richci Valerik vidbulosya 11 23 lipnya 1840 roku priblizno v 39 km na pivdennij zahid vid forteci Grozna nini misto Groznij mizh Chechenskim zagonom rosijskoyi armiyi general lejtenanta A Galafyeyeva i pivnichnokavkazkimi vijskami gorciv imamatu pid komanduvannyam mudira Shamilya Ahberdila Muhammeda ta chechenskogo vatazhka Isi z Urus Martana pid chas ekspediciyi rosijskih vijsk proti povstalih Odna z najvidomishih bitv Kavkazkoyi vijni zavdyaki virshu M Lermontova yakij brav uchast u boyu Situaciya na shidnomu Kavkazi naperedodni boyuNavesni 1840 roku sproba rozzbroyiti naselennya Chechni viklikala nevdovolennya sho vililosya v povstannya chechenciv proti rosijskoyi vladi Cim koristuvavsya Shamil priznachivshi naibom Maloyi Chechni Ahberdila Muhammeda Nezabarom tomu vdalosya zaklikati do povstannya nadterkovih chechenciv galashivciv ta karabulakiv Proti povstalih rosijska vlada organizuvala vijskovu ekspediciyu Diyi Chechenskogo zagonu 6 14 lipnya 1840 6 18 lipnya 1840 roku zagin Galafyeyeva vistupiv z forteci Grozna i diyav pivdennishe i pivdenno zahidnishe forteci rujnuyuchi polya ta selisha sho nalezhali povstancyam i yaki buli povnistyu pokinuti zhitelyami Povstanci ne robili zhodnih rishuchih dij prote postijni perestrilki visnazhuvali soldativ i veli do vtrat u zagoni Do 10 22 lipnya zagin dijshov do selisha Gehi Podalshij shlyah lezhav do selisha Achhoj doroga yakogo lezhala cherez Gehinskij lis i peretinala richku Valerik Povstanci mabut peredbachali takij napryamok ruhu rosijskogo zagonu tomu na beregah Valerika nimi zazdalegid protyagom troh dniv buli sporudzheni zasiki ta zavali 11 23 lipnya zagin Galafyeyeva visunuvsya z sela Gehi u napryamku Valerika Sklad ta chiselnist storinSklad ta chiselnist Chechenskogo zagonu general lejtenanta A Galafyeyeva Peredovij zagin polkovnik E Bilosilskij Bilozerskij 8 soten donskih kozakiv 2 kinnih garmati Avangard osnovnih sil polkovnik R Frejtag 3 bataljonu Kurinskogo yegerskogo polku 2 roti saperiv kapitan Gernet 1 sotnya donskih kozakiv 1 sotnya Mozdokskogo linijnogo kozachogo polku 4 garmati Centr osnovnih sil pidpolkovnik A Grekulov 1 bataljon Mingrelskogo yegerskogo polku 4 garmati oboz Ar yergard osnovnih sil polkovnik A Vrangel 2 bataljoni jogo svitlosti knyazya Varshavskogo grafa Paskevicha Erivanskogo polku 1 sotnya donskih kozakiv 4 garmati Zagalna chiselnist zagonu 2000 pihoti 1400 kavaleriyi 14 garmat 37 i 39 go Donskih polkiv Chiselnist goryan Lermontov u listi do A Lopuhina a potim u virshi Valerik ocinyuye sili protivnika v 6000 7000 osib Z urahuvannyam togo sho v odnij lishe Malij Chechni pid provodom Ahberdila Muhammeda znahodilosya 5700 simejstv a nabir voyiniv buv dosi nebachenij po 1 lyudini z kozhnogo dvoru chislo 6000 cholovik ne zdayetsya zavishenim BijDetalnij opis bitvi dano u chernetci Zhurnalu bojovih dij Chechenskogo zagonu Ruhayuchis Gehinskim lisom u bik Valerika rosijskij zagin vityagnuvsya vuzkoyu kolonoyu vzdovzh lisovoyi dorogi Na pidhodi do richki vidbulosya pershe zitknennya z suprotivnikom yakij obstrilyav kolonu Galafyeyeva z lisovih chagarnikiv Rosijskij avangard odnak shvidko perekinuv voroga a potim vsya kolona bula perebudovana v bojovij poryadok Lermontov Hud D P Palen 23 lipnya 1840 Nezabarom zagin vijshov do Valerika Richka praktichno perpendikulyarno peretinala dorogu yakoyu ruhavsya zagin i v zvichajnij obstanovci legko forsuvali brid Bereg z boku rosiyan buv bilsh vidkritim z protilezhnogo boku obrivistim i poroslim lisom yakij pidhodiv do samoyi richki i z oboh bokiv do dorogi vzdovzh yakoyi dereva buli virubani na vidstan rushnichnogo postrilu Pidijshovshi do richki na distanciyu kartechnogo vognyu artileristi dali zalp pol lisovij gushavini na protilezhnomu berezi Niyakogo ruhu prote z inshogo boku richki vidno bulo Pihotni bataljoni avangardu vzhe gotuvalisya perejti richku i na inshomu berezi zajnyati lis z oboh bokiv vid dorogi shob zabezpechiti prohid obozu ta inshih chastin Dlya yih pidtrimki vpered buli visunuti garmati ta chastini serednih poryadkiv koloni I v cej moment iz protilezhnogo boku po soldatah vidkrivsya rushnichnij vogon Bataljoni Kurinskogo polku ta saperi kinulisya vpered z oboh bokiv dorogi forsuvali richku hocha protilezhnij bereg buv ukriplenij zrubami z kolod i zijshlisya z suprotivnikom u shtikovomu boyu sered lisovoyi hashi Nezabarom povstanci ne vitrimali natisku i pochali vidhoditi a bagato z nih vidrizani vid svoyih pochali vibigati na uzlissya lisu bilya richki ta vzdovzh dorogi de potrapili pid artilerijskij vogon z inshogo berega yakij znovu zagnav yih u lis Okremi grupi povstanciv vidrizani vid osnovnih sil robili sprobi napasti na oboz i konvoj generala Galafyeyeva ale skriz buli vidbiti Sutichki she yakijs chas trivali v lisi bilya zavaliv yaki povstali oboronyali osoblivo dovgo ale vreshti resht bij pochav stihati i vidklikani z lisu saperi pochali nalagodzhuvati cherez Valerik perepravu dlya obozu Osoblivo vidznachivsya u boyu sered inshih prikomandovanij do zagonu poruchik Tenginskogo polku M Lermontov sho zdijsnyuvav zv yazok mizh Galafyeyevim ta peredovimi chastinami sho shturmuvali lis Vtrati storinZa Valerika Pohoron ubitih 12 iyulya 1840 g Hud M Yu Lermontov 1840 1841 Za zhurnalom dij Chechenskogo zagonu jogo vtrati za Valerika sklali ubitimi 6 ober oficeriv 65 nizhnih chiniv poranenimi 2 shtab oficeriv 15 ober oficeriv 198 nizhnih chiniv kontuzhenimi 4 ober oficeriv 46 nizhnih chiniv zniklimi bezvisti 1 ober oficer 7 nizhnih chiniv Krim togo vtracheno 29 ubitih ta 42 poranenih konej Z boku povstanciv lishe na poli boyu zalishilos 150 ubitih Za povidomlennyami shpiguniv buv poranenij v nogu Ahberdil Muhammed Piznishe u listi A Lopuhinu Lermontov zaznachaye sho pislya boyu zalishilosya 600 til povstanciv Pidsumki ta naslidkiPislya perehodu cherez Valerik zagin Galafyeyeva rushiv do Achhoyu ne zustrichayuchi na svoyemu shlyahu serjoznogo oporu Prote okremi dribni sutichki ta perestrilki ne pripinyalisya Za slovami miscevih zhiteliv povstanci buli vpevneni sho ne propustyat rosijskij zagin za Valerik tomu v Achhoyi ta inshih prileglih selishah bagato chechenciv ne zalishili svoyih budinkiv do poyavi rosiyan Tut Chechenskij zagin zblizivsya z vijskami general majora I Labinceva yaki vikonuvali analogichni zavdannya z boku Ingushetiyi 14 26 lipnya zagin Galafyeyeva povernuvsya do Groznoyi Pislya nizki podibnih ekspedicij naprikinci lita ta voseni 1840 roku zavorushennya v Chechni ta Ingushetiyi bulo pripineno Povstanci yaki ne hotili zmiritisya z takim stanom rechej zmusheni buli piti v girski oblasti Dagestanu prote strategichnogo uspihu na shidnokavkazkomu napryamku rosijskoyu vladoyu dosyagnuto ne bulo U svoyij relyaciyi Mikoli I Galafyeyev zaznachav Mushu viddati spravedlivist chechencyam Voni vikonali vse shob zrobiti nash uspih sumnivnim Bij na richci Valerik u kulturi ta mistectviNapisanij M Lermontovim virsh Valerik Ya pishu do vas vipadkovo pravo vpershe bulo opublikovano z perepustkami v 1843 r v almanasi Rankova zorya Ce virshovane poslannya do dribnic zbigayetsya iz zapisami u Zhurnali zagonu Galafyeyeva Z inshogo boku M Yu Lermontovim bulo zrobleno kilka malyunkiv sho zobrazhuyut epizodi bitvi na Valeriku Vlitku 1840 roku risuvalnik vijskovij inzhener V Foht stvoriv kilka malyunkiv u Chechni odin z yakih Valerik 11 lipnya 1840 roku v Malij Chechni zamalovki komanduvachiv i berut uchast u boyu pid Valerikom I Sharleman radyanskij hudozhnik u 1913 roci vikonav ilyustraciyu do virsha M A Yu Lermontova Valerik Hudozhnik A Titovskij u 1964 roci stvoriv malyunok Checheno Ingushetiya Richka Valerik Misce bitvi opisane ochevidcem Lermontovim u poemi Valerik PrimitkiKomentari Dzherela Rossiya i Severnyj Kavkaz istoriya i sovremennost Moskva Akademicheskij Proekt 2006 464 s Shamil illyustrirovannaya enciklopediya M Eho Kavkaza 1997 s 222 Mudir pravitel kilkoh nayibstv Znamya M Goslitizdat 1941 S 52 Elmurzaev 1993 s 57 71 Hozhaev 1998 s 30 40 Lermontov M Yu Ya k vam pishu sluchajno pravo Lermontov M Yu Sobranie sochinenij V 4 t L Nauka 1979 T 1 17 lipnya S 456 Lermontov M Yu Pismo Lopuhinu A A lt 12 sentyabrya 1840 g Iz Pyatigorska v Moskvu gt Lermontov M Yu Sobranie sochinenij V 4 t L Nauka 1981 T 4 17 lipnya S 422 Karpeev I Naib Ahberdilav Rodina 2000 1 17 lipnya S 91 Za danimi P H Grabbe vna dilyanci Michikovskij pid kerivnictvom Shuayip mulli perebuvaye blizko 1500 simejstv a v dilyanci Maloyi Chechni pid provodom Ahverdi Magomi 5700 Valerik Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Kaziev Sh M Imam Shamil M Molodaya gvardiya 2010 S 112 113 ZhZL ISBN 978 5 235 03332 0 Gapurov Sh A Gacieva T I Sugaipova A M Kavkazskaya vojna Nekotorye itogi i uroki Vestnik Akademii nauk Chechenskoj respubliki Groznyj 2016 1 30 17 lipnya S 46 47 ISSN 2070 2348 Gapurov Sh A Gacieva T I Sugaipova A M Kavkazskaya vojna Nekotorye itogi i uroki Vestnik Akademii nauk Chechenskoj respubliki Groznyj 2016 1 30 17 lipnya S 46 47 ISSN 2070 2348 Gapurov Sh A Gacieva T I Sugaipova A M Kavkazskaya vojna Nekotorye itogi i uroki Vestnik Akademii nauk Chechenskoj respubliki Groznyj AN ChR 2016 1 30 17 lipnya S 46 47 ISSN 2070 2348 Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 18 lipnya 2022 Chetvert veka vo glave muzeya Moskovskij zhurnal A P Holina Sharleman Iosif Adolfovich 1880 1957 Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 18 lipnya 2022 LiteraturaVinogradov B S Chechnya Lermontovskaya enciklopediya AN SSSR In t rus lit Pushkinsk Dom nauch red sovet izd va Sovetskaya enciklopediya gl red V A Manujlov redkol I L Andronikov i dr M Sov encikl 1981 S 615 616 Lebedinec G S Mihail Yurevich Lermontov v bitvah s cherkesami v 1840 godu Russkaya starina 1891 7 17 lipnya z dzherela 18 zhovtnya 2010 Malkov S N Voennaya sluzhba Lermontovskaya enciklopediya AN SSSR In t rus lit Pushkinsk Dom nauch red sovet izd va Sovetskaya enciklopediya gl red V A Manujlov redkol I L Andronikov i dr M Sov encikl 1981 S 87 90 Rakovich D V Tenginskij polk na Kavkaze 1819 1846 Pod red V A Potto Tf Tip Kanc Glav grazhd chastyu na Kavkaze 1900 XX 396 80 s Elmurzaev Yu M Yusup Nohchua Stranicy istorii chechenskogo naroda Groznyj Kniga 1993 S 57 70 Hozhaev D A Chechency v Russko Kavkazskoj vojne Groznyj Seda 1998 ISBN 5 85973 012 8