Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бібліотека Ашшурбаніпала — найдавніша з відомих бібліотек, заснована у 668—627 до н. е.. Розташовувалася у місті Ніневія. У фондах бібліотеки було від 5 000 до 25 000 глиняних табличок з клинописними текстами. Свого часу це була найбільша бібліотека Давнього Сходу. Відкриття бібліотеки у XIX столітті мало величезне значення для розуміння культур Месопотамії та для дешифрування клинопису.
| Бібліотека Ашшурбаніпала | |
|---|---|
 | |
| 36°21′ пн. ш. 43°09′ сх. д. / 36.350° пн. ш. 43.150° сх. д.Координати: 36°21′ пн. ш. 43°09′ сх. д. / 36.350° пн. ш. 43.150° сх. д. | |
| Країна |  Ірак |
| Розташування | Ніневія |
| Тип | бібліотека колекція[d] і d |
  Бібліотека Ашшурбаніпала Бібліотека Ашшурбаніпала (Ірак) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Фонди
Ашшурбаніпал мав намір створити бібліотеку, яка б містила всі знання того часу. Звичайно, йшлося не про наукове знання в сучасному розумінні, а про знання в поєднанні з магією та релігійно-міфологічними уявленнями. Таким чином левову частку фондів становили тексти замовлянь, пророцтв, магічних та релігійних ритуалів, міфологічних оповідей. Бібліотека мала велике зібрання медичної літератури, більшість книжок якого пропонували магічні або чарівницькі методи лікування. У бібліотеці також було багато праць з математики, філософії та філології. Окрім того тут зберігалися численні списки епічних та міфологічних текстів, зокрема таблички з Епосом про Гільгамеша та міфологічним переказом Енума Еліш, а також таблички з молитвами, піснями, юридичними документами (наприклад, Кодекс Хаммурапі), господарськими та адміністративними записами, листами, астрономічними й історичними працями, записами політичного характеру, списками царів та поетичними текстами.
Тексти були написані ассирійською, вавилонською, діалектом аккадської мови, а також шумерською мовами. Численні тексти написані водночас шумерською та аккадською мовами, зокрема енциклопедичні видання та словники. Кількість табличок науковці оцінюють по-різному: 5 000-10 000 або 25 000 табличок. Проте сам корпус текстів значно менший. За оцінкою Адольфа Лео Оппенгайма, він становить максимум 1500 текстів. Адже, як правило, один текст зберігався в шести копіях, що сьогодні значно полегшує роботу з дешифрування табличок. Текст на табличках часто наносився з обох боків. На сьогодні бібліотека Ашшурбаніпала є найбільшою колекцією текстів аккадської літератури.
Історія заснування
Заснування бібліотеки відбулося за наказом ассирійського правителя Ашшурбаніпала, що вирізнявся великою зацікавленістю до текстів та знання загалом. Попередники Ашшурбаніпала мали невеликі палацові бібліотеки, але жоден з них не мав такої пристрасті до колекціонування текстів. Ашшурбаніпал відряджав численних писарів у різні регіони своєї держави, аби ті виготовляли копії всіх текстів, на які вони натраплять. Окрім того Ашшурбаніпал замовляв з усіх великих храмових архівів копії текстів, які потім пересилалися йому в Ніневію. Часом, під час військових походів, Ашшурбаніпалу вдавалося захопити цілі клинописні бібліотеки, які він також доправляв у свій палац.
Організація бібліотеки
Бібліотекарі Ашшурбаніпала проводили величезну роботу з каталогізації, копіювання, коментування та дослідження текстів бібліотеки, про що свідчать зокрема численні глосарії, списки літератури й коментарі. Сам Ашшурбаніпал надавав великого значення упорядкуванню бібліотеки.
На кожній табличці було написане його ім'я (своєрідний екслібрис), у колофоні було наведено назву оригінальної таблички, з якої було зроблено копію (як правило, перший рядок), а також номер таблички в межах серії, що утворювала цілісний твір. Часто додавали також відомості про те, чи табличка містить весь текст. Нерідко на табличках трапляються імена переписувачів та власників. Ось один з прикладів:
Замовляння. Зле замовляння ніби демон вразило людину. Четверта табличка Сурпу. Переписано й звірено з оригіналом. Палац Ашшурбаніпала, правителя світу, правителя Ассирії.
За припущенням науковців, бібліотекарі для обліку бібліотеки використовували своєрідні етикетки (також з глини), на яких був перелік всіх табличок, які знаходилися у відповідній скрині чи іншому вмістилищі.
Усі нові надбання бібліотеки ретельно обліковувалися. У бібліотеці були сотні кодексів з навощеними сторінками, що дозволяло виправляти чи переписувати текст, написаний на воску. Ці кодекси не збереглися, а про них лише відомо з глиняних табличок.
Значення
Величезний масив клинописних текстів дійшов до наших днів виключно завдяки пристрасті Ашшурбаніпала до писаного слова. У багатьох випадках давніші пам'ятки месопотамської писемності збереглися в копіях, виконаних за наказом цього правителя.
Сам Ашшурбаніпал пишався тим, що він був єдиним ассирійським правителем, який умів читати й писати. На одній з табличок знайдено його особистий запис:
Я вивчив те, що мені приніс мудрий Адапа, опанував усе таємне мистецтво письма на табличках, став розбиратися у провіщеннях у небі й на землі, беру участь в дискусіях вчених мужів, передбачаю майбутнє разом з найдосвідченішими тлумачами провіщень на печінці жертовних тварин. Я вмію розв'язувати складні, затемнені задачі на ділення й множення, постійно читаю майстерно виписані таблички такою складною мовою, як шумерська, чи такою важкою до тлумачення, як аккадська, обізнаний із записами на камені з часів до потопу, які є вже цілковито незрозумілими.
Записи самого Ашшурбаніпала вирізняються своїми високими літературними якостями.
Відкриття і наукова робота
Основну частину бібліотеки було знайдено в XIX столітті у північно-західному палаці Ніневії й вивезено на зберігання у Британський музей. 1849 року велику частину бібліотеки знайшов британський археолог Остін Генрі Лаярд. Через три роки асистент Лаярда британський дипломат і мандрівник Ормуз Рассам у протилежному крилі палацу знайшов другу частину бібліотеки. На жаль, таблички не було ретельно обліковано, й у Британському музеї обидві частини було зведено докупи, так що вже точно невідомо, які таблички, де були знайдені. Науковці досі працюють над дописуванням окремих фрагментів («joints»), каталогізацією та дешифруванням текстів. Британський музей разом з іракськими науковцями працюють над створенням музею-бібліотеки в Іраку, де мають бути представлені реплікати оригінальних табличок.
Галерея
| Глиняні таблички з палацової бібліотеки | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Примітки
- Датування за виданням: Uwe Jochem, Kleine Bibliotheksgeschichte, Reclam, Stuttgart, 1993, S. 14.
- За даними Уве Йохена у бібліотеці було від 5 000 до 10 000 табличок, див: Uwe Jochen, op. cit. S. 15
- Oppenheim, Ancient Mesopotamia, Chicago University Press, Chicago, 1971, p. 17
- C. Wendel, Die griechisch-römische Buchbeschreibung verglichen mit der des Vorderen Orients, in: Hallische Monographien 3 (1949), цитата за: Heinrich Otten, Bibliotheken im Alten Orient, 1955, S. 68f
- Uwe Jochen, op. cit. S. 15
Джерела
- Grayson, A.K. (1980). The Chronology of the Reign of Ashurbanipal. Zeitschrift für Assyriologie. 70: 227—245.
- Luckenbill, Daniel David (1926). Ancient Records of Assyria and Babylonia: From Sargon to the End. Т. 2. Chicago: University of Chicago Press.
- Oates, J. (1965). Assyrian Chronology, 631-612 B.C. Iraq. 27: 135—159.
- Olmstead, A.T. (1923). History of Assyria. New York: Scribner.
- Russell, John Malcolm (1991). Sennacherib's Palace without Rival at Nineveh. Chicago: University of Chicago Press.
- Klaas R. Veenhof: Geschichte des Alten Orients bis zur Zeit Alexanders des Großen, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001,
- Elena Cassin, Jean Bottero, Jean Vercoutter (Hrsg.): Die Altorientalischen Reiche III. Das Ende des 2. Jahrtausends, Fischer, Frankfurt am Main (Fischer Weltgeschichte, Bd. 4)
- Maximilian Streck: «Assurbanipal und die letzten assyrischen Könige bis zum Untergange Niniveh's», Hinrichs, Leipzig 1916[1]
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бібліотека Ашшурбаніпала- ВУЕ: Ашшурбанапала бібліотека [ 24 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- The Library of King Ashurbanipal Web Page — офіційна сторінка Британського музею [ 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
- The Ashurbanipal Library Project [ 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- BBC audio file [ 24 грудня 2021 у Wayback Machine.]. In our time discussion programme. – 45 хв.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biblioteka Ashshurbanipala najdavnisha z vidomih bibliotek zasnovana u 668 627 do n e Roztashovuvalasya u misti Nineviya U fondah biblioteki bulo vid 5 000 do 25 000 glinyanih tablichok z klinopisnimi tekstami Svogo chasu ce bula najbilsha biblioteka Davnogo Shodu Vidkrittya biblioteki u XIX stolitti malo velichezne znachennya dlya rozuminnya kultur Mesopotamiyi ta dlya deshifruvannya klinopisu Biblioteka Ashshurbanipala36 21 pn sh 43 09 sh d 36 350 pn sh 43 150 sh d 36 350 43 150 Koordinati 36 21 pn sh 43 09 sh d 36 350 pn sh 43 150 sh d 36 350 43 150Krayina IrakRoztashuvannyaNineviyaTipbiblioteka kolekciya d i dBiblioteka AshshurbanipalaBiblioteka Ashshurbanipala Irak Mediafajli u VikishovishiFondiAshshurbanipal mav namir stvoriti biblioteku yaka b mistila vsi znannya togo chasu Zvichajno jshlosya ne pro naukove znannya v suchasnomu rozuminni a pro znannya v poyednanni z magiyeyu ta religijno mifologichnimi uyavlennyami Takim chinom levovu chastku fondiv stanovili teksti zamovlyan proroctv magichnih ta religijnih ritualiv mifologichnih opovidej Biblioteka mala velike zibrannya medichnoyi literaturi bilshist knizhok yakogo proponuvali magichni abo charivnicki metodi likuvannya U biblioteci takozh bulo bagato prac z matematiki filosofiyi ta filologiyi Okrim togo tut zberigalisya chislenni spiski epichnih ta mifologichnih tekstiv zokrema tablichki z Eposom pro Gilgamesha ta mifologichnim perekazom Enuma Elish a takozh tablichki z molitvami pisnyami yuridichnimi dokumentami napriklad Kodeks Hammurapi gospodarskimi ta administrativnimi zapisami listami astronomichnimi j istorichnimi pracyami zapisami politichnogo harakteru spiskami cariv ta poetichnimi tekstami Teksti buli napisani assirijskoyu vavilonskoyu dialektom akkadskoyi movi a takozh shumerskoyu movami Chislenni teksti napisani vodnochas shumerskoyu ta akkadskoyu movami zokrema enciklopedichni vidannya ta slovniki Kilkist tablichok naukovci ocinyuyut po riznomu 5 000 10 000 abo 25 000 tablichok Prote sam korpus tekstiv znachno menshij Za ocinkoyu Adolfa Leo Oppengajma vin stanovit maksimum 1500 tekstiv Adzhe yak pravilo odin tekst zberigavsya v shesti kopiyah sho sogodni znachno polegshuye robotu z deshifruvannya tablichok Tekst na tablichkah chasto nanosivsya z oboh bokiv Na sogodni biblioteka Ashshurbanipala ye najbilshoyu kolekciyeyu tekstiv akkadskoyi literaturi Istoriya zasnuvannyaZasnuvannya biblioteki vidbulosya za nakazom assirijskogo pravitelya Ashshurbanipala sho viriznyavsya velikoyu zacikavlenistyu do tekstiv ta znannya zagalom Poperedniki Ashshurbanipala mali neveliki palacovi biblioteki ale zhoden z nih ne mav takoyi pristrasti do kolekcionuvannya tekstiv Ashshurbanipal vidryadzhav chislennih pisariv u rizni regioni svoyeyi derzhavi abi ti vigotovlyali kopiyi vsih tekstiv na yaki voni natraplyat Okrim togo Ashshurbanipal zamovlyav z usih velikih hramovih arhiviv kopiyi tekstiv yaki potim peresilalisya jomu v Nineviyu Chasom pid chas vijskovih pohodiv Ashshurbanipalu vdavalosya zahopiti cili klinopisni biblioteki yaki vin takozh dopravlyav u svij palac Organizaciya bibliotekiBibliotekari Ashshurbanipala provodili velicheznu robotu z katalogizaciyi kopiyuvannya komentuvannya ta doslidzhennya tekstiv biblioteki pro sho svidchat zokrema chislenni glosariyi spiski literaturi j komentari Sam Ashshurbanipal nadavav velikogo znachennya uporyadkuvannyu biblioteki Na kozhnij tablichci bulo napisane jogo im ya svoyeridnij ekslibris u kolofoni bulo navedeno nazvu originalnoyi tablichki z yakoyi bulo zrobleno kopiyu yak pravilo pershij ryadok a takozh nomer tablichki v mezhah seriyi sho utvoryuvala cilisnij tvir Chasto dodavali takozh vidomosti pro te chi tablichka mistit ves tekst Neridko na tablichkah traplyayutsya imena perepisuvachiv ta vlasnikiv Os odin z prikladiv Zamovlyannya Zle zamovlyannya nibi demon vrazilo lyudinu Chetverta tablichka Surpu Perepisano j zvireno z originalom Palac Ashshurbanipala pravitelya svitu pravitelya Assiriyi Za pripushennyam naukovciv bibliotekari dlya obliku biblioteki vikoristovuvali svoyeridni etiketki takozh z glini na yakih buv perelik vsih tablichok yaki znahodilisya u vidpovidnij skrini chi inshomu vmistilishi Usi novi nadbannya biblioteki retelno oblikovuvalisya U biblioteci buli sotni kodeksiv z navoshenimi storinkami sho dozvolyalo vipravlyati chi perepisuvati tekst napisanij na vosku Ci kodeksi ne zbereglisya a pro nih lishe vidomo z glinyanih tablichok Znachennya Velicheznij masiv klinopisnih tekstiv dijshov do nashih dniv viklyuchno zavdyaki pristrasti Ashshurbanipala do pisanogo slova U bagatoh vipadkah davnishi pam yatki mesopotamskoyi pisemnosti zbereglisya v kopiyah vikonanih za nakazom cogo pravitelya Sam Ashshurbanipal pishavsya tim sho vin buv yedinim assirijskim pravitelem yakij umiv chitati j pisati Na odnij z tablichok znajdeno jogo osobistij zapis Ya vivchiv te sho meni prinis mudrij Adapa opanuvav use tayemne mistectvo pisma na tablichkah stav rozbiratisya u provishennyah u nebi j na zemli beru uchast v diskusiyah vchenih muzhiv peredbachayu majbutnye razom z najdosvidchenishimi tlumachami provishen na pechinci zhertovnih tvarin Ya vmiyu rozv yazuvati skladni zatemneni zadachi na dilennya j mnozhennya postijno chitayu majsterno vipisani tablichki takoyu skladnoyu movoyu yak shumerska chi takoyu vazhkoyu do tlumachennya yak akkadska obiznanij iz zapisami na kameni z chasiv do potopu yaki ye vzhe cilkovito nezrozumilimi Zapisi samogo Ashshurbanipala viriznyayutsya svoyimi visokimi literaturnimi yakostyami Vidkrittya i naukova robotaOsnovnu chastinu biblioteki bulo znajdeno v XIX stolitti u pivnichno zahidnomu palaci Nineviyi j vivezeno na zberigannya u Britanskij muzej 1849 roku veliku chastinu biblioteki znajshov britanskij arheolog Ostin Genri Layard Cherez tri roki asistent Layarda britanskij diplomat i mandrivnik Ormuz Rassam u protilezhnomu krili palacu znajshov drugu chastinu biblioteki Na zhal tablichki ne bulo retelno oblikovano j u Britanskomu muzeyi obidvi chastini bulo zvedeno dokupi tak sho vzhe tochno nevidomo yaki tablichki de buli znajdeni Naukovci dosi pracyuyut nad dopisuvannyam okremih fragmentiv joints katalogizaciyeyu ta deshifruvannyam tekstiv Britanskij muzej razom z irakskimi naukovcyami pracyuyut nad stvorennyam muzeyu biblioteki v Iraku de mayut buti predstavleni replikati originalnih tablichok GalereyaGlinyani tablichki z palacovoyi bibliotekiGlinyana tablichka z fragmentom Eposu pro Gilgamesha Tablichka N 11 na yakij opisanij mif pro Potop zaraz tablichka razom z inshimi perebuvaye v kolekciyi Britanskogo muzeyu Glinyana tablichka z fragmentom Eposu pro Gilgamesha Tablichka N 11 na yakij opisanij mif pro Potop zaraz tablichka razom z inshimi perebuvaye v kolekciyi Britanskogo muzeyu Tablicya Veneri z Ammisaduki z astrologichnimi prognozami Britanskij muzej Tablicya Veneri z Ammisaduki z astrologichnimi prognozami Britanskij muzej Tablichka zi spiskom E sinonimiv Britanskij muzej Tablichka zi spiskom E sinonimiv Britanskij muzej PrimitkiDatuvannya za vidannyam Uwe Jochem Kleine Bibliotheksgeschichte Reclam Stuttgart 1993 S 14 Za danimi Uve Johena u biblioteci bulo vid 5 000 do 10 000 tablichok div Uwe Jochen op cit S 15 Oppenheim Ancient Mesopotamia Chicago University Press Chicago 1971 p 17 C Wendel Die griechisch romische Buchbeschreibung verglichen mit der des Vorderen Orients in Hallische Monographien 3 1949 citata za Heinrich Otten Bibliotheken im Alten Orient 1955 S 68f Uwe Jochen op cit S 15DzherelaGrayson A K 1980 The Chronology of the Reign of Ashurbanipal Zeitschrift fur Assyriologie 70 227 245 Luckenbill Daniel David 1926 Ancient Records of Assyria and Babylonia From Sargon to the End T 2 Chicago University of Chicago Press Oates J 1965 Assyrian Chronology 631 612 B C Iraq 27 135 159 Olmstead A T 1923 History of Assyria New York Scribner Russell John Malcolm 1991 Sennacherib s Palace without Rival at Nineveh Chicago University of Chicago Press Klaas R Veenhof Geschichte des Alten Orients bis zur Zeit Alexanders des Grossen Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 2001 ISBN 3 525 51685 1 Elena Cassin Jean Bottero Jean Vercoutter Hrsg Die Altorientalischen Reiche III Das Ende des 2 Jahrtausends Fischer Frankfurt am Main Fischer Weltgeschichte Bd 4 ISBN 3 89350 989 5 Maximilian Streck Assurbanipal und die letzten assyrischen Konige bis zum Untergange Niniveh s Hinrichs Leipzig 1916 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biblioteka Ashshurbanipala VUE Ashshurbanapala biblioteka 24 grudnya 2021 u Wayback Machine The Library of King Ashurbanipal Web Page oficijna storinka Britanskogo muzeyu 9 lipnya 2008 u Wayback Machine The Ashurbanipal Library Project 17 listopada 2011 u Wayback Machine BBC audio file 24 grudnya 2021 u Wayback Machine In our time discussion programme 45 hv