Бу́зьке (до 1946 року — хутір Боброва) — село в Україні, у Сухоєланецькій сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 1529 осіб.
село Бузьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Миколаївський район |
Громада | Сухоєланецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48060330030070435 |
Основні дані | |
Засноване | 1870 |
Населення | 1 529 |
Площа | 1,114 км² |
Густота населення | 1372,53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 56636 |
Телефонний код | +380 5167 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°25′47″ пн. ш. 32°00′02″ сх. д. / 47.42972° пн. ш. 32.00056° сх. д.Координати: 47°25′47″ пн. ш. 32°00′02″ сх. д. / 47.42972° пн. ш. 32.00056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 90 м |
Відстань до районного центру | 30 км |
Найближча залізнична станція | Баловне |
Відстань до залізничної станції | 60 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 56640, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Сухий Єланець, вул. Каганова, 37 |
Карта | |
Бузьке | |
Бузьке | |
Мапа | |
Бузьке у Вікісховищі |
Розташоване за 30 км на північний схід від міста Нова Одеса і за 60 км від залізничної станції Баловне.
Історія
Село засноване в кінці XIX століття. В січні 1918 року встановлена радянська влада. У 1921 році були створені партійний і комсомольський осередки. У 1931 році утворений радгосп «Бузький».
286 місцевих жителів воювали на фронтах німецько-радянської війни, 62 з них загинули, 257 — удостоєні орденів і медалей.
Повоєнний період
Станом на 1970 рік в селі мешкало 1 741 чоловік. Тут була розміщена центральна садиба радгоспу «Бузький», за яким було закріплено 10 526 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 9 392 га орних земель, 1 087 га були під пасовиськами, 150 га займали сади і виноградники. Господарство спеціалізувалося на виробництві свинини, вирощувало зернові і технічні культури (провідними з них були соняшник і рицина). Працювала пилорама.
За успіхи, досягнуті в сільськогосподаському виробництві, багато передовиків були удостоєні урядових нагород, у тому числі орденів Леніна та Трудового Червоного Прапора — доярка В. А. Ткаченко, ордена Леніна — механізатори М. М. Пісковець та І. Ф. Свінцицький, керуючий відділенням радгоспу І. І. Гриневич, кукурудзівник О. С. Осадченко, трьох орденів Трудового Червоного Прапора і ордена «Знак Пошани» — директор радгоспу А. М. Тютюнник, ордена Жовтневої Революції — бригадир рільничої бригади В. М. Лазюта.
На той час в селі діяла середня школа, де працюювали 32 вчителі, що навчали 300 учнів. Діяли дільнична лікарня на 35 ліжок з фізіотерапевтичним, стоматологічним та пологовим відділеннями (14 медпрацівників, у тому числі 3 лікаря), дитячий садок на 90 місць, будинок культури із залом на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 18,1 тисяч екземплярів. У побутовій сфері працювали торговий комплекс з двома торговими залами, кафе, будинок побуту, готель, відділення зв'язку, АТС на 100 номерів, ощадна каса. Вже тоді село було газифіковане, був проведений водопровід протяжністю 28 км. З 1968 року в селі видавалася багатотиражна газета «Радгоспні вісті».
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1676 осіб, з яких 779 чоловіків та 897 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1506 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,82 % |
російська | 5,49 % |
молдовська | 1,96 % |
білоруська | 0,26 % |
інші | 0,47 % |
Археологічні знахідки
Поблизу села знайдено кам'яне знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Пам'ятники
Люди
В селі довгий час мешкав повний кавалер ордена Слави Петро Федорович Воїн.
Примітки
- Погода в селі Бузькому
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu zke do 1946 roku hutir Bobrova selo v Ukrayini u Suhoyelaneckij silskij gromadi Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1529 osib selo Buzke Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Mikolayivskij rajon Gromada Suhoyelanecka silska gromada Kod KATOTTG UA48060330030070435 Osnovni dani Zasnovane 1870 Naselennya 1 529 Plosha 1 114 km Gustota naselennya 1372 53 osib km Poshtovij indeks 56636 Telefonnij kod 380 5167 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 25 47 pn sh 32 00 02 sh d 47 42972 pn sh 32 00056 sh d 47 42972 32 00056 Koordinati 47 25 47 pn sh 32 00 02 sh d 47 42972 pn sh 32 00056 sh d 47 42972 32 00056 Serednya visota nad rivnem morya 90 m Vidstan do rajonnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Balovne Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 60 km Misceva vlada Adresa radi 56640 Mikolayivska obl Mikolayivskij r n s Suhij Yelanec vul Kaganova 37 Karta Buzke Buzke Mapa Buzke u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Buzke Roztashovane za 30 km na pivnichnij shid vid mista Nova Odesa i za 60 km vid zaliznichnoyi stanciyi Balovne IstoriyaSelo zasnovane v kinci XIX stolittya V sichni 1918 roku vstanovlena radyanska vlada U 1921 roci buli stvoreni partijnij i komsomolskij oseredki U 1931 roci utvorenij radgosp Buzkij 286 miscevih zhiteliv voyuvali na frontah nimecko radyanskoyi vijni 62 z nih zaginuli 257 udostoyeni ordeniv i medalej Povoyennij period Stanom na 1970 rik v seli meshkalo 1 741 cholovik Tut bula rozmishena centralna sadiba radgospu Buzkij za yakim bulo zakripleno 10 526 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 9 392 ga ornih zemel 1 087 ga buli pid pasoviskami 150 ga zajmali sadi i vinogradniki Gospodarstvo specializuvalosya na virobnictvi svinini viroshuvalo zernovi i tehnichni kulturi providnimi z nih buli sonyashnik i ricina Pracyuvala pilorama Za uspihi dosyagnuti v silskogospodaskomu virobnictvi bagato peredovikiv buli udostoyeni uryadovih nagorod u tomu chisli ordeniv Lenina ta Trudovogo Chervonogo Prapora doyarka V A Tkachenko ordena Lenina mehanizatori M M Piskovec ta I F Svincickij keruyuchij viddilennyam radgospu I I Grinevich kukurudzivnik O S Osadchenko troh ordeniv Trudovogo Chervonogo Prapora i ordena Znak Poshani direktor radgospu A M Tyutyunnik ordena Zhovtnevoyi Revolyuciyi brigadir rilnichoyi brigadi V M Lazyuta Na toj chas v seli diyala serednya shkola de pracyuyuvali 32 vchiteli sho navchali 300 uchniv Diyali dilnichna likarnya na 35 lizhok z fizioterapevtichnim stomatologichnim ta pologovim viddilennyami 14 medpracivnikiv u tomu chisli 3 likarya dityachij sadok na 90 misc budinok kulturi iz zalom na 400 misc dvi biblioteki z knizhkovim fondom 18 1 tisyach ekzemplyariv U pobutovij sferi pracyuvali torgovij kompleks z dvoma torgovimi zalami kafe budinok pobutu gotel viddilennya zv yazku ATS na 100 nomeriv oshadna kasa Vzhe todi selo bulo gazifikovane buv provedenij vodoprovid protyazhnistyu 28 km Z 1968 roku v seli vidavalasya bagatotirazhna gazeta Radgospni visti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1676 osib z yakih 779 cholovikiv ta 897 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1506 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 91 82 rosijska 5 49 moldovska 1 96 biloruska 0 26 inshi 0 47 Arheologichni znahidkiPoblizu sela znajdeno kam yane znaryaddya praci dobi bronzi II tisyacholittya do n e Pam yatnikiu 1957 roci v silskomu parku vstanovleno pam yatnik V I Leninu Povalenij za chasiv nezalezhnosti U 1965 roci v seli vidkrito pam yatnik 24 radyanskim voyinam sho zaginuli pri vidvoyuvanni sela LyudiV seli dovgij chas meshkav povnij kavaler ordena Slavi Petro Fedorovich Voyin PrimitkiPogoda v seli Buzkomu Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Mikolayivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Mikolayivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi