Буду́хи (будузьці, власна назва будад, азерб. Buduqlular) — невелика етнічна група, що живе в декількох селищах Губинського (азерб. Quba rayonu) і Хачмазького (азерб. Xaçmaz rayonu) районів Азербайджану. Належать до числа шахдазьких народів.
Будухи будуською будад | |
---|---|
Будухи в національному одязі (поч. XX ст.) | |
Кількість | 1000 (1990, A. Kibrik) |
Ареал | Азербайджан, Губинський район |
Раса | європеоїди |
Близькі до: | кризи, хіналузьці, лезгини |
Входить до | шахдазькі народи |
Мова | будуська, азербайджанська |
Головне селище — Будуг (азерб. Buduq), від якого вони й отримали свою назву, розташоване у високогірному районі на схилах Великого Кавказу, за 64 км від міста Губа (азерб. Quba). Адміністративно належить до Губинського району.
Говорять будуською мовою, яка належить до лезгинської групи нахсько-дагестанських мов. Крім своєї рідної мови, майже всі будухи добре володіють ще й азербайджанською. Нею вони користуються у спілкуванні між собою і з сусіднім населенням. Писемність і література у будухів також азербайджанською мовою.
Віруючі будухи сповідують іслам сунітського напрямку.
Територія розселення будухів належить до числа найвисокогірніших і важкодоступних на Кавказі, а місцевий клімат – до альпійської зони. Головне багатство району – чудові гірські пасовища і сіножаті, що служать базою для тваринництва, яке з давніх часів було й лишається основним заняттям будухів. Розводять переважно овець лезгинської породи, а також корів і коней. Використовується відгінна система випасу худоби. Влітку випасають овець на гірських пасовищах поблизу свого селища, а восени переганяють їх в низинні райони Азербайджану. Разом із худобою залишає гори й значна частина дорослого населення.
Старий гірський аул Будуг розташований терасами на схилі гори. Складається він із шести кварталів, збудований із сирцевої цегли. Будинки з фасадного боку мають два поверхи, з боку гори — один. Вони тісно стоять один до одного, так що лишаються тільки вузькі проходи, якими часто не може пройти навіть в'ючна тварина. Дах в усіх будинках плоский, земляний. Другий поверх житловий, тут розташовані 2—3 кімнати, вікна в яких виходять на фасад. На другий поверх ведуть зовнішні сходи. Перший поверх відводять під господарські приміщення, тут же розташований хлів для худоби.
Чисельність будухів, взята із сімейних списків 1866 року, за даними М. Зейдлиця, становила 3 420 осіб. Перепис 1926 року зафіксував 2 тис. будухів, а в переписі 1959 року вони вже не значились. Надалі їх стали зараховувати до числа азербайджанців.
Джерела
- Будухи [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Большая советская энциклопедия, т. 4. Брасос — Веш [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Москва: «Советская энциклопедия» 1971. с. 94 (рос.)
- Народы «шахдахской группы» (будугцы, крызы и хиналугцы) Народы Кавказа. Том II [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Б.А. Гарданова, А.Н. Гулиева, С.Т. Еремяна, Л.И. Лаврова, Г.А. Нерсесова, Г.С. Читая. Серия: Народы мира. Этнографические очерки. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1962. с. 199-204 (рос.)
Примітки
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 28.01.2017.(англ.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budu hi buduzci vlasna nazva budad azerb Buduqlular nevelika etnichna grupa sho zhive v dekilkoh selishah Gubinskogo azerb Quba rayonu i Hachmazkogo azerb Xacmaz rayonu rajoniv Azerbajdzhanu Nalezhat do chisla shahdazkih narodiv Buduhi buduskoyu budadBuduhi v nacionalnomu odyazi poch XX st Kilkist1000 1990 A Kibrik Areal Azerbajdzhan Gubinskij rajonRasayevropeoyidiBlizki do krizi hinaluzci lezginiVhodit doshahdazki narodiMovabuduska azerbajdzhanska Golovne selishe Budug azerb Buduq vid yakogo voni j otrimali svoyu nazvu roztashovane u visokogirnomu rajoni na shilah Velikogo Kavkazu za 64 km vid mista Guba azerb Quba Administrativno nalezhit do Gubinskogo rajonu Govoryat buduskoyu movoyu yaka nalezhit do lezginskoyi grupi nahsko dagestanskih mov Krim svoyeyi ridnoyi movi majzhe vsi buduhi dobre volodiyut she j azerbajdzhanskoyu Neyu voni koristuyutsya u spilkuvanni mizh soboyu i z susidnim naselennyam Pisemnist i literatura u buduhiv takozh azerbajdzhanskoyu movoyu Viruyuchi buduhi spoviduyut islam sunitskogo napryamku Teritoriya rozselennya buduhiv nalezhit do chisla najvisokogirnishih i vazhkodostupnih na Kavkazi a miscevij klimat do alpijskoyi zoni Golovne bagatstvo rajonu chudovi girski pasovisha i sinozhati sho sluzhat bazoyu dlya tvarinnictva yake z davnih chasiv bulo j lishayetsya osnovnim zanyattyam buduhiv Rozvodyat perevazhno ovec lezginskoyi porodi a takozh koriv i konej Vikoristovuyetsya vidginna sistema vipasu hudobi Vlitku vipasayut ovec na girskih pasovishah poblizu svogo selisha a voseni pereganyayut yih v nizinni rajoni Azerbajdzhanu Razom iz hudoboyu zalishaye gori j znachna chastina doroslogo naselennya Starij girskij aul Budug roztashovanij terasami na shili gori Skladayetsya vin iz shesti kvartaliv zbudovanij iz sircevoyi cegli Budinki z fasadnogo boku mayut dva poverhi z boku gori odin Voni tisno stoyat odin do odnogo tak sho lishayutsya tilki vuzki prohodi yakimi chasto ne mozhe projti navit v yuchna tvarina Dah v usih budinkah ploskij zemlyanij Drugij poverh zhitlovij tut roztashovani 2 3 kimnati vikna v yakih vihodyat na fasad Na drugij poverh vedut zovnishni shodi Pershij poverh vidvodyat pid gospodarski primishennya tut zhe roztashovanij hliv dlya hudobi Chiselnist buduhiv vzyata iz simejnih spiskiv 1866 roku za danimi M Zejdlicya stanovila 3 420 osib Perepis 1926 roku zafiksuvav 2 tis buduhiv a v perepisi 1959 roku voni vzhe ne znachilis Nadali yih stali zarahovuvati do chisla azerbajdzhanciv DzherelaBuduhi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya t 4 Brasos Vesh 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 s 94 ros Narody shahdahskoj gruppy budugcy kryzy i hinalugcy Narody Kavkaza Tom II 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 s 199 204 ros Primitki Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 28 01 2017 angl Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi