Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будище — село в Україні, у Лисянському районі Черкаської області. Центр Будищенської сільської ради.
| село Будище | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Лисянський район |
| Рада | Будищенська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71020190030073132 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 17 століття |
| Населення | 611 (2005) |
| Поштовий індекс | 19323 |
| Телефонний код | +380 4749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°14′09″ пн. ш. 30°53′26″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 30.89056° сх. д.Координати: 49°14′09″ пн. ш. 30°53′26″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 30.89056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 145 м |
| Водойми | р.Гнилий Тікич |
| Відстань до районного центру | 10 км |
| Найближча залізнична станція | Лисянка |
| Відстань до залізничної станції | 10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19323, Черкаська обл., Лисянський р-н., с.Будище |
| Сільський голова | Райченко Юрій Борисович |
| Карта | |
  Будище | |
 Будище | |
| Мапа | |
Населення села становить 611 осіб (2005.
Історія
Розташування сучасного села по обидва береги річки Гнилий Тікич дає можливість припускати, що люди в цій місцевості селилися з давніх-давен.
Це підтверджується знахідками місцевих жителів кам'яних сокир на території села. В околицях села маються залишки поселень трипільської культури.
За місцевими переказами декілька століть тому в цій місцевості оселився чоловік-самітник і коли випадкові подорожуючі проходили повз його житло то запитували чому він сам тут живе окремо, на що чоловік відповідав, що буде ще тут люд, тобто будуть ще люди.
Незалежно від місцевих переказів, похідним словом, від якого пішла назва села, є, скоріше всього, слово «буда» — спеціальна піч для випалення поташу — калієвої солі вугільної кислоти, яку отримували шляхом виварювання деревного попелу. Сукупність декількох таких печей, де здійснювався даний промисел, і можна назвати словом «будище», що в свою чергу дає можливість стверджувати, що перші місцеві поселенці займалися виготовленням поташу. Про зайняття місцевих жителів свідчать декілька назв околиць села, зокрема «цегельня» — місце, де виготовляли цеглу, «парня» — місце, де парили та гнули обіддя на колеса.
Вперше в історичних документах поселення згадується в першій третині XVIII століття як володіння землевласників Тишковських. Згідно "Історії міст і сіл УРСР" поселення згадується в 30-х роках XVII століття.
Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького від 20.09.1656 р. с. Будище разом з с. Орли та с. Смільчинці були передані Ірдинсько-Виноградському монастирю, а в 1670 р. польський король Міхал Корибут Вишневецький відписав ченцям Святотроїцького монастиря села Лисянського староства, у тому числі й с. Будище.
Станом на 1738 р. в с. Будище нараховувалося 20 дворів, тоді ж побудовано «de novo» «церковь Покровскую, деревянную, 7-го класса».
В 1829 р. село відвідав Тарас Григорович Шевченко, який, у свої праці «Прогулка с удовольствием и не без морали» так описує церкву: «Церковь была обыкновенная, ее вы увидите в каждом селе в Малороссии. Деревянная, темная, о трех осьмиугольных конических куполах с почерневшими узорными железными крестами. Самая обыкновенная церковь, но теперь она показалось мне необыкновенно грациозною. Солнечные лучи трепетали розовым огнем на ее круглых оболонках и осьмиугольных, бляхою крытых куполах. Развесистые старые вербы и стройные высокие тополи окружив, полузакрывали ее, выпукло и мягко тушуясь солнечным светом. Виньетка, какой не увидите ни в самом раскошном кепсаке…» "… Снявши шапку, я подошел к священнику и после троекратного благословения мы с ним похристосовались. Я отрекомендовал ему себя. Он отвечал тем же мне, сказавши: «отец Савва Нестеровский»
В 1825 р. в селі народилося 11 душ чоловічої статі і 3 душі жіночої, зареєстровано 6 шлюбів, померло 10 душ чоловічої статі і 12 душ жіночої.
Звертаючись до вищевказаної праці маємо опис тогочасного села: «… Село хоть куда. Хаты большие, не пошатнувшиеся в разные стороны как пьяные бабы на базаре. Чистые, белые нередко с светлицами и почти все окруженные темными фруктовыми садами, клунями и стогами разного хлеба. И скотины разной также немало выгоняют из дворов на выгон свежие здоровые девки в новеньких белых свитках, у красных и желтых сапогах на вершковых подковах. Везде все чисто и опрятно, так, что хоть бы и в казенном имении, так впору… Кривая неправильная улица обведенная плетнями и частоколами, вывела нас на такую же, криво, неправильно, но прочно устроенную плотину с двумя небольшими, соломой крытыми мельницами, увенчанными огромными гнездами аистов, уже возвратившихся с зимовки и тщательно обновлявших свои на время покинутые жилища. Вода лилась из открытых шлюзов и шумела, не шевеля огромных мельничных колес. Религиозные земляки мои не только своим волам и коням, воде не позволяют работать в праздник. За широким прудом, на желтовато-бледной возвышенности из молодого березника и олешника выглядывают несколько белых хат с размалеванными ставнями и с аистовыми гнездами на гребешках. Хаты как нарядные сельские красавицы в чистых белых свитках подошли к зеркалу пруда полюбоваться своей красотою. А весь этот незатейливый пейзаж оглашался стаями плававших на воде крикливых гусей и уток. Я сел на инвалидном жерновом камне, лежавшем на берегу пруда, полюбоваться этой живописной картиной. А любознательный Трохим сообщал мне свои топографические сведения о представляющейся перед нами местности. Он сообщил мне, что это не просто пруд, а речка называемая Гнилой Тикич и что это село называется не просто Будыща, а Гнилые Будыща, а такие просто Будыща, находятся за Шестеринцами. Трохим соврал за селом Майдановкою просто Будыща находятся, а не Шестеринцами. У меня эта местность крепко засела в памяти. Я изучил ее еще тогда, когда ходил искать себе маляра учителя и нашел его в персоне отца диакона Ефрема, у которого я, как уже известно читателям не выдержал первого искуса».
В 1864 р. в м. Києві вийшла праця Л. І. Похилевича «Сказания о населенных пунктах Киевской губернии», де вказується наступне: "Будыще, село при реке Тикич в 4-х верстах ниже местечка Лысянки и в таком же расстоянии от села Шестеринцы ниже по реке лежащих называется Лысянскими Будыщами. Жителей обоего пола 630; земли 1175 десятин. Принадлежит Соломонии Тишковской и ее сыну Иосифу Феликсовичу… "
В кінці XIX століття село входило до Лисянської волості Київської губернії. У 1890-х рр. населення села налічувало 988 осіб. Його кількість не змінилася й на початок ХХ ст. Зокрема, осіб чоловічої статі було 493, жіночої 495. В селі в 1900 р. налічувалось 1235 десятин землі. З цієї кількості 736 десятин належало поміщикам, 18 десятин — церкві, 481 десятина — селянам.. Господарство в панському маєтку вів Меркурій Іванченко. В селі діяла православна церква, церковно-приходська школа, 2 водяних млини, 2 кузні, магазин із хлібними запасами. У сільському банку станом на 1 січня 1900 р. налічувалося 55 крб. 50 коп. готівкою та 2111 крб. у позиці. В 1906 р. налічувалось 1899 крб. 36 коп.
В кінці ХІХ — на початку ХХ ст. в селі діяла невелика цукроварня, яку місцевий поміщик програв в карти почапинському панові та останній, перевізши її в с. Почапинці об'єднав із Почапинським цукровим заводом.
За даними різних джерел протягом Голодомору 1932—1933 р. у селі померло 44 особи. Мартиролог укладено на підставі свідчень очевидців Голодомору. Свідчення очевидців зберігаються в Державному архіві Черкаської області (ДАЧО 5664, оп. 1, спр. 63).
В серпні 1936 р. в селі відкрито сільський магазин.
У 1937 р. виконкомом Лисянської ради депутатів трудящих с. Будище присвоєно звання населеного пункту зразкового громадського порядку.
У роки Другої світової війни 236 жителів села села захищали свою землю, 120 полягло в боях з нацистами, 170 нагороджено орденами і медалями.
Починаючи з 1933 р. та в післявоєнні роки на території села знаходилась центральна садиба колгоспу «Більшовик», у користуванні якого знаходилося 2.6 тис. гектарів землі, у т.ч 2 тис. гектарів орної землі. Будищанській сільській раді підпорядковувалися с. Орли та с.Шестеринці.
У 1962 р. населення села становило 824 особи. В часи СРСР в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з книжковим фондом 7 тис. томів, ФАП, майстерня з пошиття одягу.
У пострадянські часи колгосп «Більшовик» було розформовано та на його базі було створено СТОВ «Тікич», керівниками якого, у різні часи були В. Г. Сіденко та А. М. Жила.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 685 осіб, з яких 317 чоловіків та 368 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 609 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,40 % |
| російська | 2,95 % |
| інші | 0,65 % |
Пам'ятки
На території села знаходиться комплексна пам'ятка природи «Тарасові явори», про які, за місцевими переказами було написано вірш «Тече вода з-пд явора». А також ентомологічний заказник місцевого значення Будищанський заказник.
В Будищах встановлено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку.
Див. також
Примітки
- УРЕ
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область».
- В. М. Щербатюк «Історія регіонів України. Лисянщина».
- Т. Г. Шевченко «Прогулка с удовольствием и не без морали».
- Л. І. Похилевич «Сказания о населенных пунктах Киевской губернии».
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budishe selo v Ukrayini u Lisyanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Centr Budishenskoyi silskoyi radi selo Budishe Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Lisyanskij rajon Rada Budishenska silska rada Kod KATOTTG UA71020190030073132 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 611 2005 Poshtovij indeks 19323 Telefonnij kod 380 4749 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 14 09 pn sh 30 53 26 sh d 49 23583 pn sh 30 89056 sh d 49 23583 30 89056 Koordinati 49 14 09 pn sh 30 53 26 sh d 49 23583 pn sh 30 89056 sh d 49 23583 30 89056 Serednya visota nad rivnem morya 145 m Vodojmi r Gnilij Tikich Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Lisyanka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi 19323 Cherkaska obl Lisyanskij r n s Budishe Silskij golova Rajchenko Yurij Borisovich Karta Budishe Budishe Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Budishe Naselennya sela stanovit 611 osib 2005 IstoriyaRoztashuvannya suchasnogo sela po obidva beregi richki Gnilij Tikich daye mozhlivist pripuskati sho lyudi v cij miscevosti selilisya z davnih daven Ce pidtverdzhuyetsya znahidkami miscevih zhiteliv kam yanih sokir na teritoriyi sela V okolicyah sela mayutsya zalishki poselen tripilskoyi kulturi Za miscevimi perekazami dekilka stolit tomu v cij miscevosti oselivsya cholovik samitnik i koli vipadkovi podorozhuyuchi prohodili povz jogo zhitlo to zapituvali chomu vin sam tut zhive okremo na sho cholovik vidpovidav sho bude she tut lyud tobto budut she lyudi Nezalezhno vid miscevih perekaziv pohidnim slovom vid yakogo pishla nazva sela ye skorishe vsogo slovo buda specialna pich dlya vipalennya potashu kaliyevoyi soli vugilnoyi kisloti yaku otrimuvali shlyahom vivaryuvannya derevnogo popelu Sukupnist dekilkoh takih pechej de zdijsnyuvavsya danij promisel i mozhna nazvati slovom budishe sho v svoyu chergu daye mozhlivist stverdzhuvati sho pershi miscevi poselenci zajmalisya vigotovlennyam potashu Pro zajnyattya miscevih zhiteliv svidchat dekilka nazv okolic sela zokrema cegelnya misce de vigotovlyali ceglu parnya misce de parili ta gnuli obiddya na kolesa Vpershe v istorichnih dokumentah poselennya zgaduyetsya v pershij tretini XVIII stolittya yak volodinnya zemlevlasnikiv Tishkovskih Zgidno Istoriyi mist i sil URSR poselennya zgaduyetsya v 30 h rokah XVII stolittya Universalom getmana Bogdana Hmelnickogo vid 20 09 1656 r s Budishe razom z s Orli ta s Smilchinci buli peredani Irdinsko Vinogradskomu monastiryu a v 1670 r polskij korol Mihal Koribut Vishneveckij vidpisav chencyam Svyatotroyickogo monastirya sela Lisyanskogo starostva u tomu chisli j s Budishe Stanom na 1738 r v s Budishe narahovuvalosya 20 dvoriv todi zh pobudovano de novo cerkov Pokrovskuyu derevyannuyu 7 go klassa V 1829 r selo vidvidav Taras Grigorovich Shevchenko yakij u svoyi praci Progulka s udovolstviem i ne bez morali tak opisuye cerkvu Cerkov byla obyknovennaya ee vy uvidite v kazhdom sele v Malorossii Derevyannaya temnaya o treh osmiugolnyh konicheskih kupolah s pochernevshimi uzornymi zheleznymi krestami Samaya obyknovennaya cerkov no teper ona pokazalos mne neobyknovenno gracioznoyu Solnechnye luchi trepetali rozovym ognem na ee kruglyh obolonkah i osmiugolnyh blyahoyu krytyh kupolah Razvesistye starye verby i strojnye vysokie topoli okruzhiv poluzakryvali ee vypuklo i myagko tushuyas solnechnym svetom Vinetka kakoj ne uvidite ni v samom raskoshnom kepsake Snyavshi shapku ya podoshel k svyashenniku i posle troekratnogo blagosloveniya my s nim pohristosovalis Ya otrekomendoval emu sebya On otvechal tem zhe mne skazavshi otec Savva Nesterovskij V 1825 r v seli narodilosya 11 dush cholovichoyi stati i 3 dushi zhinochoyi zareyestrovano 6 shlyubiv pomerlo 10 dush cholovichoyi stati i 12 dush zhinochoyi Zvertayuchis do vishevkazanoyi praci mayemo opis togochasnogo sela Selo hot kuda Haty bolshie ne poshatnuvshiesya v raznye storony kak pyanye baby na bazare Chistye belye neredko s svetlicami i pochti vse okruzhennye temnymi fruktovymi sadami klunyami i stogami raznogo hleba I skotiny raznoj takzhe nemalo vygonyayut iz dvorov na vygon svezhie zdorovye devki v novenkih belyh svitkah u krasnyh i zheltyh sapogah na vershkovyh podkovah Vezde vse chisto i opryatno tak chto hot by i v kazennom imenii tak vporu Krivaya nepravilnaya ulica obvedennaya pletnyami i chastokolami vyvela nas na takuyu zhe krivo nepravilno no prochno ustroennuyu plotinu s dvumya nebolshimi solomoj krytymi melnicami uvenchannymi ogromnymi gnezdami aistov uzhe vozvrativshihsya s zimovki i tshatelno obnovlyavshih svoi na vremya pokinutye zhilisha Voda lilas iz otkrytyh shlyuzov i shumela ne shevelya ogromnyh melnichnyh koles Religioznye zemlyaki moi ne tolko svoim volam i konyam vode ne pozvolyayut rabotat v prazdnik Za shirokim prudom na zheltovato blednoj vozvyshennosti iz molodogo bereznika i oleshnika vyglyadyvayut neskolko belyh hat s razmalevannymi stavnyami i s aistovymi gnezdami na grebeshkah Haty kak naryadnye selskie krasavicy v chistyh belyh svitkah podoshli k zerkalu pruda polyubovatsya svoej krasotoyu A ves etot nezatejlivyj pejzazh oglashalsya stayami plavavshih na vode kriklivyh gusej i utok Ya sel na invalidnom zhernovom kamne lezhavshem na beregu pruda polyubovatsya etoj zhivopisnoj kartinoj A lyuboznatelnyj Trohim soobshal mne svoi topograficheskie svedeniya o predstavlyayushejsya pered nami mestnosti On soobshil mne chto eto ne prosto prud a rechka nazyvaemaya Gniloj Tikich i chto eto selo nazyvaetsya ne prosto Budysha a Gnilye Budysha a takie prosto Budysha nahodyatsya za Shesterincami Trohim sovral za selom Majdanovkoyu prosto Budysha nahodyatsya a ne Shesterincami U menya eta mestnost krepko zasela v pamyati Ya izuchil ee eshe togda kogda hodil iskat sebe malyara uchitelya i nashel ego v persone otca diakona Efrema u kotorogo ya kak uzhe izvestno chitatelyam ne vyderzhal pervogo iskusa V 1864 r v m Kiyevi vijshla pracya L I Pohilevicha Skazaniya o naselennyh punktah Kievskoj gubernii de vkazuyetsya nastupne Budyshe selo pri reke Tikich v 4 h verstah nizhe mestechka Lysyanki i v takom zhe rasstoyanii ot sela Shesterincy nizhe po reke lezhashih nazyvaetsya Lysyanskimi Budyshami Zhitelej oboego pola 630 zemli 1175 desyatin Prinadlezhit Solomonii Tishkovskoj i ee synu Iosifu Feliksovichu V kinci XIX stolittya selo vhodilo do Lisyanskoyi volosti Kiyivskoyi guberniyi U 1890 h rr naselennya sela nalichuvalo 988 osib Jogo kilkist ne zminilasya j na pochatok HH st Zokrema osib cholovichoyi stati bulo 493 zhinochoyi 495 V seli v 1900 r nalichuvalos 1235 desyatin zemli Z ciyeyi kilkosti 736 desyatin nalezhalo pomishikam 18 desyatin cerkvi 481 desyatina selyanam Gospodarstvo v panskomu mayetku viv Merkurij Ivanchenko V seli diyala pravoslavna cerkva cerkovno prihodska shkola 2 vodyanih mlini 2 kuzni magazin iz hlibnimi zapasami U silskomu banku stanom na 1 sichnya 1900 r nalichuvalosya 55 krb 50 kop gotivkoyu ta 2111 krb u pozici V 1906 r nalichuvalos 1899 krb 36 kop V kinci HIH na pochatku HH st v seli diyala nevelika cukrovarnya yaku miscevij pomishik prograv v karti pochapinskomu panovi ta ostannij perevizshi yiyi v s Pochapinci ob yednav iz Pochapinskim cukrovim zavodom Za danimi riznih dzherel protyagom Golodomoru 1932 1933 r u seli pomerlo 44 osobi Martirolog ukladeno na pidstavi svidchen ochevidciv Golodomoru Svidchennya ochevidciv zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Cherkaskoyi oblasti DAChO 5664 op 1 spr 63 V serpni 1936 r v seli vidkrito silskij magazin U 1937 r vikonkomom Lisyanskoyi radi deputativ trudyashih s Budishe prisvoyeno zvannya naselenogo punktu zrazkovogo gromadskogo poryadku U roki Drugoyi svitovoyi vijni 236 zhiteliv sela sela zahishali svoyu zemlyu 120 polyaglo v boyah z nacistami 170 nagorodzheno ordenami i medalyami Pochinayuchi z 1933 r ta v pislyavoyenni roki na teritoriyi sela znahodilas centralna sadiba kolgospu Bilshovik u koristuvanni yakogo znahodilosya 2 6 tis gektariv zemli u t ch 2 tis gektariv ornoyi zemli Budishanskij silskij radi pidporyadkovuvalisya s Orli ta s Shesterinci U 1962 r naselennya sela stanovilo 824 osobi V chasi SRSR v seli pracyuvali vosmirichna shkola klub biblioteka z knizhkovim fondom 7 tis tomiv FAP majsternya z poshittya odyagu U postradyanski chasi kolgosp Bilshovik bulo rozformovano ta na jogo bazi bulo stvoreno STOV Tikich kerivnikami yakogo u rizni chasi buli V G Sidenko ta A M Zhila NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 685 osib z yakih 317 cholovikiv ta 368 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 609 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 40 rosijska 2 95 inshi 0 65 Pam yatkiNa teritoriyi sela znahoditsya kompleksna pam yatka prirodi Tarasovi yavori pro yaki za miscevimi perekazami bulo napisano virsh Teche voda z pd yavora A takozh entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Budishanskij zakaznik Pamyatnik Tarasu Grigorovichu Shevchenku v Budishah V Budishah vstanovleno pam yatnik Tarasu Grigorovichu Shevchenku Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiURE Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Cherkaska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Posilannya Istoriya mist i sil URSR Cherkaska oblast V M Sherbatyuk Istoriya regioniv Ukrayini Lisyanshina T G Shevchenko Progulka s udovolstviem i ne bez morali L I Pohilevich Skazaniya o naselennyh punktah Kievskoj gubernii Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi