Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Бобринським Володимиром Олексійовичем 1824 1898 генерал лейтенантом членом Державної ради Російської імпері

Бобринський Володимир Олексійович (політик)

Бобринський Володимир Олексійович (політик)
Не плутати з Бобринським Володимиром Олексійовичем (1824-1898) — генерал-лейтенантом, членом Державної ради Російської імперії, цукрозаводчиком.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бобринський.

Граф Володимир Олексійович Бобринський (9 січня 1868 (28 грудня 1867)(18671228), Санкт-Петербург, Російська імперія — 9 листопада 1927, Париж, Франція) — російський державний діяч, політик, депутат Державної думи Російської імперії , та скликань, один із лідерів , лідер неослов'янського руху.

Бобринський Володимир Олексійович
image
 
Народження: 9 (21) січня 1868
Тульська губернія, Російська імперія
Смерть: 13 листопада 1927(1927-11-13) (59 років)
Париж, Франція
Країна: Російська імперія
Освіта: Михайлівське артилерійське училище
Партія: Союз російського народу
Рід: Бобринські
Батько: d
Мати: d
Діти: d

image Медіафайли у Вікісховищі

Походження

Народився у Санкт-Петербурзі 28 грудня 1867 року (за новим стилем) в родині , майбутнього міністра шляхів зв'язку (1871—1874), та його дружини .

  • Батьки Володимира Бобринського
  • image
  • image

Походив з роду Бобринських. Був нащадком імператриці Катерини II за лінією її позашлюбного сина , народженого від графа .

Освіта

Вищу освіту здобував на першому курсі Московського університету, проте був змушений покинути навчання через участь у студентських протестах (1887).

Вступив як однорічний охотник до . Згодом склав іспити у Михайлівському артилерійському училищі (1889), вийшов у запас в чині корнета (1891).

Навчався в Единбурзькому університеті та Паризькій школі політичних наук.

Політична кар'єра

Гласний (1892), Тульського губернського (1897) земських зібрань, почесний мировий суддя (1893). У 1895—1898 роках був голова Богородицької повітової земської управи, член повітової училищної ради (1897). Отримав найвищу догану за публікацію листа про голод у Тульській губернії. Предводитель дворянства Богородицького повіту з 1904 року.

Один із засновників організації земців «За царя і порядок», що увійшла до тульського губернського відділу «Союзу російського народу» (1905).

image
Депутати Державної думи II скликання від Тульської губернії (1907). Володимир Бобринський крайній справа, сидить

Тричі був обраний депутатом Державної думи Російської імперії від Тульської губернії: у (1906—1907, октябристи, згодом ), (1907—1912, помірно-праві) та (1912—1917, помірно-праві та націоналісти) скликаннях. Був членом Головної ради .

Після демобілізації з фронту Першої світової війни у липні 1915 року повернувся до парламентської діяльності. Став одним із лідерів націоналістів Прогресивного блоку. 5 листопада 1916 року обраний товаришем (заступником) голови Державної думи.

Був власником 12 000 десятин землі в Тульській області та цукрового заводу.

Лідер неославізму

image
Володимир Бобринський, 1907

Володимир Бобринський був одним із лідерів неославістського руху. Брав участь у Празькому (1908) та (1910) слов'янських з'їздах.

У 1907 році очолив Галицько-руське благодійне товариство — російську організацію, що під маскою благодійництва підтримувала москвофільських діячів західноукраїнських земель, пропагувала анексію цих теренів Росією як «споконвічно російських земель».

За антиавстрійську діяльність був переслідуваний у Буковині, оголошений персоною нон-ґрата в Австро-Угорщині. Попри це, на початку 1914 року приїхав на Закарпаття, де на (Другому Мараморош-Сигетському процесі) свідчив на користь підсудних русинів, які навернулися до російського православ'я та були підозрювані у державній зраді.

Перша світова війна

image
Володимир Бобринський на фронті Першої світової війни, 1914

На початку Першої світової війни повернувся до . Служив у VIII корпусі армії генерала Радка Димитрієва. Брав участь у боях Галицької битви у серпні 1914 року, дістав контузію. Тоді ж був нагороджений Орденом Святого Володимира IV степеня, отримав чин поручика. Згодом був чиновником особливих доручень при галицько-буковинському генерал-губернаторові. Демобілізувався у липні 1915 року.

Участь у Російській революції та білому русі

До 2 жовтня 1917 року був членом Помісного собору з обрання Державної думи.

Під час Громадянської війни у Росії приєднався до білого руху. У 1918 році був членом антибільшовицької Ради державного об'єднання Росії, очолив монархічний союз «Наша родина» у Києві.

У еміграції

Після поразки білого руху емігрував до Франції.

З 1921 року був членом Першого Всезакордонного Церковного Собору та Російської парламентської групи в Королівстві Сербів, Хорватів та Словенців. З 1924 року — голова правління Російського націонал-монархічного союзу в Новому Саді, співробітник канцелярії великого князя Кирила Володимировича, газети «Віра та вірність». Працював бухгалтером у Парижі.

Помер у Парижі 9 листопада 1927 року. Похований у родинному склепі на цвинтарі Монмартр.

Родина

image
Запис у метричній книзі про одруження Володимира Бобринського та Марії Никонової

24 квітня 1900 року одружився з Марією Матвіївною Никоновою — кріпачкою села Тульської губернії. Разом мали п'ятьох дітей:

  • (1901—1985) — американський філолог;
  • Наталія (1902—1992) — дружина ;
  • Юлія (1904—1982);
  • Софія (1908—2000);
  • Олексій (1910—1974).

Твори

  • Письма митр. Антонию, еп. Арсению, министру внутренних дел // РГИА. Ф. 1101. Оп. 1. Д. 984. Л. 1-2; Ф. 465. Оп. 1. Д. 14. Л. 7; Д. 26. Л. 113.
  • Письмо // Миссионерское обозрение. 1901. № 7/8. С. 66-69
  • О конституционалистах-демократах, или Партии народной свободы. Звенигород, 1906.
  • Сегодня. 1907. 29 октября.
  • Пражский съезд. Чехия и Прикарпатская Русь. СПб., 1909.
  • Россия и сокольство. СПб., 1909.
  • К русским женщинам. СПб., 1910.
  • Мысли и чувства на похоронах П. А. Столыпина // Государственная деятельность председателя Совета министров статс-секретаря Петра Аркадьевича Столыпина. СПб., 1911. Ч. 3. С. 308—314.
  • Возвращение в лоно Православной Церкви униатов Червонной Руси и гонение на них со стороны поляков. Минск, 1912.
  • Пробный камень славянского братства // Ладо. Сб. литературно-общественный. СПб., 1912. С. 136—141.
  • Вестник Всероссийкого национального союза. 1912. № 8.
  • Ростовский-на-Дону листок. 1912. 27 мая, 1 июля.
  • [Речи] // Националисты в 3-й Государственной думе. СПб., 1912. С. 21, 76-79, 101—104, 129—158, 308—324.
  • [Речи] // Государственная дума. IV созыв. Стенографические отчеты. Сессия I—V. СПб., 1913—1917.
  • Львовское дело «о государственной измене» (К русской печати). СПб., 1914.

Примітки

  1. Vozrozhdenie 12 November 1927 — Historical Periodicals. historicperiodicals.princeton.edu. Процитовано 29 грудня 2022.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Bobrinskim Volodimirom Oleksijovichem 1824 1898 general lejtenantom chlenom Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi cukrozavodchikom U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bobrinskij Graf Volodimir Oleksijovich Bobrinskij 9 sichnya 1868 28 grudnya 1867 18671228 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 9 listopada 1927 Parizh Franciya rosijskij derzhavnij diyach politik deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi ta sklikan odin iz lideriv lider neoslov yanskogo ruhu Bobrinskij Volodimir Oleksijovich Narodzhennya 9 21 sichnya 1868 Tulska guberniya Rosijska imperiyaSmert 13 listopada 1927 1927 11 13 59 rokiv Parizh FranciyaKrayina Rosijska imperiyaOsvita Mihajlivske artilerijske uchilishePartiya Soyuz rosijskogo naroduRid BobrinskiBatko dMati dDiti d Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennyaNarodivsya u Sankt Peterburzi 28 grudnya 1867 roku za novim stilem v rodini majbutnogo ministra shlyahiv zv yazku 1871 1874 ta jogo druzhini Batki Volodimira Bobrinskogo Pohodiv z rodu Bobrinskih Buv nashadkom imperatrici Katerini II za liniyeyu yiyi pozashlyubnogo sina narodzhenogo vid grafa OsvitaVishu osvitu zdobuvav na pershomu kursi Moskovskogo universitetu prote buv zmushenij pokinuti navchannya cherez uchast u studentskih protestah 1887 Vstupiv yak odnorichnij ohotnik do Zgodom sklav ispiti u Mihajlivskomu artilerijskomu uchilishi 1889 vijshov u zapas v chini korneta 1891 Navchavsya v Edinburzkomu universiteti ta Parizkij shkoli politichnih nauk Politichna kar yeraGlasnij 1892 Tulskogo gubernskogo 1897 zemskih zibran pochesnij mirovij suddya 1893 U 1895 1898 rokah buv golova Bogorodickoyi povitovoyi zemskoyi upravi chlen povitovoyi uchilishnoyi radi 1897 Otrimav najvishu doganu za publikaciyu lista pro golod u Tulskij guberniyi Predvoditel dvoryanstva Bogorodickogo povitu z 1904 roku Odin iz zasnovnikiv organizaciyi zemciv Za carya i poryadok sho uvijshla do tulskogo gubernskogo viddilu Soyuzu rosijskogo narodu 1905 Deputati Derzhavnoyi dumi II sklikannya vid Tulskoyi guberniyi 1907 Volodimir Bobrinskij krajnij sprava sidit Trichi buv obranij deputatom Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi vid Tulskoyi guberniyi u 1906 1907 oktyabristi zgodom 1907 1912 pomirno pravi ta 1912 1917 pomirno pravi ta nacionalisti sklikannyah Buv chlenom Golovnoyi radi Pislya demobilizaciyi z frontu Pershoyi svitovoyi vijni u lipni 1915 roku povernuvsya do parlamentskoyi diyalnosti Stav odnim iz lideriv nacionalistiv Progresivnogo bloku 5 listopada 1916 roku obranij tovarishem zastupnikom golovi Derzhavnoyi dumi Buv vlasnikom 12 000 desyatin zemli v Tulskij oblasti ta cukrovogo zavodu Lider neoslavizmuVolodimir Bobrinskij 1907 Volodimir Bobrinskij buv odnim iz lideriv neoslavistskogo ruhu Brav uchast u Prazkomu 1908 ta 1910 slov yanskih z yizdah U 1907 roci ocholiv Galicko ruske blagodijne tovaristvo rosijsku organizaciyu sho pid maskoyu blagodijnictva pidtrimuvala moskvofilskih diyachiv zahidnoukrayinskih zemel propaguvala aneksiyu cih tereniv Rosiyeyu yak spokonvichno rosijskih zemel Za antiavstrijsku diyalnist buv peresliduvanij u Bukovini ogoloshenij personoyu non grata v Avstro Ugorshini Popri ce na pochatku 1914 roku priyihav na Zakarpattya de na Drugomu Maramorosh Sigetskomu procesi svidchiv na korist pidsudnih rusiniv yaki navernulisya do rosijskogo pravoslav ya ta buli pidozryuvani u derzhavnij zradi Persha svitova vijnaVolodimir Bobrinskij na fronti Pershoyi svitovoyi vijni 1914 Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni povernuvsya do Sluzhiv u VIII korpusi armiyi generala Radka Dimitriyeva Brav uchast u boyah Galickoyi bitvi u serpni 1914 roku distav kontuziyu Todi zh buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Volodimira IV stepenya otrimav chin poruchika Zgodom buv chinovnikom osoblivih doruchen pri galicko bukovinskomu general gubernatorovi Demobilizuvavsya u lipni 1915 roku Uchast u Rosijskij revolyuciyi ta bilomu rusiDo 2 zhovtnya 1917 roku buv chlenom Pomisnogo soboru z obrannya Derzhavnoyi dumi Pid chas Gromadyanskoyi vijni u Rosiyi priyednavsya do bilogo ruhu U 1918 roci buv chlenom antibilshovickoyi Radi derzhavnogo ob yednannya Rosiyi ocholiv monarhichnij soyuz Nasha rodina u Kiyevi U emigraciyiPislya porazki bilogo ruhu emigruvav do Franciyi Z 1921 roku buv chlenom Pershogo Vsezakordonnogo Cerkovnogo Soboru ta Rosijskoyi parlamentskoyi grupi v Korolivstvi Serbiv Horvativ ta Slovenciv Z 1924 roku golova pravlinnya Rosijskogo nacional monarhichnogo soyuzu v Novomu Sadi spivrobitnik kancelyariyi velikogo knyazya Kirila Volodimirovicha gazeti Vira ta virnist Pracyuvav buhgalterom u Parizhi Pomer u Parizhi 9 listopada 1927 roku Pohovanij u rodinnomu sklepi na cvintari Monmartr RodinaZapis u metrichnij knizi pro odruzhennya Volodimira Bobrinskogo ta Mariyi Nikonovoyi 24 kvitnya 1900 roku odruzhivsya z Mariyeyu Matviyivnoyu Nikonovoyu kripachkoyu sela Tulskoyi guberniyi Razom mali p yatoh ditej 1901 1985 amerikanskij filolog Nataliya 1902 1992 druzhina Yuliya 1904 1982 Sofiya 1908 2000 Oleksij 1910 1974 TvoriPisma mitr Antoniyu ep Arseniyu ministru vnutrennih del RGIA F 1101 Op 1 D 984 L 1 2 F 465 Op 1 D 14 L 7 D 26 L 113 Pismo Missionerskoe obozrenie 1901 7 8 S 66 69 O konstitucionalistah demokratah ili Partii narodnoj svobody Zvenigorod 1906 Segodnya 1907 29 oktyabrya Prazhskij sezd Chehiya i Prikarpatskaya Rus SPb 1909 Rossiya i sokolstvo SPb 1909 K russkim zhenshinam SPb 1910 Mysli i chuvstva na pohoronah P A Stolypina Gosudarstvennaya deyatelnost predsedatelya Soveta ministrov stats sekretarya Petra Arkadevicha Stolypina SPb 1911 Ch 3 S 308 314 Vozvrashenie v lono Pravoslavnoj Cerkvi uniatov Chervonnoj Rusi i gonenie na nih so storony polyakov Minsk 1912 Probnyj kamen slavyanskogo bratstva Lado Sb literaturno obshestvennyj SPb 1912 S 136 141 Vestnik Vserossijkogo nacionalnogo soyuza 1912 8 Rostovskij na Donu listok 1912 27 maya 1 iyulya Rechi Nacionalisty v 3 j Gosudarstvennoj dume SPb 1912 S 21 76 79 101 104 129 158 308 324 Rechi Gosudarstvennaya duma IV sozyv Stenograficheskie otchety Sessiya I V SPb 1913 1917 Lvovskoe delo o gosudarstvennoj izmene K russkoj pechati SPb 1914 PrimitkiVozrozhdenie 12 November 1927 Historical Periodicals historicperiodicals princeton edu Procitovano 29 grudnya 2022 DzherelaAnna Veronika Vendland Rusofili Galichini Ukrayinski konservatori mizh Avstriyeyu ta Rosiyeyu 1848 1915 Pereklala z nimeckoyi Hristina Nazarkevich Lviv Litopis 2015 S 508 527 V N Chuvakov Moskva Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka 2004 S 335 336 ros Vladimir Alekseevich Bobrinskij r 1867 um 1927 Rodovid org Lyubchenko V B Bobrinskij Volodimir Oleksijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 306 ISBN 966 00 0734 5 Magochij Pavlo Robert Pidkarpatska Rus formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti 1848 1948 Druge pererob i dopovn vid P R Magochij peredm V Fenicha vipusk red ta pokazhch L Ilchenko red V Padyak Uzhgorod Vid vo Valeriya Padyaka 2021 S 108 109 S I Bilokin Bobrinskij Volodimir Oleksijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9

Дата публікації:
Топ