Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Аркадіївна Беневська (Бенівська-Степанок) (1882, Іркутськ — 1942, Ленінград) — есерка-терористка, учасниця революційного руху в Російській імперії на початку XX століття. Член Бойової організації партії соціалістів-революціонерів .
| Бенєвська Марія Аркадіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 25 квітня 1882 Іркутськ |
| Померла | 1942 Ленинград |
| Громадянство |  Росія |
| Діяльність | террористка-революционерка |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера |
| Партія | Соціалісти-революціонери |
| Батько | Аркадій Семенович Беневський |
| Мати | Ніна Вікторівна Іващенко |
| Діти | сини Степан та Ілля (пом.1993) |
| |
Родина
Батько (1840—1913) походив із дворян Могилевської губернії; отримав військове виховання; генерал-лейтенант від інфантерії. Був губернатором Амурської області. 1877 року одружився з Ніною Вікторівною Іващенко.Мати Ніна Вікторівна Іващенко (1855-1906), дочка генерал-майора Віктора Олексійовича Іващенка (05 жовтня 1818-1889); до шлюбу з Беневським була вдовою лікаря на прізвище Савицький. Походила із заможного дворянського роду; здобула гарне виховання. У 1906 році покінчила життя самогубством.Брати Михайло (1878—1897) та Іван (нар. 1880 рік) народилися в Києві, обидва здобули добру освіту; Михайло – юридичний, а Іван – агрономічний.
Марія Беневська народилася 25 квітня 1882 року у Іркутську. Як і брати, виховувалась у суворій відповідності до християнських заповідей. З дитинства була знайома з майбутнім терористом Борисом Савінковим, який вплинув на Марію. Беневська здобула хорошу освіту; спочатку навчалася в гімназії, потім в Університеті Галле на природничому факультеті, у Берні і потім у Петербурзькому жіночому медичному інституті .
1905 року Марія Беневська вступила до Бойової організації партії соціалістів-революціонерів. Рекомендацію для вступу дав Борис Савінков, на той час уже один із керівників організації. Вона вела життя професійного революціонера, працювала як технік (виготовляла бомби) і користувалася партійною прізвисько «Генрієтта». Незважаючи на участь у революційному терорі, Беневська до кінця життя залишалася глибоко релігійною людиною.
Рум'яна, висока, зі світлим волоссям і блакитними очима, що сміялися, вона вражала своєю життєрадісністю і веселощами. Але за цією безтурботною зовнішністю приховувалась зосереджена і глибоко сумлінна натура. Саме її, більш ніж будь-кого з нас, турбувало питання морального виправдання терору. Віруюча християнка, яка не розлучалася з Євангелієм, вона якимось невідомим і складним шляхом прийшла до утвердження насильства та необхідності логічної участі в терорі. - Савінков Б. « Спогади терориста ». М., 1991
Навесні 1906 Борис Савінков залучив Беневську до організації вбивства революціонера Татарова, викритого у співпраці з охоронним відділенням.
Беневська була одружена з Борисом Миколайовичем Моїсеєнком, теж есером та учасником революційного терору. Вони з ним повінчалися 21 серпня (в Олександро-Невській церкві Московської пересильної в'язниці, обряд вінчання здійснив священик Йосип Фудель. Після її арешту Моїсеєнко був висланий владою в Забайкальську область, де його дружина відбувала каторгу. Очевидно, припинення їхніх відносин припадає на 1909 рік, коли Моїсеєнко залишив Сибір і виїхав за кордон.
У квітні 1906 року до Беневської на конспіративну квартиру принесли готовий снаряд, просячи його розрядити. Коли вона вийняла запал, стався вибух патрона гримучої ртуті, яким їй відірвало кисть лівої руки, а на правій пошкодило палець, і осколками понівечило обличчя. За свідченням Валентини Попової, Беневська виявила рідкісне самовладання:
Перев'язавши абияк за допомогою товариша, який жив з нею [В. І. Шиллерова], знівечені руки, вона змусила його забрати всі готові снаряди, що зберігалися в них, і віднести в інше місце. Сама пішла останньою, повернувши зубами ключ у дверному замку. Вона поспішила в першу лікарню, що потрапила, де благополучно пробула тижнів зо два. Взяти її відразу з лікарні не вдалося: поранене обличчя надто звертало увагу. А напередодні дня, коли Б.М. Моїсеєнко мав перевезти М. А. у надійне місце, її заарештували. - В. Попова, « Динамітні майстерні 1906-1907 рр.. та провокатор Азеф »
Беневську заарештували 28 квітня 1906 року. Завдяки її стійкості та мужності, до рук поліції потрапила тільки вона, а всі, хто разом з нею готував замах, вціліли, навіть встигли винести вибухові снаряди, які їм були такі потрібні.
Марію Аркадіївну Беневську судили восени 1906 року у справі про причетність до замаху на Дубасова (23 квітня 1906 року). Суд проходив у Москві в судовій палаті за участю станових представників за звинуваченням у участі в таємній спільноті та приготуванні до замаху на Дубасова. Захищали її присяжні повірені Жданов і Малянтович, рішенням суду Беневська було засуджено до страти. У цей час мати Марії, Ніна Вікторівна, чинить самогубство, мабуть, не перенісши цих подій.
Аркадій Беневський подав на ім'я царя два прохання, в яких клопотав про помилування для дочки. Його зусиллями вирок щодо Марії Беневської було змінено на десять років каторжних робіт з позбавленням всіх прав. Марія Беневська відбувала каторгу в Мальцевській в'язниці, 1909 року відправлена на поселення до Баргузина Забайкальської губернії. У 1910 році вона вийшла заміж за матроса з бунтівного броненосця «Георгій Побідоносець» Івана Кіндратовича Степанока. Незабаром, там же на каторзі, у подружжя народився син Ілля.
1913 року закінчився термін заслання Беневської, вона була зарахована до міщанського стану міста Кургана «без відновлення втрачених по суду прав», без права проживання в європейській частині Росії.
Після Лютневої революції Марія Беневська з сім'єю повернулася з каторги та оселилася на батьківщині чоловіка в Одеській губернії. Сім'я проживала у злиднях. Того ж 1917 року переїхали до Петрограда, де в липні 1917 року Марія народила другого сина — Степана. Потім подружжя знову повернулося на Україну і жило там, поки не було змушене виїхати через голод на початку 30-х . Беневська з родиною знову переїхали до Ленінграда, де залишалися і під час Другої світової війни, де вона померла під час блокади 1942 р.
Примітки
- ГБУ "ЦГА Москвы", фонд №2124, опись №2, дело №4, стр. 81
Посилання
- Политическая каторга и ссылка : Биографический справочник членов общества политкаторжан и ссыльно-поселенцев. — М. : , 1934. — С. 60. — 2000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Arkadiyivna Benevska Benivska Stepanok 1882 Irkutsk 1942 Leningrad eserka teroristka uchasnicya revolyucijnogo ruhu v Rosijskij imperiyi na pochatku XX stolittya Chlen Bojovoyi organizaciyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Benyevska Mariya ArkadiyivnaNarodilasya25 kvitnya 1882 1882 04 25 IrkutskPomerla1942 1942 LeningradGromadyanstvo RosiyaDiyalnistterroristka revolyucionerkaAlma materUniversitet Martina LyuteraPartiyaSocialisti revolyucioneriBatkoArkadij Semenovich BenevskijMatiNina Viktorivna IvashenkoDitisini Stepan ta Illya pom 1993 Mediafajli u VikishovishiRodinaBatko 1840 1913 pohodiv iz dvoryan Mogilevskoyi guberniyi otrimav vijskove vihovannya general lejtenant vid infanteriyi Buv gubernatorom Amurskoyi oblasti 1877 roku odruzhivsya z Ninoyu Viktorivnoyu Ivashenko Mati Nina Viktorivna Ivashenko 1855 1906 dochka general majora Viktora Oleksijovicha Ivashenka 05 zhovtnya 1818 1889 do shlyubu z Benevskim bula vdovoyu likarya na prizvishe Savickij Pohodila iz zamozhnogo dvoryanskogo rodu zdobula garne vihovannya U 1906 roci pokinchila zhittya samogubstvom Brati Mihajlo 1878 1897 ta Ivan nar 1880 rik narodilisya v Kiyevi obidva zdobuli dobru osvitu Mihajlo yuridichnij a Ivan agronomichnij Mariya Benevska narodilasya 25 kvitnya 1882 roku u Irkutsku Yak i brati vihovuvalas u suvorij vidpovidnosti do hristiyanskih zapovidej Z ditinstva bula znajoma z majbutnim teroristom Borisom Savinkovim yakij vplinuv na Mariyu Benevska zdobula horoshu osvitu spochatku navchalasya v gimnaziyi potim v Universiteti Galle na prirodnichomu fakulteti u Berni i potim u Peterburzkomu zhinochomu medichnomu instituti U Bojovij organizaciyi 1905 roku Mariya Benevska vstupila do Bojovoyi organizaciyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Rekomendaciyu dlya vstupu dav Boris Savinkov na toj chas uzhe odin iz kerivnikiv organizaciyi Vona vela zhittya profesijnogo revolyucionera pracyuvala yak tehnik vigotovlyala bombi i koristuvalasya partijnoyu prizvisko Genriyetta Nezvazhayuchi na uchast u revolyucijnomu terori Benevska do kincya zhittya zalishalasya gliboko religijnoyu lyudinoyu Rum yana visoka zi svitlim volossyam i blakitnimi ochima sho smiyalisya vona vrazhala svoyeyu zhittyeradisnistyu i veseloshami Ale za ciyeyu bezturbotnoyu zovnishnistyu prihovuvalas zoseredzhena i gliboko sumlinna natura Same yiyi bilsh nizh bud kogo z nas turbuvalo pitannya moralnogo vipravdannya teroru Viruyucha hristiyanka yaka ne rozluchalasya z Yevangeliyem vona yakimos nevidomim i skladnim shlyahom prijshla do utverdzhennya nasilstva ta neobhidnosti logichnoyi uchasti v terori Savinkov B Spogadi terorista M 1991 Navesni 1906 Boris Savinkov zaluchiv Benevsku do organizaciyi vbivstva revolyucionera Tatarova vikritogo u spivpraci z ohoronnim viddilennyam Benevska bula odruzhena z Borisom Mikolajovichem Moyiseyenkom tezh eserom ta uchasnikom revolyucijnogo teroru Voni z nim povinchalisya 21 serpnya v Oleksandro Nevskij cerkvi Moskovskoyi peresilnoyi v yaznici obryad vinchannya zdijsniv svyashenik Josip Fudel Pislya yiyi areshtu Moyiseyenko buv vislanij vladoyu v Zabajkalsku oblast de jogo druzhina vidbuvala katorgu Ochevidno pripinennya yihnih vidnosin pripadaye na 1909 rik koli Moyiseyenko zalishiv Sibir i viyihav za kordon U kvitni 1906 roku do Benevskoyi na konspirativnu kvartiru prinesli gotovij snaryad prosyachi jogo rozryaditi Koli vona vijnyala zapal stavsya vibuh patrona grimuchoyi rtuti yakim yij vidirvalo kist livoyi ruki a na pravij poshkodilo palec i oskolkami ponivechilo oblichchya Za svidchennyam Valentini Popovoyi Benevska viyavila ridkisne samovladannya Perev yazavshi abiyak za dopomogoyu tovarisha yakij zhiv z neyu V I Shillerova znivecheni ruki vona zmusila jogo zabrati vsi gotovi snaryadi sho zberigalisya v nih i vidnesti v inshe misce Sama pishla ostannoyu povernuvshi zubami klyuch u dvernomu zamku Vona pospishila v pershu likarnyu sho potrapila de blagopoluchno probula tizhniv zo dva Vzyati yiyi vidrazu z likarni ne vdalosya poranene oblichchya nadto zvertalo uvagu A naperedodni dnya koli B M Moyiseyenko mav perevezti M A u nadijne misce yiyi zaareshtuvali V Popova Dinamitni majsterni 1906 1907 rr ta provokator Azef Benevsku zaareshtuvali 28 kvitnya 1906 roku Zavdyaki yiyi stijkosti ta muzhnosti do ruk policiyi potrapila tilki vona a vsi hto razom z neyu gotuvav zamah vcilili navit vstigli vinesti vibuhovi snaryadi yaki yim buli taki potribni Mariyu Arkadiyivnu Benevsku sudili voseni 1906 roku u spravi pro prichetnist do zamahu na Dubasova 23 kvitnya 1906 roku Sud prohodiv u Moskvi v sudovij palati za uchastyu stanovih predstavnikiv za zvinuvachennyam u uchasti v tayemnij spilnoti ta prigotuvanni do zamahu na Dubasova Zahishali yiyi prisyazhni povireni Zhdanov i Malyantovich rishennyam sudu Benevska bulo zasudzheno do strati U cej chas mati Mariyi Nina Viktorivna chinit samogubstvo mabut ne perenisshi cih podij Arkadij Benevskij podav na im ya carya dva prohannya v yakih klopotav pro pomiluvannya dlya dochki Jogo zusillyami virok shodo Mariyi Benevskoyi bulo zmineno na desyat rokiv katorzhnih robit z pozbavlennyam vsih prav Mariya Benevska vidbuvala katorgu v Malcevskij v yaznici 1909 roku vidpravlena na poselennya do Barguzina Zabajkalskoyi guberniyi U 1910 roci vona vijshla zamizh za matrosa z buntivnogo bronenoscya Georgij Pobidonosec Ivana Kindratovicha Stepanoka Nezabarom tam zhe na katorzi u podruzhzhya narodivsya sin Illya 1913 roku zakinchivsya termin zaslannya Benevskoyi vona bula zarahovana do mishanskogo stanu mista Kurgana bez vidnovlennya vtrachenih po sudu prav bez prava prozhivannya v yevropejskij chastini Rosiyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi Mariya Benevska z sim yeyu povernulasya z katorgi ta oselilasya na batkivshini cholovika v Odeskij guberniyi Sim ya prozhivala u zlidnyah Togo zh 1917 roku pereyihali do Petrograda de v lipni 1917 roku Mariya narodila drugogo sina Stepana Potim podruzhzhya znovu povernulosya na Ukrayinu i zhilo tam poki ne bulo zmushene viyihati cherez golod na pochatku 30 h Benevska z rodinoyu znovu pereyihali do Leningrada de zalishalisya i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni de vona pomerla pid chas blokadi 1942 r PrimitkiGBU CGA Moskvy fond 2124 opis 2 delo 4 str 81PosilannyaPoliticheskaya katorga i ssylka Biograficheskij spravochnik chlenov obshestva politkatorzhan i ssylno poselencev M 1934 S 60 2000 prim