Володи́мир Андріа́нович Безсме́ртний (21 грудня 1861 (2 січня 1862) або 1861, Київ — 6 серпня 1940 або 1940, Київ) — український архітектор, художник, цивільний інженер, педагог, член спілки архітекторів СРСР (з 1935 року), головний архітектор Києва в 1922–1931 роках, автор праць з питань містобудування. Старший брат педагога Євгена Безсмертного.
Безсмертний Володимир Адріанович | |
---|---|
![]() | |
Народження | 21 грудня 1861 (2 січня 1862) або 1861[1] |
Смерть | 6 серпня 1940 або 1940[1] |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна (підданство) | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | архітектор, інженер-будівельник |
Нагороди | ![]() |
Автограф | ![]() |
|
Біографія
Народився 21 грудня 1861 (2 січня 1862) в Києві в родині чиновника. Його батько — Адріан Васильович, служив у канцелярії київського губернатора, в Казенній палаті та акцизному відомстві, а дід — Василь Безсмертний, відомий як майстер золотих та срібних справ, був головою ремісничих цехів міської управи.
Середню освіту отримав у Віленському реальному училищі, яке закінчив у 1880 році. Цього ж року поступив до Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів. Закінчив навчання у 1885 році по 1-му розряду і рік відбував військову повинність.
У 1886 відряджений в Україну, де був призначений на посаду молодшого інженера при Волинському губернському будівельному відділі. Пройшов послідовно всі нижчі технічні посади, у 1890 був помічником і заступником завідувача відділом, а у 1893–1919 вже обіймав посаду завідувача Київським губернським будівельними відділом. 12 років був головою київського відділення Товариства цивільних інженерів від виникнення і до закриття. Був одним із засновників Київської школи десятників з дорожньої й будівельної справи, входив до піклувальної ради.
В 1919–1921 викладав у Одеському будівельному технікумі, в 1922 в , очолював секцію Київського губкомунвідділу, в 1925 був технічним інспектором та київським міським інженером в 1926.
В 1922–1931 виконував обов'язки головного архітектора Києва.
Був членом громадського активу художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
В Києві жив у будинку № 40/1 по вулиці Січових Стрільців, квартира 3, на другому поверсі та понад 40 років — у на вулиці Ярославів Вал.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelZpTHlWRU1DVTVReVZFTUNWQ1JTVkVNQ1ZDTXlWRU1DVkNPQ1ZFTUNWQ1FpVkVNQ1ZDTUY4bFJEQWxPVElsUkRBbFFrVWxSREFsUWtJbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqUWxSREFsUWpnbFJEQWxRa01sUkRBbFFqZ2xSREVsT0RBbFJEQWxRakJmSlVRd0pUa3hKVVF3SlVJMUpVUXdKVUkzSlVReEpUZ3hKVVF3SlVKREpVUXdKVUkxSlVReEpUZ3dKVVF4SlRneUpVUXdKVUpFSlVRd0pVSkZKVVF3SlVJekpVUXdKVUpGTG1wd1p5OHlNakJ3ZUMwbFJEQWxPVU1sUkRBbFFrVWxSREFsUWpNbFJEQWxRamdsUkRBbFFrSWxSREFsUWpCZkpVUXdKVGt5SlVRd0pVSkZKVVF3SlVKQ0pVUXdKVUpGSlVRd0pVSTBKVVF3SlVJNEpVUXdKVUpESlVRd0pVSTRKVVF4SlRnd0pVUXdKVUl3WHlWRU1DVTVNU1ZFTUNWQ05TVkVNQ1ZDTnlWRU1TVTRNU1ZFTUNWQ1F5VkVNQ1ZDTlNWRU1TVTRNQ1ZFTVNVNE1pVkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNSU1ZFTUNWQ015VkVNQ1ZDUlM1cWNHYz0uanBn.jpg)
Помер 6 серпня 1940. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 13-1, ряд 1, місце 8). Надгробок — стела з лабрадориту.
Архітектурна діяльність
За період служби на Волині Володимиром Безсмертним були зведені різні споруди: мости через річки Горинь і Стир, храм у селі Ємільчиному, сільські лікарні, школи, будівля Житомирського окружного суду (1893), відремонтована Житомирська чоловіча гімназія тощо.
Авторські роботи в Київській губернії
- винні ректифікаційні склади в Умані, Звенигородці, Таращі, Бердичеві, Степанцевому;
- сільські лікарні;
- арештантські роти в Бердичеві, Василькові, Радомишлі, Липовцях.
Авторські роботи в Києві
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk13THlWRU1DVkJNU1ZFTUNWQ01DVkVNQ1ZDTXlWRU1DVkNNQ1ZFTUNWQ09TVkVNQ1ZDTkNWRU1DVkNNQ1ZFTVNVNE55VkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNSU1ZFTUNWQ015VkVNQ1ZDUlNVeVExOHhNRjhsTWpnbFJEQWxRa1lsUkRFbE9EQWxSREFsUWtVbFJERWxPVFFsUkRBbFFrRWxSREVsT0RJbE1qa3VhbkJuTHpJMk1IQjRMU1ZFTUNWQk1TVkVNQ1ZDTUNWRU1DVkNNeVZFTUNWQ01DVkVNQ1ZDT1NWRU1DVkNOQ1ZFTUNWQ01DVkVNU1U0TnlWRU1DVkNSQ1ZFTUNWQ1JTVkVNQ1ZDTXlWRU1DVkNSU1V5UTE4eE1GOGxNamdsUkRBbFFrWWxSREVsT0RBbFJEQWxRa1VsUkRFbE9UUWxSREFsUWtFbFJERWxPRElsTWprdWFuQm4uanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkppTDBodmRYTmxYM2RwZEdoZlkyRjBjMTlMZVdsMkxtcHdaeTh5TmpCd2VDMUliM1Z6WlY5M2FYUm9YMk5oZEhOZlMzbHBkaTVxY0djPS5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelU1THlWRU1DVTVNU1ZFTVNVNE15VkVNQ1ZDTkNWRU1DVkNPQ1ZFTUNWQ1JDVkVNQ1ZDUlNWRU1DVkNRVjhsUkRBbFFqZGZKVVF4SlRrMkpVUXhKVGd3SlVRd0pVSTRKVVF4SlRneEpVUXdKVUl3SlVRd0pVSkRKVVF3SlVJNFh6RTVNVGN1YW5Cbkx6STJNSEI0TFNWRU1DVTVNU1ZFTVNVNE15VkVNQ1ZDTkNWRU1DVkNPQ1ZFTUNWQ1JDVkVNQ1ZDUlNWRU1DVkNRVjhsUkRBbFFqZGZKVVF4SlRrMkpVUXhKVGd3SlVRd0pVSTRKVVF4SlRneEpVUXdKVUl3SlVRd0pVSkRKVVF3SlVJNFh6RTVNVGN1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
- прибуткові будинки на Гоголівській вулиці, № 17 Красовського та № 23 Ягимовського «Будинок з котами» (1909) ;
- («Будинок з ірисами»), особняк-будинок для голови Київського суду Грабара на вулиці Юрія Іллєнка, 8 (1910—1911);
- на вулиці Петра Сагайдачного, 10/5 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 34);
- будинок Давида Марголіна на вулиці Петра Сагайдачного, 12 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 36);
- прибутковий будинок потомственної почесної громадянки Є. Томіліної на вулиці Січових Стрільців, 42;
- житловий будинок на вулиці Січових Стрільців, 40/1 і в Бехтеревському провулку (прибутковий будинок О. Андре, 1913);
- будинок на розі вулиць Січових Стрільців і Кудрявської;
- будинок Пушиної по Дорогожицькій вулиці, 8;
- будинок Київського товариства взаємного кредиту на Хрещатику, 16;
- маслобійний завод братів Лур'є на Подолі;
- будинок головних майстерень при Київському арештантському відділенні на бульварі Тараса Шевченка, 27;
- казенний винний ректифікаційний склад № 1 на 600 000 відер (площею 1,7 га), що складався з головного корпусу на вісім розливних столів, очисного відділення, спиртосховища, кочегарки, спиртоприймального відділення, огорожі (1896). Склад був закритий в 1914 році, з 1931 року — лікеро-горілочний завод, Кудрявська вулиця, 16;
- залізний віадук над Петрівською вулицею (1896–1897);
- хірургічний та гінекологічний корпус Кирилівської лікарні на 180 ліжок (1897);
- барак Червоного Хреста Київського благодійного товариства;
- школа-притулок для глухонімих хлопчиків Київського відділу піклування про глухонімих (1902) коштом цукрозаводчика Ніколи Терещенка на Макарівській вулиці, 3 (тепер Академіка Ромоданова);
- будинок казенної палати і казначейства на Львівській площі (проект Олександра Кобелєва, 1913–1914);
- дерев'яна шатрова каплиця на цегляному цоколі, куди вміщували потоплених Товариства рятування на водах;
- перебудова генерал-губернаторського будинку;
- надбудова четвертого поверху будинку № 15 на Володимирській вулиці, колишніх губернських Присутственних місць (1908–1909);
- гараж для поштових автомобілів;
- центральна силова станція міського електричного трамваю на Олександрівській вулиці (1902–1904);
- елеватор на млині Бродського на Подолі (1907);
- центральна електроосвітлювальна станція біля підніжжя Володимирського узвозу (1897);
- будинок комунального банку;
- будинок колишніх друкарень Держполітвидаву на вулиці Воровського (тепер Бульварно-Кудрявська);
- павільйон на Всеросійській сільськогосподарській та промисловій виставці в Києві (1897);
- укріплення схилів та створення естакади фунікулера.
Крім того, як консультант та член будівельної комісії, брав участь в будівництвах:
- Володимирського собору;
- (Київського політехнічного інституту);
- хімічної лабораторії Університету святого Володимира;
- державного банку;
- селянського банку;
- поштамту;
- технічного товариства;
- Товариства швидкої медичної допомоги;
- по спорудженню і розширенню київської каналізації та артезіанського водозабезпечення в Києві та багатьох інших об'єктів.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Метрична книга Десятинної Різдво-Богородицької церкви міста Києва за 1850—1863 роки // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 2609, арк. 160зв–161, запис 10.
- Дата народження, зазначена на надгробку — помилкова.
Джерела
- Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — К. : З-Медіа, 2008. — С. 12–15. — .
![]() | Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет