Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Безпека в інтернеті або онлайн безпека або кібербезпека та Е безпека англ E Safety намагання бути у безпеці в інтернеті

Безпека в інтернеті

Безпека в інтернеті

Безпека в інтернеті або онлайн-безпека або кібербезпека та Е-безпека (англ. E-Safety) намагання бути у безпеці в інтернеті, також є актом максимального усвідомлення користувачами ризиків особистої безпеки і безпеки для приватної інформації та власності, пов'язаних з використанням інтернету, а також самозабезпечення, захист від комп'ютерної злочинності.

Оскільки кількість користувачів інтернету продовжує зростати у всьому світі — інтернет-організації, уряди та організації висловлюють занепокоєння щодо безпеки дітей та підлітків, які використовують інтернет. Понад 45 % оголосили, що зазнали кібер-переслідувань. У лютому у всьому світі відзначається День безпечного інтернету, щоб підвищити обізнаність про безпеку в інтернеті. У Великій Британії кампанія Get Safe Online отримала спонсорську підтримку від урядового агентства Боротьби з організованою злочинністю (англ. SOCA) і великих інтернет-компаній, таких як Microsoft і eBay.

Інформаційна безпека

Конфіденційна інформація, така як особиста інформація та ідентифікаційні дані, паролі, часто пов'язується з особистою власністю та конфіденційністю, і може становити загрозу безпеці в разі її витоку. Несанкціонований доступ та використання приватної інформації може призвести до таких наслідків, як крадіжка особистих даних, а також крадіжка майна. Поширеними причинами порушень інформаційної безпеки є:

Фішинг

Фішинг — це тип шахрайства, коли зловмисники маскуються під надійне джерело, намагаючись отримати приватну інформацію, таку як паролі, дані кредитної картки тощо, через інтернет. Ці підроблені вебсайти часто створені так, щоб вони виглядали ідентичними своїм законним аналогам, щоб уникнути підозр з боку користувача.

Шкідливе програмне забезпечення

Шкідливе програмне забезпечення, зокрема шпигунське, — це шкідливе програмне забезпечення, призначене для збору та передачі приватної інформації, наприклад пароля, без згоди або відома користувача. Вони часто розповсюджуються через електронну пошту, програмне забезпечення та файли з неофіційних місць. Шкідливе програмне забезпечення є однією з найбільш поширених проблем безпеки, оскільки часто неможливо визначити де файл було заражено, незалежно від джерела файлу.

Особиста безпека

Зростання інтернету породило багато важливих послуг, доступних кожному, хто має з'єднання. Однією з таких важливих послуг є цифровий зв'язок. Хоча ця служба дозволяла спілкуватися з іншими через інтернет, вона також дозволяла спілкуватися із зловмисними користувачами. Хоча зловмисники часто використовують інтернет для особистої вигоди, це може не обмежуватися лише фінансовою/матеріальною вигодами. Особливо це хвилює батьків і дітей, оскільки діти часто стають мішенню цих шкідливих користувачів. Поширені загрози особистій безпеці включають: фішинг, інтернет-шахрайство, зловмисне програмне забезпечення, кіберпереслідування, кіберзалякування, онлайн-хижаки та сексуальне вимагання.

Кіберпереслідування

[en] — це використання інтернету чи інших електронних засобів для переслідування або домагання особи, групи чи організації. Може містити [en], наклеп, лихослів'я і дискредитування. Це також може включати моніторинг, крадіжку особистих даних, погрози, вандалізм, заклик до сексу або збір інформації, які можна буде використати для погроз, збентеження чи переслідування. Кіберпереслідування — це злочин, у якому хтось переслідує жертву за допомогою електронних або цифрових засобів, таких як соціальні мережі, електронна пошта, миттєві повідомлення (англ. instant messaging, IM) або повідомлення, розміщені в дискусійній групі чи на форумі. . . . Терміни кіберпереслідування та кібербулінг часто використовуються як синоніми[].

Кібербулінг

Кібербулінг (кіберзалякування) — це використання електронних засобів, таких як миттєві повідомлення, соціальні мережі, електронна пошта та інші форми онлайн-спілкування з метою зловживання, залякування або «подолання» окремої особи чи групи. У дослідженні 2012 року, в якому взяли участь понад 11 925 студентів у Сполучених Штатах, було зазначено, що 23 % підлітків повідомили, що стали жертвами кібербулінгу, 30 % з яких повідомили про суїцидальну поведінку. На вебсайті Австралійського комітету з питань електронної безпеки повідомляється, що 20 % молодих австралійців повідомляють про соціальне відчуження, погрози чи зловживання в інтернеті.

Іноді це відбувається у формі публікації непідтве́рджених і незаконних наклепницьких заяв на вебсайтах, що стосуються переслідувань. Ці вебсайти потім розміщують рекламу, яка заохочує жертв платити тисячі доларів пов'язаним підприємствам за тимчасове видалення публікацій, на відміну від безкоштовного та постійного процесу видалення, доступного через основні пошукові системи в інтернеті.

Онлайн-хижацтво

[en] — це залучення неповнолітнього до невідповідних сексуальних стосунків через інтернет. Інтернет-хижаки можуть намагатися ініціювати та спокусити неповнолітніх у стосунках за допомогою чатів або інтернет-форумів.

Нецензурний/образливий вміст

Різні вебсайти в інтернеті містять матеріали, які деякі вважають образливими, неприємними або відвертими, які часто можуть не подобатися користувачам. Такі вебсайти можуть включати інтернет, шокові сайти, ворожі висловлювання або інший провокаційний вміст. Такий вміст може проявлятися різними шляхами, наприклад, постійною спадаючою рекламою чи посиланнями що не викликають жодних підозр.

Секс-вимагання

[en], особливо через використання вебкамер, викликає занепокоєння, особливо для тих, хто використовує вебкамери для флірту та кіберсексу. Часто це означає, що кіберзлочинець видає себе за когось іншого — наприклад, привабливу людину — ініціює спілкування сексуального характеру з жертвою. Потім жертву вмовляють роздягнутися перед вебкамерою, а також вмовляють до сексуальної поведінки, наприклад до мастурбації. Відео записує кіберзлочинець, який потім розкриває свій справжній намір і вимагає гроші чи інші послуги (наприклад, більш відверті зображення жертви, у випадках ), погрожуючи публічно оприлюднити відео та надіслати його членам родини та друзів жертви, якщо вони не підкоряються. Національне агентство по боротьбі зі злочинністю Великої Британії оприлюднило відео, яке підкреслює небезпеку сексуального вимагання, щоб просвітити людей, особливо враховуючи той факт, що шантаж сексуального характеру може спричинити приниження в достатній мірі, щоб змусити жертву покинути своє життя. Додатково докладають інших зусиль, спрямованих на освіту громадськості щодо ризиків сексуального вимагання.

Див. також

  • Програмне забезпечення для керування:

Групи та окремі особи, що працюють над темою

  • [en] – Австралійський центр боротьби з високими технологіями
  • [en]
  • Інсейф
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]

Примітки

  1. . ITU. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 13 лютого 2022.
  2. . Commonwealth of Australia 2013. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 24 вересня 2013.
  3. . Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  4. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2013.
  5. Litwiller, Brett; Brausch, Amy (2013). Cyber Bullying and Physical Bullying in Adolescent Suicide: The Role of Violent Behavior and Substance Use. Journal of Youth and Adolescence. 42 (5): 675—84. doi:10.1007/s10964-013-9925-5. PMID 23381779.
  6. Bonanno, Rina; Hymel, Shelley (2013). Cyber Bullying and Internalizing Difficulties: Above and Beyond the Impact of Traditional Forms of Bullying. Journal of Youth and Adolescence. 42 (5): 685—97. doi:10.1007/s10964-013-9937-1. PMID 23512485.
  7. . Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  8. . eSafety Commissioner (en-AU) . Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 19 серпня 2020.
  9. Krolik, Aaron; Hill, Kashmir (24 квітня 2021). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 26 квітня 2021.
  10. Facts on Offensive or Obscene Content [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] (December 22, 2019)
  11. . Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 12 березня 2017.
  12. . BBC News. 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 12 березня 2017.
  13. . BBC News. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 12 березня 2017.
  14. . BBC News. 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 12 березня 2017.

Посилання

image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bezpeka v interneti abo onlajn bezpeka abo kiberbezpeka ta E bezpeka angl E Safety namagannya buti u bezpeci v interneti takozh ye aktom maksimalnogo usvidomlennya koristuvachami rizikiv osobistoyi bezpeki i bezpeki dlya privatnoyi informaciyi ta vlasnosti pov yazanih z vikoristannyam internetu a takozh samozabezpechennya zahist vid komp yuternoyi zlochinnosti Oskilki kilkist koristuvachiv internetu prodovzhuye zrostati u vsomu sviti internet organizaciyi uryadi ta organizaciyi vislovlyuyut zanepokoyennya shodo bezpeki ditej ta pidlitkiv yaki vikoristovuyut internet Ponad 45 ogolosili sho zaznali kiber peresliduvan U lyutomu u vsomu sviti vidznachayetsya Den bezpechnogo internetu shob pidvishiti obiznanist pro bezpeku v interneti U Velikij Britaniyi kampaniya Get Safe Online otrimala sponsorsku pidtrimku vid uryadovogo agentstva Borotbi z organizovanoyu zlochinnistyu angl SOCA i velikih internet kompanij takih yak Microsoft i eBay Informacijna bezpekaKonfidencijna informaciya taka yak osobista informaciya ta identifikacijni dani paroli chasto pov yazuyetsya z osobistoyu vlasnistyu ta konfidencijnistyu i mozhe stanoviti zagrozu bezpeci v razi yiyi vitoku Nesankcionovanij dostup ta vikoristannya privatnoyi informaciyi mozhe prizvesti do takih naslidkiv yak kradizhka osobistih danih a takozh kradizhka majna Poshirenimi prichinami porushen informacijnoyi bezpeki ye Fishing Fishing ce tip shahrajstva koli zlovmisniki maskuyutsya pid nadijne dzherelo namagayuchis otrimati privatnu informaciyu taku yak paroli dani kreditnoyi kartki tosho cherez internet Ci pidrobleni vebsajti chasto stvoreni tak shob voni viglyadali identichnimi svoyim zakonnim analogam shob uniknuti pidozr z boku koristuvacha Shkidlive programne zabezpechennya Shkidlive programne zabezpechennya zokrema shpigunske ce shkidlive programne zabezpechennya priznachene dlya zboru ta peredachi privatnoyi informaciyi napriklad parolya bez zgodi abo vidoma koristuvacha Voni chasto rozpovsyudzhuyutsya cherez elektronnu poshtu programne zabezpechennya ta fajli z neoficijnih misc Shkidlive programne zabezpechennya ye odniyeyu z najbilsh poshirenih problem bezpeki oskilki chasto nemozhlivo viznachiti de fajl bulo zarazheno nezalezhno vid dzherela fajlu Osobista bezpekaZrostannya internetu porodilo bagato vazhlivih poslug dostupnih kozhnomu hto maye z yednannya Odniyeyu z takih vazhlivih poslug ye cifrovij zv yazok Hocha cya sluzhba dozvolyala spilkuvatisya z inshimi cherez internet vona takozh dozvolyala spilkuvatisya iz zlovmisnimi koristuvachami Hocha zlovmisniki chasto vikoristovuyut internet dlya osobistoyi vigodi ce mozhe ne obmezhuvatisya lishe finansovoyu materialnoyu vigodami Osoblivo ce hvilyuye batkiv i ditej oskilki diti chasto stayut mishennyu cih shkidlivih koristuvachiv Poshireni zagrozi osobistij bezpeci vklyuchayut fishing internet shahrajstvo zlovmisne programne zabezpechennya kiberperesliduvannya kiberzalyakuvannya onlajn hizhaki ta seksualne vimagannya Kiberperesliduvannya en ce vikoristannya internetu chi inshih elektronnih zasobiv dlya peresliduvannya abo domagannya osobi grupi chi organizaciyi Mozhe mistiti en naklep lihosliv ya i diskredituvannya Ce takozh mozhe vklyuchati monitoring kradizhku osobistih danih pogrozi vandalizm zaklik do seksu abo zbir informaciyi yaki mozhna bude vikoristati dlya pogroz zbentezhennya chi peresliduvannya Kiberperesliduvannya ce zlochin u yakomu htos peresliduye zhertvu za dopomogoyu elektronnih abo cifrovih zasobiv takih yak socialni merezhi elektronna poshta mittyevi povidomlennya angl instant messaging IM abo povidomlennya rozmisheni v diskusijnij grupi chi na forumi Termini kiberperesliduvannya ta kiberbuling chasto vikoristovuyutsya yak sinonimi dzherelo Kiberbuling Kiberbuling kiberzalyakuvannya ce vikoristannya elektronnih zasobiv takih yak mittyevi povidomlennya socialni merezhi elektronna poshta ta inshi formi onlajn spilkuvannya z metoyu zlovzhivannya zalyakuvannya abo podolannya okremoyi osobi chi grupi U doslidzhenni 2012 roku v yakomu vzyali uchast ponad 11 925 studentiv u Spoluchenih Shtatah bulo zaznacheno sho 23 pidlitkiv povidomili sho stali zhertvami kiberbulingu 30 z yakih povidomili pro suyicidalnu povedinku Na vebsajti Avstralijskogo komitetu z pitan elektronnoyi bezpeki povidomlyayetsya sho 20 molodih avstralijciv povidomlyayut pro socialne vidchuzhennya pogrozi chi zlovzhivannya v interneti Inodi ce vidbuvayetsya u formi publikaciyi nepidtve rdzhenih i nezakonnih naklepnickih zayav na vebsajtah sho stosuyutsya peresliduvan Ci vebsajti potim rozmishuyut reklamu yaka zaohochuye zhertv platiti tisyachi dolariv pov yazanim pidpriyemstvam za timchasove vidalennya publikacij na vidminu vid bezkoshtovnogo ta postijnogo procesu vidalennya dostupnogo cherez osnovni poshukovi sistemi v interneti Onlajn hizhactvo en ce zaluchennya nepovnolitnogo do nevidpovidnih seksualnih stosunkiv cherez internet Internet hizhaki mozhut namagatisya iniciyuvati ta spokusiti nepovnolitnih u stosunkah za dopomogoyu chativ abo internet forumiv Necenzurnij obrazlivij vmist Rizni vebsajti v interneti mistyat materiali yaki deyaki vvazhayut obrazlivimi nepriyemnimi abo vidvertimi yaki chasto mozhut ne podobatisya koristuvacham Taki vebsajti mozhut vklyuchati internet shokovi sajti vorozhi vislovlyuvannya abo inshij provokacijnij vmist Takij vmist mozhe proyavlyatisya riznimi shlyahami napriklad postijnoyu spadayuchoyu reklamoyu chi posilannyami sho ne viklikayut zhodnih pidozr Seks vimagannya en osoblivo cherez vikoristannya vebkamer viklikaye zanepokoyennya osoblivo dlya tih hto vikoristovuye vebkameri dlya flirtu ta kiberseksu Chasto ce oznachaye sho kiberzlochinec vidaye sebe za kogos inshogo napriklad privablivu lyudinu iniciyuye spilkuvannya seksualnogo harakteru z zhertvoyu Potim zhertvu vmovlyayut rozdyagnutisya pered vebkameroyu a takozh vmovlyayut do seksualnoyi povedinki napriklad do masturbaciyi Video zapisuye kiberzlochinec yakij potim rozkrivaye svij spravzhnij namir i vimagaye groshi chi inshi poslugi napriklad bilsh vidverti zobrazhennya zhertvi u vipadkah pogrozhuyuchi publichno oprilyudniti video ta nadislati jogo chlenam rodini ta druziv zhertvi yaksho voni ne pidkoryayutsya Nacionalne agentstvo po borotbi zi zlochinnistyu Velikoyi Britaniyi oprilyudnilo video yake pidkreslyuye nebezpeku seksualnogo vimagannya shob prosvititi lyudej osoblivo vrahovuyuchi toj fakt sho shantazh seksualnogo harakteru mozhe sprichiniti prinizhennya v dostatnij miri shob zmusiti zhertvu pokinuti svoye zhittya Dodatkovo dokladayut inshih zusil spryamovanih na osvitu gromadskosti shodo rizikiv seksualnogo vimagannya Div takozhProgramne zabezpechennya dlya keruvannya en Programne zabezpechennya dlya kontrolyu vmistu Informacijni zlochini en Internet bezpeka Onlajnova sluzhba znajomstv SERM Grupi ta okremi osobi sho pracyuyut nad temoyu en Avstralijskij centr borotbi z visokimi tehnologiyami en Insejf en en en en Primitki ITU Arhiv originalu za 2 kvitnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2022 Commonwealth of Australia 2013 Arhiv originalu za 2 lipnya 2014 Procitovano 24 veresnya 2013 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2013 Litwiller Brett Brausch Amy 2013 Cyber Bullying and Physical Bullying in Adolescent Suicide The Role of Violent Behavior and Substance Use Journal of Youth and Adolescence 42 5 675 84 doi 10 1007 s10964 013 9925 5 PMID 23381779 Bonanno Rina Hymel Shelley 2013 Cyber Bullying and Internalizing Difficulties Above and Beyond the Impact of Traditional Forms of Bullying Journal of Youth and Adolescence 42 5 685 97 doi 10 1007 s10964 013 9937 1 PMID 23512485 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 eSafety Commissioner en AU Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 19 serpnya 2020 Krolik Aaron Hill Kashmir 24 kvitnya 2021 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 26 kvitnya 2021 Facts on Offensive or Obscene Content 22 veresnya 2015 u Wayback Machine December 22 2019 Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 12 bereznya 2017 BBC News 30 listopada 2016 Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 12 bereznya 2017 BBC News 27 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 12 bereznya 2017 BBC News 30 listopada 2016 Arhiv originalu za 8 sichnya 2017 Procitovano 12 bereznya 2017 PosilannyaCitati za temoyu Internet safety u Vikicitatah Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim

Дата публікації:
Топ