Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кобзарство Кубані розвивалось на основі кобзарської традиції перенесеної на Кубань з України За свідченням історика й ар

Бандуристи Кубані

Бандуристи Кубані

Кобзарство Кубані розвивалось на основі кобзарської традиції, перенесеної на Кубань з України. За свідченням історика й архіваріуса Кубанського козацького війська осавула , козаки «грали на кобзах, скрипках, ваганах, лірах-релях, басах, цимбалах, свистіли на сопілках». З особливою повагою ставились вони до мандрівних співців.

Історія

Першим кубанським кобзарем слід вважати суддю Чорноморського козацького війська Антона Головатого, виконавському мистецтву якого під час дипломатичних місій до царського двору кубанці якоюсь мірою зобов'язані своїми територіальними надбаннями. Складені ним пісні стали народними, а одна з них — «Ой, та годі нам журитися…» довго вважалася неофіційний гімном Кубані. Бандурою захоплювався кубанський просвітитель Кирило Росинський, часто лунала вона в домівці наказного отамана війська, письменника Якова Кухаренка.

Дослідники вказують на деякі відмінності між кобзарями українськими та кубанськими. На закріпаченій Україні кобзарству випала доля сліпих безпритульних бурлаків, яких супроводжували від села до села малолітні поводирі.

Гастрольні кобзарі та бандуристи

image
В. Ємець на Кубані в 1913 р.

На Кубані кобзарство було одним з елементів військового представництва, тому тут козак-бандурист — це людина, що вирізняється молодістю, статурою та вродою. Навчалися кубанці майстерності у заїжджих кобзарів з України: М. Кравченка (1904 р.), Г. Кожушка, І. Запорожченка І. Кучугура-Кучеренко та інших. Гастролював також Г. Хоткевич у Катеринодарі на дні святкування роковини Т. Шевченка в березні 1913 р.

Його запросили заснувати кобзарську школу в Катеринодарі. Г. Хоткевич відмовився бо щойно повернувся з еміграції і постійно переслідувався. Він порекомендував студента Харківського університету Василя Ємця.

Перша кобзарська школа

image
Школа гри на бандурі на Кубані в 1913 р. Керівник В. Ємець.

Перша кобзарська школа була заснована в Катеринодарі у літку 1913 р. з ініціативи М. Богуславського. На рекомендацію Г. Хоткевича він запросив викладачем літних курсів молодого харківського студента Василя Ємця, майбутнього автора книги «Кобза та кобзарі». Ємець поставився до роботи з серьозно і створилися перший випуск бандуристів. Серед його перших учнів були Антін Чорний, Адамович-Глібів та Олексій Обабко.

Друга кобзарська школа

image
Друга кобзарська школа на Кубані в 1916 р. Посередині М. Богуславський

Другу кобзарську школу очолив Олексій Обабко у 1916 р. Її випускниками були Сава та Федір Діброви, Василь Ляшенко, Докія Дарнопих, Петро Бугай та син отамана станиці Охтирської Михайло Теліга (як член Організації українських націоналістів розстріляний гестапо в лютому 1942 р. у Бабиному Яру разом зі своєю дружиною — поетесою Оленою Телігою), якому деякі дослідники приписують авторство знаменитого «Запорозького маршу».

Бандури для обох шкіл виготовляв прославлений київський майстер А. Паплинський (бандуру цього майстра, виготовлену для Олексія Обабка, автор розшукав у 1983 р. в м. Судаку і подарував Київському музею театрального, музичного та кіномистецтва). З'являються на Кубані й свої талановиті творці бандур: М. Вереса (станиця Саратівська), Г. Гузар (станиця Канівська), П. Кикоть (Геленджик), К. Німченко (станиця Пашківська), Д. Дикун (Катеринодар), С. Турчинський (станиця Азовська). Три випуски «Школи гри на бандурі» видає в Москві кубанець Василь Шевченко. Перша капела бандуристів була створена в Катеринодарі у 1917 р. з ініціативи К. Кравченка при місцевій «Просвіті».

В 1918 р. кілька кубанських бандуристів переїхали в Київ де брали участь у створення Кобзарського хору під керівництва В. Ємця.

Репресії

Офіційна влада ставилася до відродження кобзарства вороже, однак перші репресії звалилися на кобзарство лише в роки так званої громадянської війни, як з боку білих, так і червоних. Окремий розділ історії кубанського кобзарства — відродження бандури в 1920-і — початок 1930-х років, що закінчилося тотальними репресіями супроти носіїв кобзарського мистецтва. В. Ємець, А. Чорний, Ф. Діброва, М. Теліга опинилися в еміграції. С. Сотниченко, С. Жарко, К. Безщасний і М. Богуславський стали жертвами російського терору, а С. Бриж вчинив самогубство.

Бандура на Кубані сьогодні

image
Текст Кубанської народної пісні надруковано в Радянському виданні «Песни кубанских казаков» 1969 р., редактор Іван Варавва

Сьогодні традиції гри на кобзі й лірі поступово відроджують артисти Кубанського козацького хору, ансамблю «Кубанці», а також кілька напівпрофесійних колективів. Два десятиріччя присвятив вивченню історії кобзарства на Кубані, збиранню та реставрації бандур ялтинський бандурист-педагог Олексій Нирко. На старосвітській бандурі грає та виступає концертмейстер Кубанського Козацького хору — . Із 1993 р. при Краснодарській дитячій експериментальній школі народного мистецтва діє ансамбль бандуристок яку керує .

Література

  • Энциклопедический словарь по истории Кубани. — Краснодар, 1997.
  • Польовий Ренат Кубанська Україна. К., Діокор, 2003;
  • Нирко О. — Його посадили за бандуру ж. «Бандура», #65-66, 1998
  • Нирко О. — Кобзарство Кубані ж. «Бандура», #51-52, 1995
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура - Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті - (Серія Слобожанський світ)— Харків - Торонто, 2013 –368с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kobzarstvo Kubani rozvivalos na osnovi kobzarskoyi tradiciyi perenesenoyi na Kuban z Ukrayini Za svidchennyam istorika j arhivariusa Kubanskogo kozackogo vijska osavula kozaki grali na kobzah skripkah vaganah lirah relyah basah cimbalah svistili na sopilkah Z osoblivoyu povagoyu stavilis voni do mandrivnih spivciv IstoriyaPershim kubanskim kobzarem slid vvazhati suddyu Chornomorskogo kozackogo vijska Antona Golovatogo vikonavskomu mistectvu yakogo pid chas diplomatichnih misij do carskogo dvoru kubanci yakoyus miroyu zobov yazani svoyimi teritorialnimi nadbannyami Skladeni nim pisni stali narodnimi a odna z nih Oj ta godi nam zhuritisya dovgo vvazhalasya neoficijnij gimnom Kubani Banduroyu zahoplyuvavsya kubanskij prosvititel Kirilo Rosinskij chasto lunala vona v domivci nakaznogo otamana vijska pismennika Yakova Kuharenka Doslidniki vkazuyut na deyaki vidminnosti mizh kobzaryami ukrayinskimi ta kubanskimi Na zakripachenij Ukrayini kobzarstvu vipala dolya slipih bezpritulnih burlakiv yakih suprovodzhuvali vid sela do sela malolitni povodiri Gastrolni kobzari ta banduristiV Yemec na Kubani v 1913 r Na Kubani kobzarstvo bulo odnim z elementiv vijskovogo predstavnictva tomu tut kozak bandurist ce lyudina sho viriznyayetsya molodistyu staturoyu ta vrodoyu Navchalisya kubanci majsternosti u zayizhdzhih kobzariv z Ukrayini M Kravchenka 1904 r G Kozhushka I Zaporozhchenka I Kuchugura Kucherenko ta inshih Gastrolyuvav takozh G Hotkevich u Katerinodari na dni svyatkuvannya rokovini T Shevchenka v berezni 1913 r Jogo zaprosili zasnuvati kobzarsku shkolu v Katerinodari G Hotkevich vidmovivsya bo shojno povernuvsya z emigraciyi i postijno peresliduvavsya Vin porekomenduvav studenta Harkivskogo universitetu Vasilya Yemcya Persha kobzarska shkolaShkola gri na banduri na Kubani v 1913 r Kerivnik V Yemec Persha kobzarska shkola bula zasnovana v Katerinodari u litku 1913 r z iniciativi M Boguslavskogo Na rekomendaciyu G Hotkevicha vin zaprosiv vikladachem litnih kursiv molodogo harkivskogo studenta Vasilya Yemcya majbutnogo avtora knigi Kobza ta kobzari Yemec postavivsya do roboti z serozno i stvorilisya pershij vipusk banduristiv Sered jogo pershih uchniv buli Antin Chornij Adamovich Glibiv ta Oleksij Obabko Druga kobzarska shkolaDruga kobzarska shkola na Kubani v 1916 r Poseredini M Boguslavskij Drugu kobzarsku shkolu ocholiv Oleksij Obabko u 1916 r Yiyi vipusknikami buli Sava ta Fedir Dibrovi Vasil Lyashenko Dokiya Darnopih Petro Bugaj ta sin otamana stanici Ohtirskoyi Mihajlo Teliga yak chlen Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv rozstrilyanij gestapo v lyutomu 1942 r u Babinomu Yaru razom zi svoyeyu druzhinoyu poetesoyu Olenoyu Teligoyu yakomu deyaki doslidniki pripisuyut avtorstvo znamenitogo Zaporozkogo marshu Banduri dlya oboh shkil vigotovlyav proslavlenij kiyivskij majster A Paplinskij banduru cogo majstra vigotovlenu dlya Oleksiya Obabka avtor rozshukav u 1983 r v m Sudaku i podaruvav Kiyivskomu muzeyu teatralnogo muzichnogo ta kinomistectva Z yavlyayutsya na Kubani j svoyi talanoviti tvorci bandur M Veresa stanicya Sarativska G Guzar stanicya Kanivska P Kikot Gelendzhik K Nimchenko stanicya Pashkivska D Dikun Katerinodar S Turchinskij stanicya Azovska Tri vipuski Shkoli gri na banduri vidaye v Moskvi kubanec Vasil Shevchenko Persha kapela banduristiv bula stvorena v Katerinodari u 1917 r z iniciativi K Kravchenka pri miscevij Prosviti V 1918 r kilka kubanskih banduristiv pereyihali v Kiyiv de brali uchast u stvorennya Kobzarskogo horu pid kerivnictva V Yemcya RepresiyiOficijna vlada stavilasya do vidrodzhennya kobzarstva vorozhe odnak pershi represiyi zvalilisya na kobzarstvo lishe v roki tak zvanoyi gromadyanskoyi vijni yak z boku bilih tak i chervonih Okremij rozdil istoriyi kubanskogo kobzarstva vidrodzhennya banduri v 1920 i pochatok 1930 h rokiv sho zakinchilosya totalnimi represiyami suproti nosiyiv kobzarskogo mistectva V Yemec A Chornij F Dibrova M Teliga opinilisya v emigraciyi S Sotnichenko S Zharko K Bezshasnij i M Boguslavskij stali zhertvami rosijskogo teroru a S Brizh vchiniv samogubstvo Bandura na Kubani sogodniTekst Kubanskoyi narodnoyi pisni nadrukovano v Radyanskomu vidanni Pesni kubanskih kazakov 1969 r redaktor Ivan Varavva Sogodni tradiciyi gri na kobzi j liri postupovo vidrodzhuyut artisti Kubanskogo kozackogo horu ansamblyu Kubanci a takozh kilka napivprofesijnih kolektiviv Dva desyatirichchya prisvyativ vivchennyu istoriyi kobzarstva na Kubani zbirannyu ta restavraciyi bandur yaltinskij bandurist pedagog Oleksij Nirko Na starosvitskij banduri graye ta vistupaye koncertmejster Kubanskogo Kozackogo horu Iz 1993 r pri Krasnodarskij dityachij eksperimentalnij shkoli narodnogo mistectva diye ansambl banduristok yaku keruye LiteraturaEnciklopedicheskij slovar po istorii Kubani Krasnodar 1997 Polovij Renat Kubanska Ukrayina K Diokor 2003 Nirko O Jogo posadili za banduru zh Bandura 65 66 1998 Nirko O Kobzarstvo Kubani zh Bandura 51 52 1995 Mishalov V Yu Harkivska bandura Kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Seriya Slobozhanskij svit Harkiv Toronto 2013 368s

Дата публікації:
Топ