Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бамангвато бантуське плем я що належить до народу тсвана який складає основну частину населення Ботсвани Центром ареалу

Бамангвато

Бамангвато

Бамангвато — бантуське плем'я, що належить до народу тсвана, який складає основну частину населення Ботсвани. Центром ареалу бамангвато у Ботсвані є місто Серове. На чолі племені стоїть спадковий правитель з титулом kgôsi (король чи верховний вождь) (теперішній kgôsi Ян а Серетсе з 2008 року займає пост президента Ботсвани).

Бамангвато
BagammaNgwato
Ареалimage (Центральний округ)
image
РасаНегроїдна раса
Близькі до:Тсвана
МоваСетсвана
РелігіяПротестантизм (бл. 65 %), католицизм (бл. 5 %), (місцеві традиційні вірування, бл. 6 %)

Рання історія

На початку XIX століття бамангвато проживали в районі на південний схід від озера Нгамі. У 30-их — 40-их роках XIX століття в результаті династичної суперечки частина племені під іменем мігрувала в район на схід від Нгамі під предводительством Моремі, де заснувала поселення Лечулатебе (названо на честь їхнього вождя Лечулатебе «Володаря озера», сина Моремі). Інша частина бамангвато на чолі з kgôsi залишилась на старому місці. Його спадкоємець Секгома I (1835–1857) успішно відбив вторгнення й матабеле, надовго встановивши мирне існування племені. За нього столиця бамангвато Шошонг стала найбільш людним торговим центром на південь від Замбезі. Цей правитель був противником поширення християнства серед його племені. Секгома I відомий, зокрема, тим, що ворожо сприйняв експедицію до його земель відомого місіонера й дослідника Африки Девіда Лівінгстона й усіляко йому протидіяв (про що писав сам Лівінгстон). Сини Секгоми I, Кхама III і Кхамане, прийнявши християнство, вступили у протиборство з батьком, що спричинило тривалу міжусобицю, що завершилась 1875 року воцарінням Кхамы III. Новий kgôsi зрештою навів лад у народі порядок і безпеку, а також заборонив продаж спиртного. Невдовзі населення столиці, яке сильно скоротилось через міжусобиці, лихоманку й надмірне п'янство, збільшилось втричі.

Під британським протекторатом

Король (kgôsi) бамангвато Кхама III (1875–1923) володів територією фактично усієї сучасної Ботсвани. Кхама був союзником британців, які в той час ворогували з бурськими республіками (Трансвааль та Оранжева Вільна держава) й королівствами племен шона і ндебеле. 1885 року Кхама III разом із вождями інших племен тсвана звернувся до Великої Британії з проханням про захист, і 31 березня 1885 року було встановлено британський протекторат над землям тсвана, які отримали назву Бечуаналенд. Англійці цілковито підпорядкували колоніальній адміністрації управління племенами Бечуаналенду, в тому числі й племенем бамангвато, вони затверджували на посадах племінних вождів (королів) і могли у будь-який момент усунути їх від влади й навіть вислати з племені. 1933 року колоніальна адміністрація усунула від влади й вислала з країни вождя—регента Чекеді Кхаму за те, що він наказав висікти одного європейця, якого було звинувачено у зґвалтуванні місцевих дівчат. Однак того ж року його відновили у повноваженнях після публічних вибачень перед англійською владою та обіцянки не чинити так надалі. 1949 року kgôsi Серетсе Кхама повернувся з Оксфорду, щоб стати до управління племенем. Однак колоніальна влада відмовилась визнавати його королем та навіть заборонила йому проживати в резерваті Бамангвато з тієї причини, що Серетсе був одружений з англійкою (Рут Вільямс). Цей факт порушував заборону на змішані шлюби між європейцями та місцевим населенням, що було однією з основ політики расової дискримінації. Плем'я вирішило визнати Серетсе королем, а жінки бамангвато влаштували церемонію привітання своєї білої королеви. Однак англійська влада була непохитною. Королем було призначено Кеабоку Кхамане, а Серетсе Кхама відмовився від своїх претензій на титул kgôsikgolo тільки 1956 року, коли почав балотуватись до місцевої ради Бечуаналенду.

Правителі племені (Kgôsikgolo)

  • ?—1780 kgôsi Мокгади
  • 1780–1795 kgôsi Матхіба а Молета (1755–1820)
  • 1795–1817 kgôsi а Матхіба (1770–1817)
  • 1817–1828 kgôsi Кгарі а Кхама Пебане (1790–1828)
  • 1828–1833 в. о. kgôsi Седімо а Молосіва
  • 1833–1835 kgôsi а Кгарі
  • 1835–1857 kgôsi Секгома I а Кгарі Ммапхірі (1815–1883)
  • 1857–1859 гг. kgôsi Маченг а Кгари (1830–1873)
  • 1859–1866 kgôsi Секгома I а Кгарі Ммапхірі (1815–1883)
  • 1866–1872 kgôsi Маченг а Кгарі (1830–1873)
  • 1872–1873 kgôsi Кхама III Бойканьйо а Секгома Добрий (1837—21.02.1923)
  • 1873–1875 kgôsi Секгома I а Кгарі Ммапхірі (1815–1883)
  • 1875–1923 kgôsi Кхама III Бойканьйо а Секгома Добрий (1837—21.02.1923)
  • 1923–1925 kgôsi а Кхама Лерараєтса (1869—17.11.1925)
  • 1925—19.1.1926 глава регентської ради Гореванг а Кхамане
  • 19.1.1926—14.9.1933 вождь-регент а Кхама (17.09.1905—10.06.1959)
  • 9.1933—4.10.1933 в. о. вождя-регента Серогола а Гагоїтсеге
  • 4.10.1933—23.7.1949 вождь-регент а Кхама (17.09.1905—10.06.1959)
  • 1925 (факт. 23.7.1949)—26.9.1956 (факт. 8.3.1950) kgôsi сер Серетсе Кхама а Секгома (1.07.1921—13.07.1980)
  • 13.3.1950—26.5.1952 kgôsi Кеабока Кхамане
  • 13.5.1953—5.1964 kgôsi Джордж Расеболаї Кхамане а Гореванг (1907–1973)
  • 5.1964—1974 kgôsi Леапітсве а Чекеді (1939–1987)
  • 1974–1979 kgôsi Мокгача Мокгаді
  • 5.5.1979—теперішній час король (kgôsi) Ян а Серетсе

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bamangvato bantuske plem ya sho nalezhit do narodu tsvana yakij skladaye osnovnu chastinu naselennya Botsvani Centrom arealu bamangvato u Botsvani ye misto Serove Na choli plemeni stoyit spadkovij pravitel z titulom kgosi korol chi verhovnij vozhd teperishnij kgosi Yan a Seretse z 2008 roku zajmaye post prezidenta Botsvani Bamangvato BagammaNgwatoAreal Centralnij okrug RasaNegroyidna rasaBlizki do TsvanaMovaSetsvanaReligiyaProtestantizm bl 65 katolicizm bl 5 miscevi tradicijni viruvannya bl 6 Rannya istoriyaNa pochatku XIX stolittya bamangvato prozhivali v rajoni na pivdennij shid vid ozera Ngami U 30 ih 40 ih rokah XIX stolittya v rezultati dinastichnoyi superechki chastina plemeni pid imenem migruvala v rajon na shid vid Ngami pid predvoditelstvom Moremi de zasnuvala poselennya Lechulatebe nazvano na chest yihnogo vozhdya Lechulatebe Volodarya ozera sina Moremi Insha chastina bamangvato na choli z kgosi zalishilas na staromu misci Jogo spadkoyemec Sekgoma I 1835 1857 uspishno vidbiv vtorgnennya j matabele nadovgo vstanovivshi mirne isnuvannya plemeni Za nogo stolicya bamangvato Shoshong stala najbilsh lyudnim torgovim centrom na pivden vid Zambezi Cej pravitel buv protivnikom poshirennya hristiyanstva sered jogo plemeni Sekgoma I vidomij zokrema tim sho vorozho sprijnyav ekspediciyu do jogo zemel vidomogo misionera j doslidnika Afriki Devida Livingstona j usilyako jomu protidiyav pro sho pisav sam Livingston Sini Sekgomi I Khama III i Khamane prijnyavshi hristiyanstvo vstupili u protiborstvo z batkom sho sprichinilo trivalu mizhusobicyu sho zavershilas 1875 roku vocarinnyam Khamy III Novij kgosi zreshtoyu naviv lad u narodi poryadok i bezpeku a takozh zaboroniv prodazh spirtnogo Nevdovzi naselennya stolici yake silno skorotilos cherez mizhusobici lihomanku j nadmirne p yanstvo zbilshilos vtrichi Pid britanskim protektoratomKorol kgosi bamangvato Khama III 1875 1923 volodiv teritoriyeyu faktichno usiyeyi suchasnoyi Botsvani Khama buv soyuznikom britanciv yaki v toj chas voroguvali z burskimi respublikami Transvaal ta Oranzheva Vilna derzhava j korolivstvami plemen shona i ndebele 1885 roku Khama III razom iz vozhdyami inshih plemen tsvana zvernuvsya do Velikoyi Britaniyi z prohannyam pro zahist i 31 bereznya 1885 roku bulo vstanovleno britanskij protektorat nad zemlyam tsvana yaki otrimali nazvu Bechuanalend Anglijci cilkovito pidporyadkuvali kolonialnij administraciyi upravlinnya plemenami Bechuanalendu v tomu chisli j plemenem bamangvato voni zatverdzhuvali na posadah pleminnih vozhdiv koroliv i mogli u bud yakij moment usunuti yih vid vladi j navit vislati z plemeni 1933 roku kolonialna administraciya usunula vid vladi j vislala z krayini vozhdya regenta Chekedi Khamu za te sho vin nakazav visikti odnogo yevropejcya yakogo bulo zvinuvacheno u zgvaltuvanni miscevih divchat Odnak togo zh roku jogo vidnovili u povnovazhennyah pislya publichnih vibachen pered anglijskoyu vladoyu ta obicyanki ne chiniti tak nadali 1949 roku kgosi Seretse Khama povernuvsya z Oksfordu shob stati do upravlinnya plemenem Odnak kolonialna vlada vidmovilas viznavati jogo korolem ta navit zaboronila jomu prozhivati v rezervati Bamangvato z tiyeyi prichini sho Seretse buv odruzhenij z anglijkoyu Rut Vilyams Cej fakt porushuvav zaboronu na zmishani shlyubi mizh yevropejcyami ta miscevim naselennyam sho bulo odniyeyu z osnov politiki rasovoyi diskriminaciyi Plem ya virishilo viznati Seretse korolem a zhinki bamangvato vlashtuvali ceremoniyu privitannya svoyeyi biloyi korolevi Odnak anglijska vlada bula nepohitnoyu Korolem bulo priznacheno Keaboku Khamane a Seretse Khama vidmovivsya vid svoyih pretenzij na titul kgosikgolo tilki 1956 roku koli pochav balotuvatis do miscevoyi radi Bechuanalendu Praviteli plemeni Kgosikgolo 1780 kgosi Mokgadi 1780 1795 kgosi Mathiba a Moleta 1755 1820 1795 1817 kgosi a Mathiba 1770 1817 1817 1828 kgosi Kgari a Khama Pebane 1790 1828 1828 1833 v o kgosi Sedimo a Molosiva 1833 1835 kgosi a Kgari 1835 1857 kgosi Sekgoma I a Kgari Mmaphiri 1815 1883 1857 1859 gg kgosi Macheng a Kgari 1830 1873 1859 1866 kgosi Sekgoma I a Kgari Mmaphiri 1815 1883 1866 1872 kgosi Macheng a Kgari 1830 1873 1872 1873 kgosi Khama III Bojkanjo a Sekgoma Dobrij 1837 21 02 1923 1873 1875 kgosi Sekgoma I a Kgari Mmaphiri 1815 1883 1875 1923 kgosi Khama III Bojkanjo a Sekgoma Dobrij 1837 21 02 1923 1923 1925 kgosi a Khama Lerarayetsa 1869 17 11 1925 1925 19 1 1926 glava regentskoyi radi Gorevang a Khamane 19 1 1926 14 9 1933 vozhd regent a Khama 17 09 1905 10 06 1959 9 1933 4 10 1933 v o vozhdya regenta Serogola a Gagoyitsege 4 10 1933 23 7 1949 vozhd regent a Khama 17 09 1905 10 06 1959 1925 fakt 23 7 1949 26 9 1956 fakt 8 3 1950 kgosi ser Seretse Khama a Sekgoma 1 07 1921 13 07 1980 13 3 1950 26 5 1952 kgosi Keaboka Khamane 13 5 1953 5 1964 kgosi Dzhordzh Rasebolayi Khamane a Gorevang 1907 1973 5 1964 1974 kgosi Leapitsve a Chekedi 1939 1987 1974 1979 kgosi Mokgacha Mokgadi 5 5 1979 teperishnij chas korol kgosi Yan a SeretseDzherelaDerzhavni diyachi Roki zhittya j roki pravlinnya Botsvana 8 chervnya 2008 u Wayback Machine Devid Livingston Podorozhi j doslidzhennya u Pivdennij Africi 30 travnya 2012 u Wayback Machine Prava j obov yazki vozhdiv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Fridrih Ratcel Narodoznavstvo Tom 2 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ