Балійська мова

Балійська мова (балі. Basä Bali, індонез. bahasa Bali) — мова балійців, мешканців індонезійського острова Балі та прилеглих островів. Відноситься до австронезійської сім'ї. Мова має два діалекти, які використовуються носіями паралельно: «високий», балі. basa alus, застосовується переважно в релігії, «низький», балі. basa kasar, - в повсякденній мові. Їх поєднання утворюють кілька проміжних рівнів балійської мови; вибір одного з рівнів для розмови залежить від ситуації, соціальних статусів співрозмовників тощо і вельми складний для сторонніх. Більшість мовців балійської також володіють індонезійською мовою, в меншій мірі яванською мовою.

Балійська мова
Basä Bali (баса́ балі́)
Поширена в	Індонезія (провінція Балі, острів Ломбок, східний край Яви, південний Сулавесі)
Регіон	Південно-Східна Азія
Носії	3,33 млн.
Місце	155
Писемність	латинська абетка, (балійське письмо)
Класифікація	Австронезійські мови Малайсько-полінезійські мови Західнозондські мови Балі-сасацька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	ban
ISO 639-2	ban
ISO 639-3	ban
SIL	ban

Балійська мова

Класифікація

Балійська мова належить до балі-сасакської гілки австронезійської сім'ї та близька до сасацької (див. Сасаки) і сумбавської мов, трохи далі від неї знаходяться мадурська та малайська мови і (в тому числі індонезійська мова). Балійську часто ідентифікують як близьку яванській, однак лексична схожість обумовлена ​​колонізаторською активністю Яви в минулі століття. Особливо помітний вплив на мову зробило завоювання Балі, яке здійснив в 1343 році.

Сучасне становище

Ареал та чисельність

Загальна кількість мовців, за даними перепису 2000 року, становить 3,33 млн. Носії компактно проживають на території провінції Балі, яка включає в себе острова Балі, Нуса-Пеніда, і (загальне населення 3,150 млн), а також в деяких областях на заході острова Ломбок і на східному краю Яви. На Сулавесі є кілька балійських поселень, кількість носіїв в них оцінюється в 7000.

Соціолінгвістичні відомості

Статус балійської мови не визначений конституцією Індонезії, однак вона проголошує повагу та захист мов регіонів країни як національного культурного надбання.

Наразі балійська мова не є літературною і використовується переважно в розмовній мові та в релігії. Друковані матеріали обмежуються шкільними підручниками, релігійними матеріалами та публікацією невеликих оповідань в газетах і журналах. Основною мовою, на якій ведеться навчання в школах, є індонезійська . Балійська мова з писемністю на основі латинської абетки дається в початковій школі. Також учням викладається традиційне (балійське письмо) .

Діалекти

У сучасній балійській мові виділяють два діалекти, які істотно відрізняються лексично - «високий» баса алус (балі. basa alus - витончена, вишукана мова) і «низький» баса касар (балі. basa kasar - груба мова).

Баса алус являє собою суміш санскриту, давньояванської та давньобалійської мов, а також сучасних нідерландської та індонезійської. Він використовується в індуїстських текстах, в служіннях, в спілкуванні на релігійну тематику, в сценах лялькового театру ваянг, а також при шанобливому звертанні - молодших до старших, учнів до вчителів, представників нижчої касти судр (балі. sudra - шудра) до представників вищих каст, тривангса . Більше 90% балійців належать до судрів і не володіють вищим діалектом в повній мірі, до кшатрій вони звертаються на баса мідіяна, який, на відміну від баса алус, порівняно близький до баса касар.

Для спілкування в сімейному колі, під час сільськогосподарських робіт використовується діалект баса касар, який в значній мірі зберіг лексику давньобалійської мови. Також він застосовується при спілкуванні з дітьми і при зверненні представників вищих каст до судрів.

Писемність

Наразі основним письмовою мовою балійців є індонезійська, якою в більшій чи меншій мірі володіє практично все населення Балі. У шкільних підручниках, публікаціях в пресі, на вивісках та покажчиках на балійській мові застосовується абетка на основі латиниці. У балійської мови існує також власне складове письмо, що використовується в релігійних текстах, а також на вивісках і покажчиках.

Латиниця

Балійська абетка на основі латиниці, балі. Tulisan Bali, складається з 21 літери:

Aa  Bb  Cc  Dd  Ee  Gg  Hh  Ii  Jj  Kk  Ll  Mm  Nn  Oo  Pp  Rr  Ss  Tt  Uu  Ww  Yy

Балійське письмо

Докладніше: (Балійське письмо)

Історія мови

Балійська мова виділилася приблизно до VI століття н. е. і протягом декількох століть залишалася розмовною. Перше відоме письмове джерело з'явився в 882 році. У IX - XII ст. мова змінювався внаслідок поширення на Балі індуїзму та буддизму, запозичуючи лексику з санскриту. У наступні століття основний вплив на балійську надавали спочатку каві - давньояванська мова, а потім яванська мова.

Вже після розділення на рівні балійська випробувала вплив нідерландської мови в першій половині XX ст., після окупації острова в 1908 році Нідерландами. Надалі вплив чинили японська мова (в період (окупації 1942 - 1945 рр.)), після проголошення незалежності Індонезії - індонезійська, а з розвитком туризму - англійська . Хоча в містах самого Балі діти вже не говорять балійською мовою, їх рідна мова - індонезійська або навіть англійська, але балійська мова широко використовується переселенцями з Балі на Яву, Калімантан, Сулавесі після виверження вулкана 1962 року, і там вона - жива і їй ніщо не загрожує. Збереглася вона і в районах традиційного проживання балійців на сході Яви, на заході острова Ломбок, в сільській місцевості тощо. Та й на самому Балі нею розмовляють близько 1 млн осіб, хоча вже, в основному, тільки середнього та похилого віку.

Лінгвістична характеристика

Фонетика та фонологія

Голосні

У балійській мові шість голосних:

	передній ряд	середній ряд	задній ряд
високого підняття	i		u
середнього підняття	e	ə	o
(низького підняття)		a

Приголосні

Кількість приголосних в балійській мові становить 18 або 19. Думки про гортанну змичку /ʔ/ варіюється від невизнання її фонеміческі значущою (із застереженням про можливість розгляду її в якості альтернативи фінального /k/ в окремих говорах) до твердження про її появу в словах, що закінчуються на -d, -t та -k.

		губно-губні	ясенні	палаталізовані	задньоязикові	гортанні
проривні або африкати	глухі	p	t	tʃ	k	ʔ
	дзвінкі	b	d	dʒ	ɡ
фрикативні			s			h
носові		m	n	ɲ	ŋ
(латерали)			l
дрижачі			r
апроксиманти		w		j

Відповідність орфографії

літера	МФА		літера	МФА		літера	МФА		літера	МФА		літера	МФА		літера	МФА		літера	МФА
A a	a, ə		D d	d, ʔ		H h	h		K k	k, ʔ		N n	n		R r	r		U u	u
B b	b		E e	e, ə		I i	i		L l	l		O o	o		S s	s		W w	w
C c	tʃ		G g	ɡ		J j	dʒ		M m	m		P p	p		T t	t, ʔ		Y y	j

За допомогою сполучень передаються такі звуки:

• ny — ɲ,
• ng — ŋ.

Примітки

1. Тривангса (балі. triwangsa) включає в себе три касти: брахмана (балі. brahmana - брахмани), ксатріа (балі. ksatria - кшатрії) та весіа (балі. wesia - (вайш'ї)).

1. Lewis, M. Paul (ed.). Ethnologue. Bali (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 30 серпня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
2. The 1945 Constitution of the Republic of Indonesia (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2012. Процитовано 1 вересня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
3. Brown, Ogilvie, с. 117.
4. Ager, Simon. Balinese alphabet, language and pronunciation (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
5. Ryan Ver Berkmoes, Lisa Steer-Guerard, Jocelyn Harewood. Bali & Lombok. — 10th edition. — Lonely Planet Publications Pty Ltd, 2005. — С. 45, 369. — .
6. Marsaja, с. 79.
7. . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
8. Fred B. Eiseman, Jr. The Balinese Languages (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 7 вересня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()