Балановська культура — археологічна культура племен ранньої бронзової доби у Середньому Надволжі. Існувала в 2000–1100 (800) роках до н. е.
Дослідження
Названа за могильником у сільця Баланово Козловського району Чувашії. Перші її пам'ятки розкопані в 1930-х роках Петром Третьяковим. В 1940 році досліджені пам'ятники були виділені Отто Бадером в особливий варіант фатьянівської культури, а через десятиріччя, у в самостійну культуру.
Частина дослідників продовжує вважати балановську культуру східним варіантом ширшої фатьянівської культури.
Походження
Для Середнього Надволжя балановська культура є сторонньою, пов'язаною зі своїм походженням з ареалом європейських культур бойових сокир. Ймовірно, територія походження балановських племен була на південь від Прибалтики у межиріччі Дніпра й Волги (середньодніпровська культура). Археологічні дані свідчать про їх просування на рубежі 3–2-го тисячоріччя до н. е. на схід долинами річок Десна, Ока, Мокша й Сура.
Фахівці відносять племена балановської культури до протобалтської гілки стародавніх індоєвропейців.
Антропологічний тип балановців європеоїдний східний середземноморський.
На кінець 2-го тисячоріччя до н. е. поширення балановської культури значно скоротилася до території Нижнього Надсур'я. Вчені вважають, що за пізньої бронзової доби балановські протобалти розчинилися у інших культурах Середнього Надволжя. Ймовірно, до цього часу відносяться деякі стародавні індоєвропейські лексичні включення в угро-фінські мови.
До 11 сторіччі до н. е. поселення балановських протобалтів концентруються на Нижньому Надсур'ї, залишаючи під натиском поздняковських, приказанських й чирковських племен решту території Середнього Надволжя.
Поселення
Ранньо-балановські поселення розташовувались на піщаних останцях річкових заплав; а пізньо-балановські — на природних укріплених місцях.
На ряді поселень виявлені оборонні споруди у вигляді ровів та частоколів.
Господарство
Провідним заняттями племен балановської культури було осіло-пастушаче скотарство. Переважало розведення свиней, великої рогатої худоби, коней. Як тяглова сила використовувалися бики. Використовувався колісний транспорт.
Практикувалося підсічно-вогневе землеробство, імовірно орне.
Допоміжними були полювання, рибальство й збиральництво.
Вироби
Особливо характерні знахідки свердлених кам'яних бойових сокир.
Балановці виплавляли з міді наконечники списів і стріл, сокири, шила, голки, скроневі кільця.
Гончарство
Круглодонні посудини кулястої і бомбоподібної форми з циліндричним горлом, орнаментовані. нарізками і відбитками дрібнозубчастий штампа.
Поховання
Для могильників культури характерні ґрунтові поховання у прямокутних ямах глибиною до 2 м. Мерців ховали скорчениму на боці. У могилу клали посуд, рідко зброю, знаряддя праці, прикраси. У 16 сторіччі до н. е. починають поширюватися підкурганні поховання.
У Мордовії
Перше у Мордовії поселення балановської культури городище Ош-Пандо виявив й досліджував П. Д. Степанов в 1946-49 роках. Крім поселення Ош-Пандо, відомі курганні могильники балановської культури. У Великоігнатовському районі біля сіл Чукалов, Андріївка, Кіржемани.
В 13 сторіччі до н. е. під тиском племен зрубної культури балановські протобалти полишають Надмокшання.
У Пензенській області
У Пензенській області відомі ранньо-балановські поселення: Старе Захаркино (Шемишейський район), Безсоновка-2, Єрня (околиці Пензи).
Близько ста бойових сокир виявлено у Пензенській області.
У 13 сторіччі до н. е. під тиском племен зрубної культури балановські протобалти полишають Помокшання.
Джерела
- Степанов П. Д. Ош Пандо.— Саранск, 1967
- Бадер О. Н., Халиков А.X. Памятники балановской культуры // Археология СССР: Свод археологических источников.— М., 1976.— Выпуски 1—25
Примітки
- В. В. Ставицкий, В. В. (2001). БАЛАНОВСКАЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА / Пензенская энциклопедия. Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balanovska kultura arheologichna kultura plemen rannoyi bronzovoyi dobi u Serednomu Nadvolzhi Isnuvala v 2000 1100 800 rokah do n e DoslidzhennyaNazvana za mogilnikom u silcya Balanovo Kozlovskogo rajonu Chuvashiyi Pershi yiyi pam yatki rozkopani v 1930 h rokah Petrom Tretyakovim V 1940 roci doslidzheni pam yatniki buli vidileni Otto Baderom v osoblivij variant fatyanivskoyi kulturi a cherez desyatirichchya u v samostijnu kulturu Chastina doslidnikiv prodovzhuye vvazhati balanovsku kulturu shidnim variantom shirshoyi fatyanivskoyi kulturi PohodzhennyaDlya Serednogo Nadvolzhya balanovska kultura ye storonnoyu pov yazanoyu zi svoyim pohodzhennyam z arealom yevropejskih kultur bojovih sokir Jmovirno teritoriya pohodzhennya balanovskih plemen bula na pivden vid Pribaltiki u mezhirichchi Dnipra j Volgi serednodniprovska kultura Arheologichni dani svidchat pro yih prosuvannya na rubezhi 3 2 go tisyachorichchya do n e na shid dolinami richok Desna Oka Moksha j Sura Fahivci vidnosyat plemena balanovskoyi kulturi do protobaltskoyi gilki starodavnih indoyevropejciv Antropologichnij tip balanovciv yevropeoyidnij shidnij seredzemnomorskij Na kinec 2 go tisyachorichchya do n e poshirennya balanovskoyi kulturi znachno skorotilasya do teritoriyi Nizhnogo Nadsur ya Vcheni vvazhayut sho za piznoyi bronzovoyi dobi balanovski protobalti rozchinilisya u inshih kulturah Serednogo Nadvolzhya Jmovirno do cogo chasu vidnosyatsya deyaki starodavni indoyevropejski leksichni vklyuchennya v ugro finski movi Do 11 storichchi do n e poselennya balanovskih protobaltiv koncentruyutsya na Nizhnomu Nadsur yi zalishayuchi pid natiskom pozdnyakovskih prikazanskih j chirkovskih plemen reshtu teritoriyi Serednogo Nadvolzhya PoselennyaRanno balanovski poselennya roztashovuvalis na pishanih ostancyah richkovih zaplav a pizno balanovski na prirodnih ukriplenih miscyah Na ryadi poselen viyavleni oboronni sporudi u viglyadi roviv ta chastokoliv GospodarstvoProvidnim zanyattyami plemen balanovskoyi kulturi bulo osilo pastushache skotarstvo Perevazhalo rozvedennya svinej velikoyi rogatoyi hudobi konej Yak tyaglova sila vikoristovuvalisya biki Vikoristovuvavsya kolisnij transport Praktikuvalosya pidsichno vogneve zemlerobstvo imovirno orne Dopomizhnimi buli polyuvannya ribalstvo j zbiralnictvo VirobiOsoblivo harakterni znahidki sverdlenih kam yanih bojovih sokir Balanovci viplavlyali z midi nakonechniki spisiv i stril sokiri shila golki skronevi kilcya Goncharstvo Kruglodonni posudini kulyastoyi i bombopodibnoyi formi z cilindrichnim gorlom ornamentovani narizkami i vidbitkami dribnozubchastij shtampa PohovannyaDlya mogilnikiv kulturi harakterni gruntovi pohovannya u pryamokutnih yamah glibinoyu do 2 m Merciv hovali skorchenimu na boci U mogilu klali posud ridko zbroyu znaryaddya praci prikrasi U 16 storichchi do n e pochinayut poshiryuvatisya pidkurganni pohovannya U MordoviyiPershe u Mordoviyi poselennya balanovskoyi kulturi gorodishe Osh Pando viyaviv j doslidzhuvav P D Stepanov v 1946 49 rokah Krim poselennya Osh Pando vidomi kurganni mogilniki balanovskoyi kulturi U Velikoignatovskomu rajoni bilya sil Chukalov Andriyivka Kirzhemani V 13 storichchi do n e pid tiskom plemen zrubnoyi kulturi balanovski protobalti polishayut Nadmokshannya U Penzenskij oblastiU Penzenskij oblasti vidomi ranno balanovski poselennya Stare Zaharkino Shemishejskij rajon Bezsonovka 2 Yernya okolici Penzi Blizko sta bojovih sokir viyavleno u Penzenskij oblasti U 13 storichchi do n e pid tiskom plemen zrubnoyi kulturi balanovski protobalti polishayut Pomokshannya DzherelaStepanov P D Osh Pando Saransk 1967 Bader O N Halikov A X Pamyatniki balanovskoj kultury Arheologiya SSSR Svod arheologicheskih istochnikov M 1976 Vypuski 1 25PrimitkiV V Stavickij V V 2001 BALANOVSKAYa ARHEOLOGIChESKAYa KULTURA Penzenskaya enciklopediya Moskva Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya