Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бадені Казимир Фелікс Баде ні Казімеж Фелікс Бадені пол Kazimierz Feli

Бадені Казімір

Бадені Казімір
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бадені.

Казимир Фелікс Баде́ні (Казімеж Фелікс Бадені, пол. Kazimierz Feliks Badeni; 14 жовтня 1846, Сурохів, нині Польща — 9 липня 1909, Красне нині Львівська область, Україна) — шляхтич з роду Бадені, граф, австрійський державний діяч, польський поміщик, володів у Галичині 10 600 га землі. Доктор honoris causa Львівського університету (1896 рік).

Казимир Фелікс Бадені
image
Народився14 жовтня 1846(1846-10-14)[1][2][…]
Сурохів, Ґміна Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща
Помер9 липня 1909(1909-07-09)[1][2][…](62 роки)
Красне, Ґміна Красне, Ряшівський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Країнаimage Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Діяльністьполітик, правник
Alma materЯгеллонський університет
Знання мовпольська
Посадаd, посол до Галицького сейму[d] і d
Партіяd
РідБадені
Батькоd
Дітиd
Нагороди
image
граф Казимир Фелікс Бадені
image
Буськ. Палац графа Бадені

Життєпис

Закінчив гімназію святої Анни в Кракові, студії (1862—1867) в університеті Кракова. 26 жовтня 1867 року став доктором права. Після відставки зі служби від 1886 року мешкав у Буську.

Кар'єру почав посломГалицького крайового сейму. У 1888–1895 роках — намісник Галичини, за сприяння консервативного політика Юліяна Дунаєвского. У 1895—1897 роках — прем'єр Австро-Угорщини і міністр внутрішніх справ. Бадені був противником революцій і національно-визвольного руху.

1890 року уклав угоду з Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком та іншими народовцями (так звана «нова ера») з метою стабілізувати українсько-польські відносини в краї ціною незначних поступок українцям, пообіцявши їм за підтримку урядової політики кілька депутатських місць у парламенті, дозвіл на викладання української мови в школах та інше. Зокрема, 17 жовтня 1890 року зустрівся з Костянтином Телішевським, 24 листопада — скликав прес-конференцію, на якій було підведено підсумки попередніх переговорів. Від українців участь брали Олександр Барвінський, Омелян Огоновський, Кость Левицький, Костянтин Телішевський, Корнило Мандичевський, митрополит Сильвестр Сембратович. В 1895 році Бадені блокував призначення Івана Франка на кафедру в Львівському університеті.

Маску «друга» українського народу Бадені скинув у 1897 році, коли за його наказом військо і поліція силою зброї розганяли мітинги і демонстрації проти реакційного виборчого закону, який позбавляв більшість трудящих виборчих прав. У 1897 році під час виборів у Галичині 10 осіб було вбито, 19 — важко поранено, 769 — арештовано. Ці криваві вибори увійшли в історію під назвою , коли з 63 послів від Галичини було обрано лише 3 українців. Через протидію влади не був обраний на Збаражчині послом австрійського парламенту Іван Франко. Того ж року Бадені пішов у відставку і залишив політичну арену.

Існує думка, що українська громадськість несправедливо покладала на Бадені основну відповідальність за брутальні вибори до Галицького крайового сейму 1895, а особливо до австрійського парламенту 1897, хоча насправді за виборчі зловживання були відповідальні президент польського Центрального передвиборчого комітету для Східної Галичини граф Володимир Дідушицький і намісник Галичини князь Євстахій Станіслав Санґушко. Тема «баденівських виборів» була використана під час повалення коаліцією німецьких шовіністів, антисемітів та соціал-демократів уряду, очолюваного Бадені. Наслідком цього стало призначення 1898 року намісником Галичини представника подоляків графа Леона Пінінського, через що започаткована Казимиром Бадені програма широкомасштабних концесій на користь українців була фактично згорнута.

Помер раптово у вагоні потяга за кілька кілометрів до Буська, повертаючись з лікування у Карлсбаді. На похорон приїхало багато чеських депутатів, від їх імені мав промову Цекаловски. Був похований у родинному склепі Мірів-Бадені у Буську. Гробниця зруйнована у радянський час.

Див. також

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Starzyński S. Badeni Kazimierz hr. (1846—1909)… — S. 207.
  6. Starzyński S. Badeni Kazimierz hr. (1846—1909)… — S. 205.
  7. У теперішньому розумінні — депутатом.
  8. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.
  9. Возняк М. Велетень думки і праці. Шлях життя і боротьби Івана Франка. — К., 1958. — С. 270.

Джерела

Посилання

Попередник
 image Намісник Галичини
1888 — 1895 		image Наступник

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Badeni Kazimir Feliks Bade ni Kazimezh Feliks Badeni pol Kazimierz Feliks Badeni 14 zhovtnya 1846 Surohiv nini Polsha 9 lipnya 1909 Krasne nini Lvivska oblast Ukrayina shlyahtich z rodu Badeni graf avstrijskij derzhavnij diyach polskij pomishik volodiv u Galichini 10 600 ga zemli Doktor honoris causa Lvivskogo universitetu 1896 rik Kazimir Feliks BadeniNarodivsya14 zhovtnya 1846 1846 10 14 1 2 Surohiv Gmina Yaroslav Yaroslavskij povit Respublika PolshaPomer9 lipnya 1909 1909 07 09 1 2 62 roki Krasne Gmina Krasne Ryashivskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistpolitik pravnikAlma materYagellonskij universitetZnannya movpolskaPosadad posol do Galickogo sejmu d i dPartiyadRidBadeniBatkodDitidNagorodid 17 grudnya 1894 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishigraf Kazimir Feliks BadeniBusk Palac grafa BadeniZhittyepisZakinchiv gimnaziyu svyatoyi Anni v Krakovi studiyi 1862 1867 v universiteti Krakova 26 zhovtnya 1867 roku stav doktorom prava Pislya vidstavki zi sluzhbi vid 1886 roku meshkav u Busku Kar yeru pochav poslomGalickogo krajovogo sejmu U 1888 1895 rokah namisnik Galichini za spriyannya konservativnogo politika Yuliyana Dunayevskogo U 1895 1897 rokah prem yer Avstro Ugorshini i ministr vnutrishnih sprav Badeni buv protivnikom revolyucij i nacionalno vizvolnogo ruhu 1890 roku uklav ugodu z Oleksandrom Barvinskim Yulianom Romanchukom ta inshimi narodovcyami tak zvana nova era z metoyu stabilizuvati ukrayinsko polski vidnosini v krayi cinoyu neznachnih postupok ukrayincyam poobicyavshi yim za pidtrimku uryadovoyi politiki kilka deputatskih misc u parlamenti dozvil na vikladannya ukrayinskoyi movi v shkolah ta inshe Zokrema 17 zhovtnya 1890 roku zustrivsya z Kostyantinom Telishevskim 24 listopada sklikav pres konferenciyu na yakij bulo pidvedeno pidsumki poperednih peregovoriv Vid ukrayinciv uchast brali Oleksandr Barvinskij Omelyan Ogonovskij Kost Levickij Kostyantin Telishevskij Kornilo Mandichevskij mitropolit Silvestr Sembratovich V 1895 roci Badeni blokuvav priznachennya Ivana Franka na kafedru v Lvivskomu universiteti Masku druga ukrayinskogo narodu Badeni skinuv u 1897 roci koli za jogo nakazom vijsko i policiya siloyu zbroyi rozganyali mitingi i demonstraciyi proti reakcijnogo viborchogo zakonu yakij pozbavlyav bilshist trudyashih viborchih prav U 1897 roci pid chas viboriv u Galichini 10 osib bulo vbito 19 vazhko poraneno 769 areshtovano Ci krivavi vibori uvijshli v istoriyu pid nazvoyu koli z 63 posliv vid Galichini bulo obrano lishe 3 ukrayinciv Cherez protidiyu vladi ne buv obranij na Zbarazhchini poslom avstrijskogo parlamentu Ivan Franko Togo zh roku Badeni pishov u vidstavku i zalishiv politichnu arenu Isnuye dumka sho ukrayinska gromadskist nespravedlivo pokladala na Badeni osnovnu vidpovidalnist za brutalni vibori do Galickogo krajovogo sejmu 1895 a osoblivo do avstrijskogo parlamentu 1897 hocha naspravdi za viborchi zlovzhivannya buli vidpovidalni prezident polskogo Centralnogo peredviborchogo komitetu dlya Shidnoyi Galichini graf Volodimir Didushickij i namisnik Galichini knyaz Yevstahij Stanislav Sangushko Tema badenivskih viboriv bula vikoristana pid chas povalennya koaliciyeyu nimeckih shovinistiv antisemitiv ta social demokrativ uryadu ocholyuvanogo Badeni Naslidkom cogo stalo priznachennya 1898 roku namisnikom Galichini predstavnika podolyakiv grafa Leona Pininskogo cherez sho zapochatkovana Kazimirom Badeni programa shirokomasshtabnih koncesij na korist ukrayinciv bula faktichno zgornuta Pomer raptovo u vagoni potyaga za kilka kilometriv do Buska povertayuchis z likuvannya u Karlsbadi Na pohoron priyihalo bagato cheskih deputativ vid yih imeni mav promovu Cekalovski Buv pohovanij u rodinnomu sklepi Miriv Badeni u Busku Grobnicya zrujnovana u radyanskij chas Div takozhBadeni Stanislav BadeniPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Starzynski S Badeni Kazimierz hr 1846 1909 S 207 Starzynski S Badeni Kazimierz hr 1846 1909 S 205 U teperishnomu rozuminni deputatom Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 11 lyutogo 2015 Voznyak M Veleten dumki i praci Shlyah zhittya i borotbi Ivana Franka K 1958 S 270 DzherelaArkusha O Galickij sejm viborchi kampaniyi 1889 i 1895 rr O Arkusha NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha Lviv b v 1996 174 s ISBN 5 7702 1019 2 Ulyana Uska Badeni Kazimezh Feliks Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 143 144 ISBN 978 966 7007 68 8 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Matejko R Badeni Kazimir Feliks Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 65 ISBN 966 528 197 6 Chornovol I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 163 ISBN 966 00 0734 5 Chornovol I Badeni Kazimir Ukrayinska frakciya Galickogo krajovogo sejmu 1861 1901 rr naris z istoriyi ukrayinskogo parlamentarizmu Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2002 S 58 73 74 188 195 196 199 200 202 206 211 213 216 218 222 ISBN 966 02 1268 2 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Yakel R Falsifikatori viboriv ta yihni nashadki Dzerkalo tizhnya 2009 38 10 zhovtnya Јazuga W Rody polskie w Austrii Gabinet Kazimierza hr Badeniego 1895 1897 Poznan 1991 pol Starzynski S Badeni Kazimierz hr 1846 1909 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1935 T I 1 zeszyt 1 S 205 207 pol PosilannyaBadeni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kazimierz Feliks hr Badeni h Boncza ID 1 279 122 24 serpnya 2016 u Wayback Machine pol Poperednik Namisnik Galichini 1888 1895 Nastupnik

Дата публікації:
Топ