Багдад (вілаєт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Багдад (значення).

Вілаєт Багдад (осман.: ولايت بغداد, тур.: Bağdat Vilâyeti or Beylerbeyliği, араб.: «ولاية بغداد») — вілаєт (провінція) Османської імперії. Столиця — Багдад. Утворено в результаті реформування Багдадського еялету.

Багдад
Дата створення / заснування	1869
Країна	Османська імперія
Столиця	Багдад
Замінений на	Британський мандат у Месопотамії
На заміну	Багдад
Багдад у Вікісховищі

Координати: 33°21′ пн. ш. 44°25′ сх. д. / 33.350° пн. ш. 44.417° сх. д. / 33.350; 44.417

Історія

У ході адміністративної реформи 1864 провінція стала вілаєтом, оскільки до цього іменувалася ейалетом. На початку 20-го століття мав площу 141 160 км².

Структура

В XVII столітті розділена на округи, найважливіші з яких такі:

• Багдад
• Хіллі
• Зенгабад
• Ремахійе
• Дженгюле
• Джезавер

Населення

Попередні підсумки першого Османського перепису 1885 (опубліковано в 1908) дали дані про населення до 850 000. Точність показників чисельності населення коливається від наближених до чисто гіпотетичний залежно від регіону, в якому вони були зібрані. більшість становили араби, частково курди та турки.

Економіка

Основу становило землеробство, а також ремісництво. Багдадський вілаєт був провідним серед інших вілаєтів Месопотамії з вирощування пшениці, кукурудзи, проса, картоплі, овочів, бобових, фруктів та значним їх постачальником на внутрішній ринок Османської імперії та Персії.

Примітки

1. Азии^{[недоступне посилання з лютого 2019]}, , стр. 460