Асорін | |
---|---|
ісп. Azorín | |
Псевдо | Azorín[1] і Cándido |
Народився | 8 червня 1873 Моновер |
Помер | 2 березня 1967 (93 роки) Мадрид |
Громадянство | Іспанія |
Діяльність | есеїст письменник |
Alma mater | d[1] і Саламанкський університет |
Знання мов | іспанська[1][2] |
Членство | Королівська академія іспанської мови[3] і Королівська галісійська академія (2 березня 1967)[4] |
Напрямок | Покоління 98 року[1] |
Жанр | есей, роман і драма |
Посада | d, d, d, d і d |
У шлюбі з | d[5] |
Нагороди | |
|
Хосе Аугусто Тринідад Мартінес Руїс — (ісп. José Augusto Trinidad Martínez Ruiz, відомий під псевдонімом Асорíн (ісп. Azorín; *8 червня 1873 , Моновер, Аліканте— †2 березня 1967, Мадрид) — іспанський письменник, есеїст, один з найбільш впливових літературних критиків свого часу. Представник покоління 98 року.
Біографія
Народився в типовій буржуазній сім'ї, досить заможній, був найстаршим з дев'яти братів. Вісім років здобував освіту в навчальному закладі піаристів в Єклі. Цей етап життя відображено в перших двох романах письменника, в яких багато автобіографічного. З 1888 по 1896 вивчав право у Валенсії, де зацікавився і анархізмом. Тут він почав робити свої перші кроки в журналістиці, друкувався під різними псевдонімами в різних газетах, серед яких була і «Ель Пуебло» — газета Вісенте Бласко Ібаньєса. Асорін майже завжди писав критичні відгуки на театральні постановки на гострі соціальні питання, вихваляв твори Анхеля Гімери, Гальдоса, . У молодості Асорін був затятим анархістом, і його статті, критичні відгуки завжди були просякнуті анархістськими ідеями. Перекладав на іспанську мову Моріса Метерлінка, а також відомого європейського анархіста князя Петра Олексійовича Кропоткіна. У 1895 р. опублікував дві книги — «Літературні анархісти» (ісп. Anarquistas literarias) і «Соціальні нотатки» (ісп. Notas sociales), в яких були представлені публіці принципи теорії анархії. Асорін навчався в Гранаді і Саламанці, 25 листопада 1896 приїхав в Мадрид для продовження навчання. У столиці він продовжує друкуватися в різних газетах, в деяких його вже не друкують: El País, El Progreso (газета Алехандро Лерроукса). До 1900 його жорсткий анархістський стиль пом'якшується, цей час позначений кількома есе: "Кастильська душа (1600-1800)", "Ідальго" та іншими. В 1904 виходить трилогія автобіграфічних романів: "Воля" (ісп. La voluntad), "Антоніо Асорін" (ісп. Antonio Azorín) і "Зізнання маленького філософа" (ісп. Las confesiones de un pequeño filósofo) - все під псевдонімом Асорін. З 1905 Асорін публікується в газеті "ABC", бере активну участь у політичному житті. Між 1907 і 1919 п'ять разів був депутатом, займався народною освітою. Асорін тоді був одним з провідних критиків і публіцистів Іспанії, рахунок його статей сягав сотні. У творчості Асорін звертається до Іспанії та її народу: "Села" (ісп. Los pueblos), "Дорога Дон Кіхота" (ісп. La ruta de Don Quijote) , "Іспанія: люди і пейзажі" (ісп. España: hombres y paisajes), "Кастилія" (ісп. Castilla). Від анархії Асорін з часом переходить до консервативних поглядів. Асорін невпинно їздив по Іспанії і читав лекції по Золотому століттю мистецтва Іспанії. У 1923 до влади прийшов Мігель Прімо де Рівера і встановив диктатуру, в країні була введена жорстка цензура. Публічна діяльність Асорін була зупинена, втім, як і багатьох інших діячів, хоч у чомусь незгодних з режимом Прімо де Рівери. У 1924 році Асоріна обрали членом Іспанської Королівської Академії. З початком Громадянської війни Асорін виїхав з Іспанії до Франції. Після закінчення війни Асорін зміг повернутися до Іспанії завдяки допомозі міністра закордонних справ Рамона Серрано Суньєра, йому в 1955 він присвятив один зі своїх творів. В останні роки життя Асорін захоплювався мистецтвом кіно.
Творчість
Спадок Асоріна в літературі - це здебільшого есе та романи. Також він написав кілька п'єс для театру, втім вони не мали успіху. Літературна творчість Асоріна також має велику стилістичну цінність. Його манера письма характерна для імпресіонізму.
Екранізації
1972 - «La guerrilla» (Партизан)
Посилання
Литературная энциклопедия[недоступне посилання з лютого 2019]
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 195. —
- CONOR.Sl
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. HFUIHSVHSVUHSFUH. — P. 195. —
- https://academia.gal/membro/-/membro/jose-martinez-ruiz
- http://dbe.rah.es/biografias/7355/jose-martinez-ruiz
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Asorinisp AzorinPsevdoAzorin 1 i CandidoNarodivsya8 chervnya 1873 1873 06 08 MonoverPomer2 bereznya 1967 1967 03 02 93 roki MadridGromadyanstvo IspaniyaDiyalnisteseyist pismennikAlma materd 1 i Salamankskij universitetZnannya movispanska 1 2 ChlenstvoKorolivska akademiya ispanskoyi movi 3 i Korolivska galisijska akademiya 2 bereznya 1967 4 NapryamokPokolinnya 98 roku 1 Zhanresej roman i dramaPosadad d d d i dU shlyubi zd 5 NagorodiQ77595621 5 lipnya 1963 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Hose Augusto Trinidad Martines Ruyis isp Jose Augusto Trinidad Martinez Ruiz vidomij pid psevdonimom Asorin isp Azorin 8 chervnya 1873 18730608 Monover Alikante 2 bereznya 1967 Madrid ispanskij pismennik eseyist odin z najbilsh vplivovih literaturnih kritikiv svogo chasu Predstavnik pokolinnya 98 roku BiografiyaNarodivsya v tipovij burzhuaznij sim yi dosit zamozhnij buv najstarshim z dev yati brativ Visim rokiv zdobuvav osvitu v navchalnomu zakladi piaristiv v Yekli Cej etap zhittya vidobrazheno v pershih dvoh romanah pismennika v yakih bagato avtobiografichnogo Z 1888 po 1896 vivchav pravo u Valensiyi de zacikavivsya i anarhizmom Tut vin pochav robiti svoyi pershi kroki v zhurnalistici drukuvavsya pid riznimi psevdonimami v riznih gazetah sered yakih bula i El Pueblo gazeta Visente Blasko Ibanyesa Asorin majzhe zavzhdi pisav kritichni vidguki na teatralni postanovki na gostri socialni pitannya vihvalyav tvori Anhelya Gimeri Galdosa U molodosti Asorin buv zatyatim anarhistom i jogo statti kritichni vidguki zavzhdi buli prosyaknuti anarhistskimi ideyami Perekladav na ispansku movu Morisa Meterlinka a takozh vidomogo yevropejskogo anarhista knyazya Petra Oleksijovicha Kropotkina U 1895 r opublikuvav dvi knigi Literaturni anarhisti isp Anarquistas literarias i Socialni notatki isp Notas sociales v yakih buli predstavleni publici principi teoriyi anarhiyi Asorin navchavsya v Granadi i Salamanci 25 listopada 1896 priyihav v Madrid dlya prodovzhennya navchannya U stolici vin prodovzhuye drukuvatisya v riznih gazetah v deyakih jogo vzhe ne drukuyut El Pais El Progreso gazeta Alehandro Lerrouksa Do 1900 jogo zhorstkij anarhistskij stil pom yakshuyetsya cej chas poznachenij kilkoma ese Kastilska dusha 1600 1800 Idalgo ta inshimi V 1904 vihodit trilogiya avtobigrafichnih romaniv Volya isp La voluntad Antonio Asorin isp Antonio Azorin i Ziznannya malenkogo filosofa isp Las confesiones de un pequeno filosofo vse pid psevdonimom Asorin Z 1905 Asorin publikuyetsya v gazeti ABC bere aktivnu uchast u politichnomu zhitti Mizh 1907 i 1919 p yat raziv buv deputatom zajmavsya narodnoyu osvitoyu Asorin todi buv odnim z providnih kritikiv i publicistiv Ispaniyi rahunok jogo statej syagav sotni U tvorchosti Asorin zvertayetsya do Ispaniyi ta yiyi narodu Sela isp Los pueblos Doroga Don Kihota isp La ruta de Don Quijote Ispaniya lyudi i pejzazhi isp Espana hombres y paisajes Kastiliya isp Castilla Vid anarhiyi Asorin z chasom perehodit do konservativnih poglyadiv Asorin nevpinno yizdiv po Ispaniyi i chitav lekciyi po Zolotomu stolittyu mistectva Ispaniyi U 1923 do vladi prijshov Migel Primo de Rivera i vstanoviv diktaturu v krayini bula vvedena zhorstka cenzura Publichna diyalnist Asorin bula zupinena vtim yak i bagatoh inshih diyachiv hoch u chomus nezgodnih z rezhimom Primo de Riveri U 1924 roci Asorina obrali chlenom Ispanskoyi Korolivskoyi Akademiyi Z pochatkom Gromadyanskoyi vijni Asorin viyihav z Ispaniyi do Franciyi Pislya zakinchennya vijni Asorin zmig povernutisya do Ispaniyi zavdyaki dopomozi ministra zakordonnih sprav Ramona Serrano Sunyera jomu v 1955 vin prisvyativ odin zi svoyih tvoriv V ostanni roki zhittya Asorin zahoplyuvavsya mistectvom kino TvorchistSpadok Asorina v literaturi ce zdebilshogo ese ta romani Takozh vin napisav kilka p yes dlya teatru vtim voni ne mali uspihu Literaturna tvorchist Asorina takozh maye veliku stilistichnu cinnist Jogo manera pisma harakterna dlya impresionizmu Ekranizaciyi1972 La guerrilla Partizan PosilannyaLiteraturnaya enciklopediya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 195 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 CONOR Sl d Track Q16744133 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol HFUIHSVHSVUHSFUH P 195 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 https academia gal membro membro jose martinez ruiz http dbe rah es biografias 7355 jose martinez ruiz