Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арковий басейн підземне водосховище в місті Рамлі Ізраїль зведене в кінці VIII століття Пам ятник архітектури єдина вели

Арковий басейн

Арковий басейн

Арковий басейн — підземне водосховище в місті Рамлі, Ізраїль, зведене в кінці VIII століття. Пам'ятник архітектури — єдина велика споруда епохи Аббасидів, виявлена на території Ізраїлю. Один з найбільш ранніх прикладів використання в будівництві стрілчастих арок. В даний час — популярна туристична визначна пам'ятка міста Рамлі. Арковий басейн відреставрований і відкритий для відвідин. Ексурсанти можуть спуститися у підземне водосховище і покататися по ньому на гребних човнах.

Арковий басейн
image
31°55′54″ пн. ш. 34°52′15″ сх. д. / 31.93169200002778041° пн. ш. 34.87095400002777268° сх. д. / 31.93169200002778041; 34.87095400002777268Координати: 31°55′54″ пн. ш. 34°52′15″ сх. д. / 31.93169200002778041° пн. ш. 34.87095400002777268° сх. д. / 31.93169200002778041; 34.87095400002777268
Країнаimage Ізраїль
РозташуванняРамла
Типd
Площа0,5 дунам
Об'єм6000 кубічний метр
image
image
Арковий басейн
Арковий басейн (Ізраїль)
image Медіафайли у Вікісховищі

Назви

Підземний арковий басейн у місті Рамлі має кілька назв.

Назву «Арковий басейн» (загальноприйнята в даний час, в тому числі у науковій літературі) дали підземному водосховищу археологи через його унікальні аркові перекриття.

Дві місцеві арабські назви водосховища можна перекласти як «Козячий колодязь» або «Купальня невірної».

У християнській традиції використовується назва «Басейн Св. Олени», що походить з часів хрестоносців.

Історія

Передумови будівництва

Арковий басейн був споруджений при п'ятому халіфі Аббасидського халіфату, Гарун аль-Рашиді (763—809), знаменитому халіфові, згаданому в казках «Тисяча і одна ніч». Будівництво було завершено до 172 року за ісламським календарем (789 рік н. е..). На стіні біля початку спуску в підземелля зберігся напис з датою закінчення робіт. Арочний басейн був одним із елементів складної системи водопостачання Рамлі у VIII—X століттях нашої ери. Місто Рамла булозасноване у 705—715 роках Сулейманом Абд-аль-Маліком як столиця джунда [en] в стратегічно вигідному, але маловодному місці, на піщаних дюнах. Для постачання Рамлі водою були вириті колодязі, споруджені акведук довжиною близько 10 км, що доставляє воду з ключів на пагорбі Тель-Ґезер, кілька підземних водяних резервуарів біля Білої мечеті і, нарешті, побудований Арочний басейн. Система водопостачання стародавнього Рамлі, включаючи акведук і Арочний басейн, функціонувала, на думку археологів, приблизно 150 років. Акведук поступово приходив в непридатність, мабуть, через припинення обслуговування і ремонту, і був остаточно зруйновано землетрусами 1033 і 1068 років.

Археологічні дослідження та реставраційні роботи

Перші розкопки Арочного басейну зробив французький археолог маркіз Ду Вог (De Vogüé) у 1862 році. Підземне водосховище виявилося забитим піском і мулом, але сама будівля майже не постраждала від часу і землетрусів. Ду Вог виявив на стіні коридору біля спуску в басейн напис з датуванням закінчення робіт. Але самою цікавою знахідкою були стрілчасті арки, які підтримують дах басейну. На підставі цієї знахідки Ду Вог доводив, що готичний стиль архітектури, основним елементом якого є стрілчасті арки не зародився в Європі, а був запозичений  хрестоносцями із архітектури близького сходу — Єгипту, Персії, Леванту.

В 1934—1937 роках Управління старожитностей Британського Мандату провело роботи з вивчення, реставрації та збереження Арочного басейну.

У 1960 році муніципалітет Рамла очистив басейн і перетворив його в туристичний атракціон з гребними човнами.

У 2007 році басейн закрили через те, що зі стін і стелі відвалилося кілька великих шматків штукатурки.

У 2009 році Ізраїльським управлінням старожитностей був складений проект консерваційних робіт у басейні і проведені археологічні розкопки . Після завершення робіт Арочний басейн знову забезпечили гребними човнами і відкрили для публіки.

Конструкція Аркового басейну

Арковий басейн споруджений всередині великої ями. Площа басейну близько 400 м2, середня висота 9 метрів, обсяг 5700 м3. Протилежні стіни басейну трохи не паралельні один одному. Стіни і підлога басейну водонепроникні.

В басейні є 16 бічних опор — колон прямокутного перерізу і 15 центральних колон хрестоподібного перетину. Колони з'єднуються стрілчастими арками. Над арками викладені стіни, зі стрілчастими ж вікнами над кожною аркою, на які спирається склепінчастий дах. Спочатку дах мав 6 склепінь, з яких до теперішнього часу збереглося п'ять. Склепіння даху знаходилися під шаром ґрунту, вилученого під час реставраційних робіт 1934—1937 років. У склепіннях даху зроблені отвори, навколо яких були викладені циліндричні кам'яні труби — колодязі.

В одній зі стін басейну на висоті приблизно 7 метрів від підлоги зроблений отвір, через який басейн наповнювався водою з каналу акведука. Із зовнішньої сторони стіни навпроти наливного отвору знаходиться невеликий попередній басейн, призначений, мабуть, для фільтрування сміття і для того, щоб зменшити швидкість потоку (напір) води, що наливався в Арковий басейн з акведука.

В даний час басейн наповнюється ґрунтовими водами через тріщини в підлозі і стінах.

Туристична інформація

Басейн відкритий в Пн, Вт, Чт, Пт та Нд з 8:00 до 21:00, в Сб з 8:00 до 15:30.

Для екскурсій з великими групами рекомендується зарезервувати час відвідування арочного басейну заздалегідь.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  3. Shmueli, O., Goldfish, H. The Early Islamic City of Ramla, Material Evidence and Narrative Sources. Interdisciplinary Studies of the History of the Muslim Middle East. Edited by Daniella Talmon-Heller and Katia Cytryn-Silverman, Brill 2014. Pp. 267—300.
  4. Nimrod Luz, The Construction of an Islamic City in Palestine. The Case of Umayyad al-Ramla. Journal of the Royal Asiatic Society, Third Series, Vol. 7, No. 1 (Apr., 1997), pp. 27-54
  5. Gorzalczany, A. and Amit, D. The Early Islamic Aqueducts to Ramla and Hebron. CURA AQUARUM IN ISRAEL II, Schriften der DWhG, Band 21, Siegburg 2014. Pp 71-80.
  6. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 6 травня 2018.
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2018.
  8. De Vogüé M. 1912. La Citerne De Ramleh, et le tracé des arcs brisés. Mémoires de L'académie des inscriptions et belles-lettres 39:163–180
  9. K.A.C. Creswell, Early Muslim Architecture, Oxford 1939, pp. 228—230
  10. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2018.
  11. . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arkovij basejn pidzemne vodoshovishe v misti Ramli Izrayil zvedene v kinci VIII stolittya Pam yatnik arhitekturi yedina velika sporuda epohi Abbasidiv viyavlena na teritoriyi Izrayilyu Odin z najbilsh rannih prikladiv vikoristannya v budivnictvi strilchastih arok V danij chas populyarna turistichna viznachna pam yatka mista Ramli Arkovij basejn vidrestavrovanij i vidkritij dlya vidvidin Eksursanti mozhut spustitisya u pidzemne vodoshovishe i pokatatisya po nomu na grebnih chovnah Arkovij basejn31 55 54 pn sh 34 52 15 sh d 31 93169200002778041 pn sh 34 87095400002777268 sh d 31 93169200002778041 34 87095400002777268 Koordinati 31 55 54 pn sh 34 52 15 sh d 31 93169200002778041 pn sh 34 87095400002777268 sh d 31 93169200002778041 34 87095400002777268Krayina IzrayilRoztashuvannyaRamlaTipdPlosha0 5 dunamOb yem6000 kubichnij metrArkovij basejnArkovij basejn Izrayil Mediafajli u VikishovishiNazviPidzemnij arkovij basejn u misti Ramli maye kilka nazv Nazvu Arkovij basejn zagalnoprijnyata v danij chas v tomu chisli u naukovij literaturi dali pidzemnomu vodoshovishu arheologi cherez jogo unikalni arkovi perekrittya Dvi miscevi arabski nazvi vodoshovisha mozhna pereklasti yak Kozyachij kolodyaz abo Kupalnya nevirnoyi U hristiyanskij tradiciyi vikoristovuyetsya nazva Basejn Sv Oleni sho pohodit z chasiv hrestonosciv IstoriyaPeredumovi budivnictva Arkovij basejn buv sporudzhenij pri p yatomu halifi Abbasidskogo halifatu Garun al Rashidi 763 809 znamenitomu halifovi zgadanomu v kazkah Tisyacha i odna nich Budivnictvo bulo zaversheno do 172 roku za islamskim kalendarem 789 rik n e Na stini bilya pochatku spusku v pidzemellya zberigsya napis z datoyu zakinchennya robit Arochnij basejn buv odnim iz elementiv skladnoyi sistemi vodopostachannya Ramli u VIII X stolittyah nashoyi eri Misto Ramla bulozasnovane u 705 715 rokah Sulejmanom Abd al Malikom yak stolicya dzhunda en v strategichno vigidnomu ale malovodnomu misci na pishanih dyunah Dlya postachannya Ramli vodoyu buli viriti kolodyazi sporudzheni akveduk dovzhinoyu blizko 10 km sho dostavlyaye vodu z klyuchiv na pagorbi Tel Gezer kilka pidzemnih vodyanih rezervuariv bilya Biloyi mecheti i nareshti pobudovanij Arochnij basejn Sistema vodopostachannya starodavnogo Ramli vklyuchayuchi akveduk i Arochnij basejn funkcionuvala na dumku arheologiv priblizno 150 rokiv Akveduk postupovo prihodiv v nepridatnist mabut cherez pripinennya obslugovuvannya i remontu i buv ostatochno zrujnovano zemletrusami 1033 i 1068 rokiv Arheologichni doslidzhennya ta restavracijni roboti Pershi rozkopki Arochnogo basejnu zrobiv francuzkij arheolog markiz Du Vog De Vogue u 1862 roci Pidzemne vodoshovishe viyavilosya zabitim piskom i mulom ale sama budivlya majzhe ne postrazhdala vid chasu i zemletrusiv Du Vog viyaviv na stini koridoru bilya spusku v basejn napis z datuvannyam zakinchennya robit Ale samoyu cikavoyu znahidkoyu buli strilchasti arki yaki pidtrimuyut dah basejnu Na pidstavi ciyeyi znahidki Du Vog dovodiv sho gotichnij stil arhitekturi osnovnim elementom yakogo ye strilchasti arki ne zarodivsya v Yevropi a buv zapozichenij hrestonoscyami iz arhitekturi blizkogo shodu Yegiptu Persiyi Levantu V 1934 1937 rokah Upravlinnya starozhitnostej Britanskogo Mandatu provelo roboti z vivchennya restavraciyi ta zberezhennya Arochnogo basejnu U 1960 roci municipalitet Ramla ochistiv basejn i peretvoriv jogo v turistichnij atrakcion z grebnimi chovnami U 2007 roci basejn zakrili cherez te sho zi stin i steli vidvalilosya kilka velikih shmatkiv shtukaturki U 2009 roci Izrayilskim upravlinnyam starozhitnostej buv skladenij proekt konservacijnih robit u basejni i provedeni arheologichni rozkopki Pislya zavershennya robit Arochnij basejn znovu zabezpechili grebnimi chovnami i vidkrili dlya publiki Konstrukciya Arkovogo basejnuArkovij basejn sporudzhenij vseredini velikoyi yami Plosha basejnu blizko 400 m2 serednya visota 9 metriv obsyag 5700 m3 Protilezhni stini basejnu trohi ne paralelni odin odnomu Stini i pidloga basejnu vodonepronikni V basejni ye 16 bichnih opor kolon pryamokutnogo pererizu i 15 centralnih kolon hrestopodibnogo peretinu Koloni z yednuyutsya strilchastimi arkami Nad arkami vikladeni stini zi strilchastimi zh viknami nad kozhnoyu arkoyu na yaki spirayetsya sklepinchastij dah Spochatku dah mav 6 sklepin z yakih do teperishnogo chasu zbereglosya p yat Sklepinnya dahu znahodilisya pid sharom gruntu viluchenogo pid chas restavracijnih robit 1934 1937 rokiv U sklepinnyah dahu zrobleni otvori navkolo yakih buli vikladeni cilindrichni kam yani trubi kolodyazi V odnij zi stin basejnu na visoti priblizno 7 metriv vid pidlogi zroblenij otvir cherez yakij basejn napovnyuvavsya vodoyu z kanalu akveduka Iz zovnishnoyi storoni stini navproti nalivnogo otvoru znahoditsya nevelikij poperednij basejn priznachenij mabut dlya filtruvannya smittya i dlya togo shob zmenshiti shvidkist potoku napir vodi sho nalivavsya v Arkovij basejn z akveduka V danij chas basejn napovnyuyetsya gruntovimi vodami cherez trishini v pidlozi i stinah Turistichna informaciyaBasejn vidkritij v Pn Vt Cht Pt ta Nd z 8 00 do 21 00 v Sb z 8 00 do 15 30 Dlya ekskursij z velikimi grupami rekomenduyetsya zarezervuvati chas vidviduvannya arochnogo basejnu zazdalegid Primitki Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Arhiv originalu za 7 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Shmueli O Goldfish H The Early Islamic City of Ramla Material Evidence and Narrative Sources Interdisciplinary Studies of the History of the Muslim Middle East Edited by Daniella Talmon Heller and Katia Cytryn Silverman Brill 2014 Pp 267 300 Nimrod Luz The Construction of an Islamic City in Palestine The Case of Umayyad al Ramla Journal of the Royal Asiatic Society Third Series Vol 7 No 1 Apr 1997 pp 27 54 Gorzalczany A and Amit D The Early Islamic Aqueducts to Ramla and Hebron CURA AQUARUM IN ISRAEL II Schriften der DWhG Band 21 Siegburg 2014 Pp 71 80 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2019 Procitovano 6 travnya 2018 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 travnya 2018 De Vogue M 1912 La Citerne De Ramleh et le trace des arcs brises Memoires de L academie des inscriptions et belles lettres 39 163 180 K A C Creswell Early Muslim Architecture Oxford 1939 pp 228 230 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 6 travnya 2018 Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 6 travnya 2018

Дата публікації:
Топ