Олександр Володимирович Апальков нар 7 липня 1961 село Старовірівка Нововодолазький район Харківська область український

Олександр Володимирович Апальков (нар. 7 липня 1961, село Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська область) — український письменник, перекладач. Член Спілки журналістів України.

Апальков Олександр Володимирович

Народився	7 листопада 1961(1961-11-07) (62 роки) Нововодолазький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР Україна
Діяльність	письменник, есеїст, перекладач
Alma mater	ХДАК
Мова творів	українська, російська, німецька

Життєпис

Народився в селі Старовірівка, Нововодолазького району, Харківської області. Закінчив Харківський державний інститут культури.

Олександр Апальков публікується з 1987 року в періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода», антологіях та альманахах. Пише українською, російською та німецькою мовою. Твори О. Апалькова також представлені в мережі інтернету. Автор працює в жанрі прозових оповідань, есеїстики, художнього перекладу.

Ним написано й видано першу на території ФРН книжку вибраних творів Т. Г. Шевченка в перекладах українських культуртрегерів початку XX століття. (Julian-Verlag 1994).

Живе у Каневі.

У 1995 році започаткував видавництво для молодих авторів та редагує міжнародний літературно-мистецький журнал «Склянка Часу*ZeitGlas». Задуманий як мистецький місток між культурами трьох країн, журнал має стійке зростання. Регулярно виходить з 1995 року трьома мовами (українська, російська, німецька). Поряд із журналом видає літературний щоквартальний альманах «Скіфія».

Журнал — став набагато ширшим форумом, ніж спільнота творчих текстів, зведених під одну обкладинку зі всіх кінців України, Росії, Німеччини, Австрії, Польщі, США, та інших країн.

Літературні премії:

2018 р. - літературна премія імені Олекси Кобця,

2022 р. – Міжнародна літературно-мистецька премія імені Миколи Сингаївського.

Твори

«Два оповідання» (1998)
«Нравы города Ка» (1998)
«Не Боварі» (1999)
«Deutsche Texte» (2000)
«Львів-Луганськ-Біс» (2003)
«Разложи танец» (2004)
«Нотатки про дружбу» (2005)
Sitten der Stadt Ka (2005)
«Кизилови пропілеї» (2007)
«Гришатин гріх» (2007)
«Колючі дерева» (2012).
«Нравы города Ка спустя 10 лет» (2014).
«Право на дорогу» (2016). (Друге видання 2017)
«Вечно» (2017).
«Маша и Наташа» (2017).
«Иродиада и зеркало революции» (2018).
«Прогулка, свадьба и любовь» (2020)
«Irodiada und der Spiegel der Revolution» (2020) (Kater Literaturverlag) BRD.
«Дружба ± Фройндшафт» (2020)
«Как издавать журнал и зачем писать книги» (2021)
«Снятие» (2022)
«Brief an einem deutschen Freund» (2023) Iris Kater Verlag BRD.

Примітки

. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 14 січня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Журнал «Новая литература» [ 22 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Сайт издательства «Союз писателей» [ 20 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
http://s.io.ua/img_aa/small/0766/39/07663995_0.jpg [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
http://avtura.com.ua/writer/90/ [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Якщо чесно (Олександр Апальков)
http://www.golos.com.ua/article/344137
http://kaniv-rada.gov.ua/news.php?p=1613

Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 14 січня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()