Аорнос (дав.-гр. Ἄορνος) — місце останньої облоги Александра Македонського, яка відбулася у квітні 326 року до нашої ери на гірському місці, розташованому на території сучасного Пакистану. Аорнос створив останню загрозу лінії постачання Александра, яка простяглася, небезпечно вразлива, через Гіндукуш назад до Балха, проте Арріан (сам не вірить у цю історію) вважає заслугою бажання Александра перевершити свого родича Геракла, який нібито виявився нездатним захопити форт, який македонці називали Ἄορνος Аорнос (за Арріаном і Діодором; Аорніс за Курцієм;): грецькою мовою означає «куди птах не може долетіти». Згідно з однією теорією, назва є спотвореним індоіранським словом, таким як *awarana «укріплене місце». За словами Арріана, скеля мала плоску вершину, добре забезпечену природними джерелами та достатньо широку, щоб вирощувати врожай: її не можна було змусити підкоритися. Сусідні одноплемінники, які здалися Александру, запропонували провести його до найкращого місця підступу.
Аорнос | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Битви Александра Македонського | |||||||
Александр атакує цитадель, Андре Кастень. | |||||||
|
Географ Аурел Стайн припустив, що Аорнос був розташований на Пір-Сар — гірському відрогу над вузькими ущелинами у вигині верхів’я річки Інд, на захід від Такота в пакистанській провінції Хайбер-Пахтунхва. Однак індолог Джузеппе Туччі натомість запропонував місце на вершині Елум Гар (гора Ілам), важливому для місця, у Хайбер-Пахтунхва.
Птолемей і секретар Александра Мілліна (а не знаменитий Евмен) розвідали і укріпили сусідній відгалок на заході частоколом і ровом. Його сигнальний вогонь Александру також насторожив захисників Пір-Сара, і Александру знадобилося два дні сутички у вузьких ущелинах, щоб перегрупуватися. На вразливій північній стороні, що веде до форту, Александр і його катапульти були зупинені глибоким яром. Щоб піднести облогові машини в межах досяжності, був споруджений земляний насип, щоб закрити яр столярними виробами, хмизом і землею. Перший день роботи підняв облоговий курган на 50 метрів ближче, але оскільки сторони яру різко спадали внизу, просування швидко сповільнилося; тим не менш, наприкінці третього дня низький пагорб, що сполучався з найближчим краєм Пір-Сара, був у межах досяжності та був захоплений. Після цього Александр в авангарді і його перші сили були відбиті валунами, які скотилися згори. Три дні барабанного бою ознаменували святкування взяття фортеці.
Тепер господар фортеці Александр святкує жертвопринесення та споруджує вівтар, присвячений Нікеї, сліди якого виявив археолог Аурел Штейн. Він залишив там гарнізон під командуванням азіата, колишнього прихильника Бєссоса, для спостереження за кордоном Гандхари. Регіон довірено сатрапу Ніканору, але він швидко гине після повстання ассаків.
Тепер Александр міг продовжити свою подорож до Пенджабу. У майбутньому його чекала велика битва на річці Гідасп.
Примітки
- Sastri, 1988, с. 54.
Література
- Лейн Фокс, Робін. Александр Македонський. Пінгвін, 1973,
- (французькою мовою)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aornos dav gr Ἄornos misce ostannoyi oblogi Aleksandra Makedonskogo yaka vidbulasya u kvitni 326 roku do nashoyi eri na girskomu misci roztashovanomu na teritoriyi suchasnogo Pakistanu Aornos stvoriv ostannyu zagrozu liniyi postachannya Aleksandra yaka prostyaglasya nebezpechno vrazliva cherez Gindukush nazad do Balha prote Arrian sam ne virit u cyu istoriyu vvazhaye zaslugoyu bazhannya Aleksandra perevershiti svogo rodicha Gerakla yakij nibito viyavivsya nezdatnim zahopiti fort yakij makedonci nazivali Ἄornos Aornos za Arrianom i Diodorom Aornis za Kurciyem greckoyu movoyu oznachaye kudi ptah ne mozhe doletiti Zgidno z odniyeyu teoriyeyu nazva ye spotvorenim indoiranskim slovom takim yak awarana ukriplene misce Za slovami Arriana skelya mala plosku vershinu dobre zabezpechenu prirodnimi dzherelami ta dostatno shiroku shob viroshuvati vrozhaj yiyi ne mozhna bulo zmusiti pidkoritisya Susidni odnopleminniki yaki zdalisya Aleksandru zaproponuvali provesti jogo do najkrashogo miscya pidstupu AornosBitvi Aleksandra MakedonskogoAleksandr atakuye citadel Andre Kasten Datakviten 326 do n e Miscena beregah InduRezultatperemoga Aleksandra Geograf Aurel Stajn pripustiv sho Aornos buv roztashovanij na Pir Sar girskomu vidrogu nad vuzkimi ushelinami u vigini verhiv ya richki Ind na zahid vid Takota v pakistanskij provinciyi Hajber Pahtunhva Odnak indolog Dzhuzeppe Tuchchi natomist zaproponuvav misce na vershini Elum Gar gora Ilam vazhlivomu dlya miscya u Hajber Pahtunhva Ptolemej i sekretar Aleksandra Millina a ne znamenitij Evmen rozvidali i ukripili susidnij vidgalok na zahodi chastokolom i rovom Jogo signalnij vogon Aleksandru takozh nastorozhiv zahisnikiv Pir Sara i Aleksandru znadobilosya dva dni sutichki u vuzkih ushelinah shob peregrupuvatisya Na vrazlivij pivnichnij storoni sho vede do fortu Aleksandr i jogo katapulti buli zupineni glibokim yarom Shob pidnesti oblogovi mashini v mezhah dosyazhnosti buv sporudzhenij zemlyanij nasip shob zakriti yar stolyarnimi virobami hmizom i zemleyu Pershij den roboti pidnyav oblogovij kurgan na 50 metriv blizhche ale oskilki storoni yaru rizko spadali vnizu prosuvannya shvidko spovilnilosya tim ne mensh naprikinci tretogo dnya nizkij pagorb sho spoluchavsya z najblizhchim krayem Pir Sara buv u mezhah dosyazhnosti ta buv zahoplenij Pislya cogo Aleksandr v avangardi i jogo pershi sili buli vidbiti valunami yaki skotilisya zgori Tri dni barabannogo boyu oznamenuvali svyatkuvannya vzyattya forteci Teper gospodar forteci Aleksandr svyatkuye zhertvoprinesennya ta sporudzhuye vivtar prisvyachenij Nikeyi slidi yakogo viyaviv arheolog Aurel Shtejn Vin zalishiv tam garnizon pid komanduvannyam aziata kolishnogo prihilnika Byessosa dlya sposterezhennya za kordonom Gandhari Region dovireno satrapu Nikanoru ale vin shvidko gine pislya povstannya assakiv Teper Aleksandr mig prodovzhiti svoyu podorozh do Pendzhabu U majbutnomu jogo chekala velika bitva na richci Gidasp PrimitkiSastri 1988 s 54 LiteraturaLejn Foks Robin Aleksandr Makedonskij Pingvin 1973 ISBN 0 14 008878 4 francuzkoyu movoyu