Антигенпрезентуюча клітина (АПК) — це клітина, на поверхні якої виставляється антиген, зв’язаний білками головного комплексу гістосумісності (MHC); цей процес відомий як . Т-клітини можуть розпізнавати ці комплекси за допомогою своїх Т-клітинних рецепторів (TCR). АПК антигени ("процесінг") і презентують їх Т-клітинам.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelJrTDBGdWRHbG5aVzVmY0hKbGMyVnVkR0YwYVc5dUxuTjJaeTh6TlRCd2VDMUJiblJwWjJWdVgzQnlaWE5sYm5SaGRHbHZiaTV6ZG1jdWNHNW4ucG5n.png)
Майже всі типи клітин можуть певним чином презентувати антигени. Вони зустрічаються в різних типах тканин. Професійні АПК, включаючи макрофаги, В-клітини та дендритні клітини, презентують чужорідні антигени Т-хелперам, тоді як інфіковані вірусом клітини (або ракові клітини) можуть презентувати антигени, що з'являються всередині клітини, цитотоксичним Т-клітинам. На додаток до сімейства білків MHC, презентація антигену залежить від інших спеціалізованих сигнальних молекул на поверхнях як АПК, так і Т-клітин.
АПК є життєво важливими для ефективної адаптивної імунної відповіді, оскільки функціонування як цитотоксичних Т-клітин, так і Т-хелперів залежить від АПК. Презентація антигену дозволяє визначити специфічність адаптивного імунітету і може сприяти імунній відповіді проти внутрішньоклітинних і позаклітинних патогенів. АПК також беруть участь у захисті від новоутворень. Деякі методи лікування пухлин передбачають створення , щоб "націлити" адаптивну імунну систему на злоякісні клітини.
Види та функції
АПК поділяються на дві категорії: професійні та непрофесійні. Ті, які експресують молекули MHC класу II разом із костимулюючими молекулами та рецепторами розпізнавання паттерну, часто називають професійними АПК. Непрофесійні АПК експресують молекули MHC класу I.
Т-клітини повинні бути активовані, перш ніж вони зможуть поділитися і виконувати свою функцію. Це досягається шляхом взаємодії з професійним АПК, який презентує антиген для розпізнавання Т-клітинним рецептором. АПК, що бере участь в активації Т-клітин, зазвичай є дендритною клітиною. Т-клітини не можуть розпізнати (і тому не можуть реагувати на) «вільні» або розчинні антигени. Вони можуть розпізнавати й реагувати лише на антиген, який був "оброблений" і презентований їм через молекули-переносники, такі як молекули MHC. Т-хелпери можуть розпізнавати екзогенний антиген, презентований на МНС класу II; цитотоксичні Т-клітини можуть розпізнавати ендогенний антиген, презентований на МНС класу I. Більшість клітин організму можуть презентувати антиген цитотоксичним Т-клітинам через МНС класу I; однак термін «антигенпрезентувальна клітина» часто використовується спеціально для опису професійних АПК. Такі клітини експресують молекули MHC класу I та MHC класу II і можуть стимулювати Т-хелпери, а також цитотоксичні Т-клітини.
АПК також можуть презентувати чужорідні та власні ліпіди Т-клітинам і NK-клітинам за допомогою білків сімейства , які структурно подібні до сімейства MHC класу I.
Професійні АПК
Професійні АПК спеціалізуються на представленні антигенів Т-клітинам. Вони дуже ефективні при інтерналізації (поглинанні) антигенів, або шляхом фагоцитозу (наприклад, макрофаги), або шляхом рецептор-опосередкованого ендоцитозу (В-клітини), "розбираючи" антиген на пептидні фрагменти, а потім презентуючи ці пептиди (зв’язані з молекулою MHC класу II) на своїй мембрані. Т-клітина розпізнає і взаємодіє з молекулярним комплексом антиген-MHCII на мембрані АПК. Потім АПК виробляє додатковий костимуляторний сигнал, що призводить до активації Т-клітини. Експресія костимулюючих молекул і MHCII є визначальними ознаками професійних АПК. Усі професійні АПК також експресують молекули MHC класу I.
Основними типами професійних АПК є дендритні клітини, макрофаги та В-клітини.
Дендритні клітини
Дендритні клітини (ДК) мають найширший діапазон презентації антигену і необхідні для активації наївних Т-клітин. ДК представляють антиген як Т-хелперам, так і цитотоксичним Т-клітинам. Вони також можуть виконувати , процес, за допомогою якого вони презентують екзогенний антиген на молекулах MHC класу I цитотоксичним Т-клітинам. Перехресна презентація дозволяє активувати ці Т-клітини. ДК також відіграють роль у периферичній толерантності, що сприяє профілактиці аутоімунних захворювань.
До того, як зіткнутися з чужорідним антигеном, ДК експресують дуже низькі рівні МНС класу II і костимулюючих молекул на своїй клітинній поверхні. Ці незрілі ДК неефективні для презентації антигену Т-хелперам. Після того, як рецептори розпізнавання патернів ДК розпізнають молекулярний патерн, пов’язаний з патогеном, антиген фагоцитується, і ДК активується, посилюючи експресію молекул MHC класу II. Вона також посилює регуляцію кількох костимулюючих молекул, необхідних для активації Т-клітин, включаючи CD40 і B7. Остання може взаємодіяти з CD28 на поверхні CD4+ Т-клітини. Тоді ДК стає повністю зрілою професійною АПК. Вона рухається від тканини до лімфатичних вузлів, де зустрічається з Т-клітинами і активує їх.
Макрофаги
Макрофаги можуть бути стимульовані інтерферонами, які секретуються Т-клітинами. Після цієї активації вони здатні експресувати МНС класу II і костимулюючі молекули, включаючи комплекс В7, і можуть презентувати фагоцитовані пептидні фрагменти Т-хелперам. Активація може допомогти макрофагам, інфікованим патогеном, позбутися інфекції. Походячи від моноцитів, типу білих кров’яних клітин, вони циркулюють з кров’ю та потрапляють в уражені ділянки тіла та диференціюються від моноцитів до макрофагів. В ураженій ділянці макрофаг оточує збудник інфекції або пошкоджену клітину своєю мембраною за механізмом, який називається фагоцитоз.
В-клітини
В-клітини можуть інтерналізувати антиген, який зв'язується з їх В-клітинним рецептором, і презентувати його Т-хелперам. На відміну від Т-клітин, В-клітини можуть розпізнавати розчинний антиген, до якого їхній В-клітинний рецептор є специфічним. Потім вони можуть обробляти антиген і презентувати пептиди за допомогою молекул MHC класу II. Коли Т-хелпер з TCR, специфічним до цього пептиду, зв’язується з В-клітиною, маркер останньої CD40 зв’язується з CD40L на поверхні Т-хелпера. При активації Т-клітиною В-клітина може пройти процеси перемикання ізотипу антитіл, дозрівання спорідненості антитів, а також утворення .
Непрофесійні АПК
Непрофесійні АПК включають усі типи клітин організму з ядром. Вони використовують молекулу MHC класу I, поєднану з бета-2 мікроглобуліном, щоб презентувати ендогенні пептиди на своїй клітинній мембрані. Ці пептиди виникають всередині самої клітини, на відміну від екзогенного антигену, який презентують професійні АПК з використанням молекул MHC класу II. Цитотоксичні Т-клітини здатні взаємодіяти з ендогенним антигеном, презентованим за допомогою молекули MHC класу I. Непрофесійні АПК зазвичай не експресують молекули MHC класу II. Проте було помічено, що презентація антигену Т-хелперам через MHC класу II не обмежується класичними професійними АПК. До цього можуть бути знатні інші лейкоцити, включаючи гранулоцити, такі як тучні клітини та нейтрофіли, а також, за певних обставин, ендотеліальні та епітеліальні клітини. Незважаючи на це, існує мало доказів того, що ці атипові АПК здатні активувати наївні Т-клітини.
Взаємодія з Т-клітинами
Після того як ДК фагоцитують патогени, вони зазвичай мігрують у широку мережу і переносяться лімфотоком до колекторних лімфатичних вузлів. Кожен лімфатичний вузол є точкою збору, де АПК можуть взаємодіяти з Т-клітинами. Під час міграції ДК проходять процес дозрівання: вони втрачають більшу частину своєї здатності подальшого поглинання патогенів і дозрівають шляхом зміни поверхневої експресії МНС і костимулюючих молекул, а також збільшують виробництво цитокінів. Інтерналізований антиген розщеплюється на менші пептиди, що містять епітопи, які потім презентуються Т-клітинам за допомогою MHC.
В-клітини знаходяться в лімфатичних вузлах. Після того, як їх В-клітинний рецептор зв’язується з антигеном, вони можуть взаємодіяти з активованими Т-хелперами, як описано вище.
ДК, яка взаємодіє з уже активованим Т-хелпером, може активуватися ("ліцензуватися"). Це відбувається через взаємодію костимулюючих молекул, включаючи B7 і CD40, на ДК, з лігандом CD28 і CD40 на Т-клітині. Тільки "ліцензовані" дендритні клітини здатні активувати цитотоксичні Т-клітини. Т-клітинне "ліцензування" дендритних клітин є ключовим для активації цитотоксичних Т-клітин щодо багатьох патогенів, хоча ступінь, до якої потрібна допомога Т-клітин, може відрізнятися.
На молекулах МНС класу I та класу II можуть бути представлені лише певні епітопи інтерналізованого пептиду. Ці епітопи називають імунодомінантними.
Лікування раку
Природно, АПК відіграють роль у боротьбі з новоутвореннями через стимуляцію В-клітин і цитотоксичних Т-клітин,що, відповідно, призводить до вироблення антитіл проти пов’язаного з пухлиною антигену та знищення злоякісних клітин. ДК, які презентують пухлиноспецифічний антиген Т-клітинам, є ключовими для цього процесу. Перспективним напрямком лікування новоутворень може бути збільшення кількості ДК або специфічних проти пухлини Т-клітин. Існують перспективні методи лікування раку, засновані на генетичному конструюванні штучних АПК, призначених для того, щоб підготувати імунну систему до атаки на злоякісні клітини. Деякі отримують з клітин людини; інші є безклітинними, містять білки MHC, костимулюючі молекули та необхідні пептиди.
Активатор АПК тестується у клінічних дослідженнях з прискорення імунної реакції для усунення метастатичного раку молочної залози або меланоми.
Посилання
- Kambayashi T, Laufer TM (November 2014). Atypical MHC class II-expressing antigen-presenting cells: can anything replace a dendritic cell?. Nature Reviews. Immunology. 14 (11): 719—30. doi:10.1038/nri3754. PMID 25324123.
- den Haan JM, Arens R, van Zelm MC (December 2014). The activation of the adaptive immune system: cross-talk between antigen-presenting cells, T cells and B cells. Immunology Letters. 162 (2 Pt B): 103—12. doi:10.1016/j.imlet.2014.10.011. PMID 25455596.
- Hivroz C, Chemin K, Tourret M, Bohineust A (2012). Crosstalk between T lymphocytes and dendritic cells. Critical Reviews in Immunology. 32 (2): 139—55. doi:10.1615/critrevimmunol.v32.i2.30. PMID 23216612.
- Barral DC, Brenner MB (December 2007). CD1 antigen presentation: how it works. Nature Reviews. Immunology. 7 (12): 929—41. doi:10.1038/nri2191. PMID 18037897.
- Mann ER, Li X (August 2014). Intestinal antigen-presenting cells in mucosal immune homeostasis: crosstalk between dendritic cells, macrophages and B-cells. World Journal of Gastroenterology. 20 (29): 9653—64. doi:10.3748/wjg.v20.i29.9653. PMC 4123356. PMID 25110405.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Mbongue J, Nicholas D, Firek A, Langridge W (30 квітня 2014). The role of dendritic cells in tissue-specific autoimmunity. Journal of Immunology Research. 2014: 857143. doi:10.1155/2014/857143. PMC 4022068. PMID 24877157.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Mittal SK, Roche PA (June 2015). Suppression of antigen presentation by IL-10. Current Opinion in Immunology. 34: 22—7. doi:10.1016/j.coi.2014.12.009. PMC 4444374. PMID 25597442.
- Brzostek J, Gascoigne NR, Rybakin V (1 січня 2016). Cell Type-Specific Regulation of Immunological Synapse Dynamics by B7 Ligand Recognition. Frontiers in Immunology. 7: 24. doi:10.3389/fimmu.2016.00024. PMC 4740375. PMID 26870040.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Soudja SM, Chandrabos C, Yakob E, Veenstra M, Palliser D, Lauvau G (June 2014). Memory-T-cell-derived interferon-γ instructs potent innate cell activation for protective immunity. Immunity. 40 (6): 974—88. doi:10.1016/j.immuni.2014.05.005. PMC 4105986. PMID 24931122.
- Harding CV, Boom WH (April 2010). Regulation of antigen presentation by Mycobacterium tuberculosis: a role for Toll-like receptors. Nature Reviews. Microbiology. 8 (4): 296—307. doi:10.1038/nrmicro2321. PMC 3037727. PMID 20234378.
- Macrophages. Access Science. 2015. doi:10.1036/1097-8542.BR1109151.
- Dalod M, Chelbi R, Malissen B, Lawrence T (May 2014). Dendritic cell maturation: functional specialization through signaling specificity and transcriptional programming. The EMBO Journal. 33 (10): 1104—16. doi:10.1002/embj.201488027. PMC 4193918. PMID 24737868.
- Lanzavecchia A (June 1998). . Nature. 393 (6684): 413—4. doi:10.1038/30845. PMID 9623994. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- Crispe IN (1 січня 2014). APC licensing and CD4+T cell help in liver-stage malaria. Frontiers in Microbiology. 5: 617. doi:10.3389/fmicb.2014.00617. PMC 4227505. PMID 25426113.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Sadegh-Nasseri S, Chou CL, Hartman IZ, Kim A, Narayan K (June 2012). How HLA-DM works: recognition of MHC II conformational heterogeneity. Frontiers in Bioscience. 4 (4): 1325—32. doi:10.2741/s334. PMID 22652874.
- Butler MO, Hirano N (January 2014). Human cell-based artificial antigen-presenting cells for cancer immunotherapy. Immunological Reviews. 257 (1): 191—209. doi:10.1111/imr.12129. PMC 3869003. PMID 24329798.
- Eggermont LJ, Paulis LE, Tel J, Figdor CG (September 2014). Towards efficient cancer immunotherapy: advances in developing artificial antigen-presenting cells. Trends in Biotechnology. 32 (9): 456—65. doi:10.1016/j.tibtech.2014.06.007. PMC 4154451. PMID 24998519.
- Номер клінічного дослідження NCT02676869 для "Phase 1 Study of IMP321 Adjuvant to Anti-PD-1 Therapy in Unresectable or Metastatic Melanoma" на вебсайті
- Номер клінічного дослідження NCT02614833 для "IMP321 as Adjunctive to a Standard Chemotherapy Paclitaxel Metastatic Breast Carcinoma" на вебсайті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет