Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анта́рктика — в широкому значенні південна полярна область Землі, до складу якої входить материк Антарктида та ділянки Атлантичного, Індійського і Тихого океанів, що межують з Антарктидою (або води Південного океану). Групи островів: Південна Джорджія, Південні Сандвічеві, Південні Оркнейські, Південні Шетландські, Крозе, Кергелен, Баллені, Петра I тощо. У вузькому розумінні це лише південна полярна область світового океану без Антарктиди. Певних меж Антарктика не має, їх проводять по ізотермі +10 °C найтеплішого місяця або по крайній північній межі (на 1 листопада), або по межі поширення айсбергів. В останній час за межі Антарктики вважають зону антарктичної конвергенції, тобто зону збіжності полярних вод з водами помірних широт, яка розташована між 48° та 55° південної широти.
Загальні дані
В умовних межах площа Антарктики — близько 50-60 млн км², з яких понад 3/4 припадає на водні простори з плавучою морською кригою та айсбергами. Води окраїнної частини Антарктики розташовані у смузі панівних західних вітрів і беруть участь в наявній тут навколоантарктичній течії західних вітрів, яка омиває всю земну кулю з заходу на схід на цих широтах.
Води Антарктики характеризуються низькими температурами. Взимку в південній частині температури поверхневих шарів коливаються в межах від —1,8 °C до —1,9 °C°; у районі антарктичної конвергенції від +1 °C до +2 °C°. Влітку у високих широтах температури води підвищуються до +2 °C°, в районі антарктичної конвергенції до +3,5 °C°.
Дно антарктичної частини океану являє собою серію басейнів і западин (Австрало-Антарктична, та інші) розділених підводними височинами і хребтами (Південно-Антильський, Кергелен, та інші) увінчаними островами, переважно вулканічного походження.
Природні ресурси
Запаси нафти у Антарктиці складають більше 100 мільярдів тонн, а запаси газу — близько 15 трильйонів кубометрів. Також цей світовий резерв має в своєму розпорядженні великі запаси золота та інших корисних копалин.
Згідно з оцінками експертів, в Антарктиці зосереджено 80 % запасів всієї прісної води у світі. Питання чистої води — не менш важлива проблема для людства, аніж інші важливі позиції, такі як нафта і газ.
Води Антарктики багаті на китів, тюленів, рибу. На островах і узбережжі Антарктики живе велика кількість водоплавних птахів. Потенційна можливість щорічного вилову тільки криля в водах Антарктики, без збитків для відтворення популяцій, може бути на рівні 700 млн тонн на рік.
Міжнародно-правовий статус
У період 1908–1943 років сім держав висунули в односторонньому порядку територіальні претензії в Антарктиці (Австралія, Аргентина, Велика Британія, Нова Зеландія, Норвегія, Чилі, Франція). При цьому Велика Британія, Чилі та Аргентина претендують практично на одну і ту ж територію, що включає Антарктичний півострів і Південні Шетландські острови. Водночас, на Землю Мері Берд жодна з країн не висунула територіальних претензій. Ще дві держави — Радянський Союз / Російська Федерація та США — офіційно залишили за собою право на висунення таких претензії у майбутньому, не визнають претензії інших держав, так само як і претензії одна одної.
За результатами Міжнародної конференції з Антарктики у м. Вашингтон (США) 1 грудня 1959 року підписано Договір про Антарктику, який набув чинності 23 червня 1961 після його ратифікації 12 державами — підписантами, які брали активну участь в антарктичних дослідженнях впродовж Міжнародного геофізичного року 1957—1958 років (Бельгія, Японія, Південно-Африканський Союз, СРСР, США, а також сім держав, які мають територіальні претензії).
Позиції усіх сторін, які проголосили свої територіальні претензії, залишили за собою право висувати такі претензії в майбутньому, або не визнають жодних претензій, рівнозначно захищені у ст. IV Договору, зокрема «жодні дії чи бездіяльність, які матимуть місце, поки договір лишається чинним, не створюють підстав для проголошення, підтримки чи заперечення будь-яких претензій на територіальний суверенітет в Антарктиці».
Крім того, Договір про Антарктику забороняє в районі його дії (на південь від 60-ї паралелі південної широти) будь-які заходи військового характеру, зокрема, створення військових баз і укріплень, проведення військових маневрів, випробування будь-яких видів зброї. Забороняються також будь-які ядерні вибухи і зберігання радіоактивних матеріалів. Натомість гарантується, що Антарктика, в інтересах всього людства, використовується тільки в мирних цілях. Договір гарантує свободу наукових досліджень в Антарктиці і співробітництво з цією метою, зокрема обмін науковим даними та вільний доступ до результатів наукових досліджень в Антарктиці.
З часом Договір про Антарктику став правовою основою для становлення розгалуженої системи Договору про Антарктику — сукупності взаємопов'язаних міжнародних нормативно-правових актів (режимів), які доповнюючи і конкретизуючи положення самого Договору, регулюють різні види діяльності в Антарктиці.
Станом на січень 2020 року 54 держави є Сторонами Договору про Антарктику, у тому числі й Україна.
З міжнародно-правового погляду Антарктика не перебуває ні під чиїм суверенітетом, а знаходиться в користуванні всіх держав. Води Антарктики відкриті для мореплавства, науки, досліджень.
Україна і Антарктика
Україна є однією з 29 консультативних сторін Договору про Антарктику, що мають право голосу при ухваленні консенсусом рішень щодо всіх аспектів організації людської діяльності в Антарктиці та подальшого розвитку системи Договору про Антарктику.
Наукова діяльність України в Антарктиці здійснюється в рамках державних цільових науково-технічних програм проведення досліджень в Антарктиці, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Залучення української станції «Академік Вернадський» у дослідженні Антарктики є важливою передумовою для реалізації майбутніх геостратегічних інтересів України.
Примітки
- admin. . UAC (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- М. М. Гнатовський. Антарктика // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики: монографія / О. М. Марченко, К. Р. Третяк, А. Я. Кульчицький та ін. ; за заг. ред. О. М. Марченка, К. Р. Третяка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 308 c. : іл., 6 окр. арк. іл. — Бібліогр.: с. 294—304 (221 назва). —
- Пургін А. В морях Антарктики. — К., 1952. (рос.)
- Левшин О. Н. Достижения советских ученых в освоении Арктики и Антарктики. Рекомендательный указатель литературы. — М., 1957. (рос.)
- Антарктика: история, современность, перспективы / А. А. Щипцов [и др.] ; Национальное агентство морских исследований и технологий. — К. : Наукова думка, 1997. — 258 с. — (рос.)
Посилання
- (англ.) Antarctic Exploration Timeline [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — історія досліджень Антарктики.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Antarktika znachennya Anta rktika v shirokomu znachenni pivdenna polyarna oblast Zemli do skladu yakoyi vhodit materik Antarktida ta dilyanki Atlantichnogo Indijskogo i Tihogo okeaniv sho mezhuyut z Antarktidoyu abo vodi Pivdennogo okeanu Grupi ostroviv Pivdenna Dzhordzhiya Pivdenni Sandvichevi Pivdenni Orknejski Pivdenni Shetlandski Kroze Kergelen Balleni Petra I tosho U vuzkomu rozuminni ce lishe pivdenna polyarna oblast svitovogo okeanu bez Antarktidi Pevnih mezh Antarktika ne maye yih provodyat po izotermi 10 C najteplishogo misyacya abo po krajnij pivnichnij mezhi na 1 listopada abo po mezhi poshirennya ajsbergiv V ostannij chas za mezhi Antarktiki vvazhayut zonu antarktichnoyi konvergenciyi tobto zonu zbizhnosti polyarnih vod z vodami pomirnih shirot yaka roztashovana mizh 48 ta 55 pivdennoyi shiroti Umovni mezhi Antarktiki Gora Gershelya angl Mount Herschel visotoyu 3335 m Pivdenna Dzhordzhiya angl South Georgia Mapa 1777 roku pivden ugori Turistichnij marshrut povz uzberezhzhya ostrova Livingston Smolensk angl Livingston Island Nova budivlya stanciyi Amundsen Skott angl Amundsen Scott South Pole Station na Pivdennomu polyusi Zemli Zagalni daniV umovnih mezhah plosha Antarktiki blizko 50 60 mln km z yakih ponad 3 4 pripadaye na vodni prostori z plavuchoyu morskoyu krigoyu ta ajsbergami Vodi okrayinnoyi chastini Antarktiki roztashovani u smuzi panivnih zahidnih vitriv i berut uchast v nayavnij tut navkoloantarktichnij techiyi zahidnih vitriv yaka omivaye vsyu zemnu kulyu z zahodu na shid na cih shirotah Vodi Antarktiki harakterizuyutsya nizkimi temperaturami Vzimku v pivdennij chastini temperaturi poverhnevih shariv kolivayutsya v mezhah vid 1 8 C do 1 9 C u rajoni antarktichnoyi konvergenciyi vid 1 C do 2 C Vlitku u visokih shirotah temperaturi vodi pidvishuyutsya do 2 C v rajoni antarktichnoyi konvergenciyi do 3 5 C Dno antarktichnoyi chastini okeanu yavlyaye soboyu seriyu basejniv i zapadin Avstralo Antarktichna ta inshi rozdilenih pidvodnimi visochinami i hrebtami Pivdenno Antilskij Kergelen ta inshi uvinchanimi ostrovami perevazhno vulkanichnogo pohodzhennya Prirodni resursiZapasi nafti u Antarktici skladayut bilshe 100 milyardiv tonn a zapasi gazu blizko 15 triljoniv kubometriv Takozh cej svitovij rezerv maye v svoyemu rozporyadzhenni veliki zapasi zolota ta inshih korisnih kopalin Zgidno z ocinkami ekspertiv v Antarktici zoseredzheno 80 zapasiv vsiyeyi prisnoyi vodi u sviti Pitannya chistoyi vodi ne mensh vazhliva problema dlya lyudstva anizh inshi vazhlivi poziciyi taki yak nafta i gaz Vodi Antarktiki bagati na kitiv tyuleniv ribu Na ostrovah i uzberezhzhi Antarktiki zhive velika kilkist vodoplavnih ptahiv Potencijna mozhlivist shorichnogo vilovu tilki krilya v vodah Antarktiki bez zbitkiv dlya vidtvorennya populyacij mozhe buti na rivni 700 mln tonn na rik Mizhnarodno pravovij statusTeritorialni pretenziyi krayin u Antarktici U period 1908 1943 rokiv sim derzhav visunuli v odnostoronnomu poryadku teritorialni pretenziyi v Antarktici Avstraliya Argentina Velika Britaniya Nova Zelandiya Norvegiya Chili Franciya Pri comu Velika Britaniya Chili ta Argentina pretenduyut praktichno na odnu i tu zh teritoriyu sho vklyuchaye Antarktichnij pivostriv i Pivdenni Shetlandski ostrovi Vodnochas na Zemlyu Meri Berd zhodna z krayin ne visunula teritorialnih pretenzij She dvi derzhavi Radyanskij Soyuz Rosijska Federaciya ta SShA oficijno zalishili za soboyu pravo na visunennya takih pretenziyi u majbutnomu ne viznayut pretenziyi inshih derzhav tak samo yak i pretenziyi odna odnoyi Za rezultatami Mizhnarodnoyi konferenciyi z Antarktiki u m Vashington SShA 1 grudnya 1959 roku pidpisano Dogovir pro Antarktiku yakij nabuv chinnosti 23 chervnya 1961 pislya jogo ratifikaciyi 12 derzhavami pidpisantami yaki brali aktivnu uchast v antarktichnih doslidzhennyah vprodovzh Mizhnarodnogo geofizichnogo roku 1957 1958 rokiv Belgiya Yaponiya Pivdenno Afrikanskij Soyuz SRSR SShA a takozh sim derzhav yaki mayut teritorialni pretenziyi Poziciyi usih storin yaki progolosili svoyi teritorialni pretenziyi zalishili za soboyu pravo visuvati taki pretenziyi v majbutnomu abo ne viznayut zhodnih pretenzij rivnoznachno zahisheni u st IV Dogovoru zokrema zhodni diyi chi bezdiyalnist yaki matimut misce poki dogovir lishayetsya chinnim ne stvoryuyut pidstav dlya progoloshennya pidtrimki chi zaperechennya bud yakih pretenzij na teritorialnij suverenitet v Antarktici Krim togo Dogovir pro Antarktiku zaboronyaye v rajoni jogo diyi na pivden vid 60 yi paraleli pivdennoyi shiroti bud yaki zahodi vijskovogo harakteru zokrema stvorennya vijskovih baz i ukriplen provedennya vijskovih manevriv viprobuvannya bud yakih vidiv zbroyi Zaboronyayutsya takozh bud yaki yaderni vibuhi i zberigannya radioaktivnih materialiv Natomist garantuyetsya sho Antarktika v interesah vsogo lyudstva vikoristovuyetsya tilki v mirnih cilyah Dogovir garantuye svobodu naukovih doslidzhen v Antarktici i spivrobitnictvo z ciyeyu metoyu zokrema obmin naukovim danimi ta vilnij dostup do rezultativ naukovih doslidzhen v Antarktici Z chasom Dogovir pro Antarktiku stav pravovoyu osnovoyu dlya stanovlennya rozgaluzhenoyi sistemi Dogovoru pro Antarktiku sukupnosti vzayemopov yazanih mizhnarodnih normativno pravovih aktiv rezhimiv yaki dopovnyuyuchi i konkretizuyuchi polozhennya samogo Dogovoru regulyuyut rizni vidi diyalnosti v Antarktici Stanom na sichen 2020 roku 54 derzhavi ye Storonami Dogovoru pro Antarktiku u tomu chisli j Ukrayina Z mizhnarodno pravovogo poglyadu Antarktika ne perebuvaye ni pid chiyim suverenitetom a znahoditsya v koristuvanni vsih derzhav Vodi Antarktiki vidkriti dlya moreplavstva nauki doslidzhen Ukrayina i AntarktikaLogotip Nacionalnogo antarktichnogo naukovogo centru Ukrayina ye odniyeyu z 29 konsultativnih storin Dogovoru pro Antarktiku sho mayut pravo golosu pri uhvalenni konsensusom rishen shodo vsih aspektiv organizaciyi lyudskoyi diyalnosti v Antarktici ta podalshogo rozvitku sistemi Dogovoru pro Antarktiku Naukova diyalnist Ukrayini v Antarktici zdijsnyuyetsya v ramkah derzhavnih cilovih naukovo tehnichnih program provedennya doslidzhen v Antarktici sho zatverdzhuyutsya Kabinetom Ministriv Ukrayini Zaluchennya ukrayinskoyi stanciyi Akademik Vernadskij u doslidzhenni Antarktiki ye vazhlivoyu peredumovoyu dlya realizaciyi majbutnih geostrategichnih interesiv Ukrayini Primitkiadmin UAC ukr Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 6 lyutogo 2020 Div takozhAdministrativnij podil Antarktiki Antarktida Velika stina antarktichna stanciya Antarktika korabel LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 M M Gnatovskij Antarktika Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Doslidzhennya gravitacijnogo polya topografiyi okeanu ta ruhiv zemnoyi kori v regioni Antarktiki monografiya O M Marchenko K R Tretyak A Ya Kulchickij ta in za zag red O M Marchenka K R Tretyaka M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2012 308 c il 6 okr ark il Bibliogr s 294 304 221 nazva ISBN 978 617 607 206 5 Purgin A V moryah Antarktiki K 1952 ros Levshin O N Dostizheniya sovetskih uchenyh v osvoenii Arktiki i Antarktiki Rekomendatelnyj ukazatel literatury M 1957 ros Antarktika istoriya sovremennost perspektivy A A Shipcov i dr Nacionalnoe agentstvo morskih issledovanij i tehnologij K Naukova dumka 1997 258 s ISBN 966 00 0006 5 ros Posilannya angl Antarctic Exploration Timeline 30 zhovtnya 2016 u Wayback Machine istoriya doslidzhen Antarktiki