Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анна Яблоновська уроджена Анна Пауліна Сапіга пол Anna Paulina z Sapiehów Jabłonowska 22 червня 1728 7 лютого 1800 польс

Анна Яблоновська

Анна Яблоновська

Анна Яблоновська, уроджена Анна Пауліна Сапіга (пол. Anna Paulina z Sapiehów Jabłonowska); 22 червня 1728 — 7 лютого 1800) — польсько-литовська шляхтянка XVIII сторіччя з роду Сапіг, донька берестейського воєводи Казимира Леона Сапіги та Кароліни Терези Радзивілл, дружина брацлавського воєводи Яна Каєтана Яблоновського. Економістка, покровителька науки та мистецтв.

Анна Яблоновська
пол. Anna Jabłonowska
image
Ім'я при народженніАнна Пауліна
Народилася22 червня 1728(1728-06-22)
Вольпа
Померла7 лютого 1800(1800-02-07) (71 рік)
Острог
ПохованняОстрог[1]
Країнаimage Річ Посполита
Діяльністьнатуралістка, політична діячка, громадська діячка, економістка, колекціонерка
РідСапіги, Яблоновські
БатькоКазимир Леон Сапіга
МатиКароліна Тереза Радзивілл
У шлюбі зЯн Каєтан Яблоновський
Дітине було
image
Герб

Герб Прус III, який використовують Яблоновські
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (вересень 2017)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга.

Підтримувала Барську конфедерацію.

Біографія

Анна Пауліна народилася 22 червня 1728 у Вольпі. Вона стала первістком у родині генерала артилерії литовської Казимира Леона Сапіги та його дружини Кароліни Терези Радзивілл, з'явившись на світ за десять місяців після їхнього весілля. Згодом родина поповнилася синами Олександром Михайлом та Михайлом Ксаверієм.

У 1735 році батько став воєводою берестейським. Він помер, коли Анні майже виповнилося 10. Матір невдовзі взяла другий шлюб із магнатом Юзефом Олександром Яблоновським, який у 1743 році отримав титул князя Священної римської імперії. Анна виховувалася під його наглядом.

У віці 22 років була видана заміж за 50-річного князя Яна Каєтана Яблоновського, який незадовго перед цим овдовів. У шлюбному договорі наречений записав їй 150000 золотих, які були забезпечені доходами з його маєтностей у Люблінському та Руському воєводствах. Вінчання відбулося в жовтні 1750 року. Дітей у подружжя не було. Ян Каєтан був відомий своєю пихою, за інтелектуальним розвитком Анна значно перевищувала його. У 1754 році Ян Каєтан став брацлавським воєводою. Анна керувала заборгованими, невпорядкованими з юридичної сторони маєтностями (у 1752, 1758 роках львівська шляхта звільнила від податків броварні Яблоновського на передмістях Львова, знищені вогнем та водою). Разом вони подорожували по різних дворах Європи, відвідували Версаль. У 1764 році Ян Каєтан помер.

Анна Пауліна, ставши удовою в 36 років, заміж більше не виходила. У 1769–1771 роках за її замовленням була збудована каплиця Христа Розп'ятого у Катедральному соборі Львова.

Ставши єдиною та повноправною господинею численних маєтностей, у тому числі 11 містечок, 107 сіл і 24 фільварків, вона втягнулася в активну політичну діяльність, виступивши проти нового короля Станіслава Августа Понятовського і підтримавши Барську конфедерацію. За кордоном Яблоновску називали «Мадам де Бар» — пані Барської конфедерації. Княгиня займалася пошуками грошей, збором відомостей, а також сприятливою для конфедератів дипломатичною діяльністю при дворах Венеції, Рима, Неаполя, Парижа, Амстердама.

Після падіння конфедерації помирилася із королем та відмовилася від політичної боротьби. Почала займатися активною громадською роботою в своїх селах, намагаючись підвищити духовну і матеріальну культуру підданих. Ввела в маєтках замість панщини оброк, перетворивши кріпаків на орендарів, які могли користуватися земельними наділами, віддаючи натомість відсоток від усього вирощеного на орендованій землі. Дбала про поліпшення побуту своїх підданих, будувала млини, винокурні, невеликі ткацькі фабрики і заводи з виробництва фаянсу та порцеляни.

Реорганізації господарства заважали небожі, які мали частку свого майна на успадкованих землях. У 1772 році Галичина, де також були землі Яблоновських, відійшла до Австрійської імперії. У 1786 році Анні вдалося домогтися від австрійських властей підтвердження привілеїв своїм містечкам, наданих ще за Яна ІІІ Собєського та інших королів у 1647—1696 роках.

image
Палац у Коцьку

Від назв головних маєтків Яблоновську почали називати «пані на Сім'ятичах та Коцьку». Занепалі Сім'ятичі під її господарюванням перетворилися на значний торговий і культурний центр. За власний кошт Анна Пауліна збудувала та утримувала там пологовий будинок для селянок, акушерську школу та богадільню. Окрім цього, княгиня побудувала в Сім'ятичах ратушу та друкарню. Саме в цій друкарні протягом 1783—1785 років вона видавала написаний нею багатотомний економічний трактат «Загальні постанови для керівників моїх маєтків» (пол. Ustawy powszechne dla dóbr moich rządców), який викликав великий інтерес в країні та швидко був передрукований у Варшаві. Ліквідувала старий єврейський цвинтар, який заважав будівництву. Замість нього відвела місце під новий цвинтар на лівому березі річки Кам'янка.

У Коцьку Анна внесла вагомий внесок в розвиток не тільки міста, а й садівництва. Під час її правління у місті був побудований костел у неокласичному стилі, ратуша та перебудований палац, який носить тепер її ім'я. Відбудувала новий міський ринок і нову систему вулиць. У своїх володіннях ввела ряд новаторських методів вирощування сільськогосподарських культур, була прихильницею нових способів землеробства й організації підходу до господарства, фактично піонером екологічного садівництва. Методику та підхід до садівництва також описала у своєму трактаті.

В Острозі наприкінці XVIII століття провела розбудову та відновлення костелу Внебовзяття Діви Марії. У Маріямполі для активізації торгівлі запросила єврейських купців. На місці в'їзної вежі замку також побудувала палац.

Була відомою колекціонеркою, створила власний мінералогічний музей, який на той час був одним із кращих в Європі, мала у своїй резиденції величезну колекцію монет і медалей. Запрошувала до себе іноземних вчених, зібрала велику бібліотеку.

Згідно найпоширенішої версії, померла в Острозі 7 лютого 1800 року.

Генеалогія

Казимир Ян Сапега
 
Крістіна Барбара Глібович
 
Франсуа Гастон де Бетюн
 
Луїза Марія де ла Гранж д'Аркен
 
Михайло Казимир Радзивілл
 
Катерина Собеська
 
Ієронім Сангушко
 
Констанція Сапіга
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр Павло Сапіга
 
 
 
 
 
Марія Крістіна де Бетюн
 
 
 
 
 
Кароль Станіслав Радзивілл
 
 
 
 
 
Анна Катерина Сангушко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимір Леон Сапіга
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Тереза Радзивілл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 73. — 586 с. —
    d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
  2. Каплиця Розіп'ятого Христа (Яблоновських) [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.].
  3. Маріямпіль — місто Марії [1] [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  4. Путівник по Сім'ятичам [2] [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
  5. Луцька дієцезія. Острог, парафія Успіння Пресвятої Діви Марії [3] [ 29 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  6. Згідно інших даних, княгині не стало після 1801 року.

Література

  • Жанчыны, найбольш знакамітыя ў гісторыі Беларусі / Ірына Масляніцына, Мікола Багадзяж — Мінск, 2008. .
  • Księżna pani na Kocku i Siemiatyczach / Janina Bergerówna — Lwów, 1936.

Посилання

  • (пол.)
  • (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anna Yablonovska urodzhena Anna Paulina Sapiga pol Anna Paulina z Sapiehow Jablonowska 22 chervnya 1728 7 lyutogo 1800 polsko litovska shlyahtyanka XVIII storichchya z rodu Sapig donka berestejskogo voyevodi Kazimira Leona Sapigi ta Karolini Terezi Radzivill druzhina braclavskogo voyevodi Yana Kayetana Yablonovskogo Ekonomistka pokrovitelka nauki ta mistectv Anna Yablonovskapol Anna JablonowskaIm ya pri narodzhenniAnna PaulinaNarodilasya22 chervnya 1728 1728 06 22 VolpaPomerla7 lyutogo 1800 1800 02 07 71 rik OstrogPohovannyaOstrog 1 Krayina Rich PospolitaDiyalnistnaturalistka politichna diyachka gromadska diyachka ekonomistka kolekcionerkaRidSapigi YablonovskiBatkoKazimir Leon SapigaMatiKarolina Tereza RadzivillU shlyubi zYan Kayetan YablonovskijDitine buloGerb Gerb Prus III yakij vikoristovuyut Yablonovski Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sapiga Pidtrimuvala Barsku konfederaciyu BiografiyaAnna Paulina narodilasya 22 chervnya 1728 u Volpi Vona stala pervistkom u rodini generala artileriyi litovskoyi Kazimira Leona Sapigi ta jogo druzhini Karolini Terezi Radzivill z yavivshis na svit za desyat misyaciv pislya yihnogo vesillya Zgodom rodina popovnilasya sinami Oleksandrom Mihajlom ta Mihajlom Ksaveriyem U 1735 roci batko stav voyevodoyu berestejskim Vin pomer koli Anni majzhe vipovnilosya 10 Matir nevdovzi vzyala drugij shlyub iz magnatom Yuzefom Oleksandrom Yablonovskim yakij u 1743 roci otrimav titul knyazya Svyashennoyi rimskoyi imperiyi Anna vihovuvalasya pid jogo naglyadom U vici 22 rokiv bula vidana zamizh za 50 richnogo knyazya Yana Kayetana Yablonovskogo yakij nezadovgo pered cim ovdoviv U shlyubnomu dogovori narechenij zapisav yij 150000 zolotih yaki buli zabezpecheni dohodami z jogo mayetnostej u Lyublinskomu ta Ruskomu voyevodstvah Vinchannya vidbulosya v zhovtni 1750 roku Ditej u podruzhzhya ne bulo Yan Kayetan buv vidomij svoyeyu pihoyu za intelektualnim rozvitkom Anna znachno perevishuvala jogo U 1754 roci Yan Kayetan stav braclavskim voyevodoyu Anna keruvala zaborgovanimi nevporyadkovanimi z yuridichnoyi storoni mayetnostyami u 1752 1758 rokah lvivska shlyahta zvilnila vid podatkiv brovarni Yablonovskogo na peredmistyah Lvova znisheni vognem ta vodoyu Razom voni podorozhuvali po riznih dvorah Yevropi vidviduvali Versal U 1764 roci Yan Kayetan pomer Anna Paulina stavshi udovoyu v 36 rokiv zamizh bilshe ne vihodila U 1769 1771 rokah za yiyi zamovlennyam bula zbudovana kaplicya Hrista Rozp yatogo u Katedralnomu sobori Lvova Stavshi yedinoyu ta povnopravnoyu gospodineyu chislennih mayetnostej u tomu chisli 11 mistechok 107 sil i 24 filvarkiv vona vtyagnulasya v aktivnu politichnu diyalnist vistupivshi proti novogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo i pidtrimavshi Barsku konfederaciyu Za kordonom Yablonovsku nazivali Madam de Bar pani Barskoyi konfederaciyi Knyaginya zajmalasya poshukami groshej zborom vidomostej a takozh spriyatlivoyu dlya konfederativ diplomatichnoyu diyalnistyu pri dvorah Veneciyi Rima Neapolya Parizha Amsterdama Pislya padinnya konfederaciyi pomirilasya iz korolem ta vidmovilasya vid politichnoyi borotbi Pochala zajmatisya aktivnoyu gromadskoyu robotoyu v svoyih selah namagayuchis pidvishiti duhovnu i materialnu kulturu piddanih Vvela v mayetkah zamist panshini obrok peretvorivshi kripakiv na orendariv yaki mogli koristuvatisya zemelnimi nadilami viddayuchi natomist vidsotok vid usogo viroshenogo na orendovanij zemli Dbala pro polipshennya pobutu svoyih piddanih buduvala mlini vinokurni neveliki tkacki fabriki i zavodi z virobnictva fayansu ta porcelyani Reorganizaciyi gospodarstva zavazhali nebozhi yaki mali chastku svogo majna na uspadkovanih zemlyah U 1772 roci Galichina de takozh buli zemli Yablonovskih vidijshla do Avstrijskoyi imperiyi U 1786 roci Anni vdalosya domogtisya vid avstrijskih vlastej pidtverdzhennya privileyiv svoyim mistechkam nadanih she za Yana III Sobyeskogo ta inshih koroliv u 1647 1696 rokah Palac u Kocku Vid nazv golovnih mayetkiv Yablonovsku pochali nazivati pani na Sim yatichah ta Kocku Zanepali Sim yatichi pid yiyi gospodaryuvannyam peretvorilisya na znachnij torgovij i kulturnij centr Za vlasnij kosht Anna Paulina zbuduvala ta utrimuvala tam pologovij budinok dlya selyanok akushersku shkolu ta bogadilnyu Okrim cogo knyaginya pobuduvala v Sim yatichah ratushu ta drukarnyu Same v cij drukarni protyagom 1783 1785 rokiv vona vidavala napisanij neyu bagatotomnij ekonomichnij traktat Zagalni postanovi dlya kerivnikiv moyih mayetkiv pol Ustawy powszechne dla dobr moich rzadcow yakij viklikav velikij interes v krayini ta shvidko buv peredrukovanij u Varshavi Likviduvala starij yevrejskij cvintar yakij zavazhav budivnictvu Zamist nogo vidvela misce pid novij cvintar na livomu berezi richki Kam yanka U Kocku Anna vnesla vagomij vnesok v rozvitok ne tilki mista a j sadivnictva Pid chas yiyi pravlinnya u misti buv pobudovanij kostel u neoklasichnomu stili ratusha ta perebudovanij palac yakij nosit teper yiyi im ya Vidbuduvala novij miskij rinok i novu sistemu vulic U svoyih volodinnyah vvela ryad novatorskih metodiv viroshuvannya silskogospodarskih kultur bula prihilniceyu novih sposobiv zemlerobstva j organizaciyi pidhodu do gospodarstva faktichno pionerom ekologichnogo sadivnictva Metodiku ta pidhid do sadivnictva takozh opisala u svoyemu traktati V Ostrozi naprikinci XVIII stolittya provela rozbudovu ta vidnovlennya kostelu Vnebovzyattya Divi Mariyi U Mariyampoli dlya aktivizaciyi torgivli zaprosila yevrejskih kupciv Na misci v yiznoyi vezhi zamku takozh pobuduvala palac Bula vidomoyu kolekcionerkoyu stvorila vlasnij mineralogichnij muzej yakij na toj chas buv odnim iz krashih v Yevropi mala u svoyij rezidenciyi velicheznu kolekciyu monet i medalej Zaproshuvala do sebe inozemnih vchenih zibrala veliku biblioteku Zgidno najposhirenishoyi versiyi pomerla v Ostrozi 7 lyutogo 1800 roku GenealogiyaKazimir Yan Sapega Kristina Barbara Glibovich Fransua Gaston de Betyun Luyiza Mariya de la Granzh d Arken Mihajlo Kazimir Radzivill Katerina Sobeska Iyeronim Sangushko Konstanciya Sapiga Oleksandr Pavlo Sapiga Mariya Kristina de Betyun Karol Stanislav Radzivill Anna Katerina Sangushko Kazimir Leon Sapiga Karolina Tereza Radzivill Anna PrimitkiGistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 73 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Kaplicya Rozip yatogo Hrista Yablonovskih 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Mariyampil misto Mariyi 1 17 serpnya 2018 u Wayback Machine Putivnik po Sim yaticham 2 13 lipnya 2017 u Wayback Machine ukr Lucka diyeceziya Ostrog parafiya Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi 3 29 serpnya 2017 u Wayback Machine Zgidno inshih danih knyagini ne stalo pislya 1801 roku LiteraturaZhanchyny najbolsh znakamityya y gistoryi Belarusi Iryna Maslyanicyna Mikola Bagadzyazh Minsk 2008 ISBN 978 985 6802 28 0 Ksiezna pani na Kocku i Siemiatyczach Janina Bergerowna Lwow 1936 Posilannya pol pol

Дата публікації:
Топ