Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амфікті́он Димітрі́у (грец. Αμφικτύων Δημητρίου; в СРСР офіційно іменувався Амфіктіон Матвійович Димітріу; літературний псевдонім А. Мармаріно́с, грец. Α. Μαρμαρινός; * 21 травня 1896 — † 1938) — грецький поет в Україні. За походженням був турецьким греком і тому писав не румейською мовою (як більшість грецьких літераторів Приазов'я), а дімотікою, але зробив значний внесок у розвиток саме румейської літератури.
| Димітріу Амфіктіон Матвійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Αμφικτύων Δημητρίου | ||||
 | ||||
| Народився | 21 травня 1896 Принцівські острови, Стамбул, Османська імперія | |||
| Помер | 1938 або 15 січня 1938 (41 рік) | |||
| Країна |  СРСР Османська імперія | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| | ||||
Біографічна канва
Народився в сім'ї рибалки на одному з Принцових островів у північно-східній частині Мармурового моря (імовірно, звідти й псевдонім Мармарінос) неподалік Стамбулу. Навчався в стамбульській гімназії, а потім — на педагогічних курсах у Стамбулі. 1916 року, щоб уникнути служби в османській армії (а відтак і участі в бойових діях Першої світової війни) емігрував до нейтрального на той час Румунського королівства. Спочатку він працював кілька місяців на кухні, потім знайшов посаду вчителя. Але влітку того ж таки року Румунське королівство вступило у війну на боці Антанти (Османська імперія таким чином стала її ворогом), пізніше в ньому почалося інтернування іноземців. Тоді в серпні 1917 Амфіктіон Димітріу подався до Росії (фактично до України, але української державності на той час поки не існувало).
Опинився спочатку в Одесі, потім у Мелітополі, де влаштувався вчителем у грецькій школі. 1919 року переїжджає до Криму, де у Феодосії відкрилося грецьке консульство. Тут він отримав грецький паспорт і почав співпрацювати з консульством. Потім учителював; коли в Кримі було встановлено радянську владу, був інструктором відділу народної освіти в Старому Кримі, завідував Старокримською грецькою школою, потім — аналогічною Севастопольською.
1926 року прийняв радянське громадянство (хоча статус тих установ, у яких він працював, не вимагав цього: їх співробітниками могли бути й іноземні піддані).
У вересні 1930 року був запрошений на роботу до Маріупольського грецького педагогічного технікуму, де викладав грецьку мову. Паралельно також читав лекції на курсах радянських та партійних працівників у місцевій партшколі, був відповідальним секретарем грецького дитячого журналу «Піонерос», а з 1935 року почав працювати літературним редактором грецького видавництва.
В листопаді 1933 року брав участь у роботі Вседонецького з'їзду пролетарських письменників (разом із Георгієм Костоправом та Василем Галлою).
Творчість
Віршувати почав у 1916 році, але розквіт його творчості припадає на той період, коли він оселився в Маріуполі і мав змогу друкувати вірші в періодичній пресі Донеччини — як грецькій (газета «Колехтивістис», альманах «Неотита»), так і російськомовній. Тематика його поезії — міжнародне братерство моряків, героїзм грецьких революційних діячів і, звичайно для тої епохи, радянський патріотизм. До найкращих його поезій критиками віднесені «Хвиля перемоги», «Чуєш бурю», «Колгоспниці», «Вітчизна», «Сиваш», «Донбас» та інші. Написав також поему «Крим». Вірш «Боротьба» переклав російською мовою Георгій Костоправ (опубліковано 1936 року в третьому числі журналу «Литературный Донбасс»). У свою чергу вірші Костоправа перекладав російською Димітріу.
Румейський літературний критик Арих відзначав, що ранні вірші Димітріу були безсюжетні й переважно присвячувалися ювілейним датам більшовицького календаря, а далі він перейшов до більш виразних і одночасно сюжетних поезій (хоча тематика залишалася переважно революційно-ліричною).
Є відомості, що 1937 року він підготував до друку книгу вибраного, але через арешт і передчасну загибель вона не вийшла.
Перекладав грецькою мовою твори Олександра Пушкіна, Лева Толстого, Максима Горького. Оповідання Володимира Короленка «В дурном обществе» («Дети подземелья»), перекладене Амфіктіоном Димітріу, вийшло 1935 року окремим виданням.
Склав і видав у Маріуполі хрестоматію грецької літератури та грецький буквар (1935), які були затверджені як підручники для грецьких шкіл усього Радянського Союза.
Українською мовою вірші Димітріу перекладав .
Риси особистої вдачі
За спогадами Любови Савівни Тохтамиш, яка була ученицею Амфіктіона Димітріу в Маріупольському грецькому педагогічному технікумі і пізніше працювала з ним у грецькому видавництві, він добре володів усіма діалектами приазовських греків (хоча віршував лише новогрецькою) і до кожного учня звертався говіркою його рідного села (ще й додавав якісь жарти). Крім того, він володів ще низкою мов. Так, на інтернаціональній зустрічі 1 травня 1935 року він перекладав виступи моряків з різних країн — а було їх із півдюжини.
Зросту був високого; елегантний; на вустах завжди посмішка, очі веселі, чоло високе. Пересувався стрімко й усе робив дуже швидко. Користувався великою повагою оточення. Дуже працездатний, багато й з натхненням працював у видавництві й «Колехтивістисі»: перекладав, редагував, правив коректи (коректурі приділяв особливу увагу). Зазвичай працював до пізньої ночі. Тютюну не курив, натомість їв багато цукерок, якими усіх пригощав.
Мав феномальні математичні здібності, був також наділений доброю інтуїцією; завжди вигравав у доміно.
Розправа з поетом та його посмертна реабілітація
8 квітня 1937 року Димітріу був безпідставно заарештований чекістами у приміщенні маріупольського грецького видавництва. Санкцію на арешт давав обласний прокурор Р. Руденко (пізніше обвинувач на Нюрнберзькому процесі й генеральний прокурор СРСР).
Обвинуваченому інкрімінувалося шпигунство на користь Греції та керівництво вигаданою грецькою антирадянською націоналістичною організацією. У кримінальній справі стверджувалося, ніби він був завербований грецьким розвідником Симосом під час праці в Севастополі (чомусь не в Феодосії, де він таки був хоч якось пов'язаний із консульством Греції), а до організації був залучений , редактором газети «Колехтивістис» і нібито агентом британської розвідки. Звинувачення ґрунтувалися на неконкретних зізнаннях самого підсудного і на виписках із протоколів допитів , , С. Г. Ялі, , Ф. Х. Самарчидіса. До організації слідчі залічили, крім самого Димітріу, обох братів Ялі, А. Ариха, П. І. Богадіцу, Г. Леонідаса, І. Левкопулоса (який, подібно до редактора дитячого журналу «Піонерос» Самарчидіса, проходив по іншій справі) та Г. А. Костоправа.
15 січня 1938 року Амфіктіона Димітріу було засуджено «двійкою» (представник НКВС і прокурор) до вищої міри покарання і незабаром розстріляно.
Всі особи, що фігурували в його справі як свідки обвинувачення, були також засуджені, але згодом реабілітовані — протягом 1957—1960 років. Більше того, справа відносно Леона Лео, який нібито вербував Димітріу, взагалі ніколи не порушувалася. За цих умов мав би бути реабілітований і сам Димітріу, але до часу не було кому про нього поклопотатися. Лише 8 грудня 1963 року до донецького обласного прокурора з офіційним запитом щодо долі Димітріу звернувся Георгіос Лазарідіс. Він був грецьким політемігрантом і навчався в СРСР (на той час уже випускник Київського інституту цивільного повітряного флоту). Співпрацював поза штатом (як кореспондент) з грецькою емігрантською газетою «Неос дромос», яка виходила в Ташкенті. Особа прохача була незвична для радянських правничих органів (до того ж він був не просто іноземцем, а членом комуністичної партії Греції і під час навчання отримував стипендію по партійній лінії). Тому негайно почалася прокурорська перевірка. Прокуратура Київського військового округу, яка її провадила, встановила, що факти, викладені в свідченнях Димітріу, обох Ялі, Левкопулоса, Тишлека, Самарчидіса або не відповідали дійсності, або не містили в собі складу злочину. Так, у протоколі допиту С. Ялі йдеться лише про те, що він познайомився з Димітріу в 1931 році, і нічого більше. Було додатково допитано свідків — колишніх колег Димітріу по роботі Б. Н. Орлова та А. С. Константинова, які його характеризували позитивно. Що стосується слідчих Д. М. Соколинського та Д. В. Орлова-Подольського, то їх уже було засуджено за «підривну роботу в органах та порушення соціалістичної законності».
6 березня 1964 року постанову НКВС і прокурора СРСР відносно Димітріу було скасовано, а сам він реабілітований.
Примітки
- В літературі трапляються також згадки, що приблизно в цей час він працював і десь на Кавказі.
- Арых. Молодая лирика. О альманахах греческой литературы // Литературный Донбасс, 1935, № 4, с. 124–125.
Джерела
- Ал. Фарбер. Греческие писатели Донбасса // Социалистический Донбасс, 6 апреля 1937, № 79, с. 4.
- Є. Волошко. Грецькі поети України // Радянське літературознавство, 1965, № 11, с. 42.
- Від берегів Азова. Твори грецьких поетів України. Київ: Дніпро, 1979, с. 129.
- Є. Волошко. Українські нащадки Гомера // Є. Волошко. З вічних джерел. Розвідки, статті, есе. Київ: Радянський письменник, 1987, с. 203.
- О. М. Бут. Коли б він знав, куди їхав // Правда через роки. Статті, спогади, документи. Донецьк: Лебідь, 1995, с. 71–73.
- С. Калоеров, Г. Чердакли. К 100-летию со дня рождения А. М. Димитриу (Мармариноса). Строки биографии // Сельський край, 22 мая 1996, № 41, с. 3.
- Л. Тохтамыш. Таким мне запомнился А. М. Димитриу // Сельский край, 12 октября 1996, № 82, с. 3.
- О. Хаджинова. Греческие литераторы — современники Георгия Костоправа. Мариуполь, 2004, с. 34.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amfikti on Dimitri u grec Amfiktywn Dhmhtrioy v SRSR oficijno imenuvavsya Amfiktion Matvijovich Dimitriu literaturnij psevdonim A Marmarino s grec A Marmarinos 21 travnya 1896 1938 greckij poet v Ukrayini Za pohodzhennyam buv tureckim grekom i tomu pisav ne rumejskoyu movoyu yak bilshist greckih literatoriv Priazov ya a dimotikoyu ale zrobiv znachnij vnesok u rozvitok same rumejskoyi literaturi Dimitriu Amfiktion Matvijovichgrec Amfiktywn DhmhtrioyNarodivsya21 travnya 1896 1896 05 21 Princivski ostrovi Stambul Osmanska imperiyaPomer1938 abo 15 sichnya 1938 1938 01 15 41 rik Krayina SRSR Osmanska imperiyaDiyalnistpoet pismennikBiografichna kanvaNarodivsya v sim yi ribalki na odnomu z Princovih ostroviv u pivnichno shidnij chastini Marmurovogo morya imovirno zvidti j psevdonim Marmarinos nepodalik Stambulu Navchavsya v stambulskij gimnaziyi a potim na pedagogichnih kursah u Stambuli 1916 roku shob uniknuti sluzhbi v osmanskij armiyi a vidtak i uchasti v bojovih diyah Pershoyi svitovoyi vijni emigruvav do nejtralnogo na toj chas Rumunskogo korolivstva Spochatku vin pracyuvav kilka misyaciv na kuhni potim znajshov posadu vchitelya Ale vlitku togo zh taki roku Rumunske korolivstvo vstupilo u vijnu na boci Antanti Osmanska imperiya takim chinom stala yiyi vorogom piznishe v nomu pochalosya internuvannya inozemciv Todi v serpni 1917 Amfiktion Dimitriu podavsya do Rosiyi faktichno do Ukrayini ale ukrayinskoyi derzhavnosti na toj chas poki ne isnuvalo Opinivsya spochatku v Odesi potim u Melitopoli de vlashtuvavsya vchitelem u greckij shkoli 1919 roku pereyizhdzhaye do Krimu de u Feodosiyi vidkrilosya grecke konsulstvo Tut vin otrimav greckij pasport i pochav spivpracyuvati z konsulstvom Potim uchitelyuvav koli v Krimi bulo vstanovleno radyansku vladu buv instruktorom viddilu narodnoyi osviti v Staromu Krimi zaviduvav Starokrimskoyu greckoyu shkoloyu potim analogichnoyu Sevastopolskoyu 1926 roku prijnyav radyanske gromadyanstvo hocha status tih ustanov u yakih vin pracyuvav ne vimagav cogo yih spivrobitnikami mogli buti j inozemni piddani U veresni 1930 roku buv zaproshenij na robotu do Mariupolskogo greckogo pedagogichnogo tehnikumu de vikladav grecku movu Paralelno takozh chitav lekciyi na kursah radyanskih ta partijnih pracivnikiv u miscevij partshkoli buv vidpovidalnim sekretarem greckogo dityachogo zhurnalu Pioneros a z 1935 roku pochav pracyuvati literaturnim redaktorom greckogo vidavnictva V listopadi 1933 roku brav uchast u roboti Vsedoneckogo z yizdu proletarskih pismennikiv razom iz Georgiyem Kostopravom ta Vasilem Galloyu TvorchistVirshuvati pochav u 1916 roci ale rozkvit jogo tvorchosti pripadaye na toj period koli vin oselivsya v Mariupoli i mav zmogu drukuvati virshi v periodichnij presi Donechchini yak greckij gazeta Kolehtivistis almanah Neotita tak i rosijskomovnij Tematika jogo poeziyi mizhnarodne braterstvo moryakiv geroyizm greckih revolyucijnih diyachiv i zvichajno dlya toyi epohi radyanskij patriotizm Do najkrashih jogo poezij kritikami vidneseni Hvilya peremogi Chuyesh buryu Kolgospnici Vitchizna Sivash Donbas ta inshi Napisav takozh poemu Krim Virsh Borotba pereklav rosijskoyu movoyu Georgij Kostoprav opublikovano 1936 roku v tretomu chisli zhurnalu Literaturnyj Donbass U svoyu chergu virshi Kostoprava perekladav rosijskoyu Dimitriu Rumejskij literaturnij kritik Arih vidznachav sho ranni virshi Dimitriu buli bezsyuzhetni j perevazhno prisvyachuvalisya yuvilejnim datam bilshovickogo kalendarya a dali vin perejshov do bilsh viraznih i odnochasno syuzhetnih poezij hocha tematika zalishalasya perevazhno revolyucijno lirichnoyu Ye vidomosti sho 1937 roku vin pidgotuvav do druku knigu vibranogo ale cherez aresht i peredchasnu zagibel vona ne vijshla Perekladav greckoyu movoyu tvori Oleksandra Pushkina Leva Tolstogo Maksima Gorkogo Opovidannya Volodimira Korolenka V durnom obshestve Deti podzemelya perekladene Amfiktionom Dimitriu vijshlo 1935 roku okremim vidannyam Sklav i vidav u Mariupoli hrestomatiyu greckoyi literaturi ta greckij bukvar 1935 yaki buli zatverdzheni yak pidruchniki dlya greckih shkil usogo Radyanskogo Soyuza Ukrayinskoyu movoyu virshi Dimitriu perekladav Risi osobistoyi vdachiZa spogadami Lyubovi Savivni Tohtamish yaka bula ucheniceyu Amfiktiona Dimitriu v Mariupolskomu greckomu pedagogichnomu tehnikumi i piznishe pracyuvala z nim u greckomu vidavnictvi vin dobre volodiv usima dialektami priazovskih grekiv hocha virshuvav lishe novogreckoyu i do kozhnogo uchnya zvertavsya govirkoyu jogo ridnogo sela she j dodavav yakis zharti Krim togo vin volodiv she nizkoyu mov Tak na internacionalnij zustrichi 1 travnya 1935 roku vin perekladav vistupi moryakiv z riznih krayin a bulo yih iz pivdyuzhini Zrostu buv visokogo elegantnij na vustah zavzhdi posmishka ochi veseli cholo visoke Peresuvavsya strimko j use robiv duzhe shvidko Koristuvavsya velikoyu povagoyu otochennya Duzhe pracezdatnij bagato j z nathnennyam pracyuvav u vidavnictvi j Kolehtivistisi perekladav redaguvav praviv korekti korekturi pridilyav osoblivu uvagu Zazvichaj pracyuvav do piznoyi nochi Tyutyunu ne kuriv natomist yiv bagato cukerok yakimi usih prigoshav Mav fenomalni matematichni zdibnosti buv takozh nadilenij dobroyu intuyiciyeyu zavzhdi vigravav u domino Rozprava z poetom ta jogo posmertna reabilitaciya8 kvitnya 1937 roku Dimitriu buv bezpidstavno zaareshtovanij chekistami u primishenni mariupolskogo greckogo vidavnictva Sankciyu na aresht davav oblasnij prokuror R Rudenko piznishe obvinuvach na Nyurnberzkomu procesi j generalnij prokuror SRSR Obvinuvachenomu inkriminuvalosya shpigunstvo na korist Greciyi ta kerivnictvo vigadanoyu greckoyu antiradyanskoyu nacionalistichnoyu organizaciyeyu U kriminalnij spravi stverdzhuvalosya nibi vin buv zaverbovanij greckim rozvidnikom Simosom pid chas praci v Sevastopoli chomus ne v Feodosiyi de vin taki buv hoch yakos pov yazanij iz konsulstvom Greciyi a do organizaciyi buv zaluchenij redaktorom gazeti Kolehtivistis i nibito agentom britanskoyi rozvidki Zvinuvachennya gruntuvalisya na nekonkretnih ziznannyah samogo pidsudnogo i na vipiskah iz protokoliv dopitiv S G Yali F H Samarchidisa Do organizaciyi slidchi zalichili krim samogo Dimitriu oboh brativ Yali A Ariha P I Bogadicu G Leonidasa I Levkopulosa yakij podibno do redaktora dityachogo zhurnalu Pioneros Samarchidisa prohodiv po inshij spravi ta G A Kostoprava 15 sichnya 1938 roku Amfiktiona Dimitriu bulo zasudzheno dvijkoyu predstavnik NKVS i prokuror do vishoyi miri pokarannya i nezabarom rozstrilyano Vsi osobi sho figuruvali v jogo spravi yak svidki obvinuvachennya buli takozh zasudzheni ale zgodom reabilitovani protyagom 1957 1960 rokiv Bilshe togo sprava vidnosno Leona Leo yakij nibito verbuvav Dimitriu vzagali nikoli ne porushuvalasya Za cih umov mav bi buti reabilitovanij i sam Dimitriu ale do chasu ne bulo komu pro nogo poklopotatisya Lishe 8 grudnya 1963 roku do doneckogo oblasnogo prokurora z oficijnim zapitom shodo doli Dimitriu zvernuvsya Georgios Lazaridis Vin buv greckim politemigrantom i navchavsya v SRSR na toj chas uzhe vipusknik Kiyivskogo institutu civilnogo povitryanogo flotu Spivpracyuvav poza shtatom yak korespondent z greckoyu emigrantskoyu gazetoyu Neos dromos yaka vihodila v Tashkenti Osoba prohacha bula nezvichna dlya radyanskih pravnichih organiv do togo zh vin buv ne prosto inozemcem a chlenom komunistichnoyi partiyi Greciyi i pid chas navchannya otrimuvav stipendiyu po partijnij liniyi Tomu negajno pochalasya prokurorska perevirka Prokuratura Kiyivskogo vijskovogo okrugu yaka yiyi provadila vstanovila sho fakti vikladeni v svidchennyah Dimitriu oboh Yali Levkopulosa Tishleka Samarchidisa abo ne vidpovidali dijsnosti abo ne mistili v sobi skladu zlochinu Tak u protokoli dopitu S Yali jdetsya lishe pro te sho vin poznajomivsya z Dimitriu v 1931 roci i nichogo bilshe Bulo dodatkovo dopitano svidkiv kolishnih koleg Dimitriu po roboti B N Orlova ta A S Konstantinova yaki jogo harakterizuvali pozitivno Sho stosuyetsya slidchih D M Sokolinskogo ta D V Orlova Podolskogo to yih uzhe bulo zasudzheno za pidrivnu robotu v organah ta porushennya socialistichnoyi zakonnosti 6 bereznya 1964 roku postanovu NKVS i prokurora SRSR vidnosno Dimitriu bulo skasovano a sam vin reabilitovanij PrimitkiV literaturi traplyayutsya takozh zgadki sho priblizno v cej chas vin pracyuvav i des na Kavkazi Aryh Molodaya lirika O almanahah grecheskoj literatury Literaturnyj Donbass 1935 4 s 124 125 DzherelaAl Farber Grecheskie pisateli Donbassa Socialisticheskij Donbass 6 aprelya 1937 79 s 4 Ye Voloshko Grecki poeti Ukrayini Radyanske literaturoznavstvo 1965 11 s 42 Vid beregiv Azova Tvori greckih poetiv Ukrayini Kiyiv Dnipro 1979 s 129 Ye Voloshko Ukrayinski nashadki Gomera Ye Voloshko Z vichnih dzherel Rozvidki statti ese Kiyiv Radyanskij pismennik 1987 s 203 O M But Koli b vin znav kudi yihav Pravda cherez roki Statti spogadi dokumenti Doneck Lebid 1995 s 71 73 S Kaloerov G Cherdakli K 100 letiyu so dnya rozhdeniya A M Dimitriu Marmarinosa Stroki biografii Selskij kraj 22 maya 1996 41 s 3 L Tohtamysh Takim mne zapomnilsya A M Dimitriu Selskij kraj 12 oktyabrya 1996 82 s 3 O Hadzhinova Grecheskie literatory sovremenniki Georgiya Kostoprava Mariupol 2004 s 34