Айзерман Марк Аронович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айзерман.

Марк Аронович Айзерман (24 травня 1913, Двінськ, Вітебської губернії Російської імперії — 8 травня 1992, Росія) — радянський учений в галузі механіки і теорії управління, доктор технічних наук, професор. Представник першого покоління кібернетиків в СРСР. Професор і завідувач кафедри теоретичної механіки МФТІ.

Айзерман Марк Аронович
Народився	24 травня 1913(1913-05-24) Даугавпілс, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер	8 травня 1992(1992-05-08) (78 років) Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	кібернетик, фізик
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана
Галузь	механіка
Заклад	МФТІ
Вчителі	Лузін Микола Миколайович Андронов Олександр Олександрович^[1] і Ґантмахер Фелікс Рувимович^[1]
Аспіранти, докторанти	^d ^d
Нагороди

Біографія

Народився у Двінську в сім'ї Арона Ізраіловича Айзермана (1878—1960) і Рози Львівни Айзерман (1882—1962).

Робота

1939 рік — працював в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР.

У 1941 році, незважаючи на наявну «бронь», пішов добровольцем на фронт. Демобілізувався в 1945-му.

Науковий ступінь

У 1946 році захистив докторську дисертацію з теорії нелінійних систем регулювання.

1982 року з ініціативи Айзермана в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР була організована лабораторія динаміки нелінійних процесів управління, яку очолив .

У тому ж році на базі першого сектора 25-ї лабораторії, очолюваної Айзерманом, за його ініціативою була створена лабораторія з обробки великих масивів інформації в ієрархічних системах, яку очолив доктор технічних наук, професор .

Нагороди

• 11 березня 1985 року — орден Вітчизняної війни II ступеня;
• 27 березня 1954 року — орден «Знак Пошани»;
• медалі
• 1964 рік — став лауреатом Ленінської премії за створення універсальної системи елементів промислової пневмоавтоматики.

Цікаві факти

• Передав у науково-технічну бібліотеку (МІРЕА) 1500 книг зі своєї особистої бібліотеки.
• У фізтехівській субкультурі підручник Айзермана з теоретичної механіки називається «Айзермех». На слова «Як писав покійний Айзерман…» лектор Айзерман обґрунтовано заперечував: «Це не у мене, а у Гантмахера!» («Лекції з аналітичної механіки» Гантмахера).
• За жартівливою версією, найменування станції Марк пов'язано з тим, що Марк Аронович часто засинав і проїжджав повз станцію «Новодачна». Провідники, виконуючи його прохання будити його перед наступною зупинкою, виголошували «Марк, наступна Новодачна!». Проте Марк Аронович народився в 1913 році, і лише з 1946 року міг регулярно їздити приміськими поїздами Савеловського напрямку; станція існує з 1900 року.

Основні роботи

• Айзерман М. А., Смирнова И. М.  О применении методов малого параметра для исследования периодических режимов в системах автоматического регулирования, которые малого параметра не содержат // Памяти А. А. Андронова. — М., 1955.
• Айзерман М. А., Гантмахер Ф. Р.  Абсолютная устойчивость регулируемых систем. — М.: АН СССР, 1963.
• Айзерман М. А., , , ,  . Логика. Автоматы. Алгоритмы. — М. : , 1963. — 556 с.
• Айзерман М. А. Теория автоматического регулирования. 3-е изд. — 1966. — 452 с.
• Айзерман М. А. Классическая механика. 2-е изд. — М.: Наука, 1980. — 367 с.
• Айзерман М. А., Малишевский А. В. Проблемы логического обоснования в общей теории выбора: Общая модель выбора и его классически-рацион. основания. Препринт. — М.: ИПУ, 1980. — 71 с.
• Айзерман М. А., Малишевский А. В. Проблемы логического обоснования в общей теории выбора: Прим. анализа рациональности механизмов выбора. Препринт. — М.: ИПУ, 1982. — 72 с.
• Айзерман М. А., Малишевский А. В. Проблемы логического обоснования в общей теории выбора: Уровни и критерии классич. рациональности выбора. Препринт. — М.: ИПУ, 1982. — 79 с.
• Айзерман М. А. Теория автоматического регулирования. — М.: Наука, 1984.
• Айзерман М. А., Литваков Б. М. Псевдокритерии и псевдокритериальный выбор: О некоторых обобщениях теории выбора вариантов. Препринт. — М.: ИПУ, 1987. — 47 с.
• Айзерман М. А., Алескеров Ф. Т. Выбор вариантов: основы теории. — М.: Наука, 1990. — 236 с.
• Айзерман М. А., Вольский В. И., Литваков Б. М. Элементы теории выбора: Псевдокритерии и псевдокритериальный выбор. — 1994. — 216 с.

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. Марк Аронович Айзерман^{[недоступне посилання з Май 2018]} на сайте km.ru
3. . Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 19 вересня 2018.
4. . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
5. Лаборатория № 55 [ 2004-12-22 у Wayback Machine.]
6. Айзерман Марк Аронович [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайте «Память народа»
7. . Архів оригіналу за 23 грудня 2008. Процитовано 19 вересня 2018.
8. . Архів оригіналу за 13-01-2006. Процитовано 19-09-2018.

Посилання

• Курсовая работа ученика республиканского центра Интернет-образования [ 4 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Двинский учёный Марк Айзерман двигал вперед советскую науку [ 13-01-2006 у Wayback Machine.]