Адольф Димша (пол. Adolf Dymsza; 7 квітня 1900 — 20 серпня 1975) — польський естрадний режисер і комедійний актор. Народився у Варшаві, помер в Ґурі Кальварії під Варшавою.
Адольф Димша | |
---|---|
пол. Adolf Dymsza | |
Дата народження | 7 квітня 1900[1][2] |
Місце народження | Варшава, Російська імперія |
Дата смерті | 20 серпня 1975[1][2] (75 років) |
Місце смерті | Ґура-Кальварія, Ґміна Ґура-Кальварія, Пясечинський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща |
Поховання | Військові Повонзки |
Громадянство | Російська імперія Польська Республіка Польська Народна Республіка |
Професія | актор, сценарист |
Нагороди | |
IMDb | ID 0245931 |
Адольф Димша у Вікісховищі |
Життєпис
Батьки актора — робітники, батько Адольфа носив таке ж ім'я і працював на залізниці. Справжнє ім'я актора — Адольф Багінський. Закінчив Торгову школу Вавельберга, згодом працював у канцелярії нотаріуса.
Початок кар'єри
1918 року вперше виступає у театрі ім. Стасіча, до 1921 року виступає в Міському театрі Ґродно. Згодом Адольф грає в епізодичних ролях в кіно, працює розпорядником танців, навчає бальним танцям у варшавській школі.
Перша серйозна роль — у лютому 1921 року у відомому театрі «Qui Pro Quo», в якому Адольф виступатиме з 1925 до 1931 року (до закриття театру).
Співпраця з Тувімом
Сцени для актора писав Юліан Тувім, з яким Адольф потоваришував і підтримував зв'язки до смерті поета. Саме Тувім побачив хист Адольфа до ролей із стилем чистого абсурду, після чого написав для нього роль дивака Теофіля Вінегрета. Герой мав дебелу чорну бороду і грізно дивився на глядача з-під широких брів, виголошуючи гротескні монологи.
Після закриття «Qui Pro Quo» Адольф грає у труппах-наступниках: «Банді» (1931—1933), а також на сцені Малого театру (після їх тимчасового об'єднання). 1934 року Адольф грав у театрі «Рекс» у величезному будинку Панорами на вулиці Каровій. Рік разом зі своїм колективом, виступав у Сосоновці, Каліші, Львові, Перемишлі, Радомі, Тарніві, Плоцьку і Ряшеві. Виступав у «Варшавському цирульнику», де зіграв одну з найяскравіших ролей — в «Кар'єрі Альфи і Омеги» авторства Мар'яна Гемара. 1937—1939 — грає на сцені малого «Qui Pro Quo» у кав'ярні на вулиці Мазовецькій.
Димша отримав славу актора із великим комічним потенціалом. Його сильна статура і хороша координація рухів допомагали акторові виконувати акробатичні трюки, що додавали комізму його ролям.
Друга світова війна
Під час війни 1940 року Адольф відмовляється підтримати САПС (Союзу артистів польських сцен) щодо заборони виступів у «відкритих театрах», які були підконтрольні фашистським військам. Адольф у 1940—1944 роках виступав у «Комедії», «Блакитному метелику», «Новинах», «Масках», «Яру» і «Мініатюрі».
За подібне ставлення до окупантів у липні 1944 року підпільна «Річ Посполита Польща» винесла догану артистам (серед них був Димша) «за підтримку дружніх стосунків з німцями, а також за те, що успішно долали небажання поляків відвідувати видовища, організовані німецькою пропагандою, погодившись ставити своє прізвище у назвах багатьох рев'ю, використовуючи свою довоєнну популярність». Після цього з 1945 року Димші було заборонено виступати до 1946-го, а на сценах польської столиці — до 1951 року.
Кінокар'єра
Адольф мав успіх і в кіно, до війни він зіграв 28 ролей у кінострічках. Після закінчення війни — у восьми фільмах: «Скарб» (1949), «Справа для залагодження» (1953). Був також популярним співаком.
Фільмографія
- 1924 — Любов крізь вогонь і кров / Miłość przez ogień i krew
- 1926 — Червоний паяц / Czerwony błazen
- 1929 — Поліцмейстер Таге / Policmajster Tagiejew
- 1930 — Штабс-капітан Губанов / Sztabskapitan Gubaniew
- 1930 — Корислива любов / Niebezpieczny romans
- 1930 — Вітер з моря / Wiatr od morza
- 1930 — Мораль пані Дульської / Moralność Pani Dulskiej
- 1930 — Янко-музикант / Janko Muzykant
- 1932 — Улани, улани … / Ułani, ułani, chłopcy malowani
- 1932 — Сто метрів любові / Sto metrów miłości
- 1933 — Ромео і Юльця / Romeo i Julcia
- 1933 — Прокурор Аліція Горн / Prokurator Alicja Horn
- 1933 — Дванадцять стільців / Dvanáct křesel / Dwanaście krzeseł
- 1933 — Кожному можна любити / Każdemu wolno kochać
- 1934 — Парад резервістів / Parada rezerwistów
- 1935 — Азбука любові / ABC miłości
- 1935 — Вацусь / Wacuś
- 1935 — Антек-поліцмейстер / Antek Policmajster
- 1936 — додека на фронті / Dodek na froncie
- 1936 — Болек і Лелек / Bolek i Lolek
- 1936 — 30 каратів щастя / 30 karatów szczęścia
- 1937 — Недотепа / Niedorajda
- 1938 — Павло і Гавел / Paweł i Gaweł
- 1938 — Роберт і Бертран / Robert i Bertrand
- 1939 — Спортсмен мимоволі / Sportowiec mimo woli
- 1948 — Скарб / Skarb
- 1953 — Справа, яку треба залагодити / Sprawa do załatwienia
- 1955 — Ірена, додому! / Irena do domu!
- 1956 — Незвичайна кар'єра / Nikodem Dyzma
- 1959 — Кафе «Мінога» / Cafe pod Minogą
- 1962 — Мій старина / Mój stary
- 1967 — Арена
- 1969 — Сіль чорної землі / Sól ziemi czarnej
- 1970 — Пан додека / Pan Dodek
Останні роки
У приватному і театральному житті Адольфа зазвичай називали «Додек». Останні роки він провів у немічному стані у будинку для літніх людей. Написав книгу спогадів «Дим з цигарки».
Сім'я
- Донька Аніта Багінська-Димшувна, акторка (померла 1999 року).
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- e-teatr.pl — 2004.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2017.
- . Club-tourist (амер.). Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adolf Dimsha pol Adolf Dymsza 7 kvitnya 1900 20 serpnya 1975 polskij estradnij rezhiser i komedijnij aktor Narodivsya u Varshavi pomer v Guri Kalvariyi pid Varshavoyu Adolf Dimshapol Adolf DymszaData narodzhennya 7 kvitnya 1900 1900 04 07 1 2 Misce narodzhennya Varshava Rosijska imperiyaData smerti 20 serpnya 1975 1975 08 20 1 2 75 rokiv Misce smerti Gura Kalvariya Gmina Gura Kalvariya Pyasechinskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaPohovannya Vijskovi PovonzkiGromadyanstvo Rosijska imperiya Polska Respublika Polska Narodna RespublikaProfesiya aktor scenaristNagorodiIMDb ID 0245931 Adolf Dimsha u VikishovishiZhittyepisBatki aktora robitniki batko Adolfa nosiv take zh im ya i pracyuvav na zaliznici Spravzhnye im ya aktora Adolf Baginskij Zakinchiv Torgovu shkolu Vavelberga zgodom pracyuvav u kancelyariyi notariusa Pochatok kar yeri 1918 roku vpershe vistupaye u teatri im Stasicha do 1921 roku vistupaye v Miskomu teatri Grodno Zgodom Adolf graye v epizodichnih rolyah v kino pracyuye rozporyadnikom tanciv navchaye balnim tancyam u varshavskij shkoli Persha serjozna rol u lyutomu 1921 roku u vidomomu teatri Qui Pro Quo v yakomu Adolf vistupatime z 1925 do 1931 roku do zakrittya teatru Spivpracya z Tuvimom Sceni dlya aktora pisav Yulian Tuvim z yakim Adolf potovarishuvav i pidtrimuvav zv yazki do smerti poeta Same Tuvim pobachiv hist Adolfa do rolej iz stilem chistogo absurdu pislya chogo napisav dlya nogo rol divaka Teofilya Vinegreta Geroj mav debelu chornu borodu i grizno divivsya na glyadacha z pid shirokih briv vigoloshuyuchi groteskni monologi Pislya zakrittya Qui Pro Quo Adolf graye u truppah nastupnikah Bandi 1931 1933 a takozh na sceni Malogo teatru pislya yih timchasovogo ob yednannya 1934 roku Adolf grav u teatri Reks u velicheznomu budinku Panorami na vulici Karovij Rik razom zi svoyim kolektivom vistupav u Sosonovci Kalishi Lvovi Peremishli Radomi Tarnivi Plocku i Ryashevi Vistupav u Varshavskomu cirulniku de zigrav odnu z najyaskravishih rolej v Kar yeri Alfi i Omegi avtorstva Mar yana Gemara 1937 1939 graye na sceni malogo Qui Pro Quo u kav yarni na vulici Mazoveckij Dimsha otrimav slavu aktora iz velikim komichnim potencialom Jogo silna statura i horosha koordinaciya ruhiv dopomagali aktorovi vikonuvati akrobatichni tryuki sho dodavali komizmu jogo rolyam Druga svitova vijna Pid chas vijni 1940 roku Adolf vidmovlyayetsya pidtrimati SAPS Soyuzu artistiv polskih scen shodo zaboroni vistupiv u vidkritih teatrah yaki buli pidkontrolni fashistskim vijskam Adolf u 1940 1944 rokah vistupav u Komediyi Blakitnomu meteliku Novinah Maskah Yaru i Miniatyuri Adolf pid chas vistupu Za podibne stavlennya do okupantiv u lipni 1944 roku pidpilna Rich Pospolita Polsha vinesla doganu artistam sered nih buv Dimsha za pidtrimku druzhnih stosunkiv z nimcyami a takozh za te sho uspishno dolali nebazhannya polyakiv vidviduvati vidovisha organizovani nimeckoyu propagandoyu pogodivshis staviti svoye prizvishe u nazvah bagatoh rev yu vikoristovuyuchi svoyu dovoyennu populyarnist Pislya cogo z 1945 roku Dimshi bulo zaboroneno vistupati do 1946 go a na scenah polskoyi stolici do 1951 roku Kinokar yera Adolf mav uspih i v kino do vijni vin zigrav 28 rolej u kinostrichkah Pislya zakinchennya vijni u vosmi filmah Skarb 1949 Sprava dlya zalagodzhennya 1953 Buv takozh populyarnim spivakom Filmografiya1924 Lyubov kriz vogon i krov Milosc przez ogien i krew 1926 Chervonij payac Czerwony blazen 1929 Policmejster Tage Policmajster Tagiejew 1930 Shtabs kapitan Gubanov Sztabskapitan Gubaniew 1930 Korisliva lyubov Niebezpieczny romans 1930 Viter z morya Wiatr od morza 1930 Moral pani Dulskoyi Moralnosc Pani Dulskiej 1930 Yanko muzikant Janko Muzykant 1932 Ulani ulani Ulani ulani chlopcy malowani 1932 Sto metriv lyubovi Sto metrow milosci 1933 Romeo i Yulcya Romeo i Julcia 1933 Prokuror Aliciya Gorn Prokurator Alicja Horn 1933 Dvanadcyat stilciv Dvanact kresel Dwanascie krzesel 1933 Kozhnomu mozhna lyubiti Kazdemu wolno kochac 1934 Parad rezervistiv Parada rezerwistow 1935 Azbuka lyubovi ABC milosci 1935 Vacus Wacus 1935 Antek policmejster Antek Policmajster 1936 dodeka na fronti Dodek na froncie 1936 Bolek i Lelek Bolek i Lolek 1936 30 karativ shastya 30 karatow szczescia 1937 Nedotepa Niedorajda 1938 Pavlo i Gavel Pawel i Gawel 1938 Robert i Bertran Robert i Bertrand 1939 Sportsmen mimovoli Sportowiec mimo woli 1948 Skarb Skarb Monument na chest Dimshi1953 Sprava yaku treba zalagoditi Sprawa do zalatwienia 1955 Irena dodomu Irena do domu 1956 Nezvichajna kar yera Nikodem Dyzma 1959 Kafe Minoga Cafe pod Minoga 1962 Mij starina Moj stary 1967 Arena 1969 Sil chornoyi zemli Sol ziemi czarnej 1970 Pan dodeka Pan DodekOstanni rokiU privatnomu i teatralnomu zhitti Adolfa zazvichaj nazivali Dodek Ostanni roki vin proviv u nemichnomu stani u budinku dlya litnih lyudej Napisav knigu spogadiv Dim z cigarki Sim yaDonka Anita Baginska Dimshuvna aktorka pomerla 1999 roku PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 e teatr pl 2004 d Track Q9249766 Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Club tourist amer Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 22 bereznya 2017