Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аджикабульский район (або Аджиґабульский, азерб. Hacıqabul rayonu) — адміністративна одиниця на заході Азербайджану. Адміністративний центр місто Аджикабул.
| Аджикабульський район | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Адм. центр | Аджикабул | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Номерний знак | 24 | ||
| Населення | |||
| - повне | 77 027 осіб (2020) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1640 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 27 м | ||
| - мінімальна | 27 м | ||
| Часовий пояс | |||
| Дата заснування | 24 січня 1939 | ||
| Губернатор | d | ||
| Вебсайт | haciqabul-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-HAC | ||
 | |||
| |||
Географія
Район охоплює частину Кура-Араксинської рівнини, поблизу Ширвана. Межує з Ахсуйським, , Шемахинським, Гобустанським, Апшеронським, , Сабірабадським районами і містом Ширван.
Історія
Аджикабульський район, розташований на Великому шовковому шляху, був у різні часи під владою Арабського халіфату, Сельджуків, Сасанідів, Хулагідів, Ширваншахів, Сефевідів. Під час поділу держави на ханства район було включено в . Після приєднання Північного Азербайджану до царської Росії він був включений до Прикаспійської провінції, заснований 1830 року. Після скасування Прикаспійської провінції 1841 року район було включено до Шамахинської губернії. Після руйнівного землетрусу 1859 року в Шамасі столицю було перенесено до Баку. У 1860—1930 рр. Аджикабул був частиною Шамахинського повіту Бакинської губернії. 8 серпня 1930 року Шамахинський повіт було скасовано, внаслідок чого було засновано новий — Гарасу. Від 29 листопада 1938 року Аджикабулу надано статус міста. 4 січня 1939 року створено Азербайджанської РСР. 24 грудня 1959 року його ліквідовано і передано місту Алі-Байрамли.
1990 року на території колишнього Кази-Магомедського району утворено Аджикабульський район.
Географія
Аджикабульський район охоплює і південно-східну частину . Рівнинна частина області знаходиться нижче рівня моря. Поширені неогенові і антропогенові відклади. Є грязьові вулкани. Корисні копалини: нафта, газ, глина. Ріки Кура і [ru] течуть по території району. Також на території району розташоване озеро Аджикабул. Поширені сіро-бурі, сіро-лучні, засолені ґрунти. Рослинність напівпустельного типу.
Клімат Аджикабульського району — сухий і теплий, типовий для напівпустельних районів. Літо характеризується помірним жарким напівпустельним і сухим пустельним кліматом. Температура влітку досягає 40° C. Зима помірна.
Середня температура становить 2 °C у січні і 26 °C в липні. Опади випадають переважно навесні і восени. Середньорічна кількість опадів 250—370 мм.
Історичні пам'ятники
Палац Пір Гусейна, що належить до XI—XIV століть, знаходиться на території Аджикабульського району. Згідно з наказом Міністерства культури Азербайджанської Республіки від 2004 року палац охороняється як історична пам'ятка. В перші роки радянського періоду в мавзолеї Пір Гусейна проведено розкопки. Предмети історії та архітектури, виявлені під час розкопок, зберігаються в Ермітажі та державному музеї Грузії. 1981 року почалося відновлення пам'яток палацу Пір Гусейна.
Населення
За даними Статистичного комітету Азербайджанської Республіки, на початок 2018 року чисельність населення становить 74,7 тисячі осіб. З них 37,4 тисячі осіб проживають у містах, 37,3 тисячі осіб — в сільській місцевості.
| Населення Аджикабульського району за роками (тис. осіб на початок року) [8] | ||||||||||||||||||||
| Населення | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| Аджикабульський район | 57,9 | 58,5 | 59,1 | 59,7 | 60,2 | 60,7 | 61,7 | 63,0 | 63,9 | 64,8 | 65,7 | 66,5 | 67,3 | 68,3 | 69,1 | 70,1 | 71,2 | 72,5 | 73,6 | 74,7 |
| Міське населення | 26,4 | 26,8 | 27,1 | 27,3 | 27,6 | 31,7 | 32,2 | 32,6 | 33,0 | 33,4 | 33,8 | 34,1 | 34,5 | 34,8 | 35,2 | 35,5 | 36,0 | 36,5 | 37,0 | 37,4 |
| Сільське населення | 31,5 | 31,7 | 32,0 | 32,4 | 32,6 | 29,0 | 29,5 | 30,4 | 30,9 | 31,4 | 31,9 | 32,4 | 32,8 | 33,5 | 33,9 | 34,6 | 35,2 | 36,0 | 36,6 | 37,3 |
Економіка
Через район проходить залізниця Баку-Тбілісі та 82 км Шовкового шляху. В Аджикабулі діють понад 35 державних і приватних установ. Найбільшою з цих установ є відділ експлуатації Куринського водогону, відкритий 1971 року. Він забезпечує питною водою прилеглі райони і столицю країни. Відділ виробництва газопроводів і підземне сховище газу «Калмаз» забезпечують потреби республіки в природному газі. В районі діє залізничне підприємство. Птахофабрики «Адиширин» і «Пірсаат» задовольняють попит на яйця в Ааджикабульському та прилеглих районах. Обидві ферми працюють від початку незалежності.
Адміністративний устрій
У Аджикабульському районі діє 23 муніципалітети:
| # | Муніципалітети | Села | Населення (2019) |
|---|---|---|---|
| 1 | м. Аджикабул, с. | 27188 | |
| 2 | с. , с. | 5924 | |
| 3 | с. , с. , с. | 5129 | |
| 4 | с. | 5659 | |
| 5 | с. , с. , с. , c. | 2926 | |
| 6 | с. , c. | 4641 | |
| 7 | с. | 2546 | |
| 8 | с. | 3630 | |
| 9 | c. , с. , с. , с. | 4477 | |
| 10 | с. , с. , с. | 2718 | |
| 11 | с. [ru] | 3047 | |
| 12 | с. | 1103 | |
| 13 | c. , c. | 3214 | |
| 14 | c. | 2379 | |
| 15 | c. , c. , c. | 996 | |
| Всього | 75577 |
Відомі уродженці
- [ru] (нар. 1958) — радянський і російський вчений і управлінець в галузі нафтогазової промисловості.
- [ru] (1945—2016) — радянський і азербайджанський вчений-матеріалознавець, фахівець в галузі інструментальних сталей, від 1989 року — член-кореспондент Академії наук Азербайджану, також президент . Був кандидатом на пост президента Азербайджану на виборах 1992 і 1998 років.
- Зівар Сюбхан кизи Агаєва (1934—2015) — азербайджанська поетеса.
Галерея
- Аджикабул
-
![image]()
Дорога з Ширвана до Аджикабульського району. Місто Аджикабул на задньому плані -
![image]()
Берегова нафта в околицях Аджикабула -
![image]()
Грязьові вулкани Аджикабульського району -
![image]()
Пірсаатська долина
Див. також
Примітки
- . haciqabul-ih.gov.az. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 6 березня 2019.
- . www.anl.az. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 6 березня 2019.
- . azerbaijan.az. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 6 березня 2019.
- Anar Samadov (www.anarsamadov.net). (англ.). The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 6 березня 2019.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adzhikabulskij rajon abo Adzhigabulskij azerb Haciqabul rayonu administrativna odinicya na zahodi Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Adzhikabul Adzhikabulskij rajonazerb Qazimemmed rayonu 24 sichnya 1939 Adm centr AdzhikabulKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 24Naselennya povne 77 027 osib 2020 Plosha povna 1640 km Visota maksimalna 27 m minimalna 27 mChasovij poyas UTC 4Data zasnuvannya 24 sichnya 1939Gubernator dVebsajt haciqabul ih gov azKod ISO 3166 2 AZ HACVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adzhikabulskij rajonGeografiyaRajon ohoplyuye chastinu Kura Araksinskoyi rivnini poblizu Shirvana Mezhuye z Ahsujskim Shemahinskim Gobustanskim Apsheronskim Sabirabadskim rajonami i mistom Shirvan IstoriyaAdzhikabulskij rajon roztashovanij na Velikomu shovkovomu shlyahu buv u rizni chasi pid vladoyu Arabskogo halifatu Seldzhukiv Sasanidiv Hulagidiv Shirvanshahiv Sefevidiv Pid chas podilu derzhavi na hanstva rajon bulo vklyucheno v Pislya priyednannya Pivnichnogo Azerbajdzhanu do carskoyi Rosiyi vin buv vklyuchenij do Prikaspijskoyi provinciyi zasnovanij 1830 roku Pislya skasuvannya Prikaspijskoyi provinciyi 1841 roku rajon bulo vklyucheno do Shamahinskoyi guberniyi Pislya rujnivnogo zemletrusu 1859 roku v Shamasi stolicyu bulo pereneseno do Baku U 1860 1930 rr Adzhikabul buv chastinoyu Shamahinskogo povitu Bakinskoyi guberniyi 8 serpnya 1930 roku Shamahinskij povit bulo skasovano vnaslidok chogo bulo zasnovano novij Garasu Vid 29 listopada 1938 roku Adzhikabulu nadano status mista 4 sichnya 1939 roku stvoreno Azerbajdzhanskoyi RSR 24 grudnya 1959 roku jogo likvidovano i peredano mistu Ali Bajramli 1990 roku na teritoriyi kolishnogo Kazi Magomedskogo rajonu utvoreno Adzhikabulskij rajon GeografiyaAdzhikabulskij rajon ohoplyuye i pivdenno shidnu chastinu Rivninna chastina oblasti znahoditsya nizhche rivnya morya Poshireni neogenovi i antropogenovi vidkladi Ye gryazovi vulkani Korisni kopalini nafta gaz glina Riki Kura i ru techut po teritoriyi rajonu Takozh na teritoriyi rajonu roztashovane ozero Adzhikabul Poshireni siro buri siro luchni zasoleni grunti Roslinnist napivpustelnogo tipu Klimat Adzhikabulskogo rajonu suhij i teplij tipovij dlya napivpustelnih rajoniv Lito harakterizuyetsya pomirnim zharkim napivpustelnim i suhim pustelnim klimatom Temperatura vlitku dosyagaye 40 C Zima pomirna Serednya temperatura stanovit 2 C u sichni i 26 C v lipni Opadi vipadayut perevazhno navesni i voseni Serednorichna kilkist opadiv 250 370 mm Istorichni pam yatnikiPalac Pir Gusejna sho nalezhit do XI XIV stolit znahoditsya na teritoriyi Adzhikabulskogo rajonu Zgidno z nakazom Ministerstva kulturi Azerbajdzhanskoyi Respubliki vid 2004 roku palac ohoronyayetsya yak istorichna pam yatka V pershi roki radyanskogo periodu v mavzoleyi Pir Gusejna provedeno rozkopki Predmeti istoriyi ta arhitekturi viyavleni pid chas rozkopok zberigayutsya v Ermitazhi ta derzhavnomu muzeyi Gruziyi 1981 roku pochalosya vidnovlennya pam yatok palacu Pir Gusejna NaselennyaZa danimi Statistichnogo komitetu Azerbajdzhanskoyi Respubliki na pochatok 2018 roku chiselnist naselennya stanovit 74 7 tisyachi osib Z nih 37 4 tisyachi osib prozhivayut u mistah 37 3 tisyachi osib v silskij miscevosti Naselennya Adzhikabulskogo rajonu za rokami tis osib na pochatok roku 8 Naselennya 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018Adzhikabulskij rajon 57 9 58 5 59 1 59 7 60 2 60 7 61 7 63 0 63 9 64 8 65 7 66 5 67 3 68 3 69 1 70 1 71 2 72 5 73 6 74 7Miske naselennya 26 4 26 8 27 1 27 3 27 6 31 7 32 2 32 6 33 0 33 4 33 8 34 1 34 5 34 8 35 2 35 5 36 0 36 5 37 0 37 4Silske naselennya 31 5 31 7 32 0 32 4 32 6 29 0 29 5 30 4 30 9 31 4 31 9 32 4 32 8 33 5 33 9 34 6 35 2 36 0 36 6 37 3EkonomikaCherez rajon prohodit zaliznicya Baku Tbilisi ta 82 km Shovkovogo shlyahu V Adzhikabuli diyut ponad 35 derzhavnih i privatnih ustanov Najbilshoyu z cih ustanov ye viddil ekspluataciyi Kurinskogo vodogonu vidkritij 1971 roku Vin zabezpechuye pitnoyu vodoyu prilegli rajoni i stolicyu krayini Viddil virobnictva gazoprovodiv i pidzemne shovishe gazu Kalmaz zabezpechuyut potrebi respubliki v prirodnomu gazi V rajoni diye zaliznichne pidpriyemstvo Ptahofabriki Adishirin i Pirsaat zadovolnyayut popit na yajcya v Aadzhikabulskomu ta prileglih rajonah Obidvi fermi pracyuyut vid pochatku nezalezhnosti Administrativnij ustrijU Adzhikabulskomu rajoni diye 23 municipaliteti Municipaliteti Sela Naselennya 2019 1 m Adzhikabul s 271882 s s 59243 s s s 51294 s 56595 s s s c 29266 s c 46417 s 25468 s 36309 c s s s 447710 s s s 271811 s ru 304712 s 110313 c c 321414 c 237915 c c c 996Vsogo 75577Vidomi urodzhenci ru nar 1958 radyanskij i rosijskij vchenij i upravlinec v galuzi naftogazovoyi promislovosti ru 1945 2016 radyanskij i azerbajdzhanskij vchenij materialoznavec fahivec v galuzi instrumentalnih stalej vid 1989 roku chlen korespondent Akademiyi nauk Azerbajdzhanu takozh prezident Buv kandidatom na post prezidenta Azerbajdzhanu na viborah 1992 i 1998 rokiv Zivar Syubhan kizi Agayeva 1934 2015 azerbajdzhanska poetesa GalereyaAdzhikabul Doroga z Shirvana do Adzhikabulskogo rajonu Misto Adzhikabul na zadnomu plani Beregova nafta v okolicyah Adzhikabula Gryazovi vulkani Adzhikabulskogo rajonu Pirsaatska dolinaDiv takozhAdministrativnij podil Azerbajdzhanu Kura Araksinska nizovinaPrimitki haciqabul ih gov az Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 6 bereznya 2019 www anl az Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 6 bereznya 2019 azerbaijan az Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 6 bereznya 2019 Anar Samadov www anarsamadov net angl The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 6 bereznya 2019 Posilannya