Аджа́че (Порто-Ново, Adjatche) — держава, що склалась на узбережжі Гвінейської затоки, на території сучасного Беніну, в XVII–XIX століттях. Відома також як Мала Ардра.
Аджаче | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | фон | |||
Державний устрій | Не вказано | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1620 | |||
- Ліквідовано | 1908 | |||
Історія
За легендою фон близько 1620 року троє братів або синів правителя Великої Ардри Хунунгунгу — Кокпон, До-Аклін і Те-Агданлін — розділили Велику Ардру між собою: Кокпон взяв основні землі Великої Ардри, До-Аклін заснував Абомей і державу Дагомею, Те-Агдалін заснував Малу Ардру. В середині XVII століття в країну проникли португальці, які дали їй назву Порто-Ново (Новий Порт). Невдовзі в Оффрі, тодішній столиці Малої Ардри, влаштовується голландська торгівельна факторія.
1688 року за підтримки португальців Те Агбанлен (1688—1729) здобув незалежність Малої Ардри, перенісши столицю до Аджаче, від чого отримала назву уся країна. Невдовзі суперником стає Дагомея, з якою протягом багатьох років велися війни. оюзником при цьому були держави Віда та Ойо.
З середини XIX століття розвернулась боротьба між Великою Британією та Францією на володіння Аджаче. 1863 року Соджі було укладено союз з Францією, спрямований проти Дагомеї. В 1882 році за допомоги правителя Тофа Франція встановила протекторат, зробивши країну опорним пунктом подальших колоніальних захоплень на території Беніну. В 1894 році Аджче визнала французький проекторат, 1900 року увійшла до колонії Французька Дагомея, а столиця Аджаче — Порто-Ново — стало столицею цієї колонії. 1908 року скасовано титул ахосу. Нащадки Тофи мали церемоніальний титул «вищий начальник (сеньйор)». Ця династія припинила існування 1976 року.
Населення
Устрій
Спочатку правитель Малої Ардри носив титул хогбону (на кшталт князя), що підкрелювало підлеглість та залежність від Великої Ардри. Лише 1688 року приймається титул ахосу, що вказує на рівність у статусі із сусідніми державами. При правителі існувала рада знаті.
В суспільному ладі патріархальні відносини тісно переплітались з елементами рабства та молодого феодалізму.
Економіка
На території Аджаче створювались факторії англійських, французьких та німецьких компаній. З середини XVIII століття країна стала однією з найбільших районів работоргівлі в Західній Африці.
Джерела
- John Stewart, African States And Rulers, 15 juin 2006, 431 p. ()
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adzha che Porto Novo Adjatche derzhava sho sklalas na uzberezhzhi Gvinejskoyi zatoki na teritoriyi suchasnogo Beninu v XVII XIX stolittyah Vidoma takozh yak Mala Ardra Adzhache 1620 1908 Stolicya Movi fon Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano 1620 Likvidovano 1908IstoriyaZa legendoyu fon blizko 1620 roku troye brativ abo siniv pravitelya Velikoyi Ardri Hunungungu Kokpon Do Aklin i Te Agdanlin rozdilili Veliku Ardru mizh soboyu Kokpon vzyav osnovni zemli Velikoyi Ardri Do Aklin zasnuvav Abomej i derzhavu Dagomeyu Te Agdalin zasnuvav Malu Ardru V seredini XVII stolittya v krayinu pronikli portugalci yaki dali yij nazvu Porto Novo Novij Port Nevdovzi v Offri todishnij stolici Maloyi Ardri vlashtovuyetsya gollandska torgivelna faktoriya 1688 roku za pidtrimki portugalciv Te Agbanlen 1688 1729 zdobuv nezalezhnist Maloyi Ardri perenisshi stolicyu do Adzhache vid chogo otrimala nazvu usya krayina Nevdovzi supernikom staye Dagomeya z yakoyu protyagom bagatoh rokiv velisya vijni oyuznikom pri comu buli derzhavi Vida ta Ojo Z seredini XIX stolittya rozvernulas borotba mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu na volodinnya Adzhache 1863 roku Sodzhi bulo ukladeno soyuz z Franciyeyu spryamovanij proti Dagomeyi V 1882 roci za dopomogi pravitelya Tofa Franciya vstanovila protektorat zrobivshi krayinu opornim punktom podalshih kolonialnih zahoplen na teritoriyi Beninu V 1894 roci Adzhche viznala francuzkij proektorat 1900 roku uvijshla do koloniyi Francuzka Dagomeya a stolicya Adzhache Porto Novo stalo stoliceyu ciyeyi koloniyi 1908 roku skasovano titul ahosu Nashadki Tofi mali ceremonialnij titul vishij nachalnik senjor Cya dinastiya pripinila isnuvannya 1976 roku NaselennyaEtnichnu osnovu Adzhache skladav odin iz narodiv fon UstrijSpochatku pravitel Maloyi Ardri nosiv titul hogbonu na kshtalt knyazya sho pidkrelyuvalo pidleglist ta zalezhnist vid Velikoyi Ardri Lishe 1688 roku prijmayetsya titul ahosu sho vkazuye na rivnist u statusi iz susidnimi derzhavami Pri praviteli isnuvala rada znati V suspilnomu ladi patriarhalni vidnosini tisno pereplitalis z elementami rabstva ta molodogo feodalizmu EkonomikaNa teritoriyi Adzhache stvoryuvalis faktoriyi anglijskih francuzkih ta nimeckih kompanij Z seredini XVIII stolittya krayina stala odniyeyu z najbilshih rajoniv rabotorgivli v Zahidnij Africi DzherelaJohn Stewart African States And Rulers 15 juin 2006 431 p ISBN 978 0786425624 Afrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986