Агнес де Куртене (1136–1184) — мати єрусалимського короля Балдуїна IV Прокаженого та Сибіли I Єрусалимської, дочка графа Едеси Жослена II та Беатриси (дочки вірменського царя Костянтина I). В 1162–1163 рр. — королева-консорт Єрусалиму.
Агнес де Куртене | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 1136 Едеське графство |
Померла | 1184 Акко |
Країна | ![]() |
Діяльність | аристократка |
Титул | d, d, d і d |
Конфесія | християнство |
Рід | d |
Батько | Жослен II (граф Едеси) |
Мати | d[1] |
Брати, сестри | Жослен III (граф Едеси) і d |
У шлюбі з | d, d, Амальрік I, (Гуго I (сеньйор Яффи)), (Гуго I (сеньйор Яффи)), d і d |
Діти | Балдуїн IV[1] і Сибіла I[1] |
|
Життєпис
Агнес належить до знаменитого роду Куртене, з однойменного графства у середньовічній Франції. Представники цього роду обіймали візантійський та англійський престоли. Народилася в 1136 році в Едесі, яка належала її батькові з 1118 року. Проживала в цьому місті до 1151 року, до того часу, як місто було захоплене турками.
Перший чоловік Агнес Рональд Мараш загинув в . Агнес полишила Едесу в 1151 році і переїхала в Антіохію. В 1157 році Агнес одружилася з (Аморі I), графом Яффи і Аскалону, братом короля Балдуїна III Єрусалимського. Вона народила Аморі трьох дітей — Балдуїна, Сибілу і Алікс, яка померла у ранньому дитинстві. В цей час Агнес і Аморі проживали у Єрусалимі, яким керувала Мелісенда Єрусалимська, а Балдуїн III тим часом був на війні.
В 1162 році померли і Мелісенда і Балдуїн III, тому Високою радою Аморі було дозволено зайняти єрусалимський трон, але тільки в тому разі, якщо він анулює свій шлюб з Агнес. Це було викликано тим, що Агнес де Куртене не мала достатнього впливу на двірцеву знать Єрусалимського королівства. Формальною причиною розірвання шлюбу була — кровна близькість Аморі та Агнес (ніби то хрестоносець Гі Монлері був їхнім спільним родичем).
Після розлучення з Аморі, Агнес була усунута від процесу виховання своїх дітей. В 1163 році Агнес де Куртене одружилася з (Гуго Ібеліном). В 1169 році під час паломництва в Сантьяго-де-Компостелу (Іспанія) Гуго був вбитий арабами. Через рік вона вкотре одружилася з , з яким прожила до своєї смерті в 1184 році.
Незважаючи на своє формальне усунення від політичних процесів у Єрусалимському королівстві, вплив Агнес здійснювався через своїх дітей, з якими вона все ж тримала зв'язок. Історики приписують Агнес активне сприяння шлюбу її дочки Сибіли та Гі де Лузіньяна, який був укладений в 1180 році, і призвів до того, що діти Агнес очолювали королівство до самої смерті Сибіли в 1190 році
Література
- Bernard Hamilton, «Women in the Crusader States: The Queens of Jerusalem», in Medieval Women, edited by Derek Baker. Ecclesiastical History Society, 1978
- Bernard Hamilton, The Leper King and his Heirs: Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press, 2000.
- Hans Eberhard Mayer, «The Beginnings of King Amalric of Jerusalem», in B. Z. Kedar (ed.), The Horns of Hattin, Jerusalem, 1992, pp. 121–35.
- Marie-Adélaïde Nielen (ed.), Lignages d’Outremer. Paris, 2003.
- William of Tyre, A History of Deeds Done Beyond the Sea. E. A. Babcock and A. C. Krey, trans. Columbia University Press, 1943.
- [en] (ed.), Regesta Regni Hierosolymitani MXCVII-MCCXCI, and Additamentum, Berlin, 1893—1904.
- Steven Runciman, A History of the Crusades, vol. II: The Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press, 1952.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет