Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Італо-тунісці (італ. Italo-tunisini) — італійці, які живуть в Тунісі. Італійці (переселенці з території сучасної Італійської республіки) становили велику етнокультурну громаду, яка зробила значний внесок в розвиток цієї країни.
Італійська присутність в Тунісі
Присутність численної громади у має давнє походження, але лише з першої половини 19 століття її економічна та соціальна вага стала критичною в багатьох сферах суспільного життя країни.
Генуезька республіка володіла островом Табарка поблизу , де генуезька родина , яка придбала дозвіл на кораловий промисел у турків-османів , містила гарнізон з 1540 по 1742 рік. Тут досі можна побачити руїни фортеці. , церква та деякі генуезькі будівлі. У Табарці руїни складаються з ями, яка колись використовувалася як церква, і деяких фрагментів стін, які належали християнським спорудам.
з Ліворно створили першу іноземну громаду в після 16 століття. У ті століття італійська мова стала лінгва франка у сфері торгівлі в Магрибі .
Історія
Вперше романомовне населення на території сучасного Тунісу з'явилося ще в часи Римської імперії, але помітна присутність саме італійців в країні починається з першої половини XIX століття. Купці з Генуї та інших, переважно північних областей Італії, жваво торгували в оттоманському Тунісі ще в XVI-XVIII ст.
Масова італійська колонізація припадає на XIX ст. і сягає свого піку на початку ХХ-го ст., коли у французькому протектораті Тунісу нарахували понад 100 тис. італійців проти 35 тис. французів (1910 р.). Притому понад 72% іммігрантів були вихідцями з Сицилії ,16,3% — з центральної Італії (серед них італійські євреї з Тоскани), 3,8% — з Сардинії і 2,5% — з північної Італії (в основному з областей Венето та Емілія). Більшість італійських переселенців того часу були селянами, які мігрували з батьківщини з економічних мотивів. В Тунісі вони найчастіше оселялися в найбільших містах протекторату — його адміністративному центрі м. Туніс, портах Бізерта, Сфакс, Ла Ґулєт (зараз місто-супутник столиці Тунісу). Зі зміною країни проживання колишні італійські селяни змінювали і рід занять: в Тунісі вони працювали у сферах торгівлі, транспорту, будівництва, освіти тощо (тим паче, що французька адміністрація свідомо ускладнювала придбання землі іноземцями).
Італійська громада створила інфраструктуру для задоволення своїх культурних і релігійних потреб, будувала католицькі храми, засновувала школи, товариства, лікарні, кінотеатри, газети. Чисельна перевага італійців серед європейського населення Тунісу (за переписом 1926 р. їх кількість становила 81 тис. осіб, французів — 71 тис., мальтійців — понад 8 тис.) змушувала колоніальну владу вживати певних заходів. Французька адміністрація успішно заохочувала поширення французької мови та громадянства серед вихідців з Італії. Значна їх частина володіла лише місцевими діалектами італійської, не мала освіти та мігрувала до Тунісу ще до утворення єдиного Італійського королівства.
За влучним висловом одного сучасника, Туніс до Другої світової війни був наче "італійська колонія під управлінням французьких чиновників". Після встановлення в Італії фашистської влади Рим розглядав Туніс як один з пріоритетів своєї експансії. Разом з байдужим ставленням французької адміністрації Тунісу до італійських переселенців така політична зміна дуже посилила напругу між Італією і Францією. Серед італо-тунісців у 1920-30-х рр. поширились ідеї італійського реваншизму, іредентизму і фашизму [1]. В 1940 р. Б. Муссоліні вимагав від Франції віддати Туніс (разом з Корсикою, Ніццою та Джибуті) Королівству Італія. Проте, до 1942 р. протекторат лишався під управлінням уряду Віші, потім був окупований нацистами, а в травні 1943 р. звільнений британо-американськими військами.
Після проголошення незалежності Тунісу 1956 р. чисельність місцевих італійців, так само як і французів, стрімко і невпинно зменшувалась. Більшість виїхала до Франції та Італії ще до початку 1960-х років.
В середині 2000-х рр. їх нарахували лише 3 тис. осіб, проте за даними посольства Італії, з них 2 тис. були тимчасовими мешканцями країни - переважно співробітниками італійських компаній у Тунісі.
Проте, італо-тунісці, як й італо-лівійці в сусідній країні, встигли зробити значний внесок в культуру північно-африканської держави: в містах Тунісу збереглись гарні будівлі італійських архітекторів, в є чимало термінів італійського походження, відзначають і певний вплив на місцеву кулінарію.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2014 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2014 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2014 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2014 Italo tunisci ital Italo tunisini italijci yaki zhivut v Tunisi Italijci pereselenci z teritoriyi suchasnoyi Italijskoyi respubliki stanovili veliku etnokulturnu gromadu yaka zrobila znachnij vnesok v rozvitok ciyeyi krayini Italijska prisutnist v TunisiPrisutnist chislennoyi gromadi u maye davnye pohodzhennya ale lishe z pershoyi polovini 19 stolittya yiyi ekonomichna ta socialna vaga stala kritichnoyu v bagatoh sferah suspilnogo zhittya krayini Genuezka respublika volodila ostrovom Tabarka poblizu de genuezka rodina yaka pridbala dozvil na koralovij promisel u turkiv osmaniv mistila garnizon z 1540 po 1742 rik Tut dosi mozhna pobachiti ruyini forteci cerkva ta deyaki genuezki budivli U Tabarci ruyini skladayutsya z yami yaka kolis vikoristovuvalasya yak cerkva i deyakih fragmentiv stin yaki nalezhali hristiyanskim sporudam z Livorno stvorili pershu inozemnu gromadu v pislya 16 stolittya U ti stolittya italijska mova stala lingva franka u sferi torgivli v Magribi IstoriyaVpershe romanomovne naselennya na teritoriyi suchasnogo Tunisu z yavilosya she v chasi Rimskoyi imperiyi ale pomitna prisutnist same italijciv v krayini pochinayetsya z pershoyi polovini XIX stolittya Kupci z Genuyi ta inshih perevazhno pivnichnih oblastej Italiyi zhvavo torguvali v ottomanskomu Tunisi she v XVI XVIII st Masova italijska kolonizaciya pripadaye na XIX st i syagaye svogo piku na pochatku HH go st koli u francuzkomu protektorati Tunisu narahuvali ponad 100 tis italijciv proti 35 tis francuziv 1910 r Pritomu ponad 72 immigrantiv buli vihidcyami z Siciliyi 16 3 z centralnoyi Italiyi sered nih italijski yevreyi z Toskani 3 8 z Sardiniyi i 2 5 z pivnichnoyi Italiyi v osnovnomu z oblastej Veneto ta Emiliya Bilshist italijskih pereselenciv togo chasu buli selyanami yaki migruvali z batkivshini z ekonomichnih motiviv V Tunisi voni najchastishe oselyalisya v najbilshih mistah protektoratu jogo administrativnomu centri m Tunis portah Bizerta Sfaks La Gulyet zaraz misto suputnik stolici Tunisu Zi zminoyu krayini prozhivannya kolishni italijski selyani zminyuvali i rid zanyat v Tunisi voni pracyuvali u sferah torgivli transportu budivnictva osviti tosho tim pache sho francuzka administraciya svidomo uskladnyuvala pridbannya zemli inozemcyami Italijska gromada stvorila infrastrukturu dlya zadovolennya svoyih kulturnih i religijnih potreb buduvala katolicki hrami zasnovuvala shkoli tovaristva likarni kinoteatri gazeti Chiselna perevaga italijciv sered yevropejskogo naselennya Tunisu za perepisom 1926 r yih kilkist stanovila 81 tis osib francuziv 71 tis maltijciv ponad 8 tis zmushuvala kolonialnu vladu vzhivati pevnih zahodiv Francuzka administraciya uspishno zaohochuvala poshirennya francuzkoyi movi ta gromadyanstva sered vihidciv z Italiyi Znachna yih chastina volodila lishe miscevimi dialektami italijskoyi ne mala osviti ta migruvala do Tunisu she do utvorennya yedinogo Italijskogo korolivstva Za vluchnim vislovom odnogo suchasnika Tunis do Drugoyi svitovoyi vijni buv nache italijska koloniya pid upravlinnyam francuzkih chinovnikiv Pislya vstanovlennya v Italiyi fashistskoyi vladi Rim rozglyadav Tunis yak odin z prioritetiv svoyeyi ekspansiyi Razom z bajduzhim stavlennyam francuzkoyi administraciyi Tunisu do italijskih pereselenciv taka politichna zmina duzhe posilila naprugu mizh Italiyeyu i Franciyeyu Sered italo tunisciv u 1920 30 h rr poshirilis ideyi italijskogo revanshizmu iredentizmu i fashizmu 1 V 1940 r B Mussolini vimagav vid Franciyi viddati Tunis razom z Korsikoyu Niccoyu ta Dzhibuti Korolivstvu Italiya Prote do 1942 r protektorat lishavsya pid upravlinnyam uryadu Vishi potim buv okupovanij nacistami a v travni 1943 r zvilnenij britano amerikanskimi vijskami Pislya progoloshennya nezalezhnosti Tunisu 1956 r chiselnist miscevih italijciv tak samo yak i francuziv strimko i nevpinno zmenshuvalas Bilshist viyihala do Franciyi ta Italiyi she do pochatku 1960 h rokiv V seredini 2000 h rr yih narahuvali lishe 3 tis osib prote za danimi posolstva Italiyi z nih 2 tis buli timchasovimi meshkancyami krayini perevazhno spivrobitnikami italijskih kompanij u Tunisi Prote italo tunisci yak j italo livijci v susidnij krayini vstigli zrobiti znachnij vnesok v kulturu pivnichno afrikanskoyi derzhavi v mistah Tunisu zbereglis garni budivli italijskih arhitektoriv v ye chimalo terminiv italijskogo pohodzhennya vidznachayut i pevnij vpliv na miscevu kulinariyu Div takozhFrankoalzhirci