Ів Бонфуа | ||||
---|---|---|---|---|
Yves Bonnefoy | ||||
Ів Бонфуа | ||||
Ім'я при народженні | фр. Yves Jean Bonnefoy[1] | |||
Народився | 24 червня 1923 Тур | |||
Помер | 1 липня 2016 (93 роки) Париж | |||
Громадянство | Франція | |||
Місце проживання | Тур | |||
Діяльність | поет, прозаїк, есеїст, перекладач поезії | |||
Сфера роботи | поезія[2], есей[2], d[2], переклад[2] і d[2] | |||
Alma mater | d, d і Університет Пуатьє | |||
Заклад | Принстонський університет, Університет Джонса Гопкінса, Брандейський університет, Єльський університет, Колеж де Франс[3], Міський університет Нью-Йорка, Женевський університет і Університет Провансу | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | поезія | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв | |||
Конфесія | атеїзм | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
Нагороди | ||||
Премії | Велика премія Французької академії за поезію (1981), Велика премія Співтовариства французьких письменників (1987), Гонкурівська премія за поезію (1987),Велика національна премія поезії (1993) | |||
| ||||
Ів Бонфуа у Вікісховищі | ||||
Ів Бонфуа (фр. Yves Bonnefoy, 24 червня 1923, Тур — 1 липня 2016, Париж) — французький поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Біографія
Батьки — вихідці з селянської сім'ї. Закінчив підготовче відділення університету в м. Пуатьє за спеціальністю «загальна математика». У 1943 році переїхав до Парижа, був близький до сюрреалістів (Андре Бретон, В. Браунер, Р. Юбак та ін.), але в 1947 році відходить від сюрреалізму. Читав філософську літературу, відвідував лекції з філософії в Сорбонні, готував диплом про Бодлера і К'єркегора, займався історією і теорією мистецтва.
У 1953 році в серії, яку у видавництві «Меркюр де Франс» заснувала Адрієнн Моньє, Бонфуа видав першу книгу віршів «Про рух і нерухомості Дуви», що принесла йому популярність і визнання.
Бонфуа створив оригінальний поетичний світ, центр якого, як і в його прозі, в численних есе про поезію та живопис, — проблема «присутності», або «наявності», у протиборстві з «образом». Бонфуа належать монографії про Ф. Гойю, Джакомо Леопарді, Шарля Бодлера, Артюра Рембо, Жана Міро, Андре Джакометті, Е. Чільїде, переклади з Вільяма Шекспіра, Франческо Петрарки, Джона Кітса, В. Б. Єйтса, Й. Сеферіса, П. Целана, Д. Леопарді, Ц. Норвіда. Після 1960 року він викладає в різних університетах Франції, Швейцарії, США.
У 1967 — 1972 роках видавав разом з друзями, серед яких — Пауль Целан, Жак Дюпен, та інші поети, журнал «Ефемери».
У 1981 році обраний професором Колеж де Франс, де очолював кафедру порівняльної поетики (до 1993). Під його редакцією вийшов «Словник міфологій і релігій традиційних суспільств та стародавнього світу» (1981, 2 тт.; перевид. 1999).
Визнання
Бонфуа — лауреат премії критики (1971), премії Монтеня (1978), (1981), Великої премії Співтовариства французьких письменників (1987), Гонкурівської премії за поезію (1987), Великої національної поетичної премії (1993), міжнародної премії Чіно дель Дука (1995), Премії Бальцана (1995), премії Грінцане Кавур (1997), премії Джакомо Леопарді (2000), премії Франца Кафки (2007), премії Хорста Бінек (2007) та ін.
Твори
- Du mouvement et de l'immobilité de Douve (1953)
- Peintures murales de la France gothique (1954)
- Hier régnant désert (1958)
- L'Improbable (1959)
- La Seconde Simplicité (1961)
- Anti-Platon (1962)
- Miró (1964)
- Pierre écrite (1965)
- Un Rêve fait à Mantoue (1967)
- La Poésie française et le principe d'identité (1967)
- Rome 1630: L'horizon du premier baroque (1970)
- L'Arrière-pays (1972)
- Dans le Leurre du seuil (1975)
- L'Ordalie (1975)
- Terre seconde (1976)
- Rue Traversière (1977)
- Le Nuage rouge (1977)
- Entretiens sur la poésie (1981)
- La Présence et l'image (1983)
- La Poésie et l'université (1984)
- Ce qui fut sans lumière (1987)
- Récits en rêve (1987)
- Là où retombe la flèche (1988)
- Sur un Sculpteur et des peintres (1989)
- Eduardo Chillida (1990)
- Giacometti (1991)
- Début et fin de la neige (1991)
- L'Arrière-pays (1992)
- Remarques sur le dessin (1993)
- Une vie errante (1993)
- La vérite de parole (1995)
- Dessin, couleur, lumière (1995)
- L'encore aveugle (1997)
- Lieux et destins de l'image: un cours de poétique au Collège de France, 1981—1993 (1999)
- La communauté des traducteurs (2000)
- Baudelaire: la tentation de l'oubli (2000)
- Le théâtre des enfants (2001)
- Poésie et architecture (2001)
- Les planches courbes (2001)
- L'Enseignement et l'exemple de Leopardi (2001)
- Remarques sur le regard (2002)
- Sous l'horizon du langage (2002)
- Le nom du roi d'Asiné (2003)
- Le Sommeil de personne (2004)
- La stratégie de l’énigme: Piero della Francesca, la flagellation du Christ (2006)
- L'Imaginaire métaphysique (2006)
- Goya, les peintures noires (2006)
- Ce qui alarma Paul Celan (2007)
- La Poésie à voix haute (2007)
- La Longue chaîne de l'ancre (2008)
- Notre besoin de Rimbaud (2009)
- Deux scènes et notes conjointes (2009)
- La Communauté des critiques(2010)
- Pensées d'étoffe ou d'argile (2010)
- Genève, 1993 (2010)
- La Beauté dès le premier jour (2010)
- L'Inachevable, Entretiens sur la poésie, 1990—2010 (2010)
- Le Lieu d'herbes, Galilée (2010)
- Le Siècle où la parole a été victime, Mercure de France, (2010)
- Sous le signe de Baudelaire, Gallimard, (2011)
Українські переклади
Деякі твори Бонфуа українською переклав Дмитро Чистяк (журнал «Сучасність», 2010, № 6)..
Література
- Jackson J.E. Yves Bonnefoy. Paris: Seghers, 1976.
- Thélot J. Poétique d'Yves Bonnefoy. Genève: Droz, 1983).
- Naughton J. The Poetics of Yves Bonnefoy. Chicago: University of Chicago Press, 1984.
- Finck M. Yves Bonnefoy, le simple et le sens. Paris: José Corti, 1989.
- Née P. Yves Bonnefoy penseur de l'image. Paris: Gallimard, 2005.
- Гринберг М. «Как сделать так, чтобы ты действительно был»// Бонфуа И. Избранное, 1975—1998. М.: Carte blanche, 2000, с.275-301.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Yves Bonnefoy |
- (фр.)
- Курс лекцій [ 13 лютого 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
- (англ.)
- Fichier des personnes décédées
- Czech National Authority Database
- Список професорів Колеж де Франс
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Iv BonfuaYves BonnefoyIv BonfuaIm ya pri narodzhennifr Yves Jean Bonnefoy 1 Narodivsya24 chervnya 1923 1923 06 24 TurPomer1 lipnya 2016 2016 07 01 93 roki ParizhGromadyanstvo FranciyaMisce prozhivannyaTurDiyalnistpoet prozayik eseyist perekladach poeziyiSfera robotipoeziya 2 esej 2 d 2 pereklad 2 i d 2 Alma materd d i Universitet PuatyeZakladPrinstonskij universitet Universitet Dzhonsa Gopkinsa Brandejskij universitet Yelskij universitet Kolezh de Frans 3 Miskij universitet Nyu Jorka Zhenevskij universitet i Universitet ProvansuMova tvorivfrancuzkaZhanrpoeziyaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvKonfesiyaateyizmU shlyubi zdDitidNagorodiOrden Mistectv ta literaturiPremiyiVelika premiya Francuzkoyi akademiyi za poeziyu 1981 Velika premiya Spivtovaristva francuzkih pismennikiv 1987 Gonkurivska premiya za poeziyu 1987 Velika nacionalna premiya poeziyi 1993 Iv Bonfua u Vikishovishi Iv Bonfua fr Yves Bonnefoy 24 chervnya 1923 Tur 1 lipnya 2016 Parizh francuzkij poet prozayik eseyist perekladach BiografiyaBatki vihidci z selyanskoyi sim yi Zakinchiv pidgotovche viddilennya universitetu v m Puatye za specialnistyu zagalna matematika U 1943 roci pereyihav do Parizha buv blizkij do syurrealistiv Andre Breton V Brauner R Yubak ta in ale v 1947 roci vidhodit vid syurrealizmu Chitav filosofsku literaturu vidviduvav lekciyi z filosofiyi v Sorbonni gotuvav diplom pro Bodlera i K yerkegora zajmavsya istoriyeyu i teoriyeyu mistectva U 1953 roci v seriyi yaku u vidavnictvi Merkyur de Frans zasnuvala Adriyenn Monye Bonfua vidav pershu knigu virshiv Pro ruh i neruhomosti Duvi sho prinesla jomu populyarnist i viznannya Bonfua stvoriv originalnij poetichnij svit centr yakogo yak i v jogo prozi v chislennih ese pro poeziyu ta zhivopis problema prisutnosti abo nayavnosti u protiborstvi z obrazom Bonfua nalezhat monografiyi pro F Gojyu Dzhakomo Leopardi Sharlya Bodlera Artyura Rembo Zhana Miro Andre Dzhakometti E Chilyide perekladi z Vilyama Shekspira Franchesko Petrarki Dzhona Kitsa V B Yejtsa J Seferisa P Celana D Leopardi C Norvida Pislya 1960 roku vin vikladaye v riznih universitetah Franciyi Shvejcariyi SShA U 1967 1972 rokah vidavav razom z druzyami sered yakih Paul Celan Zhak Dyupen ta inshi poeti zhurnal Efemeri U 1981 roci obranij profesorom Kolezh de Frans de ocholyuvav kafedru porivnyalnoyi poetiki do 1993 Pid jogo redakciyeyu vijshov Slovnik mifologij i religij tradicijnih suspilstv ta starodavnogo svitu 1981 2 tt perevid 1999 ViznannyaBonfua laureat premiyi kritiki 1971 premiyi Montenya 1978 1981 Velikoyi premiyi Spivtovaristva francuzkih pismennikiv 1987 Gonkurivskoyi premiyi za poeziyu 1987 Velikoyi nacionalnoyi poetichnoyi premiyi 1993 mizhnarodnoyi premiyi Chino del Duka 1995 Premiyi Balcana 1995 premiyi Grincane Kavur 1997 premiyi Dzhakomo Leopardi 2000 premiyi Franca Kafki 2007 premiyi Horsta Binek 2007 ta in TvoriDu mouvement et de l immobilite de Douve 1953 Peintures murales de la France gothique 1954 Hier regnant desert 1958 L Improbable 1959 La Seconde Simplicite 1961 Anti Platon 1962 Miro 1964 Pierre ecrite 1965 Un Reve fait a Mantoue 1967 La Poesie francaise et le principe d identite 1967 Rome 1630 L horizon du premier baroque 1970 L Arriere pays 1972 Dans le Leurre du seuil 1975 L Ordalie 1975 Terre seconde 1976 Rue Traversiere 1977 Le Nuage rouge 1977 Entretiens sur la poesie 1981 La Presence et l image 1983 La Poesie et l universite 1984 Ce qui fut sans lumiere 1987 Recits en reve 1987 La ou retombe la fleche 1988 Sur un Sculpteur et des peintres 1989 Eduardo Chillida 1990 Giacometti 1991 Debut et fin de la neige 1991 L Arriere pays 1992 Remarques sur le dessin 1993 Une vie errante 1993 La verite de parole 1995 Dessin couleur lumiere 1995 L encore aveugle 1997 Lieux et destins de l image un cours de poetique au College de France 1981 1993 1999 La communaute des traducteurs 2000 Baudelaire la tentation de l oubli 2000 Le theatre des enfants 2001 Poesie et architecture 2001 Les planches courbes 2001 L Enseignement et l exemple de Leopardi 2001 Remarques sur le regard 2002 Sous l horizon du langage 2002 Le nom du roi d Asine 2003 Le Sommeil de personne 2004 La strategie de l enigme Piero della Francesca la flagellation du Christ 2006 L Imaginaire metaphysique 2006 Goya les peintures noires 2006 Ce qui alarma Paul Celan 2007 La Poesie a voix haute 2007 La Longue chaine de l ancre 2008 Notre besoin de Rimbaud 2009 Deux scenes et notes conjointes 2009 La Communaute des critiques 2010 Pensees d etoffe ou d argile 2010 Geneve 1993 2010 La Beaute des le premier jour 2010 L Inachevable Entretiens sur la poesie 1990 2010 2010 Le Lieu d herbes Galilee 2010 Le Siecle ou la parole a ete victime Mercure de France 2010 Sous le signe de Baudelaire Gallimard 2011 Ukrayinski perekladiDeyaki tvori Bonfua ukrayinskoyu pereklav Dmitro Chistyak zhurnal Suchasnist 2010 6 LiteraturaJackson J E Yves Bonnefoy Paris Seghers 1976 Thelot J Poetique d Yves Bonnefoy Geneve Droz 1983 Naughton J The Poetics of Yves Bonnefoy Chicago University of Chicago Press 1984 Finck M Yves Bonnefoy le simple et le sens Paris Jose Corti 1989 Nee P Yves Bonnefoy penseur de l image Paris Gallimard 2005 Grinberg M Kak sdelat tak chtoby ty dejstvitelno byl Bonfua I Izbrannoe 1975 1998 M Carte blanche 2000 s 275 301 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yves Bonnefoy fr Kurs lekcij 13 lyutogo 2007 u Wayback Machine fr angl Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460