Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучко архієпископ Іван Бучко 1 жовтня 1891 Германів нині Тарасівка Пус

Іван (Бучко)

Іван (Бучко)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучко.

архієпископ Іван Бучко (1 жовтня 1891, Германів, нині Тарасівка, Пустомитівський район, Львівська область — 21 вересня 1974, Рим, Італія) — церковний і громадський діяч, архієпископ Української греко-католицької церкви.

Іван Бучко
image
архієпископ Леокадійський
4 травня 1953 — 21 вересня 1974
Конфесія: УГКЦ
 
Альма-матер: Львівська академічна гімназія
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: греко-католицький священник, католицький священник, католицький єпископ, католицький диякон
Ім'я при народженні: Іван Григорович Бучко
Народження: 1 жовтня 1891(1891-10-01)
Германів, нині с. Тарасівка, Пустомитівський район,
Смерть: 21 вересня 1974(1974-09-21) (82 роки)
Рим
Похований: Собор Святої Софії
Єп. хіротонія: 21 лютого 1915; 20 жовтня 1929
Посада: єпископ УГКЦ

Біографія

Народився 1 жовтня 1891 року в с. Германів Львівського повіту, Галичина, Австро-Угорщина (нині с. Тарасівка, Пустомитівський район Львівська область, Україна). Батько Григорій був дяком, мати Горпина (з дому Бучко) мала великий вплив на виховання і характер сина.

Закінчив навчання у Львівській академічній гімназії (склав матуру в 1910 чи 1911 р.). Вищу богословську освіту здобув у Римі (у 1911—1915). 21 лютого 1915 р. прийняв сан священника. Під час Першої світової війни перебував в у Кромержижі на Моравії, куди вона змушена була перенестися з Риму внаслідок воєнних дій між Австро-Угорщиною і Італією.

У 1921 році в Римі він захистив докторат і одержав ступінь доктора святого богословія. З того часу був на посаді ректора Малої Духовної Семінарії в Римі або викладача догматики. У 1922–1929 рр. — ректор Малої семінарії в м. Львові, одночасно професор Греко-католицької теологічної семінарії. У 1923 році стає одним з ініціаторів Богословського Наукового Товариства і його першим скарбником.

Найменований 17 вересня 1929 р. Римом як єпископ, помічник митрополита Галицького Андрея Шептицького у Львові. 20 жовтня 1929 року о. д-р Іван Бучко був хіротонізований на єпископа у церкві святих Сергія і Вакха, а святителями були митрополит Андрей, Перемиський владика Кир Йосафат Коциловський та Станиславівський Кир Григорій Хомишин. 28 жовтня 1929 року консисторія кардиналів іменувала його Кадійським титулярним єпископом та єпископом-помічником Львівським.  З того часу Кир Іван став правою рукою Митрополита Андрея, заступаючи його в багатьох важливих справах Церкви.

У 1930-х рр. відзначався активною громадською діяльністю; був одним із організаторів з'їзду «Українська молодь — Христові» (травень 1933-го, коло 100 тис. учасників), учасник конференції єпископату, міжнародних конгресів тощо. Активно виступав проти польського окупаційного режиму в Західній Україні, проти гітлеризму, комунізму й антисемітизму. У 1938 очолює українську делегацію на 34-й євхаристійний конгрес у Будапешті.

В серпні 1939 році Іван Бучко від'їжджає до Бразилії, Аргентини та Уругваю як Апостольський Візитатор українських поселень в Південній Америці. Повернутись на батьківщину через початок Другої світової війни та приєднання Західної України до СРСР не зміг.

З 29 квітня 1940 р. і до 5 листопада 1941 р. — у США, був генеральним вікарієм Філадельфійським, коад'ютором єпископа Константина Богачевського і водночас парохом церкви св. Юра в Нью-Йорку. В листопаді 1941 року повертається в Європу в надії добратися до Львова, але осідає у Римі в колегії св. Йосафата. З 1942 р. — представник Української греко-католицької церкви при Ватикані.

Після арештів більшовиками в Україні всього єпископату Кир Іван залишається єдиним представником Української греко-католицької церкви у Ватикані. Засновує Український допомоговий комітет у Римі. З благословення Папи Пія ХІІ він перебирає духовну опіку над втікачами від більшовицького режиму в Україні на Заході. На цьому поприщі Кир Іван показав себе не тільки як духовний батько та архіпастир, але як великий громадянин і патріот України. Маючи зв'язки з впливовими особами і прямий доступ до Святішого Отця Пія ХІІ, він захищає своїх духовних чад від насильницької репатріації, піклується про матеріальну допомогу для дітей і немічних. Завдяки його зусиллям багато переміщених осіб з таборів могли дістати дозвіл на поселення у Європі й Америці. Опікувався становищем українських вояків з дивізії «Галичина», які перебували в таборі Ріміні (Італія). Коли постала загроза їх видача у руки НКВД, Іван Бучко вночі наніс екстрений візит до Папи, результатом якої стало посилення вимог до британської влади щодо недопущення відправки дивізійників на вірну смерть. Пізніше, завдяки зусиллям владики Бучка чимало вояків дивізії змогли вступити до університетів і навіть отримувати стипендії під час навчання.

image
Антимінс з підписом єпископа Бучка, виготовлений за ескізом о. Ювеналія Мокрицького

З 1946 р. — Апостольський візитатор українців-католиків у Західній Європі. 16 квітня 1951 р. номінований асистентом Папського Трону та графом Риму. З 4 травня 1953 р. — титулярний архієпископ з титулом Леокадійський. 1958 р. одержав номінацію на консультора Конгрегації Східних Церков.

Почесний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, один із засновників його центру в м. Сарсель (Франція), доктор Українського вільного університету та Українського технічного господарського інституту в м. Мюнхен (Німеччина).

Помер у Римі, похований у крипті греко-католицького собору св. Софії.

Примітки

  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454

Джерела

  • Мединський С. Дивізійними стежками (спогади). ― Торонто (Канада), 1991. ― С. 152.
  • Назарко І. Архієпископ Іван Бучко (1891—1974) [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] // Український історик. — 1975. — № 03—04.
  • Паславський І. В. Бучко Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 421. — .
  • Ленцик В. Архипастир Скитальців // Свобода. — 1974. — № 172, 25 вересня.
  • Наукове товариство ім. Шевченка в Європі. Вісті із Сарселю. Неперіодичний бюлетень Акції — С. Париж — Мюнхен, 1974, Ч.16. С. 3.[1] [ 31 липня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buchko arhiyepiskop Ivan Buchko 1 zhovtnya 1891 Germaniv nini Tarasivka Pustomitivskij rajon Lvivska oblast 21 veresnya 1974 Rim Italiya cerkovnij i gromadskij diyach arhiyepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Ivan Buchko arhiyepiskop Leokadijskij 4 travnya 1953 21 veresnya 1974 Konfesiya UGKC Alma mater Lvivska akademichna gimnaziya Naukovij stupin doktor bogoslov ya Diyalnist greko katolickij svyashennik katolickij svyashennik katolickij yepiskop katolickij diyakon Im ya pri narodzhenni Ivan Grigorovich Buchko Narodzhennya 1 zhovtnya 1891 1891 10 01 Germaniv nini s Tarasivka Pustomitivskij rajon Smert 21 veresnya 1974 1974 09 21 82 roki Rim Pohovanij Sobor Svyatoyi Sofiyi Yep hirotoniya 21 lyutogo 1915 20 zhovtnya 1929 Posada yepiskop UGKCBiografiyaNarodivsya 1 zhovtnya 1891 roku v s Germaniv Lvivskogo povitu Galichina Avstro Ugorshina nini s Tarasivka Pustomitivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina Batko Grigorij buv dyakom mati Gorpina z domu Buchko mala velikij vpliv na vihovannya i harakter sina Zakinchiv navchannya u Lvivskij akademichnij gimnaziyi sklav maturu v 1910 chi 1911 r Vishu bogoslovsku osvitu zdobuv u Rimi u 1911 1915 21 lyutogo 1915 r prijnyav san svyashennika Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni perebuvav v u Kromerzhizhi na Moraviyi kudi vona zmushena bula perenestisya z Rimu vnaslidok voyennih dij mizh Avstro Ugorshinoyu i Italiyeyu U 1921 roci v Rimi vin zahistiv doktorat i oderzhav stupin doktora svyatogo bogosloviya Z togo chasu buv na posadi rektora Maloyi Duhovnoyi Seminariyi v Rimi abo vikladacha dogmatiki U 1922 1929 rr rektor Maloyi seminariyi v m Lvovi odnochasno profesor Greko katolickoyi teologichnoyi seminariyi U 1923 roci staye odnim z iniciatoriv Bogoslovskogo Naukovogo Tovaristva i jogo pershim skarbnikom Najmenovanij 17 veresnya 1929 r Rimom yak yepiskop pomichnik mitropolita Galickogo Andreya Sheptickogo u Lvovi 20 zhovtnya 1929 roku o d r Ivan Buchko buv hirotonizovanij na yepiskopa u cerkvi svyatih Sergiya i Vakha a svyatitelyami buli mitropolit Andrej Peremiskij vladika Kir Josafat Kocilovskij ta Stanislavivskij Kir Grigorij Homishin 28 zhovtnya 1929 roku konsistoriya kardinaliv imenuvala jogo Kadijskim titulyarnim yepiskopom ta yepiskopom pomichnikom Lvivskim Z togo chasu Kir Ivan stav pravoyu rukoyu Mitropolita Andreya zastupayuchi jogo v bagatoh vazhlivih spravah Cerkvi U 1930 h rr vidznachavsya aktivnoyu gromadskoyu diyalnistyu buv odnim iz organizatoriv z yizdu Ukrayinska molod Hristovi traven 1933 go kolo 100 tis uchasnikiv uchasnik konferenciyi yepiskopatu mizhnarodnih kongresiv tosho Aktivno vistupav proti polskogo okupacijnogo rezhimu v Zahidnij Ukrayini proti gitlerizmu komunizmu j antisemitizmu U 1938 ocholyuye ukrayinsku delegaciyu na 34 j yevharistijnij kongres u Budapeshti V serpni 1939 roci Ivan Buchko vid yizhdzhaye do Braziliyi Argentini ta Urugvayu yak Apostolskij Vizitator ukrayinskih poselen v Pivdennij Americi Povernutis na batkivshinu cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni ta priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR ne zmig Z 29 kvitnya 1940 r i do 5 listopada 1941 r u SShA buv generalnim vikariyem Filadelfijskim koad yutorom yepiskopa Konstantina Bogachevskogo i vodnochas parohom cerkvi sv Yura v Nyu Jorku V listopadi 1941 roku povertayetsya v Yevropu v nadiyi dobratisya do Lvova ale osidaye u Rimi v kolegiyi sv Josafata Z 1942 r predstavnik Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi pri Vatikani Pislya areshtiv bilshovikami v Ukrayini vsogo yepiskopatu Kir Ivan zalishayetsya yedinim predstavnikom Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi u Vatikani Zasnovuye Ukrayinskij dopomogovij komitet u Rimi Z blagoslovennya Papi Piya HII vin perebiraye duhovnu opiku nad vtikachami vid bilshovickogo rezhimu v Ukrayini na Zahodi Na comu poprishi Kir Ivan pokazav sebe ne tilki yak duhovnij batko ta arhipastir ale yak velikij gromadyanin i patriot Ukrayini Mayuchi zv yazki z vplivovimi osobami i pryamij dostup do Svyatishogo Otcya Piya HII vin zahishaye svoyih duhovnih chad vid nasilnickoyi repatriaciyi pikluyetsya pro materialnu dopomogu dlya ditej i nemichnih Zavdyaki jogo zusillyam bagato peremishenih osib z taboriv mogli distati dozvil na poselennya u Yevropi j Americi Opikuvavsya stanovishem ukrayinskih voyakiv z diviziyi Galichina yaki perebuvali v tabori Rimini Italiya Koli postala zagroza yih vidacha u ruki NKVD Ivan Buchko vnochi nanis ekstrenij vizit do Papi rezultatom yakoyi stalo posilennya vimog do britanskoyi vladi shodo nedopushennya vidpravki divizijnikiv na virnu smert Piznishe zavdyaki zusillyam vladiki Buchka chimalo voyakiv diviziyi zmogli vstupiti do universitetiv i navit otrimuvati stipendiyi pid chas navchannya Antimins z pidpisom yepiskopa Buchka vigotovlenij za eskizom o Yuvenaliya Mokrickogo Z 1946 r Apostolskij vizitator ukrayinciv katolikiv u Zahidnij Yevropi 16 kvitnya 1951 r nominovanij asistentom Papskogo Tronu ta grafom Rimu Z 4 travnya 1953 r titulyarnij arhiyepiskop z titulom Leokadijskij 1958 r oderzhav nominaciyu na konsultora Kongregaciyi Shidnih Cerkov Pochesnij chlen Naukovogo tovaristva im T Shevchenka odin iz zasnovnikiv jogo centru v m Sarsel Franciya doktor Ukrayinskogo vilnogo universitetu ta Ukrayinskogo tehnichnogo gospodarskogo institutu v m Myunhen Nimechchina Pomer u Rimi pohovanij u kripti greko katolickogo soboru sv Sofiyi PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454DzherelaMedinskij S Divizijnimi stezhkami spogadi Toronto Kanada 1991 S 152 Nazarko I Arhiyepiskop Ivan Buchko 1891 1974 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1975 03 04 Paslavskij I V Buchko Ivan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 421 ISBN 966 00 0734 5 Lencik V Arhipastir Skitalciv Svoboda 1974 172 25 veresnya Naukove tovaristvo im Shevchenka v Yevropi Visti iz Sarselyu Neperiodichnij byuleten Akciyi S Parizh Myunhen 1974 Ch 16 S 3 1 31 lipnya 2019 u Wayback Machine PosilannyaIvan Buchko 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ