Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Могильницький Отець Іва н Могильни цький 19 серпня 1778 Улюч тепер с Б

Іван Могильницький

Іван Могильницький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Могильницький.

Отець Іва́н Могильни́цький (19 серпня 1778, Улюч (тепер с. Березівського повіту Підкарпатського воєводства) — 24 червня 1831, Перемишль) — український освітній і церковний діяч, вчений-філолог, крилошанин, кустош Перемишльської капітули УГКЦ з 1817 р., опікун шкіл Перемишльської єпархії, один з провісників національного відродження в Галичині.

Іван Могильницький
image
Народився19 серпня 1778(1778-08-19)
Улюч, Гміна Дидня, Республіка Польща
Помер24 червня 1831(1831-06-24) (52 роки)
Перемишль
·епідемія холери
Похованняd
ГромадянствоАвстрійська монархія
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященик, філолог, педагог
Alma materЛьвівський університет
Знання мовукраїнська
image
Могила о. Івана Могильницького на кладовищі у Перемишлі (вул. Словацького, поле 19)

Життєпис

Народився 19 серпня 1778 року в сім'ї греко-католицького пароха Василя Могильницького і Пелагії з роду Бачинських у с. Улюч, нині Польща.

Після закінчення місцевої парафіяльної школи продовжував освіту в Перемишльській гімназії, яку закінчив 1795 р. з відзнакою. Протягом 1795–1800 рр. навчався у на теологічному факультеті Львівського університету.

5 жовтня 1800 р одружився з Анною Марцінкевич (родом зі с. Боляновичі Мостиського повіту), дітей подружжя не мало.

Священича діяльність

18 січня 1800 р. прийняв дияконські свячення, a 21 січня того ж року був висвячений перемишльським єпископом Антонієм (Ангеловичем) у священики. Душпастирську працю розпочав 28 березня 1801 р. як адміністратор парафії Дроздовичі Нижанківського деканату (нині Старосамбірський р-н, Львівська обл). 21 лютого 1807 р. став деканом нижанківським. Під час канонічної візитації у 1814 р. єпископ Михайло (Левицький) позитивно оцінив працю молодого отця-декана, як зразкового душпастиря, котрий дбає про виховання дітей та молоді.

13 травня 1817 р. був номінований греміальним крилошанином і кустошем Перемишльської капітули, а також радником Консисторії.

Просвітництво

image
Пропам'ятна таблиця о. Івану Могильницькому встановлена на могилі о. проф. Лукашевського, Перемишль

І. Могильницький провадив активну просвітницьку діяльність на теренах свого деканату — засновував при церквах школи, фінансово підтримував навчання дітей з убогих родин. У Дроздовичах 1806 р. за його клопотанням було організовано першу в окрузі народну школу.

Найбільші здобутки Могильницького є в освіті та катехизації. В 1815 р. видав в Королівському Університеті в Буді катехизм «Наука християнська в справі звичного катехизму для парафіяльних дітей» з благословення його Преосвященства Михайла Левицького, єпископа перемишльського, самбірського і сяноцького, видана друком в місті Буда, в Пештанській школі. Дискусія на тему шляхів формування української літературної мови в Галичині привернула увагу знаного словенського мовознавця Є. В. Копітара, який розмістив у Відні на сторінках «Wiener allgemeine Literatur-Zeitung» від 5.11.1816 схвальну рецензію про мовні особливості катехизму «Russniakishe Literatur». Є. Копітар заохочував о. Могильницького до подальшої праці в галузі мовознавства, підкреслюючи факт окремішності української мови від інших слов'янських мов.

Іван Могильницький був послідовником розвитку української літературної мови, що базувалася на «живій мові народу», перший серед греко-католиків в Галичині почав виголошувати проповіді народною мовою. Коли в 1821 р. Галицька губернія виступила проти видання греко-католицького циркуляра «руською мовою», він написав меморіал до імператорського двору, в якому доводив, що руська мова не є поєднанням польської і російської, і не є діалектом якоїсь з цих мов, а є окремою слов'янською мовою. А також він є автором «Букваря славено-руського язика» (вид. 1816, 1817, 1819, 1826, 1827 рр.) — «Буквар славено-руського язика за благословенням і повелінням його преосвященства Михайла Левицького, архієпископа львівського, митрополита галицького, єпископа камянецького, перемишльського, самбірського і сяноцького, для навчання посполитої молоді в школах парафіяльних. Видана друком у Пештанському королівському університеті в місті Буда».

У 1823 р. написав першу граматику української мови в Галичині — «Граматика язика словено-руського». У передмові — статті «Відомість о руськім язиці» першим серед західноукраїнських мовознавців обґрунтував положення про самостійність і самобутність української мови. Цим спростовував поширені у той час помилкові уявлення про українську мову як діалект польської або російської мови та аргументовано визначив її як одну з реально існуючих східнослов'янських мов. Підкреслював зокрема її «урядовий» характер за часів польсько-литовського панування, відмінність від «інших гілок слов'янських мов, особливо від церковнослов'янської, польської та великоросійської», спільні риси у вжитку «в усіх руських землях, відомих колись під ім'ям Малої та Червоної Русі», необхідність розвитку літератури народною мовою тощо. Цією статтею «відбив нову атаку намісництва проти вживання української мови» (І. Франко). У 1829 р. опублікував на сторінках «Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich» (Наукового журналу публічної бібліотеки імені Оссолінських) цю статтю у польському перекладі «Rozprawa o języku ruskim». У 1848 р. у окремою брошурою вийшов тільки вступ до цієї граматики — «Стаття про руську мову» (у 1838 р. вона також була видана в Петербурзі російською мовою). У 1857 р. увійшла до П. Куліша під назвою «О древности и самобытности южно-русскаго языка». Це була одна з перших наукових робіт присвячена мові галицьких українців, що справила значний вплив на подальші студії у цій галузі.

Релігійно-громадська діяльність

1816 р. під опікою Михайла Левицького І. Могильницький створив у Перемишлі першу на західноукраїнських землях культурно-освітню громадську організацію «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма просвіти і культури серед вірних», яка ставила собі за мету видання українських загальноосвітніх та релігійних книжок. Організація проіснувала до середини 1817 р.; припинила існування під тиском католицького духівництва — поляків та монахів василіан. Уклав «Статут» товариства — «важливий документ для історії нашого національного розвитку» (І. Франко).

Після заснування в Перемишлі в (25 квітня) 1817 р. «Заведение певческо-учительное» тобто Дяко-вчительський інститут, став його першим директором і викладачем предмету логіки. «Статут», укладений Могильницьким, був затверджений цісарським едиктом від 24 серпня 1818 р. Третій синод Перемишльської єпархії 8 травня 1818 р. схвалив пропозиції І. Могильницького щодо структури Інституту та основних принципів функціонування та фінансування. У першому шкільному році 1818–1819 вивчали шість предметів, серед яких був «український (руський) правопис». На потреби цього Інституту ним був перекладений з німецької мови на українську підручник логіки «Логическая наставленія», рукопис якого до тепер зберігається в Перемишльському Державному Архіві.

З 1817 р. — інспектор шкіл Перемишльської єпархії УГКЦ. Під час інспекторської діяльності домагався поширення мережі українських народних шкіл.

У 1817 р. став послом до Галицького станового сейму від Перемишльської греко-католицької єпархії

image
Герб Могильницькі ІІ

Незважаючи на те, що він не належав до шляхти, був удостоєний шляхетського титулу «Ritter von» (герб «Mogilnicki ІІ») імператорським дипломом.

Іван Могильницький у своєму заповіті передав у власність Капітули кам'яницю, яка знаходилась в м. Перемишлі на Ринку під № 2. Доходи з кам'яниці були призначені на стипендії для 15 талановитих гімназистів з бідних родин, а також сиріт дітей греко-католицьких священиків. Цей заповіт дав початок заснування фундації його імені. А всі свої книги Могильницький передав новоствореній бібліотеці греко-католицької Перемишльської капітули.

Вшанування пам'яті

Помер на 53 році життя під час епідемії холери і був похований на старому цвинтарі в Перемишлі біля вулиці С. Конарського. Після ліквідації цвинтарю в 1902 р., його останки були перенесені на новий цвинтар біля вулиці Словацького (повторне поховання відбулося 4.08.1902 р.). Кам'яна нагробна плита, яка була встановлена одразу після його смерті дружиною Анною, збереглась до сьогодні. Але в часи Другої світової війни інформація де саме знаходиться нова могила Могильницького була втрачена. У 1960-70-х рр. митратом о. Василем Гриником та Володимиром Пайташем проводилися пошуки місця поховання крилошанина, але безуспішно, тому наслідком стало встановлення лише пропам'ятної таблиці на могилі о. проф. Лукашевського, що знаходиться поблизу цвинтарної каплиці. Але ініціативою Богдана Білого, архівіста Архієпархіального архіву архиєпархії Перемишлько-Варшавської, пошуки могили о. Івана Могильницького було відновлено на початку 2000-х рр. і вдалося її віднайти. Надгробна плита була реставрована Є. Заваленем, а архітектор Ю. Левосюк створив новий проект, зберігши давній надмогильний камінь. 4 липня 2005 р. відбулося урочисте відкриття і посвячення відновленої могили о. Могильницького, яке провадив митрополит Іван Мартиняк.

Джерела

  • Archiwum Państwowe w Przemyślu. — Z. 142 (Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyślu). — Sygn. 6886; Z. 143 (Kapituła Greckokatolicka w Przemyślu). — Sygn. 180, 228, 396, 515.
  • Archidiecezjalny Archiwum Archidiecezji Przemysko-Warzawskiej. Dział Rękopisów. Materiały Iwana Mohylnickiego.
  • Jan Mogilnici. Rozprawa о ięzyku ruskim // Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich [ 29 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Rok 2. — Zeszyt 3. — Lwów, 1829. — S. 56—87.
  • Білий Б. Могильницький Іван [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 17. — .
  • Демський М. Т. Могильницький Іван // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .. — С. 365—366.
  • Білий Б. Поховання греко-католицьких ієрархів, священиків, монахів, монахинь і церковних прислужників на Головному цвинтарі в Перемишлі // Перемиські Архиєпархіальні Відомості. — Рік. XIV. — Ч. 22. — Перемишль, 2017. — 91 с.
  • Стеблій Ф. Могильницький Іван // Довідник з історії України: А-Я. — К.: Генеза, 2001. — С. 479.
  • Замлинський Т. Іван Могильницький — видатний діяч українського національного відродження (до 180-ї річниці від дня смерти) [ 31 січня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2011. — № 693 : Держава та армія. — С. 147—152.
  • Маковей О. З історії нашої філології. Три галицькі граматики. Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф * Лозинський // Записки НТШ. — 1903. — Т. LI. — Кн. 1. — С. 1—17;
  • Мандюкова Я. Століття культурної праці Перемишля // Назустріч. — 1934. № 20. — С. 4;
  • Стеблій Ф. Перемиський культурно-освітний осередок та його діячі епохи українського відродження (перша половина ХІХ ст.) // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. — Перемишль-Львів 1996. — С. 106—108;
  • Шпитковський І. До іконографії та нобілітації Івана Могильницького // Записки НТШ. — 1930. — Т. С. — Кн. 2. — С. 311—319;
  • Тершаковець М. Відносини Вартоломея Копітара до галицько-українського письменства // Записки НТШ. — 1910. — Т. XCIV. — Кн. II. — С. С. 84—106.;
  • Возняк М. Студії над галицько-українськими граматиками ХІХ в. // Записки НТШ. — 1909. — Т. LX- XXIX. — Кн. III. — С. 111—143; Його ж. Т. ХС. — Кн. IV — С. 33—118;
  • Желехівський Ю. Нові дані до біографії Іоанна Могильниського // Новий Галичанин. — 1889. — № 11. — С. 142-l43.
  • Stępień S. Rola Przemyśla w ukraińskim odrodzeniu narodowym w Galicji w pierwszej połowie ХІХ w. // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. — 1999. — № 8-9. — S. 128—136.

Примітки

  1. В світлу річницю смерти о. Івана Могильницького // Бескид, Ч.11 (89), Перемишль, 28 червня 1931 р. -С.2
  2. Biłyj B. M. Mohylnycki Joan // Studia Polsko-Ukraińskie. — Przemyśl, 2006. — T. 1. — S. 249—251
  3. . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  4. О древности и самобытности южно-русскаго языка, статья Іоанна Могилевскаго // Кулиш П. А. Записки о Южной Руси. Том 2. ‒ СПб., 1857. ‒ С. 257‒279.(рос. дореф.)
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  6. Archiwum Państwowe w Przemyślu. — Z. 143 (Kapituła Greckokatolicka w Przemyślu). — Sygn. 396. — S. 16
  7. Білий Б. Поховання греко-католицьких ієрархів, священиків, монахів, монахинь і церковних прислужників на Головному цвинтарі в Перемишлі // Перемиські Архиєпархіальні Відомості. — Рік. XIV. — Ч. 22. — Перемишль, 2017. — С. 3, 39-41, 83; Гук Б. Могила Великого Крилошанина — відновлена // Наше Слово. — № 29. — 25.09.2005
  8. Гук Б. Могила Великого Крилошанина — відновлена // Наше Слово. — № 29. — 25.09.2005; Nyczek M. Granit z Żytomiera // Nowiny. — 06.07.2005; Poświęcono pomnik ks. Mohylnyckiego // Gazeta. — Toronto. — Rok XVIII. — 8-10.07.2005

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Могильницький Іван
  • // Українці в світі.
  • Іван Могильницький. Відомість о руськім язиці, 1829 / Rozprawa o języku ruskim, przez Jana Mogilnickiego, 1837.
  • Циб Микола. Отець Іван Могильницький — провісник національного відродження Галичини [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Дрогобицької Духовної Семінарії УГКЦ.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mogilnickij Otec Iva n Mogilni ckij 19 serpnya 1778 Ulyuch teper s Berezivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva 24 chervnya 1831 Peremishl ukrayinskij osvitnij i cerkovnij diyach vchenij filolog kriloshanin kustosh Peremishlskoyi kapituli UGKC z 1817 r opikun shkil Peremishlskoyi yeparhiyi odin z provisnikiv nacionalnogo vidrodzhennya v Galichini Ivan MogilnickijNarodivsya19 serpnya 1778 1778 08 19 Ulyuch Gmina Didnya Respublika PolshaPomer24 chervnya 1831 1831 06 24 52 roki Peremishl epidemiya holeriPohovannyadGromadyanstvoAvstrijska monarhiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistsvyashenik filolog pedagogAlma materLvivskij universitetZnannya movukrayinskaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiMogila o Ivana Mogilnickogo na kladovishi u Peremishli vul Slovackogo pole 19 ZhittyepisNarodivsya 19 serpnya 1778 roku v sim yi greko katolickogo paroha Vasilya Mogilnickogo i Pelagiyi z rodu Bachinskih u s Ulyuch nini Polsha Pislya zakinchennya miscevoyi parafiyalnoyi shkoli prodovzhuvav osvitu v Peremishlskij gimnaziyi yaku zakinchiv 1795 r z vidznakoyu Protyagom 1795 1800 rr navchavsya u na teologichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu 5 zhovtnya 1800 r odruzhivsya z Annoyu Marcinkevich rodom zi s Bolyanovichi Mostiskogo povitu ditej podruzhzhya ne malo Svyashenicha diyalnist 18 sichnya 1800 r prijnyav diyakonski svyachennya a 21 sichnya togo zh roku buv visvyachenij peremishlskim yepiskopom Antoniyem Angelovichem u svyasheniki Dushpastirsku pracyu rozpochav 28 bereznya 1801 r yak administrator parafiyi Drozdovichi Nizhankivskogo dekanatu nini Starosambirskij r n Lvivska obl 21 lyutogo 1807 r stav dekanom nizhankivskim Pid chas kanonichnoyi vizitaciyi u 1814 r yepiskop Mihajlo Levickij pozitivno ociniv pracyu molodogo otcya dekana yak zrazkovogo dushpastirya kotrij dbaye pro vihovannya ditej ta molodi 13 travnya 1817 r buv nominovanij gremialnim kriloshaninom i kustoshem Peremishlskoyi kapituli a takozh radnikom Konsistoriyi Prosvitnictvo Propam yatna tablicya o Ivanu Mogilnickomu vstanovlena na mogili o prof Lukashevskogo Peremishl I Mogilnickij provadiv aktivnu prosvitnicku diyalnist na terenah svogo dekanatu zasnovuvav pri cerkvah shkoli finansovo pidtrimuvav navchannya ditej z ubogih rodin U Drozdovichah 1806 r za jogo klopotannyam bulo organizovano pershu v okruzi narodnu shkolu Najbilshi zdobutki Mogilnickogo ye v osviti ta katehizaciyi V 1815 r vidav v Korolivskomu Universiteti v Budi katehizm Nauka hristiyanska v spravi zvichnogo katehizmu dlya parafiyalnih ditej z blagoslovennya jogo Preosvyashenstva Mihajla Levickogo yepiskopa peremishlskogo sambirskogo i syanockogo vidana drukom v misti Buda v Peshtanskij shkoli Diskusiya na temu shlyahiv formuvannya ukrayinskoyi literaturnoyi movi v Galichini privernula uvagu znanogo slovenskogo movoznavcya Ye V Kopitara yakij rozmistiv u Vidni na storinkah Wiener allgemeine Literatur Zeitung vid 5 11 1816 shvalnu recenziyu pro movni osoblivosti katehizmu Russniakishe Literatur Ye Kopitar zaohochuvav o Mogilnickogo do podalshoyi praci v galuzi movoznavstva pidkreslyuyuchi fakt okremishnosti ukrayinskoyi movi vid inshih slov yanskih mov Ivan Mogilnickij buv poslidovnikom rozvitku ukrayinskoyi literaturnoyi movi sho bazuvalasya na zhivij movi narodu pershij sered greko katolikiv v Galichini pochav vigoloshuvati propovidi narodnoyu movoyu Koli v 1821 r Galicka guberniya vistupila proti vidannya greko katolickogo cirkulyara ruskoyu movoyu vin napisav memorial do imperatorskogo dvoru v yakomu dovodiv sho ruska mova ne ye poyednannyam polskoyi i rosijskoyi i ne ye dialektom yakoyis z cih mov a ye okremoyu slov yanskoyu movoyu A takozh vin ye avtorom Bukvarya slaveno ruskogo yazika vid 1816 1817 1819 1826 1827 rr Bukvar slaveno ruskogo yazika za blagoslovennyam i povelinnyam jogo preosvyashenstva Mihajla Levickogo arhiyepiskopa lvivskogo mitropolita galickogo yepiskopa kamyaneckogo peremishlskogo sambirskogo i syanockogo dlya navchannya pospolitoyi molodi v shkolah parafiyalnih Vidana drukom u Peshtanskomu korolivskomu universiteti v misti Buda U 1823 r napisav pershu gramatiku ukrayinskoyi movi v Galichini Gramatika yazika sloveno ruskogo U peredmovi statti Vidomist o ruskim yazici pershim sered zahidnoukrayinskih movoznavciv obgruntuvav polozhennya pro samostijnist i samobutnist ukrayinskoyi movi Cim sprostovuvav poshireni u toj chas pomilkovi uyavlennya pro ukrayinsku movu yak dialekt polskoyi abo rosijskoyi movi ta argumentovano viznachiv yiyi yak odnu z realno isnuyuchih shidnoslov yanskih mov Pidkreslyuvav zokrema yiyi uryadovij harakter za chasiv polsko litovskogo panuvannya vidminnist vid inshih gilok slov yanskih mov osoblivo vid cerkovnoslov yanskoyi polskoyi ta velikorosijskoyi spilni risi u vzhitku v usih ruskih zemlyah vidomih kolis pid im yam Maloyi ta Chervonoyi Rusi neobhidnist rozvitku literaturi narodnoyu movoyu tosho Ciyeyu statteyu vidbiv novu ataku namisnictva proti vzhivannya ukrayinskoyi movi I Franko U 1829 r opublikuvav na storinkah Czasopism Naukowy Ksiegozbioru Publicznego imienia Ossolinskich Naukovogo zhurnalu publichnoyi biblioteki imeni Ossolinskih cyu stattyu u polskomu perekladi Rozprawa o jezyku ruskim U 1848 r u okremoyu broshuroyu vijshov tilki vstup do ciyeyi gramatiki Stattya pro rusku movu u 1838 r vona takozh bula vidana v Peterburzi rosijskoyu movoyu U 1857 r uvijshla do Zapisok o Yuzhnoj Rusi P Kulisha pid nazvoyu O drevnosti i samobytnosti yuzhno russkago yazyka Ce bula odna z pershih naukovih robit prisvyachena movi galickih ukrayinciv sho spravila znachnij vpliv na podalshi studiyi u cij galuzi Religijno gromadska diyalnist 1816 r pid opikoyu Mihajla Levickogo I Mogilnickij stvoriv u Peremishli pershu na zahidnoukrayinskih zemlyah kulturno osvitnyu gromadsku organizaciyu Tovaristvo galickih greko katolickih svyashenikiv dlya poshirennya pisma prosviti i kulturi sered virnih yaka stavila sobi za metu vidannya ukrayinskih zagalnoosvitnih ta religijnih knizhok Organizaciya proisnuvala do seredini 1817 r pripinila isnuvannya pid tiskom katolickogo duhivnictva polyakiv ta monahiv vasilian Uklav Statut tovaristva vazhlivij dokument dlya istoriyi nashogo nacionalnogo rozvitku I Franko Pislya zasnuvannya v Peremishli v 25 kvitnya 1817 r Zavedenie pevchesko uchitelnoe tobto Dyako vchitelskij institut stav jogo pershim direktorom i vikladachem predmetu logiki Statut ukladenij Mogilnickim buv zatverdzhenij cisarskim ediktom vid 24 serpnya 1818 r Tretij sinod Peremishlskoyi yeparhiyi 8 travnya 1818 r shvaliv propoziciyi I Mogilnickogo shodo strukturi Institutu ta osnovnih principiv funkcionuvannya ta finansuvannya U pershomu shkilnomu roci 1818 1819 vivchali shist predmetiv sered yakih buv ukrayinskij ruskij pravopis Na potrebi cogo Institutu nim buv perekladenij z nimeckoyi movi na ukrayinsku pidruchnik logiki Logicheskaya nastavleniya rukopis yakogo do teper zberigayetsya v Peremishlskomu Derzhavnomu Arhivi Z 1817 r inspektor shkil Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Pid chas inspektorskoyi diyalnosti domagavsya poshirennya merezhi ukrayinskih narodnih shkil U 1817 r stav poslom do Galickogo stanovogo sejmu vid Peremishlskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Gerb Mogilnicki II Nezvazhayuchi na te sho vin ne nalezhav do shlyahti buv udostoyenij shlyahetskogo titulu Ritter von gerb Mogilnicki II imperatorskim diplomom Ivan Mogilnickij u svoyemu zapoviti peredav u vlasnist Kapituli kam yanicyu yaka znahodilas v m Peremishli na Rinku pid 2 Dohodi z kam yanici buli priznacheni na stipendiyi dlya 15 talanovitih gimnazistiv z bidnih rodin a takozh sirit ditej greko katolickih svyashenikiv Cej zapovit dav pochatok zasnuvannya fundaciyi jogo imeni A vsi svoyi knigi Mogilnickij peredav novostvorenij biblioteci greko katolickoyi Peremishlskoyi kapituli Vshanuvannya pam yati Pomer na 53 roci zhittya pid chas epidemiyi holeri i buv pohovanij na staromu cvintari v Peremishli bilya vulici S Konarskogo Pislya likvidaciyi cvintaryu v 1902 r jogo ostanki buli pereneseni na novij cvintar bilya vulici Slovackogo povtorne pohovannya vidbulosya 4 08 1902 r Kam yana nagrobna plita yaka bula vstanovlena odrazu pislya jogo smerti druzhinoyu Annoyu zbereglas do sogodni Ale v chasi Drugoyi svitovoyi vijni informaciya de same znahoditsya nova mogila Mogilnickogo bula vtrachena U 1960 70 h rr mitratom o Vasilem Grinikom ta Volodimirom Pajtashem provodilisya poshuki miscya pohovannya kriloshanina ale bezuspishno tomu naslidkom stalo vstanovlennya lishe propam yatnoyi tablici na mogili o prof Lukashevskogo sho znahoditsya poblizu cvintarnoyi kaplici Ale iniciativoyu Bogdana Bilogo arhivista Arhiyeparhialnogo arhivu arhiyeparhiyi Peremishlko Varshavskoyi poshuki mogili o Ivana Mogilnickogo bulo vidnovleno na pochatku 2000 h rr i vdalosya yiyi vidnajti Nadgrobna plita bula restavrovana Ye Zavalenem a arhitektor Yu Levosyuk stvoriv novij proekt zberigshi davnij nadmogilnij kamin 4 lipnya 2005 r vidbulosya urochiste vidkrittya i posvyachennya vidnovlenoyi mogili o Mogilnickogo yake provadiv mitropolit Ivan Martinyak DzherelaArchiwum Panstwowe w Przemyslu Z 142 Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu Sygn 6886 Z 143 Kapitula Greckokatolicka w Przemyslu Sygn 180 228 396 515 Archidiecezjalny Archiwum Archidiecezji Przemysko Warzawskiej Dzial Rekopisow Materialy Iwana Mohylnickiego Jan Mogilnici Rozprawa o iezyku ruskim Czasopism Naukowy Ksiegozbioru Publicznego imienia Ossolinskich 29 lipnya 2018 u Wayback Machine Rok 2 Zeszyt 3 Lwow 1829 S 56 87 Bilij B Mogilnickij Ivan 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 17 ISBN 978 966 00 1061 1 Demskij M T Mogilnickij Ivan Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 365 366 Bilij B Pohovannya greko katolickih iyerarhiv svyashenikiv monahiv monahin i cerkovnih prisluzhnikiv na Golovnomu cvintari v Peremishli Peremiski Arhiyeparhialni Vidomosti Rik XIV Ch 22 Peremishl 2017 91 s Steblij F Mogilnickij Ivan Dovidnik z istoriyi Ukrayini A Ya K Geneza 2001 S 479 Zamlinskij T Ivan Mogilnickij vidatnij diyach ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya do 180 yi richnici vid dnya smerti 31 sichnya 2016 u Wayback Machine Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2011 693 Derzhava ta armiya S 147 152 Makovej O Z istoriyi nashoyi filologiyi Tri galicki gramatiki Ivan Mogilnickij Josif Levickij i Josif Lozinskij Zapiski NTSh 1903 T LI Kn 1 S 1 17 Mandyukova Ya Stolittya kulturnoyi praci Peremishlya Nazustrich 1934 20 S 4 Steblij F Peremiskij kulturno osvitnij oseredok ta jogo diyachi epohi ukrayinskogo vidrodzhennya persha polovina HIH st Peremishl i Peremiska zemlya protyagom vikiv Peremishl Lviv 1996 S 106 108 Shpitkovskij I Do ikonografiyi ta nobilitaciyi Ivana Mogilnickogo Zapiski NTSh 1930 T S Kn 2 S 311 319 Tershakovec M Vidnosini Vartolomeya Kopitara do galicko ukrayinskogo pismenstva Zapiski NTSh 1910 T XCIV Kn II S S 84 106 Voznyak M Studiyi nad galicko ukrayinskimi gramatikami HIH v Zapiski NTSh 1909 T LX XXIX Kn III S 111 143 Jogo zh T HS Kn IV S 33 118 Zhelehivskij Yu Novi dani do biografiyi Ioanna Mogilniskogo Novij Galichanin 1889 11 S 142 l43 Stepien S Rola Przemysla w ukrainskim odrodzeniu narodowym w Galicji w pierwszej polowie HIH w Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze 1999 8 9 S 128 136 PrimitkiV svitlu richnicyu smerti o Ivana Mogilnickogo Beskid Ch 11 89 Peremishl 28 chervnya 1931 r S 2 Bilyj B M Mohylnycki Joan Studia Polsko Ukrainskie Przemysl 2006 T 1 S 249 251 Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 27 lipnya 2018 O drevnosti i samobytnosti yuzhno russkago yazyka statya Ioanna Mogilevskago Kulish P A Zapiski o Yuzhnoj Rusi Tom 2 SPb 1857 S 257 279 ros doref PDF Arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2019 Archiwum Panstwowe w Przemyslu Z 143 Kapitula Greckokatolicka w Przemyslu Sygn 396 S 16 Bilij B Pohovannya greko katolickih iyerarhiv svyashenikiv monahiv monahin i cerkovnih prisluzhnikiv na Golovnomu cvintari v Peremishli Peremiski Arhiyeparhialni Vidomosti Rik XIV Ch 22 Peremishl 2017 S 3 39 41 83 Guk B Mogila Velikogo Kriloshanina vidnovlena Nashe Slovo 29 25 09 2005 Guk B Mogila Velikogo Kriloshanina vidnovlena Nashe Slovo 29 25 09 2005 Nyczek M Granit z Zytomiera Nowiny 06 07 2005 Poswiecono pomnik ks Mohylnyckiego Gazeta Toronto Rok XVIII 8 10 07 2005PosilannyaMogilnickij Ivan Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 437 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mogilnickij Ivan Ukrayinci v sviti Ivan Mogilnickij Vidomist o ruskim yazici 1829 Rozprawa o jezyku ruskim przez Jana Mogilnickiego 1837 Cib Mikola Otec Ivan Mogilnickij provisnik nacionalnogo vidrodzhennya Galichini 30 sichnya 2016 u Wayback Machine Sajt Drogobickoyi Duhovnoyi Seminariyi UGKC

Дата публікації:
Топ