Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко - католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії — перша українська просвітницька організація в Галичині, початку ХІХ століття.
Центр Товариства греко-католицьких священників у Перемишлі
Перемишль початку ХІХ століття був найвпливовішим центром західноукраїнського просвітництва. Львів у цей час був настільки сполонізований, що українське національне життя тільки жевріло під тиском польської адміністрації. У Перемишлі знаходилася греко-католицька семінарія, багаті бібліотеки, українська друкарня. Місто було центром греко-католицької єпархії, яку очолював єпископ УГКЦ, професор богослов'я Львівського університету Михайло Левицький .
Засновники та рік створення
У 1816 р. помічник єпископа у шкільних справах Іван Могильницький у Перемишлі заснував перше просвітницьке «Товариство греко-католицьких священиків». Члени товариства енергійно сприяли прийняттю цісарем рішення 1818 р. про допущення у початкову школу української мови.
На початку ХІХ століття австрійський уряд вирішив провести реформу шкільництва Галичини і Володимирії. На той момент у Перемиській дієцезії було тільки 227 парохіяльних школи. Група місцевих кліриків вирішила заснувати спеціальне товариство, котре б сприяло розвитку освіти рідною мовою та її поступового вдосконалення. Статут Товариства був підписаний тодішнім Перемиським єпископом Михайлом Левицьким 20 січня 1819 року, згодом - 5 липня, того ж року, він був підписаний також цісарем Францом. В Статуті зазначалось, що Товариство буде працювати над видавництвом книг народною мовою та одночасно над її вдосконаленням. Основним спрямуванням планованої літератури були: плекання християнських чеснот, благодійництво, ведення господарства, гігієна, юриспруденція, а також наукова література з історії церкви для освіти духовенства.
Діяльність
Відповідно до Статуту, Товариство мало складатись із священиків, запропонованих головою, яких номінував єпископ. Крім голови - Івана Могильницького, до складу Товариства входили Петро Назаркевич, Данило Качановський, Василь Созанський, Іван Турчминович, Іван Трильовський, Гнат Давидович, Іван Снігурський. Відомий у той час український вчений-філолог, отець Іван Могильницький написав «доступною» для українців мовою підручник «Граматики», «Катехізис малий» і «Буквар славено-руського язика». Товариство домоглося впровадження навчання українських дітей у Галичині рідною мовою. Використавши церковні зв'язки (вони активно співпрацювали в організаційній сфері з центральним греко-католицьким собором Святої Великомучениці Варвари у Відні) домоглися від австрійської адміністрації дозволу на відкриття «Дяково-вчительського інституту» в Перемишлі та початкових шкіл, яких на 1832 рік уже було відкрито 383.
Члени товариства були першими у Галичині, які започаткували ідеологію єдності західних і східних українців. Вони наполягали на тому, що «русини» Галичини є представниками того ж слов'янського народу, що живе по обидва боки Дніпра у Російській імперії. Існування Товариства греко-католицьких священників було, напевно, тою першою спробою через просвітництво підняти українців на боротьбу за власну державність.І. Могильницький є автором підручників для українських народних шкіл - «Буквар славено-руського язика», «Наука християнська», «Ка- техизм малий», «Правила школьнії», «Логіческія наставленія». Всі ці підручники були вперше написані української мовою.
Посилання
Ріпецький М. Світлий спомин з історії нашого церковно-народнього відродження (В 100-ліття смерти о. Івана Могильницького) // Бескид Ч.1 (79) 12. 04. 1931 р.
Примітки
- Ріпецький М. Світлий спомин з історії нашого церковно-народнього відродження // Український Бескид, 1931, №1 (квітень)-С. 4-5
- Возняк М. Як пробудилося українське народне життя за Австрії, Львів, 1924 р., друкарня видавничої спілки "Діло", - С.33-35
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulturno osvitnye tovaristvo greko katolickih svyashennikiv povna nazva Peremiske Tovaristvo galickih greko katolickih svyashennikiv dlya poshiryuvannya pismami prosviti i kulturi sered virnih na osnovi hristiyanskoyi religiyi persha ukrayinska prosvitnicka organizaciya v Galichini pochatku HIH stolittya Centr Tovaristva greko katolickih svyashennikiv u PeremishliPeremishl pochatku HIH stolittya buv najvplivovishim centrom zahidnoukrayinskogo prosvitnictva Lviv u cej chas buv nastilki spolonizovanij sho ukrayinske nacionalne zhittya tilki zhevrilo pid tiskom polskoyi administraciyi U Peremishli znahodilasya greko katolicka seminariya bagati biblioteki ukrayinska drukarnya Misto bulo centrom greko katolickoyi yeparhiyi yaku ocholyuvav yepiskop UGKC profesor bogoslov ya Lvivskogo universitetu Mihajlo Levickij Zasnovniki ta rik stvorennyaU 1816 r pomichnik yepiskopa u shkilnih spravah Ivan Mogilnickij u Peremishli zasnuvav pershe prosvitnicke Tovaristvo greko katolickih svyashenikiv Chleni tovaristva energijno spriyali prijnyattyu cisarem rishennya 1818 r pro dopushennya u pochatkovu shkolu ukrayinskoyi movi Na pochatku HIH stolittya avstrijskij uryad virishiv provesti reformu shkilnictva Galichini i Volodimiriyi Na toj moment u Peremiskij diyeceziyi bulo tilki 227 parohiyalnih shkoli Grupa miscevih klirikiv virishila zasnuvati specialne tovaristvo kotre b spriyalo rozvitku osviti ridnoyu movoyu ta yiyi postupovogo vdoskonalennya Statut Tovaristva buv pidpisanij todishnim Peremiskim yepiskopom Mihajlom Levickim 20 sichnya 1819 roku zgodom 5 lipnya togo zh roku vin buv pidpisanij takozh cisarem Francom V Statuti zaznachalos sho Tovaristvo bude pracyuvati nad vidavnictvom knig narodnoyu movoyu ta odnochasno nad yiyi vdoskonalennyam Osnovnim spryamuvannyam planovanoyi literaturi buli plekannya hristiyanskih chesnot blagodijnictvo vedennya gospodarstva gigiyena yurisprudenciya a takozh naukova literatura z istoriyi cerkvi dlya osviti duhovenstva DiyalnistVidpovidno do Statutu Tovaristvo malo skladatis iz svyashenikiv zaproponovanih golovoyu yakih nominuvav yepiskop Krim golovi Ivana Mogilnickogo do skladu Tovaristva vhodili Petro Nazarkevich Danilo Kachanovskij Vasil Sozanskij Ivan Turchminovich Ivan Trilovskij Gnat Davidovich Ivan Snigurskij Vidomij u toj chas ukrayinskij vchenij filolog otec Ivan Mogilnickij napisav dostupnoyu dlya ukrayinciv movoyu pidruchnik Gramatiki Katehizis malij i Bukvar slaveno ruskogo yazika Tovaristvo domoglosya vprovadzhennya navchannya ukrayinskih ditej u Galichini ridnoyu movoyu Vikoristavshi cerkovni zv yazki voni aktivno spivpracyuvali v organizacijnij sferi z centralnim greko katolickim soborom Svyatoyi Velikomuchenici Varvari u Vidni domoglisya vid avstrijskoyi administraciyi dozvolu na vidkrittya Dyakovo vchitelskogo institutu v Peremishli ta pochatkovih shkil yakih na 1832 rik uzhe bulo vidkrito 383 Chleni tovaristva buli pershimi u Galichini yaki zapochatkuvali ideologiyu yednosti zahidnih i shidnih ukrayinciv Voni napolyagali na tomu sho rusini Galichini ye predstavnikami togo zh slov yanskogo narodu sho zhive po obidva boki Dnipra u Rosijskij imperiyi Isnuvannya Tovaristva greko katolickih svyashennikiv bulo napevno toyu pershoyu sproboyu cherez prosvitnictvo pidnyati ukrayinciv na borotbu za vlasnu derzhavnist I Mogilnickij ye avtorom pidruchnikiv dlya ukrayinskih narodnih shkil Bukvar slaveno ruskogo yazika Nauka hristiyanska Ka tehizm malij Pravila shkolniyi Logicheskiya nastavleniya Vsi ci pidruchniki buli vpershe napisani ukrayinskoyi movoyu PosilannyaRipeckij M Svitlij spomin z istoriyi nashogo cerkovno narodnogo vidrodzhennya V 100 littya smerti o Ivana Mogilnickogo Beskid Ch 1 79 12 04 1931 r PrimitkiRipeckij M Svitlij spomin z istoriyi nashogo cerkovno narodnogo vidrodzhennya Ukrayinskij Beskid 1931 1 kviten S 4 5 Voznyak M Yak probudilosya ukrayinske narodne zhittya za Avstriyi Lviv 1924 r drukarnya vidavnichoyi spilki Dilo S 33 35