Єрмолаєв Єр-2

Єр-2 (до 1941 року — ДБ-240) — радянський двомоторний дальній бомбардувальник часів Другої світової війни. Розроблений в ОКБ-240 на основі конструкції пасажирського літака створеного Роберто Бартіні.

Єрмолаєв Єр-2
Призначення:	дальній бомбардувальник
Перший політ:	14 травня 1940
Прийнятий на озброєння:	1941
Знятий з озброєння:	1946
На озброєнні у:	ВПС СРСР
Розробник:	Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство і Іркутський авіаційний завод
Всього збудовано:	370
Конструктор:	^[ru]
Екіпаж:	3 особи
Максимальна швидкість (МШ):	445 км/год
Дальність польоту:	4100 км
Практична стеля:	7700 м
Швидкопідйомність:	5,5 м/с
Довжина:	16,23 м
Висота:	4,82 м
Розмах крила:	21,65 м
Площа крила:	72,1 м²
Споряджений:	12 000 кг
Двигуни:	2 × М-105
Тяга (потужність):	2 × 1100 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження:	1 000 кг (максимальна 3000 кг) кг
Кулеметне озброєння:	3 × 7,62-мм кулемети ШКАС
Єрмолаєв Єр-2 у Вікісховищі

Історія створення

Двомоторний дальній бомбардувальник ДБ-240 розроблявся на основі пасажирського літака , який не був запущений в серійне виробництво, оскільки конструктор літака Роберто Бартіні був репресований. Керівництво над бюро перейняв Володимир Єрмолаєв, який продовжив роботи над проектами Бартіні, в тому числі над ДБ-240. Розробка почалась ще в 1938 році, але остаточні специфікації були сформовані тільки в липні 1939 року. На новому бомбардувальнику мали використовуватись перспективні двигуни М-106 або М-120, завдяки яким, ДБ-240 мав значно перевершити ДБ-3 (і Іл-4) в льотних характеристиках і бомбовому навантаженні.

Від «Сталь-7» ДБ-240 отримав характерне крило типу «зворотна чайка», але однокілевий хвіст став двокілевим, а змішаний фюзеляж став суцільнометалевим. До травня 1940 року двигуни М-106 ще не були готовими, тому на дослідний варіант поставили двигуни М-105 потужністю 1100 к.с. Хоча через слабший двигун літак і не показав розрахункових характеристик, він все одно був кращим за Іл-4. Тому літак було вирішено пустити в серійне виробництво з двигунами М-105, для цього виділили потужності на заводі № 18 в Воронежі. Також розглядались варіанти з двигунами АМ-37/37 (1350—1400 к.с.), але вони в серію не пішли. Через евакуацію 18-го заводу виробництво ДБ-240 було припинене в жовтні 1941, і не було відновлене. Проте з грудня 1943 року почалось виробництво Єр-2 з дизельними двигунами АЧ-30Б на заводі № 39 в Іркутську, яке тривало до закінчення війни.

Основні модифікації

• Єр-2 з двигунами М-105 — захисне озброєння — 3 7,92-мм кулемети ШКАС в носовій установці, верхній турелі і нижньому вікні. Стандартне бомбове навантаження — 1000 кг, максимальне — 3000 кг. Виготовлявся з квітня по вересень 1941 року. (71 екз.)
• Єр-2 з двигунами АЧ-30Б — захисне озброєння — 2 12,7-мм кулемети УБТ в носовій і нижній установках, 20-мм гармата ШВАК в верхній турелі. Стандартне бомбове навантаження — 1000 кг, максимальне — 5000 кг. Виготовлявся з грудня 1943 по серпень 1945 року. (299 екз.)

Тактико-технічні характеристики

		Єр-2 двигуни М-105	Єр-2 двигуни АЧ-30Б
Довжина		16,23 м	16,65 м
Висота		4,82 м
Розмах крил		21,65 м	23,01 м
Площа крил		72,1 м²	79,1 м²
Маса	пустого		10 820 кг
	спорядженого	12 000 кг	14 825 кг
	максимальна злітна	13 460 кг	18 415 кг
Двигуни		2 × М-105	2 × АЧ-30Б
Потужність		2 × 1100 к. с.	2 × 1500 к. с.
Максимальна швидкість		445 км/год	415 км/год
Дальність польоту		4100 км	5300 км
Практична стеля		7700 м	7500 м
Швидкопідйомність		5,5 м/с

Історія використання

Першими літом 1941 року Єр-2 отримали 420-ий і 421-ий авіаполки особливого призначення, в які ввійшли найдосвідченіші пілоти цивільної авіації. Першим бойовим вильотом для Єр-2 в складі цих полків став наліт на Берлін 11 серпня 1941 року, але з трьох посланих Єр-2 повернувся тільки один. 28 серпня і 1 вересня невеликі групи Єр-2 бомбили Кенігсберг, потім була проведена ціла низка нальотів на залізничні вузли на окупованих територіях — Орша, Вітебськ, Смоленськ, Псков і інші. 18-20 вересня через складну ситуацію на фронті Єр-2 бомбили німецькі війська поблизу Дем'янська, згодом такі нальоти продовжувались. Оскільки Єр-2 здебільшого діяв днем, втрати були високими і вже в жовтні всі вцілілі (10 з початкових 40) Єр-2 420-го авіаполку були передані 421-му. 421-ий продовжував нести втрати і станом на 18 жовтня 1941 року залишалось тільки 14 Єр-2, з них 9 повністю боєздатних. З грудня 1941 року 421-ий авіаполк перейменували на 747-й авіаполк далекої дії, який перекинули під Москву. В серпні 1942 року він деякий час діяв під Сталінградом, але згодом його повернули в центральну ділянку фронту. Станом на 4 серпня 1942 року в полку залишилось тільки 10 Єр-2 в різному стані, і останній бойовий виліт першої партії літаків відбувся 8 серпня 1943 року.

З весни 1944 року в військові частини почали надходити Єр-2 з двигунами АЧ-30Б. Першими їх отримали 326-ий і 330-ий авіаполки далекої дії, пізніше ще декілька. Але літак вироблявся не надто швидко, а освоєння було повільним через проблеми з роботою двигуна, тому до грудня 1944 року жоден з 7 полків Єр-2 не був повністю укомплектованим і боєздатним. На початку 1945 року чотири полки (327-1, 328-й, 329-й і 332-й) ввійшли в 18-у бомбардувальну дивізію, яка взяла незначну участь в боях. 7-8 квітня Єр-2 327-го і 329-го полків бомбардували Кенігсберг, а пізніше підходи до Берліна. Загалом було здійснено 75 бойових літако-вильотів, що було майже невідчутно на фоні 5000 вильотів авіації далекої дії загалом в цей місяць.

В війні з Японією Єр-2 участі не брали і були списані в березні 1946 року.

Література

• Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єрмолаєв Єр-2

Примітки

1. Харук, 2012, с. 183-184.