Єврейські цвинтарі у Львові — збережені та знищені юдейські поховання у Львові.
Єврейські кладовища у Львові | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Статус | єврейський цвинтар |
Єврейські кладовища у Львові у Вікісховищі |
Найдавнішим єврейським цвинтарем у Львові було Старий єврейський цвинтар, заснований, за різними даними, наприкінці XIII або на початку XV століття. Новий єврейський цвинтар відкрили у 1855 році. Окрім того у Львові існувало декілька невеликих єврейських цвинтарів, заснованих у середині XIX та на початку XX століття.
Старий цвинтар (кіркут)
Старий єврейський цвинтар у Львові є одним з найдавніших у Східній Європі. Разом із залишками стін Високого Замку і церквою святого Миколая воно було однією з небагатьох пам'яток княжих часів у Львові, що збереглися до XX століття.
Існує декілька версій щодо того, коли у Львові з'явилося перший єврейський цвинтар (кіркут). За даними дирекції старого єврейського цвинтару найдавніші мацев датуються 1348 (немовля Якуб) і 1378 (Міріам, дочка Саула). Історик Маєр Балабан вважав, що кладовище могло існувати з кінця XIII століття і вважалося найдавнішим в усій Червоній Русі. Директор Львівського історичного архіву О. Чоловський вважав, що єврейський цвинтар у Львові датується в міських актах 1414 роком. Інший дослідник Рудольф Менкіцький вважав, що найдавніша згадка в книгах львівського магістрату належить до 1480 року. У цьому записі говорилося, що євреї повинні платити за цвинтар 30 грошів щорічно на день святого Миколая.
Довгий час тут ховали євреїв з усієї Галичини, лише в кінці XVI на початку XVII століття було дозволено мати цвинтарі єврейським громадам інших галицьких міст і містечок. Не зважаючи на появу у Львові у 50-ті роки XIV століття нового єврейського кварталу в середмісті, цвинтар тривалий час залишався тим самим.
У 1601, 1624, 1628 роках громада докупила ділянки землі, й плата за користування цвинтарем збільшилася. Межі кладовища були чітко окреслені вже на плані Львова в 1766 році. Воно розміщувалося між сучасними вулицями Раппопорта, Клепарівською, Броварною та Базарною. Всіх визначних людей ховали в центральній частині. Там був похований засновник розробки дрогобицьких соляних родовищ Волчко; перший львівський рабин раббі Леві бен Якуб Кікенес (пом. 1503), засновник синагоги «Золота Роза» Іцак Нахманович (пом. 1595); сама Золота Роза, дочка Якуба (пом. 1637), засновник єшиви, керівник сеймику євреїв Польщі Ізує Фалк (пом. 1614); ректор єшиви, якого чвертували у Львові за віру Хаїм Райцес (пом. 1728). Неподалік був ряд із 129-ти надгробків жертвам єзуїтського погрому 1664 року. Найбільше мацев датувалися 1855 роком, коли в місті лютувала епідемія холери. Внаслідок епідемії Старий цвинтар виявився переповненим, і його того ж таки 1855 року закрила влада.
Збереглися опис цвинтаря та альбом фотографій багатьох його надгробків, зроблений у 1925—1928 роках Львівським товариством опіки єврейських пам'яток старовини.
Сьогодні старий єврейський цвинтар, одне з найдавніших в Європі, не існує. За 500-річну історію існування тут, згідно з оцінкою фахівців, на території близько 3 гектарів поховано від 25 до 30 000 осіб.
Поховання на Старому цвинтарі
Видатних осіб євреї ховали в самому центрі кладовища (кіркуту), що становив, за словами М. Балабана, «єврейський пантеон». Тут стояли нагробки відомих людей єврейської громади Львова:
- Нахмана і Мордехая Ісаковичів (пол. Nachman Izaakowicz, Mordechaj Izaakowicz, пом. 1618);
- Ісаака Нахмановича (пол. Izaak Nachmanowicz, пом. 1637);
- Ізує Фалька (пол. Izuje Falk, пом. 1614);
- Давида бен Шмуела Га-Леві (пол. David Halevy, пом. 1667);
- Рози Нахманович (Золота Роза) (пол. Roza Nachmanowicz, Giłdene Rojze, пом. 1637);
- Адель Кікінес із Дрогобича (пол. Adel Kikines, пом. 1710);
- рабинів братів Хаїма та Йони Райзесів (пол. Chajm Reises, Jona Reises, пом. 1728).
На околиці поховані рабини
- Леві бен Якуб Кікінес (пол. Levi ben Jakob Kikines, пом. 1503);
- Хахам Цві Ашкеназі (пол. Chacham Zwi Ashkenazy) (1660—1718);
- Хаїм Рапопорт (пол. Chajm Rappaport, пом. 1771);
- Якуб Орнштайн (пол. Jakob Ornstein, пом. 1839);
- Абрагам Кон (пол. Abraham Kohn, пом. 1848).
Багато надгробків мали характерні символи:
- благословляючі руки — символ когена;
- дзбан і глечик — символ левита (представника коліна Леві);
- книжки — символ вченого.
Також родинні символи:
- ворон — родина Раппопортів;
- олень — Ашкеназі;
- голуб — Кікінеси.
Новий цвинтар
Новий єврейський цвинтар відкрили в серпні 1855 року на Кортумовій горі, неподалік від вулиці Янівської (нині — Шевченка). Тут були поховані такі шановні члени єврейської громади, як Еммануїл Блюменфельд, Еміль Бик, рабин Швабахер, Ехезкіль Каро, Натан Левенштейн. У 1856 році на новому цвинтарі на гроші комерсанта Ефроїма Вікселя споруджено синагогу. У 1875 році єврейська громада вимостили дорогу (нині вулиця Єрошенка) до нового цвинтаря від Янівської. У 1890 році цвинтар оточили парканом у неороманському стилі. У 1894 році біля головного входу на цвинтар побудували адміністративне приміщення. 1912 року споруджено нове передпохоронне приміщення () в стилі модерн.
Невеликі цвинтарі
Ще один цвинтар було відкрито в районі Знесіння у травні 1872 року для жителів таких прикагалків, як Збоїща, Замарстинів, Голоско, Клепарів, Кривчиці.
У вересні 1884 року було відкрито єврейський цвинтар поблизу Крайового закладу для божевільних в Кульпаркові.
На початку XX століття на Замарстинові існував невеликий цвинтар, закритий перед першої світової війною.
На Кортумовій горі після 1918 року було споруджено пам'ятник жертвам погрому у листопаді 1918 року, а поруч з ним меморіал загиблим євреям — воїнам австро-угорської армії.
Доля єврейських цвинтарів
На початку XX століття Старий цвинтар отримав статус пам'ятки від австро-угорського уряду. Цей статус підтвердив уряд відтвореної Польщі. Окупаційна німецька влада наказала знищити Старий цвинтар. У травні 1942 року голова львівського юденрату звертався до адміністрації дистрикту Галичина з проханням надати цвинтарю статус пам'ятки; відповіді на це звернення не було. Остаточно цвинтар знищили у 1947 році, коли на його території побудували колгоспний «Центральний ринок» (нині Краківський ринок).
Новий єврейський цвинтар почали знищувати відразу після розстрілу юденрату в січні 1943 року. Навесні 1943 року було підірвано будівлю бет-тахара. Після закінчення війни єврейська релігійна громада упорядкувала цвинтар, зібрала і поховали рештки розстріляних, на згадку про них встановила гранітний обеліск. До адміністративної будівлі прибудували приміщення, що використовується як . 1962 року радянська влада розпустила єврейську релігійну громаду, а нове єврейський цвинтар приєднала до християнського Янівського цвинтаря, що знаходився поруч. Зараз воно на три чверті заповнено християнськими могилами, а в південній частині є декілька десятків мусульманських поховань. Єврейські поховання сконцентровані навколо головної алеї.
За радянських часів територію цвинтаря на Знесінні передали під автобазу, а на площі єврейського цвинтаря у місцевості Кульпарків розмістили домобудівний комбінат.
На даний час у малочисельної єврейської громади Львова немає окремого цвинтаря.
Примітки
- Ашкеназі Цві Гірш бен Якоб (Хамам Цві, 1660—1718) — рабин у містах Альтон, Гамбург, Вандсбек, Амстердам, Львів, → Polski Słownik Biograficzny. — T. I. — S. 170—171. (пол.)
- Дані про поховання Старого єврейського кладовища / Владимир Меламед, Евреи во Львове. — Львів: Текоп, 1994. — С. 185.
Джерела і література
- Гельстон Й. Єврейський некрополь у Львові // Галицька брама. — 1998. — Ч. 1 (37). — С. 14—15.
- Єврейські некрополі України / Ю. І. Ходорковський. — К.: б.в., 1998. — 80 с. — (Некрополі України). — .
- Замітки й виписки невстановленого автора з історії львівського єврейського кладовища. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 129 (Львівський ставропігійський інститут, м. Львів, 1378—1944 рр.). — Оп. 3. — Спр. 268. — С. 1.
- Звіт про роботу опіки над єврейськими історичними пам'ятками. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 701 [Єврейська релігійна громада, м. Львів, 1785—1942 рр.]. — Оп. 3. — Спр. 1279.
- План міста Львова 1766 р. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 742 (Колекція карт та планів м. Львова, 1375—1945 рр.). — Оп. 1. — Спр. 980. — 8 арк.
- Список померлих членів громади. 1842—1856 рр. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 701 (Єврейська релігійна громада, м. Львів, 1785—1942 рр.). — Оп. 1. — Спр. 373.
- Меламед В. Евреи во Львове. XIII — первая половина XX века. События. Общество. Люди / Вступ. слово Ярослава Ісаєвича — Львів: Текоп, 1994. — 266 с. — .
- Bałaban M. Zapomniały zabytek // Sztuka. — Lwów, 1911. — S. 4—5. (пол.)
- Bałaban M. Zabytki historyczne żydów w Polsce. — Warszawa, 1929. — S. 119. (пол.)
- Bałaban M. Dzielnica żydowska. Jej dzieje i zabytki. — Lwów: nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa. — 1909. — S. 78. (пол.)
Посилання
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Раппапорта — давній єврейський цвинтар. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 2 липня 2023.
- У Львові запалили свічку в пам'ять про рабина Якова Оренштайна. zaxid.net. Zaxid.net. 4 серпня 2010. Процитовано 2 липня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Денис Булавін. Знищена пам'ять. Яким було найдавніше єврейське кладовище у центрі Львова. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 2 липня 2023.
- Денис Булавін (14 липня 2020). Найдавніше єврейське кладовище Львова: історична спадщина, яку варто врятувати. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 2 липня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevrejski cvintari u Lvovi zberezheni ta znisheni yudejski pohovannya u Lvovi Yevrejski kladovisha u LvoviInformaciya pro cvintarKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivStatusyevrejskij cvintar Yevrejski kladovisha u Lvovi u Vikishovishi Najdavnishim yevrejskim cvintarem u Lvovi bulo Starij yevrejskij cvintar zasnovanij za riznimi danimi naprikinci XIII abo na pochatku XV stolittya Novij yevrejskij cvintar vidkrili u 1855 roci Okrim togo u Lvovi isnuvalo dekilka nevelikih yevrejskih cvintariv zasnovanih u seredini XIX ta na pochatku XX stolittya Starij cvintar kirkut Ulamki macev na teritoriyi starogo cvintarya Starij yevrejskij cvintar u Lvovi ye odnim z najdavnishih u Shidnij Yevropi Razom iz zalishkami stin Visokogo Zamku i cerkvoyu svyatogo Mikolaya vono bulo odniyeyu z nebagatoh pam yatok knyazhih chasiv u Lvovi sho zbereglisya do XX stolittya Isnuye dekilka versij shodo togo koli u Lvovi z yavilosya pershij yevrejskij cvintar kirkut Za danimi direkciyi starogo yevrejskogo cvintaru najdavnishi macev datuyutsya 1348 nemovlya Yakub i 1378 Miriam dochka Saula Istorik Mayer Balaban vvazhav sho kladovishe moglo isnuvati z kincya XIII stolittya i vvazhalosya najdavnishim v usij Chervonij Rusi Direktor Lvivskogo istorichnogo arhivu O Cholovskij vvazhav sho yevrejskij cvintar u Lvovi datuyetsya v miskih aktah 1414 rokom Inshij doslidnik Rudolf Menkickij vvazhav sho najdavnisha zgadka v knigah lvivskogo magistratu nalezhit do 1480 roku U comu zapisi govorilosya sho yevreyi povinni platiti za cvintar 30 groshiv shorichno na den svyatogo Mikolaya Dovgij chas tut hovali yevreyiv z usiyeyi Galichini lishe v kinci XVI na pochatku XVII stolittya bulo dozvoleno mati cvintari yevrejskim gromadam inshih galickih mist i mistechok Ne zvazhayuchi na poyavu u Lvovi u 50 ti roki XIV stolittya novogo yevrejskogo kvartalu v seredmisti cvintar trivalij chas zalishavsya tim samim U 1601 1624 1628 rokah gromada dokupila dilyanki zemli j plata za koristuvannya cvintarem zbilshilasya Mezhi kladovisha buli chitko okresleni vzhe na plani Lvova v 1766 roci Vono rozmishuvalosya mizh suchasnimi vulicyami Rappoporta Kleparivskoyu Brovarnoyu ta Bazarnoyu Vsih viznachnih lyudej hovali v centralnij chastini Tam buv pohovanij zasnovnik rozrobki drogobickih solyanih rodovish Volchko pershij lvivskij rabin rabbi Levi ben Yakub Kikenes pom 1503 zasnovnik sinagogi Zolota Roza Icak Nahmanovich pom 1595 sama Zolota Roza dochka Yakuba pom 1637 zasnovnik yeshivi kerivnik sejmiku yevreyiv Polshi Izuye Falk pom 1614 rektor yeshivi yakogo chvertuvali u Lvovi za viru Hayim Rajces pom 1728 Nepodalik buv ryad iz 129 ti nadgrobkiv zhertvam yezuyitskogo pogromu 1664 roku Najbilshe macev datuvalisya 1855 rokom koli v misti lyutuvala epidemiya holeri Vnaslidok epidemiyi Starij cvintar viyavivsya perepovnenim i jogo togo zh taki 1855 roku zakrila vlada Zbereglisya opis cvintarya ta albom fotografij bagatoh jogo nadgrobkiv zroblenij u 1925 1928 rokah Lvivskim tovaristvom opiki yevrejskih pam yatok starovini Sogodni starij yevrejskij cvintar odne z najdavnishih v Yevropi ne isnuye Za 500 richnu istoriyu isnuvannya tut zgidno z ocinkoyu fahivciv na teritoriyi blizko 3 gektariv pohovano vid 25 do 30 000 osib Pohovannya na Staromu cvintari Vidatnih osib yevreyi hovali v samomu centri kladovisha kirkutu sho stanoviv za slovami M Balabana yevrejskij panteon Tut stoyali nagrobki vidomih lyudej yevrejskoyi gromadi Lvova Nahmana i Mordehaya Isakovichiv pol Nachman Izaakowicz Mordechaj Izaakowicz pom 1618 Isaaka Nahmanovicha pol Izaak Nachmanowicz pom 1637 Izuye Falka pol Izuje Falk pom 1614 Davida ben Shmuela Ga Levi pol David Halevy pom 1667 Rozi Nahmanovich Zolota Roza pol Roza Nachmanowicz Gildene Rojze pom 1637 Adel Kikines iz Drogobicha pol Adel Kikines pom 1710 rabiniv brativ Hayima ta Joni Rajzesiv pol Chajm Reises Jona Reises pom 1728 Na okolici pohovani rabini Levi ben Yakub Kikines pol Levi ben Jakob Kikines pom 1503 Haham Cvi Ashkenazi pol Chacham Zwi Ashkenazy 1660 1718 Hayim Rapoport pol Chajm Rappaport pom 1771 Yakub Ornshtajn pol Jakob Ornstein pom 1839 Abragam Kon pol Abraham Kohn pom 1848 Bagato nadgrobkiv mali harakterni simvoli blagoslovlyayuchi ruki simvol kogena dzban i glechik simvol levita predstavnika kolina Levi knizhki simvol vchenogo Takozh rodinni simvoli voron rodina Rappoportiv olen Ashkenazi golub Kikinesi Novij cvintarNovij yevrejskij cvintar vidkrili v serpni 1855 roku na Kortumovij gori nepodalik vid vulici Yanivskoyi nini Shevchenka Tut buli pohovani taki shanovni chleni yevrejskoyi gromadi yak Emmanuyil Blyumenfeld Emil Bik rabin Shvabaher Ehezkil Karo Natan Levenshtejn U 1856 roci na novomu cvintari na groshi komersanta Efroyima Vikselya sporudzheno sinagogu U 1875 roci yevrejska gromada vimostili dorogu nini vulicya Yeroshenka do novogo cvintarya vid Yanivskoyi U 1890 roci cvintar otochili parkanom u neoromanskomu stili U 1894 roci bilya golovnogo vhodu na cvintar pobuduvali administrativne primishennya 1912 roku sporudzheno nove peredpohoronne primishennya v stili modern Neveliki cvintariYevrejskij cvintar na Kulparkovi She odin cvintar bulo vidkrito v rajoni Znesinnya u travni 1872 roku dlya zhiteliv takih prikagalkiv yak Zboyisha Zamarstiniv Golosko Klepariv Krivchici U veresni 1884 roku bulo vidkrito yevrejskij cvintar poblizu Krajovogo zakladu dlya bozhevilnih v Kulparkovi Na pochatku XX stolittya na Zamarstinovi isnuvav nevelikij cvintar zakritij pered pershoyi svitovoyi vijnoyu Na Kortumovij gori pislya 1918 roku bulo sporudzheno pam yatnik zhertvam pogromu u listopadi 1918 roku a poruch z nim memorial zagiblim yevreyam voyinam avstro ugorskoyi armiyi Dolya yevrejskih cvintarivNa pochatku XX stolittya Starij cvintar otrimav status pam yatki vid avstro ugorskogo uryadu Cej status pidtverdiv uryad vidtvorenoyi Polshi Okupacijna nimecka vlada nakazala znishiti Starij cvintar U travni 1942 roku golova lvivskogo yudenratu zvertavsya do administraciyi distriktu Galichina z prohannyam nadati cvintaryu status pam yatki vidpovidi na ce zvernennya ne bulo Ostatochno cvintar znishili u 1947 roci koli na jogo teritoriyi pobuduvali kolgospnij Centralnij rinok nini Krakivskij rinok Novij yevrejskij cvintar pochali znishuvati vidrazu pislya rozstrilu yudenratu v sichni 1943 roku Navesni 1943 roku bulo pidirvano budivlyu bet tahara Pislya zakinchennya vijni yevrejska religijna gromada uporyadkuvala cvintar zibrala i pohovali reshtki rozstrilyanih na zgadku pro nih vstanovila granitnij obelisk Do administrativnoyi budivli pribuduvali primishennya sho vikoristovuyetsya yak 1962 roku radyanska vlada rozpustila yevrejsku religijnu gromadu a nove yevrejskij cvintar priyednala do hristiyanskogo Yanivskogo cvintarya sho znahodivsya poruch Zaraz vono na tri chverti zapovneno hristiyanskimi mogilami a v pivdennij chastini ye dekilka desyatkiv musulmanskih pohovan Yevrejski pohovannya skoncentrovani navkolo golovnoyi aleyi Za radyanskih chasiv teritoriyu cvintarya na Znesinni peredali pid avtobazu a na ploshi yevrejskogo cvintarya u miscevosti Kulparkiv rozmistili domobudivnij kombinat Na danij chas u malochiselnoyi yevrejskoyi gromadi Lvova nemaye okremogo cvintarya PrimitkiAshkenazi Cvi Girsh ben Yakob Hamam Cvi 1660 1718 rabin u mistah Alton Gamburg Vandsbek Amsterdam Lviv Polski Slownik Biograficzny T I S 170 171 pol Dani pro pohovannya Starogo yevrejskogo kladovisha Vladimir Melamed Evrei vo Lvove Lviv Tekop 1994 S 185 Dzherela i literaturaYevrejski kladovisha u Lvovi u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Yevrejski kladovisha u Lvovi u Vikishovishi Gelston J Yevrejskij nekropol u Lvovi Galicka brama 1998 Ch 1 37 S 14 15 Yevrejski nekropoli Ukrayini Yu I Hodorkovskij K b v 1998 80 s Nekropoli Ukrayini ISBN 966 532 003 3 Zamitki j vipiski nevstanovlenogo avtora z istoriyi lvivskogo yevrejskogo kladovisha CDIA Ukrayini u m Lvovi F 129 Lvivskij stavropigijskij institut m Lviv 1378 1944 rr Op 3 Spr 268 S 1 Zvit pro robotu opiki nad yevrejskimi istorichnimi pam yatkami CDIA Ukrayini u m Lvovi F 701 Yevrejska religijna gromada m Lviv 1785 1942 rr Op 3 Spr 1279 Plan mista Lvova 1766 r CDIA Ukrayini u m Lvovi F 742 Kolekciya kart ta planiv m Lvova 1375 1945 rr Op 1 Spr 980 8 ark Spisok pomerlih chleniv gromadi 1842 1856 rr CDIA Ukrayini u m Lvovi F 701 Yevrejska religijna gromada m Lviv 1785 1942 rr Op 1 Spr 373 Melamed V Evrei vo Lvove XIII pervaya polovina XX veka Sobytiya Obshestvo Lyudi Vstup slovo Yaroslava Isayevicha Lviv Tekop 1994 266 s ISBN 5 7707 2314 9 Balaban M Zapomnialy zabytek Sztuka Lwow 1911 S 4 5 pol Balaban M Zabytki historyczne zydow w Polsce Warszawa 1929 S 119 pol Balaban M Dzielnica zydowska Jej dzieje i zabytki Lwow nakladem Towarzystwa Milosnikow Przeszlosci Lwowa 1909 S 78 pol PosilannyaHristina Harchuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Rappaporta davnij yevrejskij cvintar lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 28 bereznya 2023 Procitovano 2 lipnya 2023 U Lvovi zapalili svichku v pam yat pro rabina Yakova Orenshtajna zaxid net Zaxid net 4 serpnya 2010 Procitovano 2 lipnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Denis Bulavin Znishena pam yat Yakim bulo najdavnishe yevrejske kladovishe u centri Lvova tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 11 bereznya 2023 Procitovano 2 lipnya 2023 Denis Bulavin 14 lipnya 2020 Najdavnishe yevrejske kladovishe Lvova istorichna spadshina yaku varto vryatuvati risu ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini originalu za 2 kvitnya 2023 Procitovano 2 lipnya 2023