Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єврейські біженці євреї які були змушені покинути місце свого проживання через переслідування у зв язку зі своєю націона

Єврейські біженці

Єврейські біженці — євреї, які були змушені покинути місце свого проживання через переслідування у зв'язку зі своєю національною або релігійною приналежністю. Такі переслідування найчастіше породжуються антисемітизмом — різновидом ксенофобії, ідеологією ворожого ставлення до євреїв як до етнічної чи релігійної групи.

Найбільшу популярність в історії отримали депортації євреїв з території провінції Сирія Палестинська римлянами в 70-ті та 130-ті роки н. е., переслідування з боку християнської церкви в Середні віки вЄвропі, погроми і смуга осілості в Російській імперії, масові вигнання і вбивства нацистами з 1930-их до 1945 року (Голокост), переслідування в мусульманських країнах в період 1940-их—1970-их років.

Прагнення до отримання надійного притулку для євреїв стало стимулом для зародження сіоністського руху і створення Держави Ізраїль.

У Стародавньому світі

Див. також: Античний антисемітизм

Переслідування євреїв в Античності носили епізодичний характер. В основному вигнання і насильницькі переселення були наслідком воєн і повстань.

Першою історичною згадкою про єврейських біженців є вихід євреїв з Єгипту приблизно в XIII столітті до н. е. Загальна кількість євреїв, які вийшли з Мойсеєм із Єгипту невідомо, проте в Біблії зазначено число чоловіків старше двадцяти років — понад 600 тисяч осіб.

У 733—720 роках до н. е. після ряду повстань проти Ассирії її царі Тіглатпаласар III, Салманасар V і Саргон II завоювали Ізраїльське царство, а його жителів [en], де вони були згодом асимільовані. Історичні хроніки згадують 13 520 осіб, переселених з Галілеї і 27 290 або 27 280 осіб переселених з Самарії. У 701 році до н. е. армія ассирійського царя Сін-аххе-еріба вторглася в Юдею, розоривши безліч міст. Сін-аххе-еріба захопив в полон 200 150 осіб.

В період 598—(582) роки до н. е. відбулося насильницьке переселення частини населення Юдейського царства до Вавилонії як каральний захід за антивавилонське повстання в Юдеї. Цей період отримав назву Вавилонський полон. Частина євреїв (42 360 осіб) повернулася до Юдеї після завоювання Вавилонії перським царем (Киром Великим). Збереглися уривчасті відомості про вигнання євреїв з Риму в 139 році до н. е., в 19 році н. е. і в 50 році н. е.

Перший антиєврейський погром стався в 38 році н. е. в Александрії. Він був викликаний прагненням городян протидіяти отриманням євреями громадянських прав. Історики відзначають опору погромників на антисемітську ідеологію.

Чергові масові депортації євреїв з Юдеї (провінції (Палестинська Сирія)) проводилися римлянами в 70-ті та 130-ті роки н. е. після Юдейських війн і повстання (Бар-Кохби). Після руйнування Єрусалиму євреїв під загрозою смерті було заборонено наближатися до міста. Історик і очевидець Йосип Флавій писав, що під час римського вторгнення загинуло 1,1 млн осіб та 97 тисяч потрапили в полон. Під час повстання Бар-Кохби загинуло ще 580 тис. юдеїв.

Одне з перших вигнань євреїв з християнських країн відбулося в 414 році в Александрії при візантійському патріарху Кирилові. Згодом з Візантійської імперії євреїв виганяли з Антіохії після придушення повстання в 608 році.

В Середньовіччі

Вигнання з Аравійського півострова

У VII столітті в місті Медіна проживало 3 єврейських плем'я. У 622 році в Медині з'явився мусульманський пророк Мухаммед. В результаті конфлікту між мусульманами і євреями племена бану кайнука і бану Надир були вигнані з Медіни. У 627 році практично всі чоловіки племені бану Курайза були страчені, а жінки і діти продані в рабство.

У 628 році війська Мухаммеда вторглися в оазис Хайбар в 150 кілометрах від Медіни, в якому проживали євреї і в який переселилося плем'я бану Надир. Мухаммед конфіскував всі землі, які належали сповідуючим юдаїзм племенам. Його наступник, халіф Умар ібн аль-Хаттаб на початку 640-их років наказав усім євреям покинути центральні та північні області Аравійського півострова, включаючи Хайбар. Заборона євреям проживати в цій області зберігається по теперішній час.

Переслідування в Європі

Див. також: [en] та

У Середні століття становище євреїв в Європі цілком залежало від доброї волі місцевої влади і монархів. Християнська церква в Середні століття брала участь у переслідуванні юдеїв як іновірців і примушувала до прийняття християнства. Оскільки їм заборонялося володіти землею, то вони найчастіше займалися торгівлею або лихварством. Це підігрівало невдоволення місцевого населення і провокувало погроми і вигнання. Євреїв звинувачували в поширенні хвороб, не урожаях та інших лихах. У Середньовіччі на євреїв почали зводити кривавий наклеп — звинувачення у вбивствах християн в ритуальних цілях. Практично саме в цей час народилася легенда про «Вічного жида» — єврея, який ніде не може знайти спокійного пристановища.

Візантія
Див. також: (Євреї у Візантії)

Весною 1097 року в Херсоні єврейський купець купив у половців групу захоплених ними поблизу Києва бранців, серед них виявився чернець Києво-Печерської лаври (Євстратій Постник), який невдовзі помер у полоні (за переказами — убитий господарем за небажання відмовитися від Христа). Церква оголосила святих Євстратія, «замученими на Великдень жидами». Епарх Херсона (хрещений юдей) був страчений за наказом імператора разом з купцем, який купив ченця. Підсумком цього скандалу стало вигнання з міста всіх єврейських торговців і конфіскація їх майна. В історії є відомості про насильницькі хрещення Візантії (зокрема, за указом імператора Лева III в 720-ті роки), однак про проведення даного указу в життя і зв'язку його з переселенням євреїв в інші країни відомостей майже немає. Історики вважають, що в цілому у Візантійській імперії євреї не піддавалися вигнанням.

Київська Русь

В 1113 році в Києві стався великий єврейський погром, після якого, як писав в [pl] Василь Татищев, князі ухвалили, що „нині з всієї Російську землі вислати всіх жидів і з усім їхнім маєтком, і надалі не опушать, а чи є таємно увійдуть, вільно їх грабувати і вбивати… З цього часу жидів на Русі немає“. [en] в 1892 році пише, що євреї повернулися в південно-західні міста приблизно до XIII століття, а (Михайло Стельмашенко) в 1911 році стверджує, що „ні один помісний літописець не згадує про них до початку XV століття“.

Англія

В Норвічі в 1144 році відбувся перший зафіксований в історії випадок кривавого наклепу. З вересня 1189 по березень 1190 року по країні прокотилася хвиля антиєврейських погромів, пов'язана з коронацією Річарда I. Надалі єврейські громади Англії постраждали під час (Баронської війни) (1263—1267).

18 липня 1290 року король Англії Едуард I видав (указ) про вигнання з країни всіх євреїв (число яких у країні на той момент не перевищувала 4000). Більшість біженців переїхали до Франції, Фландрії і Німеччини. Указ був скасований тільки в 1652 році Олівером Кромвелем.

Іспанія
Див. також: Альгамбрський едикт

Початком переслідування євреїв стало прийняття у 589 році н. е. королем Реккаредом I католицтва. Після цього під тиском духовенства почалося прийняття антиєврейських законів. В 613 році всі іспанські євреї, відмовилися прийняти хрещення, були змушені залишити країну за наказом короля Сісебута. Решта через кілька років були звернені в рабство. Надалі в 620-ті роки при королі Свінтілі вигнанцям дозволили повернутися. При королі Хінтілі відновилися гоніння і шостий собор в Толедо в 638 році постановив, що лише католики можуть жити в Іспанії. Частина євреїв прийняла християнство, інші знову змушені були покинути країну.

У XIV столітті в християнській Севільї почалися антиєврейські виступи. З 1378 року архієпископ Феліпе Мартінес виступав з антиєврейскими проповідями і закликами до насильства. 4 червня 1391 року в Севільї почався антиєврейських погром. Було вбито близько 4000 чоловік, безліч євреїв прийняли насильницьке хрещення. Погроми перекинулися на інші міста Кастилії і Арагона. Частина іспанських євреїв переселилася в Португалію, Алжир і Марокко.

Після завоювання Гранади навесні 1492 року королівське подружжя Фердинанд II Арагонський і (Ізабелла I Католицька) підписала указ (Альгамбрський декрет), який зобов'язує євреїв протягом чотирьох місяців (до 31 липня) хреститися або покинути країну. Всякий хрещений єврей, який залишився в Іспанії після цього терміну, оголошувався поза законом. Євреям дозволили продати своє майно і взяти з собою деякі речі, за винятком золота, срібла, перлів та дорогоцінних каменів. Нерухомість продавати не дозволялося. До 31 липня виселити всіх євреїв не вдалося, термін був продовжений до 2 серпня. Кількість вигнанців оцінюється різними істориками від 50 до 300 тисяч. Швидше за все, 50 тисяч є дуже заниженою цифрою, оскільки ряд джерел вказує, що тільки в Португалію з Іспанії переселилося від 100 до 120 тисяч євреїв, а ще 200 тисяч — у Туреччину, Італію і Північну Африку. Формально Альгамбрский декрет був скасований лише конституцією, прийнятою в 1876 році.

Франція

Переслідування євреїв почалися в 1007 році, коли [fr] Альдуїн зажадав від євреїв, що проживали на території його єпархії, негайно хреститися або залишити Лімож. Більшість євреїв покинули місто.

У 1182 році король Франції Філіп II Август опублікував указ про вигнання з Франції всіх євреїв і конфіскації належала їм власності. Більшість вигнанців знайшли притулок в сусідніх з Францією графстві Шампань, королівстві Прованс, графстві та інших місцях.

19 липня (або 22 липня) 1306 року король Філіп Красивий видав указ про виселення євреїв з Франції та конфіскації всієї їхньої власності. На виселення було дано один місяць. Євреїв вигнали також Лотарингія, Савойя, Дофіне, Франш-Конте. Більшість з євреїв переїхало в південні провінції, непідвладні королю. 28 липня 1315 року Людовик X дозволив євреям повернутися у Францію за умови сплати великого викупу.

У 1394 році король Карл VI знову заборонив євреям жити у Франції за «гріхи євреїв перед святою вірою». Євреї знову бігли в південні провінції. Наприкінці XV століття ці землі увійшли в королівський домен і євреїв вигнали звідти теж. Після цього євреїв у Франції не було три століття.

Швейцарія

У 1287 році в Берні стався погром, в 1290-х роках — кривавий наклеп і вигнання євреїв. 10 січня 1347 влади Базеля звинуватили євреїв в епідемії чуми. 600 євреїв спалено, 200 єврейських дітей звернена в християнство, цвинтар зруйновано, синагога спалена, євреї вигнані з країни. За іншими даними, перше звинувачення у поширенні чуми сталося в 1348 році місті , де під тортурами кілька людей зізналися в отруєнні колодязів. Це послужило приводом для масових страт і вигнання євреїв по всій Швейцарії. Дискримінаційні заборони щодо євреїв були скасовані у Швейцарії тільки в кінці XIX століття.

Німеччина

Кінець XIII—XIV століття в історії євреїв Німеччини названі «мученицькими». В цей час єврейські громади піддавалися численним утисків і погромів. Було знищено понад 300 громад, євреї були вигнані з більшості міст Німеччини. У зв'язку з численними випадками кривавих наклепів римський папа Інокентій IV у 1247 році видав буллу, в якій зазначав, що „доля євреїв під владою таких князів і правителів стає, таким чином, ще більш жахливою, ніж доля їхніх предків у Єгипті під владою фараонів. Через ці переслідування вони змушені покидати ті місця, де предки їх жили з найдавніших часів“. Але і папська булла не рятувала євреїв від нападів і погромів. Так, навіть в оскверненні гостії в Кноблаухе в 1510 році спричинила за собою страту 38 євреїв і вигнання з інших всій території Бранденбурзького князівства.

Безліч євреїв з Німеччини переселялося в Польщу, де до XVI—XVII століть виникли численні єврейські громади.

Австрія

У 1420 році за наказом Альбрехта всі євреї Австрії були арештовані. 270 осіб були спалені на багатті за звинуваченням в оскверненні гостії в Енсі. Всі інші, за винятком погодилися хреститися, були вислані з країни, їх власність конфіскована.

Португалія

У 1487 році муніципальні ради Лісабона і ряду інших міст прийняли постанови про вигнання євреїв. Однак ці постанови були скасовані королем (Жуаном II). У 1492 році 120 000 євреїв втекли в Португалію з Іспанії. Через рік у зв'язку зі спалахнула серед переселенців епідемією чуми Жуан II зажадав від іспанських євреїв залишити Португалію. Ті, хто не зміг виїхати через високу плату за перевезення на португальських кораблях, були продані в рабство.

У грудні 1496 року король (Мануель I) видав декрет про вигнання євреїв з Португалії та обов'язкове хрещення дітей. 20 000 євреїв покинули країну. Решта були піддані насильницькому хрещенню згідно з декретом від 19 березня 1497 року. Однак навіть хрещення і спеціальний «охоронний» указ короля прийнятий у травні 1497 року не рятували євреїв від переслідувань і погромів. В 1506 році в Лісабоні було вбито 2000 чоловік. У зв'язку з великою кількістю подібних акцій Мануель I указом від 1 березня 1507 року. дозволив насильно хрещеним євреям залишати країну і навіть вивозити майно, що раніше було заборонено. Втеча євреїв з Португалії тривав до початку XVII століття.

Литва

У 1495 році князь Олександр оголосив про вигнання євреїв з Литви. Нерухоме майно вигнанців було оголошено власністю князя і частково роздано християнам. В 1501 році євреям дозволили повернутися і навіть повернули забране майно.

В Новий і Новітній час

У XVII столітті вигнання відбувалися рідше, проте низка воєн і повстань також негативно позначився на долі євреїв у Європі.

Починаючи з 1593 року на теренах України сталася низка козацьких повстань, що супроводжувалися антиєврейскими погромами, а в 1648 році відбулося повстання Богдана Хмельницького, під час якого єврейські громади України піддалися масовому винищенню. З травня 1648 року почалася втеча єврейського населення містечок Київської та Житомирської областей в укріплені міста. Частина євреїв, рятуючись від козаків, покинула Лівобережжя після битви під Корсунем разом із загоном князя Яреми Вишневецького. У містах, захоплених козаками, відбувались масові і жорстокі розправи над євреями і поляками. Що залишилися в живих, козаки продавали в рабство татарам. Полонених євреїв згодом викуповували громади Османської імперії. Ті, що вижили в ході повстання євреї втекли з України в Литву, внутрішні області Польщі, Пруссію, Сілезію і далі.

23 квітня 1615 року Людовік XIII видав указ про вигнання євреїв з Франції протягом місяця під страхом смерті. Євреям було заборонено жити не тільки у Франції, але і в її колоніях.

У першій половині XVIII століття в Російській імперії було видано два укази про вигнання євреїв з Росії: 26 квітня 1727 року і 2 грудня (13 грудня за новим стилем) 1742 року. Перший указ імператриці Катерини I вимагав „Жидів, як чоловічої, так і жіноча статі, які знаходяться на Україні і в інших Російських містах, тих всіх вислати геть з Росії за рубіж негайно, і надалі їх ні під якими образи в Росії не впускати“ з зазначенням „при відпустці їх дивитися міцно ж, щоб вони з Росії за рубіж червоних золотих і ні яких Російських срібних монет  аж ніяк не вивезли“, другий указ імператриці Єлизавети Петрівни, фактично дублюючи указ Катерини, доповнював його можливістю повернутися виключно за умови прийняття християнства: „хіба хто з них захоче бути Християнську віру Грецького сповідання; таких хрестячи в Нашій Імперії, жити їм дозволити, геть їх з Держави вже не випускати“.

У другій половині XVIII століття відбувся поділ Польщі між Пруссією, Австрією та Росією. У результаті безліч євреїв, що проживали на території колишньої Польщі опинилися під російською юрисдикцією. У 1783 році євреїв Білорусі було заборонено жити в селах, оскільки вони були приписані до міського (міщанському) стану. 21 січня 1786 року був виданий сенатський указ, який дозволяв євреям тимчасово жити в селах. Купці з Білорусі при цьому володіли правом вільного пересування на відміну від інших представників цього стану. Після появи їх у Москві і Смоленську за скаргою християнських купців в 1791 році був прийнятий імператорський указ про заборону євреям селитися за межами кількох західних губерній. Цей указ поклав початок смузі осілості. У 1795 році був опублікований урядовий указ, за яким всі жили в селах євреї були приписані до міст, а потім євреїв вигнали з сіл. Нарешті 13 квітня 1835 року був опублікований указ Сенату, згідно з яким євреям дозволялося селитися в 6 західних губерніях і двох областях вільно, у 10 губерніях з істотними обмеженнями (наприклад, з забороною жити в губернських містах), в інших місцях поселення заборонялося.

XIX — початок XX століть

XIX і початок XX століття ознаменувалися масовими (єврейськими погромами) в [ru], а також під час . Перша світова війна негативно позначилася на житті єврейського населення — влада масово виселяли євреїв з прифронтової смуги як ненадійний елемент. Безліч євреїв емігрувало з Росії, в тому числі майже 200 тисяч — до Палестини, але більшість — у США. Як вважають історики, антисемітизм в XIX столітті став в Росії державною політикою.

У 1821, 1859, 1871 роках у Російскій імперії в Одесі і в 1862 році в Акермані (Білгород-Дністровський) сталися (єврейські погроми), учасниками яких були місцеві греки. Приводом до першого погрому послугували чутки про причетність до вбивства євреїв у Стамбулі грецького православного патріарха Григорія.

У 1881—1882 роках на півдні Росії відбулися масові погроми, пов'язані з вбивством народовольцями царя Олександра II. 13—16 грудня 1881 року відбувся погром у Варшаві. Влада практично заохочували погромників, не вживаючи заходів для захисту єврейського населення.

У 1870-х роках близько 30 тисяч російських євреїв втекли в США, рятуючись від переслідувань. У подальшому темпи еміграції швидко наростали: з 1881 по 1900 роки в США в'їхало ще 600 тисяч євреїв. Євреям, що покинули Росію, було заборонено повертатися назад. Переїзд євреїв у Великій Британії був припинений «Законом про імміграцію іноземців» в 1905 році.

image
Єврейські біженці з Росії в порту Ліверпуля, 1882 рік

3 травня 1882 року були введені так звані «Травневі закони». Вони скасували деякі прийняті раніше при Олександрі II нормативні акти, що дозволяли деяким категоріям євреїв проживати поза межею осілості. Після цього відбулося чергове вигнання євреїв з великих міст В самій смузі осілості євреїв було заборонено селитися, орендувати і купувати нерухомість поза міст і містечок.

У зв'язку з цими подіями близько 35 тисяч євреїв з Росії та Румунії переселилося в Палестину, склавши так звану Першу Алію. Османська влада бачила в нових поселенцях загрозу і в червні 1882 року видали закон, який забороняв поселення в країні євреїв — вихідців із Східної Європи. Однак, з допомогою хабарів і юридичних прийомів закон обходили. 28 березня 1917 року турецькі власті вигнали з Яффи і його передмість всіх євреїв, мотивуючи це наближенням англійської армії. Біженцями стали близько 5000 осіб.

Погроми в Росії пройшли також в 1890-х роках. За заявою нижньогородського губернатора „… в народі склалося переконання у повній безкарності найважчих злочинів, якщо тільки вони спрямовані проти євреїв“. 28 березня (за іншими даними 29 березня) 1891 року за доповіддю міністра внутрішніх справ Росії Ігнатьєва був прийнятий імператорський указ про вигнання всіх євреїв з Москви і Московської губернії. Було виселено від 17 до 20 тисяч євреїв-ремісників, що жили там на підставі закону від 1865 року. Висилка супроводжувався гоніннями і масовими жорстокостями, описаними сучасниками.

image
Єврейські діти — жертви погрому в Катеринославі в 1905 році

На початку XX століття переслідування і погроми євреїв у Росії та Східній Європі продовжилися. У 1903 році стався великий погром у Кишиневі. Після опублікування царського маніфесту від 17 жовтня 1905 року 660 населених пунктів південних і південно-західних губерній у «смузі осілості» були охоплені погромами, які тривали  до 29 жовтня. У тому числі 18-20 жовтня 1905 року відбувся великий єврейський погром у Ростові (150 вбитих). Найбільший погром початку століття відбувся 19—22 жовтня 1905 року в Одесі. За різними оцінками в Одесі було вбито від 300 до 800 осіб і кілька тисяч було поранено, розгромлено близько 1600 будинків.

У 1907 році в Румунії відбулося селянське повстання також супроводжувалися погромами.

Ці події стали каталізатором нового потоку біженців і переселенців до Палестини, так званої Другої Алії — близько 40 тисяч осіб. З Росії за період 1881—1914 роки емігрувало 1,98 мільйона євреїв, а включаючи Східну Європу — 2,4 млн.

Під час Першої світової війни близько 500 тисяч євреїв було насильно виселено з прифронтових губерній і переселено у внутрішні губернії Росії. Це стало фактичною відміною «смуги осілості». Для надання допомоги жертвам погромів і виселень в 1915 році був створений (ЄКОДО) (рос. дореф. ЕКОПО). До кінця 1916 року Єврейський комітет допомоги жертвам війни надав допомогу 240 тис. біженців і вимушених переселенців.

Серйозно єврейські громади в період Громадянської війни в Росії: тільки кількість убитих в 1520 погромах в період 1918—1920 років становила за різними даними від 100 до 200 тисяч осіб.

Після закінчення Першої світової війни з 1919 по 1923 роки в Палестині поселилося ще близько 35 тисяч євреїв, в основному зі Східної Європи. Вони склали так звану (Третю Алію).

(Четверта хвиля репатріації) євреїв у Палестину відбулася з 1924 по 1931 роки і склав за різними джерелами від 67 до 80 тисяч осіб. Вона включала в себе в основному вихідців з Польщі та інших країн Східної Європи, що належали до середнього класу. За ці ж роки через економічну кризу терени Британського мандату в Палестині покинуло близько 23 тисяч євреїв.

Сумарна єврейська еміграція з земель Російської імперії за період 1880—1928 роки склала 2,265 млн осіб велика частина російських євреїв виїхала до США.

За переписом 1939 року в СРСР було 3,02 млн євреїв. А після насильницького включення до СРСР країн Балтики, Західної України і Молдавії додалося ще 2,2 млн осіб.

Нацистські переслідування

Див. також: [ru]

1933—1939 роки

У сучасній історії єврейські біженці зазвичай розглядаються з 1930-х років, коли до влади в Німеччині і деяких інших країнах Європи прийшли праворадикальні режими, які проводили антисемітську політику. Ці події привели до появи сотень тисяч єврейських біженців. До початку Другої світової війни Німеччину, Австрію та Чехословаччину залишило від 350 тисяч до 400 тисяч євреїв. З 235 тисяч єврейських іммігрантів в Підмандатній Палестині з 1932 по 1939 роки приблизно 60 тисяч були німецькими євреями.

Початок масових переслідувань євреїв в Німеччині було покладено 1 квітня 1933 року, коли був проведений перший загальнонаціональний бойкот всіх єврейських підприємств в країні. Основним інструментом антиєврейською політики 1933—1935 рр. стало антиєврейське законодавство.

З квітня по грудень 1933 був прийнятий цілий ряд нормативних актів і заходів, спрямованих проти єврейської інтелігенції з метою «виключити вплив євреїв на суспільне життя». 7 квітня 1933 був прийнятий [en], відповідно до якого було наказано звільнити всіх неарійських чиновників, за рідкісним винятком. 25 квітня були введені квоти на прийом євреїв в навчальні заклади, а 10 травня сталося публічне спалення (книг) єврейських і антинацистських авторів. Расові обмеження торкнулися медиків, адвокатів, нотаріусів, професорів, редакторів та ін.

Вершиною антиєврейського законодавства стали прийняті 15 вересня 1935 роки так звані Нюрнберзькі расові закони. Євреї були позбавлені німецького громадянства, змішані шлюби були заборонені. Надалі до законів приймалися поправки, а всі інші расистські правові норми складалися як доповнення до цих законів.

На економічному рівні проводилася політика [de]» — передача майна в руки осіб німецького походження. На цьому етапі «ариизации» не була пов'язана з прямим насильством і силовим вилученням майна, проте на євреїв виявлялося пряме і непряме тиск з метою продажу ними своєї власності.

Витіснення євреїв супроводжувалося майже тотальним їх пограбуванням при еміграції. Політика нацистів щодо вилучення майна посилювалася з 25 % в 1933 році до майже 90 % до 1938 року. З 1933 по 1937 рік з Німеччини емігрувало 130 тисяч євреїв.

У березні 1938 року Німеччина захопила Австрію. Австрійські євреї також стали об'єктом переслідувань. У квітні в Відні був створений «Єврейський емігрантський центр» під керівництвом Адольфа Айхмана. До війни з Австрії виїхало 100 тисяч євреїв.

Історики відзначають, що в 1938 році політика примусової еміграції євреїв проводилася також урядом Польщі.

План Раблі — Шахта — Вольтата

Докладніше: [de] та

доларів. У лютому 1939 року Вольтат заявив про готовність прийняти план еміграції 150 тисяч працездатних євреїв протягом 3—5 років. Потім за ними повинні були послідувати сім'ї та утриманці. У цей період Німеччина зобов'язалася не чинити тиск на євреїв що ще залишилися. Фінансування плану передбачалося провести з конфіскованого у євреїв капіталу і додаткової міжнародної допомоги. Однак через порушення домовленостей з боку німецької влади і неготовності в США та інших країнах до прийому біженців план Раблі не був реалізований.

Переслідування у Чехословаччині

Докладніше:

Міжнародна реакція

Докладніше: [en] та

Статистика еміграції

Єврейська еміграція з Центральної Європи в 1933—1939 роках:

Рік Німеччина Австрія Чехословаччина
(Богемія, Моравія)		 Загальна кіль-ть
1933 37 000 — — 37 000
1934 23 000 — — 23 000
1935 21 000 — — 21 000
1936 25 000 — — 25 000
1937 23 000 — — 23 000
1938 47 400 62 958 — 110 358
1939 68 000 54 451 43 000 165 451
Всього 244 400 117 409 43 000 404 809

Статистика прийому біженців

Країни, що прийняли єврейських біженців в 1933—1943 роках (крім тимчасово евакуйованих в роки війни вглиб СРСР):

Країна Кількість прийнятих (в тис.) %
США 190 23,4
Палестина 120 14,8
Англія 65 8
Франція 55 6,8
Нідерланди 35 4,3
Бельгія 30 3,7
Швейцарія 16 1,9
Іспанія 12 1,5
Інші європейські країни 70 8,8
Аргентина 50 6,2
Бразилія 25 3,1
Чилі 14 1,7
Болівія 12 1,5
Уругвай 7 0,8
Інші латиноамериканські країни 20 2,4
Китай 25 3,1
Австралія 9 1,1
ПАР 8 1
Канада 8 1
Інші країни 40 4,9
Загалом: 811 100

Перешкоди біженцям

Примітки

  1. Изгнания // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  2. Исход // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. (Дубнов Шимон Маркович). Глава 2. Израильтяне в Египте // Краткая история евреев. — Феникс, 2000. — Т. 1. — 576 с. — 10000 прим. — .
  4. «И было всех, вошедших в исчисление, сынов Израилевых, по семействам их, от двадцати лет и выше, всех годных для войны … шестьсот три тысячи пятьсот пятьдесят.» (Чис 1:45-46)(рос.)
  5. Пленение ассирийское // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  6. . Мир истории. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 28 серпня 2009.
  7. . Мир истории. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 28 серпня 2009.
  8. Пленение вавилонское // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  9. В. Сорокин. Вавилонский плен // Историко-культурный контекст Ветхого Завета.
  10. Рим // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  11. Тацит. Анналы II 85
  12. Тюменев, 1922, с. 211.
  13. Александрия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  14. [ru]. Александрийский погром // Эллинизм и еврейская культура. — М. : Мосты культуры / Гешарим, 2007. — С. 11—19. — . . Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 26 квітня 2009.
  15. Крылов А. В. Глава VII. Национальные религии. § 8. Иудаизм // Основы религиоведения. — М. : Высшая школа, 1994. — 368 с. — .
  16. Свенцицкая И. С. Становление епископальной церкви // Раннее христианство: страницы истории. — М. : Политиздат, 1988. — С. 124.
  17. (Дубнов Шимон Маркович). Часть II. Глава VII. От разрушения Иерусалима до восстания Бар-Кохбы (70-138 гг.) // Краткая история евреев. — 2. — Ростов-на-Дону, 2003. — 572 с. — .
  18. Йосип Флавій. Иудейская война [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  19. Бар-Кохбы восстание // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  20. (Дубнов Шимон Маркович). Часть II. Глава 11. Евреи на Востоке до конца эпохи гаонов (500-1040 гг.) // Краткая история евреев. — 2. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. — 572 с. — .
  21. Adil Salahi. Muhammad: Man and Prophet. A Complete Study of the Life of the Prophet of Islam. — Element Books Ltd, 1998. — 752 p. — .
  22. Медина // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  23. Мусс, 2007.
  24. Кротов, Яков. Евстратий Печерский. Словарь святых. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 грудня 2009.
  25. Украина. Евреи на территории Украины до конца XVIII века // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  26. Анатолий Хазанов. Евреи в раннесредневековой Византии // Вестник Еврейского Университета в Москве. — 1994. — № 1 (5). — С. 4—34.
  27. Гумилёв Лев Николаевич. IV. Блуждающий суперэтнос. 25. У греков VIII в. // Древняя Русь и Великая степь. — М. : Эксмо, 2008. — 848 с. — ((Библиотека всемирной литературы)) — .
  28. . Архів оригіналу за 13 березня 2008. Процитовано 13 жовтня 2021.
  29. Великобритания // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  30. . Евангельская газета «Мирт». 2003. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 12 серпня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  31. Моше Ойербах. Часть 3. От крестовых походов до изгнания из Испании // История еврейского народа = History of the Jews / Отв. редактор Цви Вассерман, перевод Швут Ами. — 1992.
  32. Алжир // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  33. Моше Ойербах. Политическое положение евреев в Испании конца XIV — начала XV веков // История еврейского народа = History of the Jews / Отв. редактор Цви Вассерман, перевод Швут Ами. — 1992.
  34. (Дубнов Шимон Маркович). Последний век еврейства в Испании (1391—1492 гг.) // Краткая история евреев. — Феникс, 2000. — Т. 2. — 576 с. — 10000 прим. — .
  35. Новые христиане // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  36. Рут Сэмюэлс. Испания под властью христиан // По тропам еврейской истории / Перевод — А. Гинзаи. — Ієрусалим : Библиотека — Алия, 1991. — (Молодёжная серия) з джерела 21 травня 2008
  37. История Испании. Позднее Средневековье. Положение евреев. Энциклопедия Кругосвет. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 28 серпня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  38. Моше Ойербах. Фернандо и Изабелла. Объединение Испании и изгнание евреев // История еврейского народа = History of the Jews / Отв. редактор Цви Вассерман, перевод Швут Ами. — 1992.
  39. Моше Ойербах. Испанские изгнанники в странах Средиземноморья // История еврейского народа = History of the Jews. — 1992.
  40. Франция. Французские евреи в древности и в средние века // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  41. (Дубнов Шимон Маркович). Глава 11. Обзор главнейших событий XIX века // Краткая история евреев. — Феникс, 2000. — Т. 2. — 576 с. — 10000 прим. — .
  42. Первые жертвы среди евреев в Европе. Вольтер, международное издание на русском языке. 10 січня 2005. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 14 серпня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  43. Швейцария // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  44. Германия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  45. (Дубнов Шимон Маркович). Глава 4. Века бесправия и мученичества до изгнания евреев из Франции (1215—1394 гг.) // Краткая история евреев. — Феникс, 2000. — Т. 2. — 576 с. — 10000 прим. — .
  46. Гостии осквернение // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  47. Австрия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  48. Португалия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  49. Лангхаммер, Иоахим. История антисемитизма. Электронная Библиотека истории иудаизма (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 14 квітня 2020. Ист.: Лангхаммер И. «Что будет с этим миром?»
  50. (Дубнов Шимон Маркович). Глава 6. Евреи в Польше и Руси (XII - XV вв.) // Краткая история евреев. — 3-е изд. — Ростов н/Д : «Феникс», 2000. — Т. 2. — 576 с. — 10000 прим. — .
  51. Выкуп пленных // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  52. Изгнание евреев. Еврейский календарь Luahshana. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 14 серпня 2009.
  53. [www.pseudology.org/evrei/Evrei_Russia_documents.htm Евреи России] / Составитель и редактор Семёнов Ю. И. // Национальная политика в императорской России. — Центр по изучению межнациональных отношений РАН, Координационно-методический центр Института этнологии и антропологии имени Н.Н. Миклухо-Маклая, 1997.
  54. Россия. Евреи на территории России в конце XVIII века // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  55. Романова Виктория Валентиновна. Традиции антисемитизма и проблемы построения гражданского общества России // Профессионалы за сотрудничество : ежегодник. — 1999. — Вип. 3.
  56. Антисемитизм // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  57. Погромы // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  58. Антисемитизм в России как одна из причин возникновения национального еврейского движения. Методические материалы по истории сионизма. Сохнут. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 28 вересня 2009.
  59. Александр III // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  60. Мусс, 2007, с. 109.
  61. Будницкий, Олег Витальевич. От редактора. Международный исследовательский центр российского и восточноевропейского еврейства. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 2 січня 2010.
  62. Джон Клиер. Почему российские евреи не были верноподданными? // Новая имперская история постсоветского пространства. — С. 545—562.
  63. [ru]. Русские религиозные сектанты и староверы в США // Новая и новейшая история : журнал. — 1999. — № 3. — С. 34—51.
  64. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  65. The First Aliyah. Jewish Virtual Library (англ.). The American-Israeli Cooperative Enterprise. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 14 серпня 2009.
  66. Энгель, Валерий Викторович. (2001). Тема 8. Период реакции в царствование Александра III. Погромы. Истоки еврейских национальных движений. Курс лекций по истории евреев в России. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 1 жовтня 2009.
  67. (Павел Полян). Принудительные миграции до Гитлера и Сталина: исторический экскурс // Не по своей воле... История и география принудительных миграций. — М. : Мемориал, ОГИ, 2001. — 328 с. — .
  68. . . Архів оригіналу за 18 вересня 2009. Процитовано 18 серпня 2009.
  69. Мовшович В. Е. [www.pseudology.org/Kojevnikov/Xrestomatiya/Rostov_Pogrom_1905.htm Печальный юбилей]. — 18 октября 2000.
  70. Ростов-на-Дону // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  71. Robert Weinberg. The Pogrom of 1905 in Odessa: A Case Study / John D. Klier and Shlomo Lambroza // Pogroms: Anti-Jewish Violence in Modern Russian History. — 1992. — P. 248—289. з джерела 5 квітня 2013. Процитовано 2021-10-18.
  72. Одесса // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  73. The Second Aliyah. Jewish Virtual Library (англ.). The American-Israeli Cooperative Enterprise. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 5 лютого 2009.
  74. Вторая алия (1904-1914). (Министерство абсорбции Израиля). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.(рос.)
  75. Миграции // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  76. [ru]. Евреи и русская революция: был ли выбор // Лехаим : журнал. — Ноябрь 2000. — Вип. 11 (103).
  77. Еврейский комитет помощи жертвам войны // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  78. Виктор Снитковский. . Портал по еврейской истории. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
  79. Третья волна репатриации. Израиль для вас. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
  80. Третья алия (1919-1923). (Министерство абсорбции Израиля). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.(рос.)
  81. Четвертая волна репатриации (1924—1931). Израиль для вас. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
  82. Четвертая алия (1924-1928). (Министерство абсорбции Израиля). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.(рос.)
  83. . карта расселения. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
  84. Большая Советская энциклопедия. М., 1947. Ст. 60
  85. «Уничтожение евреев в СССР в годы немецкой оккупации (1941—1944)» Сборник документов и материалов. Иерусалим. 1992
  86. Bauer, 1981, с. 26.
  87. Пятая волна репатриации (1932—1939). Израиль для вас. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 22 августа 2009.
  88. От движения меньшинства к национальному движению. Пятая алия (1929—1939). Методические материалы по истории сионизма. Сохнут. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2009.
  89. Михман, ч. 2, 2001, с. 176—178.
  90. Михман, ч. 2, 2001, с. 185.
  91. Михман, ч. 2, 2001, с. 185—190.
  92. Михман, ч. 2, 2001, с. 191—198.
  93. Михман, ч. 2, 2001, с. 203—204.
  94. [be-tarask]. Еврейский вопрос и эмиграционная политика Германии и США в 1933-38 гг // [ru] : журнал. — 10.2009. — Вип. 16 (119).
  95. Агапов М. Г. Истоки советско-израильских отношений: «еврейский национальный очаг» в политике СССР в 1920-е — 1930-е годы. — Тюмень : Вектор Бук, 2011. — С. 281. — 500 прим.
  96. Михман, ч. 2, 2001, с. 221.
  97. Михман, ч. 2, 2001, с. 239—240.
  98. Михман, ч. 2, 2001, с. 241.
  99. Беженцы // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Література

Посилання

Єврейські біженці
у сестринських Вікіпроєктах
image Файли у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Yevrejski bizhenci yevreyi yaki buli zmusheni pokinuti misce svogo prozhivannya cherez peresliduvannya u zv yazku zi svoyeyu nacionalnoyu abo religijnoyu prinalezhnistyu Taki peresliduvannya najchastishe porodzhuyutsya antisemitizmom riznovidom ksenofobiyi ideologiyeyu vorozhogo stavlennya do yevreyiv yak do etnichnoyi chi religijnoyi grupi Najbilshu populyarnist v istoriyi otrimali deportaciyi yevreyiv z teritoriyi provinciyi Siriya Palestinska rimlyanami v 70 ti ta 130 ti roki n e peresliduvannya z boku hristiyanskoyi cerkvi v Seredni viki vYevropi pogromi i smuga osilosti v Rosijskij imperiyi masovi vignannya i vbivstva nacistami z 1930 ih do 1945 roku Golokost peresliduvannya v musulmanskih krayinah v period 1940 ih 1970 ih rokiv Pragnennya do otrimannya nadijnogo pritulku dlya yevreyiv stalo stimulom dlya zarodzhennya sionistskogo ruhu i stvorennya Derzhavi Izrayil U Starodavnomu svitiDiv takozh Antichnij antisemitizm Peresliduvannya yevreyiv v Antichnosti nosili epizodichnij harakter V osnovnomu vignannya i nasilnicki pereselennya buli naslidkom voyen i povstan Pershoyu istorichnoyu zgadkoyu pro yevrejskih bizhenciv ye vihid yevreyiv z Yegiptu priblizno v XIII stolitti do n e Zagalna kilkist yevreyiv yaki vijshli z Mojseyem iz Yegiptu nevidomo prote v Bibliyi zaznacheno chislo cholovikiv starshe dvadcyati rokiv ponad 600 tisyach osib U 733 720 rokah do n e pislya ryadu povstan proti Assiriyi yiyi cari Tiglatpalasar III Salmanasar V i Sargon II zavoyuvali Izrayilske carstvo a jogo zhiteliv en de voni buli zgodom asimilovani Istorichni hroniki zgaduyut 13 520 osib pereselenih z Galileyi i 27 290 abo 27 280 osib pereselenih z Samariyi U 701 roci do n e armiya assirijskogo carya Sin ahhe eriba vtorglasya v Yudeyu rozorivshi bezlich mist Sin ahhe eriba zahopiv v polon 200 150 osib V period 598 582 roki do n e vidbulosya nasilnicke pereselennya chastini naselennya Yudejskogo carstva do Vaviloniyi yak karalnij zahid za antivavilonske povstannya v Yudeyi Cej period otrimav nazvu Vavilonskij polon Chastina yevreyiv 42 360 osib povernulasya do Yudeyi pislya zavoyuvannya Vaviloniyi perskim carem Kirom Velikim Zbereglisya urivchasti vidomosti pro vignannya yevreyiv z Rimu v 139 roci do n e v 19 roci n e i v 50 roci n e Pershij antiyevrejskij pogrom stavsya v 38 roci n e v Aleksandriyi Vin buv viklikanij pragnennyam gorodyan protidiyati otrimannyam yevreyami gromadyanskih prav Istoriki vidznachayut oporu pogromnikiv na antisemitsku ideologiyu Chergovi masovi deportaciyi yevreyiv z Yudeyi provinciyi Palestinska Siriya provodilisya rimlyanami v 70 ti ta 130 ti roki n e pislya Yudejskih vijn i povstannya Bar Kohbi Pislya rujnuvannya Yerusalimu yevreyiv pid zagrozoyu smerti bulo zaboroneno nablizhatisya do mista Istorik i ochevidec Josip Flavij pisav sho pid chas rimskogo vtorgnennya zaginulo 1 1 mln osib ta 97 tisyach potrapili v polon Pid chas povstannya Bar Kohbi zaginulo she 580 tis yudeyiv Odne z pershih vignan yevreyiv z hristiyanskih krayin vidbulosya v 414 roci v Aleksandriyi pri vizantijskomu patriarhu Kirilovi Zgodom z Vizantijskoyi imperiyi yevreyiv viganyali z Antiohiyi pislya pridushennya povstannya v 608 roci V SerednovichchiVignannya z Aravijskogo pivostrova U VII stolitti v misti Medina prozhivalo 3 yevrejskih plem ya U 622 roci v Medini z yavivsya musulmanskij prorok Muhammed V rezultati konfliktu mizh musulmanami i yevreyami plemena banu kajnuka i banu Nadir buli vignani z Medini U 627 roci praktichno vsi choloviki plemeni banu Kurajza buli stracheni a zhinki i diti prodani v rabstvo U 628 roci vijska Muhammeda vtorglisya v oazis Hajbar v 150 kilometrah vid Medini v yakomu prozhivali yevreyi i v yakij pereselilosya plem ya banu Nadir Muhammed konfiskuvav vsi zemli yaki nalezhali spoviduyuchim yudayizm plemenam Jogo nastupnik halif Umar ibn al Hattab na pochatku 640 ih rokiv nakazav usim yevreyam pokinuti centralni ta pivnichni oblasti Aravijskogo pivostrova vklyuchayuchi Hajbar Zaborona yevreyam prozhivati v cij oblasti zberigayetsya po teperishnij chas Peresliduvannya v Yevropi Div takozh en ta U Seredni stolittya stanovishe yevreyiv v Yevropi cilkom zalezhalo vid dobroyi voli miscevoyi vladi i monarhiv Hristiyanska cerkva v Seredni stolittya brala uchast u peresliduvanni yudeyiv yak inovirciv i primushuvala do prijnyattya hristiyanstva Oskilki yim zaboronyalosya voloditi zemleyu to voni najchastishe zajmalisya torgivleyu abo lihvarstvom Ce pidigrivalo nevdovolennya miscevogo naselennya i provokuvalo pogromi i vignannya Yevreyiv zvinuvachuvali v poshirenni hvorob ne urozhayah ta inshih lihah U Serednovichchi na yevreyiv pochali zvoditi krivavij naklep zvinuvachennya u vbivstvah hristiyan v ritualnih cilyah Praktichno same v cej chas narodilasya legenda pro Vichnogo zhida yevreya yakij nide ne mozhe znajti spokijnogo pristanovisha Vizantiya Div takozh Yevreyi u Vizantiyi Vesnoyu 1097 roku v Hersoni yevrejskij kupec kupiv u polovciv grupu zahoplenih nimi poblizu Kiyeva branciv sered nih viyavivsya chernec Kiyevo Pecherskoyi lavri Yevstratij Postnik yakij nevdovzi pomer u poloni za perekazami ubitij gospodarem za nebazhannya vidmovitisya vid Hrista Cerkva ogolosila svyatih Yevstratiya zamuchenimi na Velikden zhidami Eparh Hersona hreshenij yudej buv strachenij za nakazom imperatora razom z kupcem yakij kupiv chencya Pidsumkom cogo skandalu stalo vignannya z mista vsih yevrejskih torgovciv i konfiskaciya yih majna V istoriyi ye vidomosti pro nasilnicki hreshennya Vizantiyi zokrema za ukazom imperatora Leva III v 720 ti roki odnak pro provedennya danogo ukazu v zhittya i zv yazku jogo z pereselennyam yevreyiv v inshi krayini vidomostej majzhe nemaye Istoriki vvazhayut sho v cilomu u Vizantijskij imperiyi yevreyi ne piddavalisya vignannyam Kiyivska Rus V 1113 roci v Kiyevi stavsya velikij yevrejskij pogrom pislya yakogo yak pisav v pl Vasil Tatishev knyazi uhvalili sho nini z vsiyeyi Rosijsku zemli vislati vsih zhidiv i z usim yihnim mayetkom i nadali ne opushat a chi ye tayemno uvijdut vilno yih grabuvati i vbivati Z cogo chasu zhidiv na Rusi nemaye en v 1892 roci pishe sho yevreyi povernulisya v pivdenno zahidni mista priblizno do XIII stolittya a Mihajlo Stelmashenko v 1911 roci stverdzhuye sho ni odin pomisnij litopisec ne zgaduye pro nih do pochatku XV stolittya Angliya V Norvichi v 1144 roci vidbuvsya pershij zafiksovanij v istoriyi vipadok krivavogo naklepu Z veresnya 1189 po berezen 1190 roku po krayini prokotilasya hvilya antiyevrejskih pogromiv pov yazana z koronaciyeyu Richarda I Nadali yevrejski gromadi Angliyi postrazhdali pid chas Baronskoyi vijni 1263 1267 18 lipnya 1290 roku korol Angliyi Eduard I vidav ukaz pro vignannya z krayini vsih yevreyiv chislo yakih u krayini na toj moment ne perevishuvala 4000 Bilshist bizhenciv pereyihali do Franciyi Flandriyi i Nimechchini Ukaz buv skasovanij tilki v 1652 roci Oliverom Kromvelem Ispaniya Div takozh Algambrskij edikt Pochatkom peresliduvannya yevreyiv stalo prijnyattya u 589 roci n e korolem Rekkaredom I katolictva Pislya cogo pid tiskom duhovenstva pochalosya prijnyattya antiyevrejskih zakoniv V 613 roci vsi ispanski yevreyi vidmovilisya prijnyati hreshennya buli zmusheni zalishiti krayinu za nakazom korolya Sisebuta Reshta cherez kilka rokiv buli zverneni v rabstvo Nadali v 620 ti roki pri koroli Svintili vignancyam dozvolili povernutisya Pri koroli Hintili vidnovilisya goninnya i shostij sobor v Toledo v 638 roci postanoviv sho lishe katoliki mozhut zhiti v Ispaniyi Chastina yevreyiv prijnyala hristiyanstvo inshi znovu zmusheni buli pokinuti krayinu U XIV stolitti v hristiyanskij Sevilyi pochalisya antiyevrejski vistupi Z 1378 roku arhiyepiskop Felipe Martines vistupav z antiyevrejskimi propovidyami i zaklikami do nasilstva 4 chervnya 1391 roku v Sevilyi pochavsya antiyevrejskih pogrom Bulo vbito blizko 4000 cholovik bezlich yevreyiv prijnyali nasilnicke hreshennya Pogromi perekinulisya na inshi mista Kastiliyi i Aragona Chastina ispanskih yevreyiv pereselilasya v Portugaliyu Alzhir i Marokko Pislya zavoyuvannya Granadi navesni 1492 roku korolivske podruzhzhya Ferdinand II Aragonskij i Izabella I Katolicka pidpisala ukaz Algambrskij dekret yakij zobov yazuye yevreyiv protyagom chotiroh misyaciv do 31 lipnya hrestitisya abo pokinuti krayinu Vsyakij hreshenij yevrej yakij zalishivsya v Ispaniyi pislya cogo terminu ogoloshuvavsya poza zakonom Yevreyam dozvolili prodati svoye majno i vzyati z soboyu deyaki rechi za vinyatkom zolota sribla perliv ta dorogocinnih kameniv Neruhomist prodavati ne dozvolyalosya Do 31 lipnya viseliti vsih yevreyiv ne vdalosya termin buv prodovzhenij do 2 serpnya Kilkist vignanciv ocinyuyetsya riznimi istorikami vid 50 do 300 tisyach Shvidshe za vse 50 tisyach ye duzhe zanizhenoyu cifroyu oskilki ryad dzherel vkazuye sho tilki v Portugaliyu z Ispaniyi pereselilosya vid 100 do 120 tisyach yevreyiv a she 200 tisyach u Turechchinu Italiyu i Pivnichnu Afriku Formalno Algambrskij dekret buv skasovanij lishe konstituciyeyu prijnyatoyu v 1876 roci Franciya Peresliduvannya yevreyiv pochalisya v 1007 roci koli fr Alduyin zazhadav vid yevreyiv sho prozhivali na teritoriyi jogo yeparhiyi negajno hrestitisya abo zalishiti Limozh Bilshist yevreyiv pokinuli misto U 1182 roci korol Franciyi Filip II Avgust opublikuvav ukaz pro vignannya z Franciyi vsih yevreyiv i konfiskaciyi nalezhala yim vlasnosti Bilshist vignanciv znajshli pritulok v susidnih z Franciyeyu grafstvi Shampan korolivstvi Provans grafstvi ta inshih miscyah 19 lipnya abo 22 lipnya 1306 roku korol Filip Krasivij vidav ukaz pro viselennya yevreyiv z Franciyi ta konfiskaciyi vsiyeyi yihnoyi vlasnosti Na viselennya bulo dano odin misyac Yevreyiv vignali takozh Lotaringiya Savojya Dofine Fransh Konte Bilshist z yevreyiv pereyihalo v pivdenni provinciyi nepidvladni korolyu 28 lipnya 1315 roku Lyudovik X dozvoliv yevreyam povernutisya u Franciyu za umovi splati velikogo vikupu U 1394 roci korol Karl VI znovu zaboroniv yevreyam zhiti u Franciyi za grihi yevreyiv pered svyatoyu viroyu Yevreyi znovu bigli v pivdenni provinciyi Naprikinci XV stolittya ci zemli uvijshli v korolivskij domen i yevreyiv vignali zvidti tezh Pislya cogo yevreyiv u Franciyi ne bulo tri stolittya Shvejcariya U 1287 roci v Berni stavsya pogrom v 1290 h rokah krivavij naklep i vignannya yevreyiv 10 sichnya 1347 vladi Bazelya zvinuvatili yevreyiv v epidemiyi chumi 600 yevreyiv spaleno 200 yevrejskih ditej zvernena v hristiyanstvo cvintar zrujnovano sinagoga spalena yevreyi vignani z krayini Za inshimi danimi pershe zvinuvachennya u poshirenni chumi stalosya v 1348 roci misti de pid torturami kilka lyudej ziznalisya v otruyenni kolodyaziv Ce posluzhilo privodom dlya masovih strat i vignannya yevreyiv po vsij Shvejcariyi Diskriminacijni zaboroni shodo yevreyiv buli skasovani u Shvejcariyi tilki v kinci XIX stolittya Nimechchina Kinec XIII XIV stolittya v istoriyi yevreyiv Nimechchini nazvani muchenickimi V cej chas yevrejski gromadi piddavalisya chislennim utiskiv i pogromiv Bulo znisheno ponad 300 gromad yevreyi buli vignani z bilshosti mist Nimechchini U zv yazku z chislennimi vipadkami krivavih naklepiv rimskij papa Inokentij IV u 1247 roci vidav bullu v yakij zaznachav sho dolya yevreyiv pid vladoyu takih knyaziv i praviteliv staye takim chinom she bilsh zhahlivoyu nizh dolya yihnih predkiv u Yegipti pid vladoyu faraoniv Cherez ci peresliduvannya voni zmusheni pokidati ti miscya de predki yih zhili z najdavnishih chasiv Ale i papska bulla ne ryatuvala yevreyiv vid napadiv i pogromiv Tak navit v oskvernenni gostiyi v Knoblauhe v 1510 roci sprichinila za soboyu stratu 38 yevreyiv i vignannya z inshih vsij teritoriyi Brandenburzkogo knyazivstva Bezlich yevreyiv z Nimechchini pereselyalosya v Polshu de do XVI XVII stolit vinikli chislenni yevrejski gromadi Avstriya U 1420 roci za nakazom Albrehta vsi yevreyi Avstriyi buli areshtovani 270 osib buli spaleni na bagatti za zvinuvachennyam v oskvernenni gostiyi v Ensi Vsi inshi za vinyatkom pogodilisya hrestitisya buli vislani z krayini yih vlasnist konfiskovana Portugaliya U 1487 roci municipalni radi Lisabona i ryadu inshih mist prijnyali postanovi pro vignannya yevreyiv Odnak ci postanovi buli skasovani korolem Zhuanom II U 1492 roci 120 000 yevreyiv vtekli v Portugaliyu z Ispaniyi Cherez rik u zv yazku zi spalahnula sered pereselenciv epidemiyeyu chumi Zhuan II zazhadav vid ispanskih yevreyiv zalishiti Portugaliyu Ti hto ne zmig viyihati cherez visoku platu za perevezennya na portugalskih korablyah buli prodani v rabstvo U grudni 1496 roku korol Manuel I vidav dekret pro vignannya yevreyiv z Portugaliyi ta obov yazkove hreshennya ditej 20 000 yevreyiv pokinuli krayinu Reshta buli piddani nasilnickomu hreshennyu zgidno z dekretom vid 19 bereznya 1497 roku Odnak navit hreshennya i specialnij ohoronnij ukaz korolya prijnyatij u travni 1497 roku ne ryatuvali yevreyiv vid peresliduvan i pogromiv V 1506 roci v Lisaboni bulo vbito 2000 cholovik U zv yazku z velikoyu kilkistyu podibnih akcij Manuel I ukazom vid 1 bereznya 1507 roku dozvoliv nasilno hreshenim yevreyam zalishati krayinu i navit vivoziti majno sho ranishe bulo zaboroneno Vtecha yevreyiv z Portugaliyi trivav do pochatku XVII stolittya Litva U 1495 roci knyaz Oleksandr ogolosiv pro vignannya yevreyiv z Litvi Neruhome majno vignanciv bulo ogolosheno vlasnistyu knyazya i chastkovo rozdano hristiyanam V 1501 roci yevreyam dozvolili povernutisya i navit povernuli zabrane majno V Novij i Novitnij chasU XVII stolitti vignannya vidbuvalisya ridshe prote nizka voyen i povstan takozh negativno poznachivsya na doli yevreyiv u Yevropi Pochinayuchi z 1593 roku na terenah Ukrayini stalasya nizka kozackih povstan sho suprovodzhuvalisya antiyevrejskimi pogromami a v 1648 roci vidbulosya povstannya Bogdana Hmelnickogo pid chas yakogo yevrejski gromadi Ukrayini piddalisya masovomu vinishennyu Z travnya 1648 roku pochalasya vtecha yevrejskogo naselennya mistechok Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej v ukripleni mista Chastina yevreyiv ryatuyuchis vid kozakiv pokinula Livoberezhzhya pislya bitvi pid Korsunem razom iz zagonom knyazya Yaremi Vishneveckogo U mistah zahoplenih kozakami vidbuvalis masovi i zhorstoki rozpravi nad yevreyami i polyakami Sho zalishilisya v zhivih kozaki prodavali v rabstvo tataram Polonenih yevreyiv zgodom vikupovuvali gromadi Osmanskoyi imperiyi Ti sho vizhili v hodi povstannya yevreyi vtekli z Ukrayini v Litvu vnutrishni oblasti Polshi Prussiyu Sileziyu i dali 23 kvitnya 1615 roku Lyudovik XIII vidav ukaz pro vignannya yevreyiv z Franciyi protyagom misyacya pid strahom smerti Yevreyam bulo zaboroneno zhiti ne tilki u Franciyi ale i v yiyi koloniyah U pershij polovini XVIII stolittya v Rosijskij imperiyi bulo vidano dva ukazi pro vignannya yevreyiv z Rosiyi 26 kvitnya 1727 roku i 2 grudnya 13 grudnya za novim stilem 1742 roku Pershij ukaz imperatrici Katerini I vimagav Zhidiv yak cholovichoyi tak i zhinocha stati yaki znahodyatsya na Ukrayini i v inshih Rosijskih mistah tih vsih vislati get z Rosiyi za rubizh negajno i nadali yih ni pid yakimi obrazi v Rosiyi ne vpuskati z zaznachennyam pri vidpustci yih divitisya micno zh shob voni z Rosiyi za rubizh chervonih zolotih i ni yakih Rosijskih sribnih monet azh niyak ne vivezli drugij ukaz imperatrici Yelizaveti Petrivni faktichno dublyuyuchi ukaz Katerini dopovnyuvav jogo mozhlivistyu povernutisya viklyuchno za umovi prijnyattya hristiyanstva hiba hto z nih zahoche buti Hristiyansku viru Greckogo spovidannya takih hrestyachi v Nashij Imperiyi zhiti yim dozvoliti get yih z Derzhavi vzhe ne vipuskati U drugij polovini XVIII stolittya vidbuvsya podil Polshi mizh Prussiyeyu Avstriyeyu ta Rosiyeyu U rezultati bezlich yevreyiv sho prozhivali na teritoriyi kolishnoyi Polshi opinilisya pid rosijskoyu yurisdikciyeyu U 1783 roci yevreyiv Bilorusi bulo zaboroneno zhiti v selah oskilki voni buli pripisani do miskogo mishanskomu stanu 21 sichnya 1786 roku buv vidanij senatskij ukaz yakij dozvolyav yevreyam timchasovo zhiti v selah Kupci z Bilorusi pri comu volodili pravom vilnogo peresuvannya na vidminu vid inshih predstavnikiv cogo stanu Pislya poyavi yih u Moskvi i Smolensku za skargoyu hristiyanskih kupciv v 1791 roci buv prijnyatij imperatorskij ukaz pro zaboronu yevreyam selitisya za mezhami kilkoh zahidnih gubernij Cej ukaz poklav pochatok smuzi osilosti U 1795 roci buv opublikovanij uryadovij ukaz za yakim vsi zhili v selah yevreyi buli pripisani do mist a potim yevreyiv vignali z sil Nareshti 13 kvitnya 1835 roku buv opublikovanij ukaz Senatu zgidno z yakim yevreyam dozvolyalosya selitisya v 6 zahidnih guberniyah i dvoh oblastyah vilno u 10 guberniyah z istotnimi obmezhennyami napriklad z zaboronoyu zhiti v gubernskih mistah v inshih miscyah poselennya zaboronyalosya XIX pochatok XX stolitXIX i pochatok XX stolittya oznamenuvalisya masovimi yevrejskimi pogromami v ru a takozh pid chas Persha svitova vijna negativno poznachilasya na zhitti yevrejskogo naselennya vlada masovo viselyali yevreyiv z prifrontovoyi smugi yak nenadijnij element Bezlich yevreyiv emigruvalo z Rosiyi v tomu chisli majzhe 200 tisyach do Palestini ale bilshist u SShA Yak vvazhayut istoriki antisemitizm v XIX stolitti stav v Rosiyi derzhavnoyu politikoyu U 1821 1859 1871 rokah u Rosijskij imperiyi v Odesi i v 1862 roci v Akermani Bilgorod Dnistrovskij stalisya yevrejski pogromi uchasnikami yakih buli miscevi greki Privodom do pershogo pogromu posluguvali chutki pro prichetnist do vbivstva yevreyiv u Stambuli greckogo pravoslavnogo patriarha Grigoriya U 1881 1882 rokah na pivdni Rosiyi vidbulisya masovi pogromi pov yazani z vbivstvom narodovolcyami carya Oleksandra II 13 16 grudnya 1881 roku vidbuvsya pogrom u Varshavi Vlada praktichno zaohochuvali pogromnikiv ne vzhivayuchi zahodiv dlya zahistu yevrejskogo naselennya U 1870 h rokah blizko 30 tisyach rosijskih yevreyiv vtekli v SShA ryatuyuchis vid peresliduvan U podalshomu tempi emigraciyi shvidko narostali z 1881 po 1900 roki v SShA v yihalo she 600 tisyach yevreyiv Yevreyam sho pokinuli Rosiyu bulo zaboroneno povertatisya nazad Pereyizd yevreyiv u Velikij Britaniyi buv pripinenij Zakonom pro immigraciyu inozemciv v 1905 roci Yevrejski bizhenci z Rosiyi v portu Liverpulya 1882 rik 3 travnya 1882 roku buli vvedeni tak zvani Travnevi zakoni Voni skasuvali deyaki prijnyati ranishe pri Oleksandri II normativni akti sho dozvolyali deyakim kategoriyam yevreyiv prozhivati poza mezheyu osilosti Pislya cogo vidbulosya chergove vignannya yevreyiv z velikih mist V samij smuzi osilosti yevreyiv bulo zaboroneno selitisya orenduvati i kupuvati neruhomist poza mist i mistechok U zv yazku z cimi podiyami blizko 35 tisyach yevreyiv z Rosiyi ta Rumuniyi pereselilosya v Palestinu sklavshi tak zvanu Pershu Aliyu Osmanska vlada bachila v novih poselencyah zagrozu i v chervni 1882 roku vidali zakon yakij zaboronyav poselennya v krayini yevreyiv vihidciv iz Shidnoyi Yevropi Odnak z dopomogoyu habariv i yuridichnih prijomiv zakon obhodili 28 bereznya 1917 roku turecki vlasti vignali z Yaffi i jogo peredmist vsih yevreyiv motivuyuchi ce nablizhennyam anglijskoyi armiyi Bizhencyami stali blizko 5000 osib Pogromi v Rosiyi projshli takozh v 1890 h rokah Za zayavoyu nizhnogorodskogo gubernatora v narodi sklalosya perekonannya u povnij bezkarnosti najvazhchih zlochiniv yaksho tilki voni spryamovani proti yevreyiv 28 bereznya za inshimi danimi 29 bereznya 1891 roku za dopoviddyu ministra vnutrishnih sprav Rosiyi Ignatyeva buv prijnyatij imperatorskij ukaz pro vignannya vsih yevreyiv z Moskvi i Moskovskoyi guberniyi Bulo viseleno vid 17 do 20 tisyach yevreyiv remisnikiv sho zhili tam na pidstavi zakonu vid 1865 roku Visilka suprovodzhuvavsya goninnyami i masovimi zhorstokostyami opisanimi suchasnikami Yevrejski diti zhertvi pogromu v Katerinoslavi v 1905 roci Na pochatku XX stolittya peresliduvannya i pogromi yevreyiv u Rosiyi ta Shidnij Yevropi prodovzhilisya U 1903 roci stavsya velikij pogrom u Kishinevi Pislya opublikuvannya carskogo manifestu vid 17 zhovtnya 1905 roku 660 naselenih punktiv pivdennih i pivdenno zahidnih gubernij u smuzi osilosti buli ohopleni pogromami yaki trivali do 29 zhovtnya U tomu chisli 18 20 zhovtnya 1905 roku vidbuvsya velikij yevrejskij pogrom u Rostovi 150 vbitih Najbilshij pogrom pochatku stolittya vidbuvsya 19 22 zhovtnya 1905 roku v Odesi Za riznimi ocinkami v Odesi bulo vbito vid 300 do 800 osib i kilka tisyach bulo poraneno rozgromleno blizko 1600 budinkiv U 1907 roci v Rumuniyi vidbulosya selyanske povstannya takozh suprovodzhuvalisya pogromami Ci podiyi stali katalizatorom novogo potoku bizhenciv i pereselenciv do Palestini tak zvanoyi Drugoyi Aliyi blizko 40 tisyach osib Z Rosiyi za period 1881 1914 roki emigruvalo 1 98 miljona yevreyiv a vklyuchayuchi Shidnu Yevropu 2 4 mln Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni blizko 500 tisyach yevreyiv bulo nasilno viseleno z prifrontovih gubernij i pereseleno u vnutrishni guberniyi Rosiyi Ce stalo faktichnoyu vidminoyu smugi osilosti Dlya nadannya dopomogi zhertvam pogromiv i viselen v 1915 roci buv stvorenij YeKODO ros doref EKOPO Do kincya 1916 roku Yevrejskij komitet dopomogi zhertvam vijni nadav dopomogu 240 tis bizhenciv i vimushenih pereselenciv Serjozno yevrejski gromadi v period Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi tilki kilkist ubitih v 1520 pogromah v period 1918 1920 rokiv stanovila za riznimi danimi vid 100 do 200 tisyach osib Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni z 1919 po 1923 roki v Palestini poselilosya she blizko 35 tisyach yevreyiv v osnovnomu zi Shidnoyi Yevropi Voni sklali tak zvanu Tretyu Aliyu Chetverta hvilya repatriaciyi yevreyiv u Palestinu vidbulasya z 1924 po 1931 roki i sklav za riznimi dzherelami vid 67 do 80 tisyach osib Vona vklyuchala v sebe v osnovnomu vihidciv z Polshi ta inshih krayin Shidnoyi Yevropi sho nalezhali do serednogo klasu Za ci zh roki cherez ekonomichnu krizu tereni Britanskogo mandatu v Palestini pokinulo blizko 23 tisyach yevreyiv Sumarna yevrejska emigraciya z zemel Rosijskoyi imperiyi za period 1880 1928 roki sklala 2 265 mln osib velika chastina rosijskih yevreyiv viyihala do SShA Za perepisom 1939 roku v SRSR bulo 3 02 mln yevreyiv A pislya nasilnickogo vklyuchennya do SRSR krayin Baltiki Zahidnoyi Ukrayini i Moldaviyi dodalosya she 2 2 mln osib Nacistski peresliduvannyaDiv takozh ru 1933 1939 roki U suchasnij istoriyi yevrejski bizhenci zazvichaj rozglyadayutsya z 1930 h rokiv koli do vladi v Nimechchini i deyakih inshih krayinah Yevropi prijshli pravoradikalni rezhimi yaki provodili antisemitsku politiku Ci podiyi priveli do poyavi soten tisyach yevrejskih bizhenciv Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Nimechchinu Avstriyu ta Chehoslovachchinu zalishilo vid 350 tisyach do 400 tisyach yevreyiv Z 235 tisyach yevrejskih immigrantiv v Pidmandatnij Palestini z 1932 po 1939 roki priblizno 60 tisyach buli nimeckimi yevreyami Pochatok masovih peresliduvan yevreyiv v Nimechchini bulo pokladeno 1 kvitnya 1933 roku koli buv provedenij pershij zagalnonacionalnij bojkot vsih yevrejskih pidpriyemstv v krayini Osnovnim instrumentom antiyevrejskoyu politiki 1933 1935 rr stalo antiyevrejske zakonodavstvo Z kvitnya po gruden 1933 buv prijnyatij cilij ryad normativnih aktiv i zahodiv spryamovanih proti yevrejskoyi inteligenciyi z metoyu viklyuchiti vpliv yevreyiv na suspilne zhittya 7 kvitnya 1933 buv prijnyatij en vidpovidno do yakogo bulo nakazano zvilniti vsih nearijskih chinovnikiv za ridkisnim vinyatkom 25 kvitnya buli vvedeni kvoti na prijom yevreyiv v navchalni zakladi a 10 travnya stalosya publichne spalennya knig yevrejskih i antinacistskih avtoriv Rasovi obmezhennya torknulisya medikiv advokativ notariusiv profesoriv redaktoriv ta in Vershinoyu antiyevrejskogo zakonodavstva stali prijnyati 15 veresnya 1935 roki tak zvani Nyurnberzki rasovi zakoni Yevreyi buli pozbavleni nimeckogo gromadyanstva zmishani shlyubi buli zaboroneni Nadali do zakoniv prijmalisya popravki a vsi inshi rasistski pravovi normi skladalisya yak dopovnennya do cih zakoniv Na ekonomichnomu rivni provodilasya politika de peredacha majna v ruki osib nimeckogo pohodzhennya Na comu etapi ariizacii ne bula pov yazana z pryamim nasilstvom i silovim viluchennyam majna prote na yevreyiv viyavlyalosya pryame i nepryame tisk z metoyu prodazhu nimi svoyeyi vlasnosti Vitisnennya yevreyiv suprovodzhuvalosya majzhe totalnim yih pograbuvannyam pri emigraciyi Politika nacistiv shodo viluchennya majna posilyuvalasya z 25 v 1933 roci do majzhe 90 do 1938 roku Z 1933 po 1937 rik z Nimechchini emigruvalo 130 tisyach yevreyiv U berezni 1938 roku Nimechchina zahopila Avstriyu Avstrijski yevreyi takozh stali ob yektom peresliduvan U kvitni v Vidni buv stvorenij Yevrejskij emigrantskij centr pid kerivnictvom Adolfa Ajhmana Do vijni z Avstriyi viyihalo 100 tisyach yevreyiv Istoriki vidznachayut sho v 1938 roci politika primusovoyi emigraciyi yevreyiv provodilasya takozh uryadom Polshi Plan Rabli Shahta Voltata Dokladnishe de ta dolariv U lyutomu 1939 roku Voltat zayaviv pro gotovnist prijnyati plan emigraciyi 150 tisyach pracezdatnih yevreyiv protyagom 3 5 rokiv Potim za nimi povinni buli posliduvati sim yi ta utrimanci U cej period Nimechchina zobov yazalasya ne chiniti tisk na yevreyiv sho she zalishilisya Finansuvannya planu peredbachalosya provesti z konfiskovanogo u yevreyiv kapitalu i dodatkovoyi mizhnarodnoyi dopomogi Odnak cherez porushennya domovlenostej z boku nimeckoyi vladi i negotovnosti v SShA ta inshih krayinah do prijomu bizhenciv plan Rabli ne buv realizovanij Peresliduvannya u Chehoslovachchini Dokladnishe Mizhnarodna reakciya Dokladnishe en ta Statistika emigraciyi Yevrejska emigraciya z Centralnoyi Yevropi v 1933 1939 rokah Rik Nimechchina Avstriya Chehoslovachchina Bogemiya Moraviya Zagalna kil t 1933 37 000 37 000 1934 23 000 23 000 1935 21 000 21 000 1936 25 000 25 000 1937 23 000 23 000 1938 47 400 62 958 110 358 1939 68 000 54 451 43 000 165 451 Vsogo 244 400 117 409 43 000 404 809Statistika prijomu bizhencivKrayini sho prijnyali yevrejskih bizhenciv v 1933 1943 rokah krim timchasovo evakujovanih v roki vijni vglib SRSR Krayina Kilkist prijnyatih v tis SShA 190 23 4 Palestina 120 14 8 Angliya 65 8 Franciya 55 6 8 Niderlandi 35 4 3 Belgiya 30 3 7 Shvejcariya 16 1 9 Ispaniya 12 1 5 Inshi yevropejski krayini 70 8 8 Argentina 50 6 2 Braziliya 25 3 1 Chili 14 1 7 Boliviya 12 1 5 Urugvaj 7 0 8 Inshi latinoamerikanski krayini 20 2 4 Kitaj 25 3 1 Avstraliya 9 1 1 PAR 8 1 Kanada 8 1 Inshi krayini 40 4 9 Zagalom 811 100 Pereshkodi bizhencyamPrimitkiIzgnaniya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Ishod Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Dubnov Shimon Markovich Glava 2 Izrailtyane v Egipte Kratkaya istoriya evreev Feniks 2000 T 1 576 s 10000 prim ISBN 5 222 01292 1 I bylo vseh voshedshih v ischislenie synov Izrailevyh po semejstvam ih ot dvadcati let i vyshe vseh godnyh dlya vojny shestsot tri tysyachi pyatsot pyatdesyat Chis 1 45 46 ros Plenenie assirijskoe Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Mir istorii Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2009 Procitovano 28 serpnya 2009 Mir istorii Arhiv originalu za 3 listopada 2011 Procitovano 28 serpnya 2009 Plenenie vavilonskoe Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros V Sorokin Vavilonskij plen Istoriko kulturnyj kontekst Vethogo Zaveta Rim Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Tacit Annaly II 85 Tyumenev 1922 s 211 Aleksandriya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ru Aleksandrijskij pogrom Ellinizm i evrejskaya kultura M Mosty kultury Gesharim 2007 S 11 19 ISBN 978 5 93273 255 5 Arhiv originalu za 22 travnya 2010 Procitovano 26 kvitnya 2009 Krylov A V Glava VII Nacionalnye religii 8 Iudaizm Osnovy religiovedeniya M Vysshaya shkola 1994 368 s ISBN 5 06 002849 6 Svencickaya I S Stanovlenie episkopalnoj cerkvi Rannee hristianstvo stranicy istorii M Politizdat 1988 S 124 Dubnov Shimon Markovich Chast II Glava VII Ot razrusheniya Ierusalima do vosstaniya Bar Kohby 70 138 gg Kratkaya istoriya evreev 2 Rostov na Donu 2003 572 s ISBN 5 222 03451 8 Josip Flavij Iudejskaya vojna 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Bar Kohby vosstanie Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Dubnov Shimon Markovich Chast II Glava 11 Evrei na Vostoke do konca epohi gaonov 500 1040 gg Kratkaya istoriya evreev 2 Rostov na Donu Feniks 2003 572 s ISBN 5 222 03451 8 Adil Salahi Muhammad Man and Prophet A Complete Study of the Life of the Prophet of Islam Element Books Ltd 1998 752 p ISBN 9781862042902 Medina Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Muss 2007 Krotov Yakov Evstratij Pecherskij Slovar svyatyh Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 grudnya 2009 Ukraina Evrei na territorii Ukrainy do konca XVIII veka Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Anatolij Hazanov Evrei v rannesrednevekovoj Vizantii Vestnik Evrejskogo Universiteta v Moskve 1994 1 5 S 4 34 Gumilyov Lev Nikolaevich IV Bluzhdayushij superetnos 25 U grekov VIII v Drevnyaya Rus i Velikaya step M Eksmo 2008 848 s Biblioteka vsemirnoj literatury ISBN 978 5 699 31743 1 Arhiv originalu za 13 bereznya 2008 Procitovano 13 zhovtnya 2021 Velikobritaniya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evangelskaya gazeta Mirt 2003 Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 12 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Moshe Ojerbah Chast 3 Ot krestovyh pohodov do izgnaniya iz Ispanii Istoriya evrejskogo naroda History of the Jews Otv redaktor Cvi Vasserman perevod Shvut Ami 1992 Alzhir Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Moshe Ojerbah Politicheskoe polozhenie evreev v Ispanii konca XIV nachala XV vekov Istoriya evrejskogo naroda History of the Jews Otv redaktor Cvi Vasserman perevod Shvut Ami 1992 Dubnov Shimon Markovich Poslednij vek evrejstva v Ispanii 1391 1492 gg Kratkaya istoriya evreev Feniks 2000 T 2 576 s 10000 prim ISBN 5 222 01292 1 Novye hristiane Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Rut Semyuels Ispaniya pod vlastyu hristian Po tropam evrejskoj istorii Perevod A Ginzai Iyerusalim Biblioteka Aliya 1991 Molodyozhnaya seriya z dzherela 21 travnya 2008 Istoriya Ispanii Pozdnee Srednevekove Polozhenie evreev Enciklopediya Krugosvet Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 28 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Moshe Ojerbah Fernando i Izabella Obedinenie Ispanii i izgnanie evreev Istoriya evrejskogo naroda History of the Jews Otv redaktor Cvi Vasserman perevod Shvut Ami 1992 Moshe Ojerbah Ispanskie izgnanniki v stranah Sredizemnomorya Istoriya evrejskogo naroda History of the Jews 1992 Franciya Francuzskie evrei v drevnosti i v srednie veka Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Dubnov Shimon Markovich Glava 11 Obzor glavnejshih sobytij XIX veka Kratkaya istoriya evreev Feniks 2000 T 2 576 s 10000 prim ISBN 5 222 01292 1 Pervye zhertvy sredi evreev v Evrope Volter mezhdunarodnoe izdanie na russkom yazyke 10 sichnya 2005 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 14 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Shvejcariya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Germaniya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Dubnov Shimon Markovich Glava 4 Veka bespraviya i muchenichestva do izgnaniya evreev iz Francii 1215 1394 gg Kratkaya istoriya evreev Feniks 2000 T 2 576 s 10000 prim ISBN 5 222 01292 1 Gostii oskvernenie Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Avstriya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Portugaliya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Langhammer Ioahim Istoriya antisemitizma Elektronnaya Biblioteka istorii iudaizma ros Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2020 Ist Langhammer I Chto budet s etim mirom Dubnov Shimon Markovich Glava 6 Evrei v Polshe i Rusi XII XV vv Kratkaya istoriya evreev 3 e izd Rostov n D Feniks 2000 T 2 576 s 10000 prim ISBN 5 222 01292 1 Vykup plennyh Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Izgnanie evreev Evrejskij kalendar Luahshana Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 14 serpnya 2009 www pseudology org evrei Evrei Russia documents htm Evrei Rossii Sostavitel i redaktor Semyonov Yu I Nacionalnaya politika v imperatorskoj Rossii Centr po izucheniyu mezhnacionalnyh otnoshenij RAN Koordinacionno metodicheskij centr Instituta etnologii i antropologii imeni N N Mikluho Maklaya 1997 Rossiya Evrei na territorii Rossii v konce XVIII veka Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Romanova Viktoriya Valentinovna Tradicii antisemitizma i problemy postroeniya grazhdanskogo obshestva Rossii Professionaly za sotrudnichestvo ezhegodnik 1999 Vip 3 Antisemitizm Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Pogromy Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Antisemitizm v Rossii kak odna iz prichin vozniknoveniya nacionalnogo evrejskogo dvizheniya Metodicheskie materialy po istorii sionizma Sohnut Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 28 veresnya 2009 Aleksandr III Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Muss 2007 s 109 Budnickij Oleg Vitalevich Ot redaktora Mezhdunarodnyj issledovatelskij centr rossijskogo i vostochnoevropejskogo evrejstva Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 2 sichnya 2010 Dzhon Klier Pochemu rossijskie evrei ne byli vernopoddannymi Novaya imperskaya istoriya postsovetskogo prostranstva S 545 562 ru Russkie religioznye sektanty i starovery v SShA Novaya i novejshaya istoriya zhurnal 1999 3 S 34 51 Zemlya Izrailya Erec Israel Istoricheskij ocherk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros The First Aliyah Jewish Virtual Library angl The American Israeli Cooperative Enterprise Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 14 serpnya 2009 Engel Valerij Viktorovich 2001 Tema 8 Period reakcii v carstvovanie Aleksandra III Pogromy Istoki evrejskih nacionalnyh dvizhenij Kurs lekcij po istorii evreev v Rossii Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 1 zhovtnya 2009 Pavel Polyan Prinuditelnye migracii do Gitlera i Stalina istoricheskij ekskurs Ne po svoej vole Istoriya i geografiya prinuditelnyh migracij M Memorial OGI 2001 328 s ISBN 5 94282 007 4 Arhiv originalu za 18 veresnya 2009 Procitovano 18 serpnya 2009 Movshovich V E www pseudology org Kojevnikov Xrestomatiya Rostov Pogrom 1905 htm Pechalnyj yubilej 18 oktyabrya 2000 Rostov na Donu Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Robert Weinberg The Pogrom of 1905 in Odessa A Case Study John D Klier and Shlomo Lambroza Pogroms Anti Jewish Violence in Modern Russian History 1992 P 248 289 z dzherela 5 kvitnya 2013 Procitovano 2021 10 18 Odessa Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros The Second Aliyah Jewish Virtual Library angl The American Israeli Cooperative Enterprise Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 5 lyutogo 2009 Vtoraya aliya 1904 1914 Ministerstvo absorbcii Izrailya Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 ros Migracii Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ru Evrei i russkaya revolyuciya byl li vybor Lehaim zhurnal Noyabr 2000 Vip 11 103 Evrejskij komitet pomoshi zhertvam vojny Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Viktor Snitkovskij Portal po evrejskoj istorii Arhiv originalu za 12 bereznya 2012 Procitovano 18 serpnya 2009 Tretya volna repatriacii Izrail dlya vas Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 Tretya aliya 1919 1923 Ministerstvo absorbcii Izrailya Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 ros Chetvertaya volna repatriacii 1924 1931 Izrail dlya vas Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 Chetvertaya aliya 1924 1928 Ministerstvo absorbcii Izrailya Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 ros karta rasseleniya Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 Bolshaya Sovetskaya enciklopediya M 1947 St 60 Unichtozhenie evreev v SSSR v gody nemeckoj okkupacii 1941 1944 Sbornik dokumentov i materialov Ierusalim 1992 Bauer 1981 s 26 Pyataya volna repatriacii 1932 1939 Izrail dlya vas Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 22 avgusta 2009 Ot dvizheniya menshinstva k nacionalnomu dvizheniyu Pyataya aliya 1929 1939 Metodicheskie materialy po istorii sionizma Sohnut Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2009 Mihman ch 2 2001 s 176 178 Mihman ch 2 2001 s 185 Mihman ch 2 2001 s 185 190 Mihman ch 2 2001 s 191 198 Mihman ch 2 2001 s 203 204 be tarask Evrejskij vopros i emigracionnaya politika Germanii i SShA v 1933 38 gg ru zhurnal 10 2009 Vip 16 119 Agapov M G Istoki sovetsko izrailskih otnoshenij evrejskij nacionalnyj ochag v politike SSSR v 1920 e 1930 e gody Tyumen Vektor Buk 2011 S 281 500 prim Mihman ch 2 2001 s 221 Mihman ch 2 2001 s 239 240 Mihman ch 2 2001 s 241 Bezhency Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros LiteraturaTyumenev A I Evrei v drevnosti i v Srednie veka Peterburg Gosizdat 1922 400 s Dubnov Shimon Markovich Kratkaya istoriya evreev Feniks 2000 T 1 576 s 10000 prim ISBN 5 222 01292 1 Ojerbah M Istoriya evrejskogo naroda History of the Jews Otv redaktor Cvi Vasserman perevod Shvut Ami 1992 fr Tajnaya politika Stalina vlast i antisemitizm 2 M ru 2003 784 s ISBN 9785713310714 London L Whitehall and The Jews 1933 1948 British Immigration Policy Jewish Refugees and the Holocaust 1933 1948 Cambridge University Press 2000 327 s ISBN 978 0521534499 en Generation Exodus The Fate of Young Jewish Refugees from Nazi Germany University Press of New England 2001 345 s ISBN 1 58465 106 7 Pamela Rotner Sakamoto Japanese Diplomats and Jewish Refugees Praeger Publishers 1998 216 p ISBN 978 0 275 96199 2 Marion Berghahn Continental Britons German Jewish Refugees from Nazi Germany Berghahn Books 2006 ISBN 9781845450908 Thomas Albrich Escape Through Austria Jewish Refugees and the Austrian Route to Palestine Taylor amp Francis Group 2006 ISBN 9780714652139 Arieh J Kochavi Post Holocaust Politics Britain the United States amp Jewish Refugees 1945 1948 University of North Carolina Press 2001 Bernard Wasserstein Britain and the Jews of Europe 1939 1945 Oxford Clarendon Press 1979 389 p ISBN 0198226004 Irving Abella Harold Troper None Is Too Many Canada and the Jews of Europe 1933 1948 Toronto Key Porter Books 2002 340 p ISBN 978 1552632895 Joan Peters From Time Immemorial the origins of the Arab Jewish conflict over Palestine JKAP Publications 2005 601 p ISBN 9780963624208 Mihman D Katastrofa evropejskogo evrejstva 1 Tel Aviv Otkrytyj universitet Izrailya 2001 T 2 ISBN 965 06 0233 X Mihman D Katastrofa evropejskogo evrejstva 1 Tel Aviv Otkrytyj universitet Izrailya 2001 T 3 ISBN 965 06 0233 X Lilli Muss Prizyv k narodam A Call to the Nations per s angl i vyorstka Maks Reder Mn Enciklopediks 2007 256 s 500 prim ISBN 985 6742 59 5 en American Jewry and the Holocaust The American Jewish Joint Distribution Committee 1939 1945 Wayne State University Press 1981 522 p ISBN 9780814316726 PosilannyaYevrejski bizhenci u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Bezhency Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros en zamministra zakordonnih sprav Izrayilya The Truth About the Refugees Israel Palestinian Conflict na YouTube angl ros ta in movi subtitri MZS Izrayilyu 4 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Gaj Behor Nyurnbergskie zakony dlya evreev Blizhnego Vostoka k istorii voprosa o bezhencah 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros stattya na sajti Zman com 9 sichnya 2010 u Wayback Machine 04 05 2012 JIMENA Jews Indigenous to the Middle East and North Africa angl JIMENA JIMENA is dedicated to educating and advocating on behalf of the 850 000 Jewish refugees from the Middle East and North Africa Arhiv originalu za 11 bereznya 2013 Procitovano 11 bereznya 2013
Топ