У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гонсалес Єва Гонсалес фр Eva Gonzalès 19 квітня 1849 Париж 5 травня 18

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гонсалес.

Єва Гонсалес (фр. Eva Gonzalès; 19 квітня 1849, Париж — 5 травня 1883, там само) — французька художниця-імпресіоністка, натурниця, пастелістка. Працювала в жанрах портрету, пейзажу, натюрморту, побуту.

Єва Гонсалес
Eva Gonzalès


фотопортрет, 1801 року.

При народженні	Eva Gonzalès
Народження	19 квітня 1849(1849-04-19) Париж
Смерть	5 травня 1883(1883-05-05) (34 роки)
	Париж (післяпологові ускладнення)
Поховання	Цвинтар Монмартр
Національність	француженка іспанського походження
Країна	Франція
Жанр	портрет, побутовий жанр, пейзаж,натюрморт
Навчання	Шарля Шаплен, Едуар Мане
Діяльність	художниця, натурщиця, pastellist, мисткиня
Напрямок	імпресіонізм
Вчитель	Шарль Шаплен і Едуар Мане
Твори	портрет, побутовий жанр, пейзаж, натюрморт
Батько	^d
Мати	^d
У шлюбі з	^d^[1]
Брати, сестри	^d
Роботи в колекції	галерея Бельведер, ^d, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен^[2], ^d, Бременська картинна галерея, ^d, ^d, Національна галерея Ірландії, Далласький музей мистецтв, Музей д'Орсе, ^d, ^d, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Денверський художній музей, ^d^[3] і ^d



Єва Гонсалес у Вікісховищі

Біографія

Єва Гонсалес виросла в музичній сім'ї. Її батько Еммануель Гонсалес, іспанець за походженням, був другорядним письменником, а мати, Marie Céline Ragut, родом з Бельгії, займалася музикою. У салоні сім'ї бували Теодор де Банвіль і директор газети «Siècle» Пилип Журде.

У 1865 році у віці 16 років Єва Гонсалес почала навчатись графічним технікам і живопису в майстерні художника Шарля Шаплена, у якого навчалися виключно жінки. У 1869 р. вона облаштувала власне ательє-майстерню. Завдяки Альфреду Стевенсу познайомилася в 1869 р. з Едуардом Мане і стала його ученицею. До того періоду належить портрет Єви Гонсалес кисті Мане, де вона сидить за мольбертом із натюрмортом. У 1870 р. Гонсалес брала участь в Паризькому салоні з картиною «Сурмач», яка вважається відповіддю на картину Мане «Курець» і наслідує його впливам. Робота отримала позитивну критику, і протягом подальших років Єва Гонсалес регулярно брала участь у виставках в Паризькому салоні.

Для раннього етапу творчості мисткині характерне переважання темних кольорів палітри і різка контрастність.

Під час франко-пруської війни і Паризької комуни Єва Гонсалес покинула Париж і мешкала у місті Дьєп, де звернулась до пейзажного живопису. До 1872 року вона створила власний стиль, і її полотна стали барвистішими.

Єва Гонсалес часто писала жіночі портрети, а також натюрморти і пейзажі. Сюжети її живопису камерні, розкривають специфічний світ і отрчення заможної паризької пані.

Хоча Єва Гонсалес не брала участь ні в одній з групових виставок імпресіоністів, її творчість до них зараховують. Доробок Гонсалес аналізували Захарій Астрюк і Еміль Золя.

У 1879 р. Гонсалес взяла шлюб із другом Мане графіком Анрі Жераром. Після народження сина Єва Гонсалес померла 5 травня 1883 р. від емболії внаслідок пологових ускладнень у віці 34 років.

Галерея

Едуар Мане. «Голівка Єви Гонсалес», пастель
Сурмач. 1870.
Вранішнє пробудження. 1876. . Бремен
Білі пантофлі. 1879-1880. Приватна колекція

Примітки

Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438115

Література

Philippe Burty: Eva Gonzalès, Paris Salon de la Vie moderne
L. Hautecoeur: Exposition Eva Gonzalès dans :La chronique des arts et de la curiosité, numéro 15 du 11 avril 1914, p.115
C. Roger-Marx: Eva Gonzalès dans Arts de juillet 1950 p.8
C. Roger-Marx: Eva Gonzalès Saint-Germain-en-Laye, 1950, les Éditions de Neuilly, p.25
C. Roger-Marx: Eva Gozalès, Paris Galerie Daber, 1959
Edward Lucie-Smith: Femmes Impressionnistes, Londres George Weidenfeld and Nicolson 1989
Marie-Caroline Sainsaulieu, Jacques de Mons: Eva Gonzalès (1849—1883), étude critique et catalogue raisonné. La Bibliothèque des Arts, Paris 1990. 360p.
Marianne Delafond: Les femmes impressionnistes; Mary Casstt, Eva Gonzalès, Berthe Morisot. Paris 1993
Collectif: Les femmes impressionnistes: Mary Cassatt, Eva Gonzalès Berthe Morisot, 188p. Musée Marmottan et la Bibliothèque des Arts (1993)
The Women Stars of Impressionism dans International Herald Tribune, 16-17 octobre 1993, p.9
Isabelle Compin, Anne Roquebert: Catalogue sommaire illustré des peintures du musée du Louvre et du musée d'Orsay Paris 1986 et 1990
P. Piguet: Impressions de femmes dans La Croix l'Évènement 23 novembre 1993.
Jean-Jacques Lévêque: Les années impressionnistes 1870—1890, Edt ACR, 1990, 660 pages

Посилання

Autour de l'impressionnisme — Навколо імпресіонізму [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Femmes impressionnistes — Жінки імпресіонізму [ 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q2494649">[http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500016113_Зведений_список_імен_діячів_мистецтва]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q110250907]][[d:Track:Q2494649]]</div>-1] Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649

[[https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438115_https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438115]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.metmuseum.org/art/collection/search/438115

[1]

[2]

[3]