Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґустав Шторм (норв. Gustav Storm; 18 червня 1845, [en] — 23 лютого 1903, Крістіанія) — норвезький історик, був професором Королівського університету Фредеріка в Крістіанії з 1877 р. до смерті. Він був рушійною силою в дослідженні скандинавської історії та літератури Середньовіччя.
| Ґустав Шторм | |
|---|---|
| норв. Gustav Storm | |
 | |
| Народився | 18 червня 1845[2][3] d, Гедмарк, Норвегія |
| Помер | 23 лютого 1903[2][3] (57 років) Бюґдьой, Осло[d], Норвегія |
| Країна |  Швеція-Норвегія |
| Діяльність | історик, письменник, філолог, викладач університету |
| Alma mater | Королівський університет Фредеріка |
| Галузь | Історик |
| Заклад | Університет Осло |
| Науковий ступінь | Доктор |
| Членство | Норвезька академія наук |
| Відомий завдяки: | Один з видатних дослідників скандинавської історії та літератури Середньовіччя |
| Батько | d |
| Брати, сестри | |
| Нагороди |    |
 Ґустав Шторм у Вікісховищі | |
Життєпис
Шторм народився в Рендалі, але в тому ж році його батько був призначений парафіяльним священником у [en] у Вестфоллі, і сім'я переїхала туди. Коли через п'ять років помер батько, вдова переїхала з дітьми до Крістіанії, де Ґустав склав [en] у 1862 році. Також він мав брата Йохана, який згодом став професором філології і лінгвістом. Його кузен, , видатний зоолог, відомий дослідженнями морських тварин у Тронгеймсфйорді.
Кар'єра
Свій шлях науковця він почав з вивчення філології в університеті. Він склав офіційний іспит з лінгвістичної історії (кандидат філології) у 1868 році. Після іспиту кілька років працював викладачем, але рано почав самостійну наукову роботу в галузі історії та філології.
У 1874 році він захистив докторську дисертацію за темою «Легенди про Карла Великого та [en] з народом Північної Європи». У 1875 році він став університетським стипендіатом з історії, і в тому ж році подав заяву на посаду професора історії після , але програв у конкуренції з . У 1877 році його призначили на посаду професора, яка стала вакантною після нього.
У наступні роки Шторм посідає центральне місце в університетському викладанні та в історичних дослідженнях. З 1886 р. і до самої смерті він був головою комісії по джерелах, а з 1899 р. — Норвезької історичної асоціації. Він також відігравав роль в науковій спільноті у ширшому масштабі: він був членом і протягом багатьох років (1884—1903) генеральним секретарем Наукового товариства в Крістіанії (нині Норвезька академія наук).
Ґустав Шторм був членом Det Kongelige Norske Videnskabers Selskab з 1883 року та кількох іноземних наукових товариств. У 1891 році він був призначений кавалером 1-го класу ордена Святого Олафа, згодом став також кавалером шведського ордена Полярної зірки та іспанського ордена Ізабелли Католички.
Науковий доробок
Його історичний метод передусім полягав у проведенні критичного дослідження джерел згідно з фіксованими методологічними правилами. Тут на нього вплинули імпульси нових критично-наукових і сильно методологічно обізнаних течій у європейських історичних дослідженнях, так само як і трохи молодший данський історик . Шторм зазнав цього впливу під час свого візиту до Берлінського університету в 1875 році.
У цей час проблеми епохи вікінгів були в центрі історичної дискусії, в якій Шторм відігравав провідну роль. Значна частина його внеску тут пов'язана з його опозицією до поглядів данських істориків. В ході протистоянь він критично опрацьовував великі об'єми історичних даних, наполягаючи на своїй точці зору.
Центральний комплекс проблем в історії епохи саг стосувався становища аристократії. У своїй відправній точці він відкинув свідчення Сноррі про систему управління Гаральда Прекрасноволосого та розрахунки, які базувалися на цій основі. У своїх подальших дослідженнях він провів детальний перелік усіх , згаданих у джерелах у різний час, і прийшов до висновку, що кількість має бути досить суттєво скорочена в порівнянні з загальноприйнятими уявленнями. Він також припускав, що в колі великих людей існував постійно зростаючий соціальний поділ, «розділення між королівською і сільською аристократіями».
Обрані праці
- Om den gamle norrøne literatur (1869)
- Norges, Sveriges og Danmarks Historie for Gymnasierne (1872)
- Snorre Sturlassons historieskrivning (1873)
- Sagnkretsene om Karl den Store og Didrik af Bern hos de nordiske folk (1874)
- Ragnar Lodbrok og Lodbrokssønnerne (1877)
- Kritiske bidrag til vikingetidens historie (1878)
- Vikingetidens tidligste udgangspunkter (1879)
- Om Рeder Claussøn Friis og hans Skrifter (1881)
- Maria Stuart (1891)
- Christofer Columbus og Amerikas opdagelse (1892)
- Olav den Hellige (1893)
- Norges gamle Vaaben, Farver og Flag (1894)
- Dronning Margretes valg i Norge (1900)
Інше
- : «Gustav Storm», i Norsk aandsliv i hundrede aar III. Kristiania: Aschehoug (1919)
Примітки
- Gemeinsame Normdatei
- Deutsche Nationalbibliothek Record #101199538 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Norsk biografisk leksikon
- Сайт NIFO
Посилання
Всі роботи авторства Ґустава Шторма на Internet Archive
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gustav Shtorm norv Gustav Storm 18 chervnya 1845 Rendal en 23 lyutogo 1903 Kristianiya norvezkij istorik buv profesorom Korolivskogo universitetu Frederika v Kristianiyi z 1877 r do smerti Vin buv rushijnoyu siloyu v doslidzhenni skandinavskoyi istoriyi ta literaturi Serednovichchya Gustav Shtormnorv Gustav StormNarodivsya18 chervnya 1845 1845 06 18 2 3 Rendalend Gedmark NorvegiyaPomer23 lyutogo 1903 1903 02 23 2 3 57 rokiv Byugdoj Oslo d NorvegiyaKrayinaShveciya NorvegiyaDiyalnististorik pismennik filolog vikladach universitetuAlma materKorolivskij universitet FrederikaGaluzIstorikZakladUniversitet OsloNaukovij stupinDoktor 1 ChlenstvoNorvezka akademiya naukVidomij zavdyaki Odin z vidatnih doslidnikiv skandinavskoyi istoriyi ta literaturi SerednovichchyaBatkoOle Johan StormdBrati sestriJohan ShtormNagorodiKomandor ordena Polyarnoyi zirkiOrden Svyatogo Olafa komandor Orden Izabelli Katolichki Ispaniya Gustav Shtorm u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Kar yera 2 Naukovij dorobok 3 Obrani praci 3 1 Inshe 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepisred Shtorm narodivsya v Rendali ale v tomu zh roci jogo batko buv priznachenij parafiyalnim svyashennikom u Lardali en u Vestfolli i sim ya pereyihala tudi Koli cherez p yat rokiv pomer batko vdova pereyihala z ditmi do Kristianiyi de Gustav sklav examen artium en u 1862 roci Takozh vin mav brata Johana yakij zgodom stav profesorom filologiyi i lingvistom Jogo kuzen Vilgelm Shtorm vidatnij zoolog vidomij doslidzhennyami morskih tvarin u Trongejmsfjordi Kar yerared Svij shlyah naukovcya vin pochav z vivchennya filologiyi v universiteti Vin sklav oficijnij ispit z lingvistichnoyi istoriyi kandidat filologiyi u 1868 roci Pislya ispitu kilka rokiv pracyuvav vikladachem ale rano pochav samostijnu naukovu robotu v galuzi istoriyi ta filologiyi U 1874 roci vin zahistiv doktorsku disertaciyu za temoyu Legendi pro Karla Velikogo ta Tidreka Bernskogo en z narodom Pivnichnoyi Yevropi U 1875 roci vin stav universitetskim stipendiatom z istoriyi i v tomu zh roci podav zayavu na posadu profesora istoriyi pislya Olufa Ryuga ale prograv u konkurenciyi z Lyudvigom Lyudvigsenom Daa U 1877 roci jogo priznachili na posadu profesora yaka stala vakantnoyu pislya nogo 4 U nastupni roki Shtorm posidaye centralne misce v universitetskomu vikladanni ta v istorichnih doslidzhennyah Z 1886 r i do samoyi smerti vin buv golovoyu komisiyi po dzherelah a z 1899 r Norvezkoyi istorichnoyi asociaciyi 5 Vin takozh vidigravav rol v naukovij spilnoti u shirshomu masshtabi vin buv chlenom i protyagom bagatoh rokiv 1884 1903 generalnim sekretarem Naukovogo tovaristva v Kristianiyi nini Norvezka akademiya nauk 4 Gustav Shtorm buv chlenom Det Kongelige Norske Videnskabers Selskab z 1883 roku ta kilkoh inozemnih naukovih tovaristv U 1891 roci vin buv priznachenij kavalerom 1 go klasu ordena Svyatogo Olafa zgodom stav takozh kavalerom shvedskogo ordena Polyarnoyi zirki ta ispanskogo ordena Izabelli Katolichki 4 Naukovij dorobokred nbsp Kolo Zemne v perekladi Gustava Shtorma i Oleksandra Buge ilyustraciyi Gerharda Myunte Jogo istorichnij metod peredusim polyagav u provedenni kritichnogo doslidzhennya dzherel zgidno z fiksovanimi metodologichnimi pravilami Tut na nogo vplinuli impulsi novih kritichno naukovih i silno metodologichno obiznanih techij u yevropejskih istorichnih doslidzhennyah tak samo yak i trohi molodshij danskij istorik Kristian Erslev Shtorm zaznav cogo vplivu pid chas svogo vizitu do Berlinskogo universitetu v 1875 roci 4 U cej chas problemi epohi vikingiv buli v centri istorichnoyi diskusiyi v yakij Shtorm vidigravav providnu rol Znachna chastina jogo vnesku tut pov yazana z jogo opoziciyeyu do poglyadiv danskih istorikiv V hodi protistoyan vin kritichno opracovuvav veliki ob yemi istorichnih danih napolyagayuchi na svoyij tochci zoru 4 Centralnij kompleks problem v istoriyi epohi sag stosuvavsya stanovisha aristokratiyi U svoyij vidpravnij tochci vin vidkinuv svidchennya Snorri pro sistemu upravlinnya Garalda Prekrasnovolosogo ta rozrahunki yaki bazuvalisya na cij osnovi U svoyih podalshih doslidzhennyah vin proviv detalnij perelik usih lendmaniv zgadanih u dzherelah u riznij chas i prijshov do visnovku sho kilkist maye buti dosit suttyevo skorochena v porivnyanni z zagalnoprijnyatimi uyavlennyami Vin takozh pripuskav sho v koli velikih lyudej isnuvav postijno zrostayuchij socialnij podil rozdilennya mizh korolivskoyu i silskoyu aristokratiyami 4 Obrani pracired Om den gamle norrone literatur 1869 Norges Sveriges og Danmarks Historie for Gymnasierne 1872 Snorre Sturlassons historieskrivning 1873 Sagnkretsene om Karl den Store og Didrik af Bern hos de nordiske folk 1874 Ragnar Lodbrok og Lodbrokssonnerne 1877 Kritiske bidrag til vikingetidens historie 1878 Vikingetidens tidligste udgangspunkter 1879 Om Reder Clausson Friis og hans Skrifter 1881 Maria Stuart 1891 Christofer Columbus og Amerikas opdagelse 1892 Olav den Hellige 1893 Norges gamle Vaaben Farver og Flag 1894 Dronning Margretes valg i Norge 1900 Inshered Gerhard Gran Gustav Storm i Norsk aandsliv i hundrede aar III Kristiania Aschehoug 1919 Primitkired Gemeinsame Normdatei a b Deutsche Nationalbibliothek Record 101199538 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d e Norsk biografisk leksikon Sajt NIFOPosilannyared Vsi roboti avtorstva Gustava Shtorma na Internet Archive Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gustav Shtorm amp oldid 41324449