У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єловицький Ґустав Єловицький 19 31 серпня 1880 18800831 Колесники 10 л

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єловицький.

Ґустав Єловицький (*19 (31) серпня 1880(18800831), Колесники — †10 листопада 1965, Бєжґлово) — почесний канонік луцької капітули; парох луцької катедри; суддя протосинодальний; капітульний вікарій і адміністратор луцько-житомирської і кам'янецької дієцезій.

Біографія

Син Віктора і Вінцентини Зволінської. Закінчив острозьку гімназію і Житомирську семінарію (1899–1903); до семінарії поступив 31 серпня 1899 року. Священицькі свячення з рук єпископа Циртофта прийняв 18 березня 1906 року в петербурзькій катедрі; першу месу відправив при Пажеському корпусі в Санкт-Петербурзі. Отримав ступінь маґістра теології по закінченню Петербурзької духовної академії в 1907 році. Маґістерську роботу написав під керівництвом отця професора Ґодлєвського: лат. «Accio cleri poloni in renovanda vita intelectuali Stanislai Augusto regnante».

У 1907 році делегований до Риму від луцької капітули, щоб відхилити кандидатуру о. Ставінського на луцького вікарного єпископа. Від 1908 року до березня 1909 виконує обов'язок вікарія у костелі Святого Олександра в Києві. Адміністратор монастиря оо. Бернардинів в Заславi до 1915 року.

21 липня 1915 року обраний адміністратором Луцько-житомирської і Кам'янецької дієцезій (капітульним вікарієм) і виконував ці функції до 2 лютого 1917 року, коли був призначений ординарієм луцького єпископа Ігнатія Дубовського, Кам'янецьку дієцезію невдовзі очолив єпископ Пйотр Маньковський.

Після передачі дієцезіальної адміністрації Ґустав перебував у Києві. Наприкінці 1920 року парох і капелан сс. Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Мацейові. Від січня 1927 року й до грудня 1932 парох луцької катедри.

Від травня 1927 року є першим модератором Згромадження Марійних пань у Луцьку. Прелат. Працює в єпископській курії. Водночас протосинодальний суддя та інспектор монастирів.

Бере участь в засіданні дієцезіяльного синоду (30 серпня — 1 вересня 1927 року). Після арешту єпископа Адольфа Шельонжека, окрім , був одним з священиків призначених до врядування луцькою дієцезією. Залишив луцьку дієцезію в 1945 році. Відтоді священик сестер в Яблонові-Поморському. В 1947 році призначений єпископом А. П. Шельонжеком кантором луцької катедральної капітули. У 1951 році разом з цілою капітулою оселився в Бєжґловському замку.

Помер 10 листопада 1965 року в Бєжґлові; похований у Торуні, на парафіяльному цвинтарі Святого Якуба.

Доробок

Залишив рукописні приватні спомини родинні і з часів перебування в та багато нотаток про луцьку дієцезію, рукописні матеріали до історії луцької дієцезії, яку мав намір написати.

Джерела

G. Jełowicki. «Wspomnienia» maszynopis (пол.)
«Życie katolickie» Łuck, nr 16, 17 dn. 16.IV 1933 s. 257 (пол.)
J. Filipowicz «Album kapłanów diecezji łucko — żytomierskiej i kamienieckiej»; Kijów 1917 (пол.)
arcybp P. Mańkowski «Pamiętniki» Warszawa 2002. (пол.)
M. Dębowska, Łucka kuria diecezjalna «na wygnaniu», Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne, t. 73:2000, s.23-31. (пол.)