Дмитро Васи льович Ґу дзик нар 17 жовтня 1989 19891017 пом 20 січня 2015 солдат Збройних сил України учасник російсько у

Дмитро́ Васи́льович Ґу́дзик (нар. 17 жовтня 1989(19891017) — пом. 20 січня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Ґудзик Дмитро Васильович

Солдат

Загальна інформація

Народження

17 жовтня 1989
Белз

Смерть

20 січня 2015 (25 років)
Донецьк

Поховання

Краснопільський цвинтар

Військова служба

Роки служби

2014-2015

Приналежність

Формування

Війни / битви

Війна на сході України

Бої за Донецький аеропорт

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґудзик.

Життєпис

У часі війни — водій МТ-ЛБ 80 ОАЕМБр, майстер-номер обслуги.

В ніч на 20 січня 2015 року виїхав з с. Піски забирати поранених з аеропорту Донецька. За свідченнями старшини ЗС України, командира взводу матеріального забезпечення Віталія Гнатенко: «Він повідомив рацією: „Я горю, дистанціюватися не можу“. Йому дали завдання дотягнути до радіолокаційної станції. Там ми змогли б його забрати. Але він не доїхав буквально 200—300 метрів, здетонував БК і вони загинули».

Через місяць тіло Дмитра вдалося вивезти з ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака.

Поховання відбулося 22 лютого 2015 року у м. Дніпро на Краснопільському цвинтарі. Ідентифікований на підставі експертизи ДНК, ділянка № 79. Станом на квітень 2017 року похований, як тимчасово невстановлений захисник України — рідні Дмитра не впізнали тіло.

27 серпня 2021 року, після ідентифікації за ДНК, був перепохований в м. Белз на Львівщині.

Без Дмитра Ґудзика лишились дружина й донька.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 25/2022 від 21 січня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.

Примітки

. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
Указ Президента України № 25/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Посилання

Ґудзик Дмитро Васильович [ 17 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.

[3] . Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.

[4] Указ Президента України № 25/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[5] . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

[6] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube