Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (жовтень 2011) |
У ґрунтовому покриві Полтавської області переважають чорноземи (переважно на вододілах під степами) і (під лісами). Так 92 % всіх орних земель і 84% всіх сільськогосподарських угідь території Полтавщини знаходиться на різних видах черноземів. А серед чорноземів, у свою чергу, переважають чорноземи типові (включаючи їх залишково-солонцюваті й вилугувані відмінності), що займають 2/3 площі орних земель. Ці ґрунти багаті на гумус (80…. 120 см), який формувався завдяки великій кількості відмерлої рослинності та глибокій проникності вологи. На цих ґрунтах щорічно панували . Шар чорнозему досить сильно переритий землерийними тваринами. Верхня його частина має агрономічно цінну зернисто-грудочкувату структуру, яка забезпечує оптимальне мінеральне живлення рослин.
Ґрунти Полтавської області формувалися у помірному кліматі з майже оптимальним зволоженням; переважно на лісових карбонатних пухких породах, які вирізняються багатим мінеральним складом і мають гарні фізико-хімічні властивості; лучно-степовою і степовою рослинністю на слабо дренованих вододілах і терасах, та широколистяно-лісовою рослинністю на подрібнених правобережжях річок; на півдні області характерне неглибоке залягання ґрунтових мінералізованих вод, на півночі − промивний водний режим; під впливом давнього господарського освоєння.
Залежність ґрунтів від клімату
Залежність ґрунтового покриву від зміни клімату в найбільшій мірі проявляється на лісових вододільних рівнинах (із північного заходу на схід і південний схід області). Середньогумусні відмінності чорноземів із вмістом гумусу понад 6% поширені на схід від долини Ворскли, а малогумусні (до 6% гумусу) − на захід від неї.
На південному сході Полтавщини лісостепу поступово переходять в чорноземи звичайні північного степу (у південних частинах Новосанжарського, Машівського, Карлівського, Кобеляцького районів). Ці ґрунти родючі, але розвивались в умовах більшого дефіциту зволоження, тож потребують зрошення. Гумусований профіль їх менш потужний (70… 100 см).
Залежність ґрунтів від рельєфу
Прикладом залежності ґрунтового покриву від рельєфу є розташування опідзолених ґрунтів. В наш час вони займають площі під широколистяними лісами, а також 6,5% орних земель області (на місці вирубаних лісів). Ці ґрунти сформувалися переважно біля крутих правих берегах річкових долин. На найкрутіших бровках корінних схилів вузькими смужками зустрічаються , далі, ближче до вододілів їх змінюють сірі лісові ґрунти. Під ділянками, де ліс в вологіші епохи витісняв формувались спочатку опідзолені чорноземи, а потім їх змінювали . Негативною рисою цих ґрунтів є «запливання» після дощів.
На ділянках, де опідзолені чорноземи (рідше − темно-сірі ґрунти) впродовж кількох сотень років перебували під землеробською культурою, сформувались . За умовами для вирощування озимої пшениці опідзолені й є найсприятливішими ґрунтами.
Іншим прикладом впливу рельєфу на ґрунтовий покрив є розташування різною мірою засолених ґрунтів (біля третини площі орних земель і сільськогосподарських угідь). За цим показником Полтавщина виділяється серед інших лісостепових областей. Найбільші масиви солонцюватих ґрунтів поширені на півдні області. Вони приурочені до широких древніх терас Дніпра, понизь Сули, Удаю, Ворскли, Псла, а також до западин на не дренованих вододільних рівнинах, в умовах близького залягання мінералізованих ґрунтових вод. Їх реакція лужна, що перешкоджає вирощуванню картоплі, пшениці та інших культур. Дещо краще зростають на цих ґрунтах кукурудза, горох, деякі кормові культури. Найбільшу площу серед них займають чорноземи і (27% площі орних земель). У комплексі з ними поширені солонцюваті види ґрунтів (наприклад, ), солонці та солоді.
Залежність ґрунтів від зволоження
Велика мозаїчність ґрунтового покриву лесових терас та низьких вододілів зумовлена відмінностями умов зволоження, рівня залягання ґрунтових вод. Так, у степових блюдцях півдня області від верхньої частини до днина зміни ґрунтів ідуть в напрямку: чорноземи типові залишково-солонцюваті → лучно-чорноземні солонцюваті ґрунти → → → солоді (глибина залягання ґрунтових вод − до 2 м).
Склад
На заплавах і низьких терасах долин річок велика мозаїчність ґрунтів зумовлена не тільки складним мікрорельєфом, різним характером зволоження (поверхневого і підземного), але й складом гірських порід. Так на піщано-глинистих давньо-алювіальних відкладах перших надзаплавних терас сформувалися дерново-підзолисті ґрунти під сосновими і мішаними лісами, характерними для Полісся. У південній частині Полтавщини на цих відкладах поширені дерново-борові і дернові ґрунти. Всі вони мало придатні для землеробства.
На заплавах річок та днищах балок приурочені (по мірі підвищення рівня ґрунтових вод) змінюються: лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні, болотні і торфово-болотні, іноді − низинні торфовища. Останні найбільше поширені в долинах Оржиці, Удаю, Сули, Хоролу.
Родючість
Підвищення родючості ґрунтів Полтавщини потребує заходів по їх меліорації (покращенню водного режиму; структури; усуненню несприятливих для рослинності фізико-хімічних властивостей; засоленості, надмірної кислотності тощо), та по охороні від прискореної ерозії, дефляції, хімічного забруднення.
Якість ґрунтів є найважливішим чинником при оцінці земельних ресурсів територій. За 100-бальною шкалою середня якість ґрунтів Полтавщини становить 65 балів (по Україні — 60 балів). За цим показником Полтавщина поділяє 6-7 місце (на рівні з Хмельниччиною, після Черкаської, Чернівецької, Тернопільської, Вінницької, Кіровоградської областей). Загальна площа земельних ресурсів Полтавщини становить 2,875 млн га, з яких 2,183 млн га припадає на землі сільськогосподарського призначення (майже 78%).
Розораність земель
Орні землі займають 1,759 млн га. Середня розораність становить 61,2% території Полтавщини, або 80,6% від площі сільськогосподарських угідь що суттєво більше, ніж у середньому в Україні. Орні землі (агроландшафти) найбільшу площу займають у Гребінківському районі (понад 78% від усієї його території), найменшу − в Кременчуцькому й Глобинському районах (близько 50%). Найменша розораність характерна як для крайніх південних районів (що зумовлено засоленістю ґрунтів), так і крайніх північних районів області — Котелевського, Чорнухинського, Гадяцького (що зумовлено значною еродованістю земель). Велика розораність Гребінківського й Оржицького районів головним чином пов'язана з їх плоским рельєфом, зручним для обробки земель, а Машівського й Карлівського районів — з рівнинністю поверхні у поєднанні з високою родючістю ґрунтів. Середня забезпеченість орними землями на 1 жителя Полтавщини становить 1,15 га (на 2007 рік), що у півтора рази вище, ніж у середньому по Україні.
Під сіножатями зайнято 157 тис. га (5,47% від площі усіх земельних угідь області або 7,2% від площі сільськогосподарських угідь); під пасовищами — 190 тис. га (6,62% від площі усіх земельних угідь або 8,7% від площі сільськогосподарських угідь). Багаторічні насадження становлять 3,4% від площі сільськогосподарських угідь і 2,2% площі області. Сіножаті й пасовища розташовані переважно на заплавах річок і в балках.
Екологічні проблеми
Надмірна сільськогосподарська освоєність і велика частка орних земель зумовлюють основні екологічні проблеми, пов'язані із землеробством. На Полтавщині у різній мірі деградовано 79% сільськогосподарських угідь і 75,5% орних земель (у тому числі 9,4% − сильно деградовані).
Основною причиною деградації ґрунтів є прискорена водна та вітрова ерозія (дефляція), як наслідок розташування орних земель на схилах понад 2º (16% ріллі), а також застосування еколого-небезпечної техніки та технології тощо. За даними інституту «Полтаваземпроект», в області 82,5 тис. га дефляційно- та 238,7 тис. га ерозійно-небезпечних земель.
За даними вчених Полтавської державної аграрної академії, урожаї пшениці на сильно змитих ґрунтах (близько 8 тис. га) знижується на 50 — 60% у порівнянні з незмитими. Загальний об'єм ґрунту, еродованого з орних земель, щорічно перевищує 7 млн т, або 3,5 тонн з га, що є показником, нижчим за середній по Україні (15 т/га).
Найбільшу площу еродованої землі займають в північних районах — Гадяцькому, Чорнухинському, Зіньківському, Лохвицькому (31…50% сільськогосподарських земель).
Для боротьби з ерозією застосовується комплекс заходів, відомих під назвою (планування полів відповідно до контурів ландшафтів і впровадження для кожного контуру оптимальних меліоративних заходів і систем землеробства). Зокрема, на ерозійно-небезпечних землях застосовується відвальна оранка відвальних схилів; вирощування багаторічних трав із смугами (20…70 м) просапних культур, щілювання (яке одночасно зберігає до 750 м3 води на га); залуговування дуже еродованих земель, терасування схилів і обвалування вершин ярів, створення полезахисних протиерозійних лісосмуг. Чималий протиерозійний ефект дає безвідвальна обробка ґрунту. Разом ці заходи наполовину зменшують ерозію (потенціальні втрати ґрунту).
Ерозія є однією з основних причин порушення структури ґрунтів, зменшення вмісту гумусу, елементів мінерального живлення рослин. Так, у чорноземах типових середньо-гумусних вміст гумусу сягав 6…10% (зараз 3…5%). Їх структура була зернисто-грудочкова (зараз − пилувата, що зумовлює пересихання у ущільнення ґрунтів). Для компенсації втрат гумусу необхідне внесення до 8…10 т гною; заорювання у ґрунт частин рослинної маси; внесення нормованої кількості мінеральних добрив.
Проблемою останніх десятиліть стала хімічна забрудненість ґрунтів. Так, при застосуванні авіації до 70% маси отрутохімікатів не досягало цілі. Великою проблемою є забруднення культурної рослинності та ґрунтів пестицидами, азотними добривами (розкладання яких зумовлює утворення нітратів) тощо.
Меліорація
Підвищення продуктивності землеробства не можливе без меліорації (комплексу заходів щодо покращення родючості земель). Застосовують різні види меліорації. Так, на початок 1990-х років водні меліорації проводилися на площі 88,44 тис. га (4,3% сільськогосподарських угідь). У тому числі осушувалися 31,4 тис. га заболочених та перезволожених земель (переважно на заході області), зрошувалося 57,04 тис. га (в основному у Глобинському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Машівському, Новосанжарському районах — на півдні області).
В області близько 550 тис. га орних земель (31,4% їх загальної площі), які потребують хімічної меліорації. З них 318 тис. га — кислі ґрунти (на півночі області). Для зменшення кислотності слід використовувати вапнякове борошно і дефекат. 226 тис. га орних земель у різній мірі солонцюваті і засолені (переважно на півдні Полтавщини). Для їх меліорації використовують гіпс, фосфогіпс, сірчанокисле залізо.
Фітомеліоративний ефект полезахисних смуг (понад 2,5 тис. га) полягає у підвищенні урожаю зернових на 2…3 ц/га, а зеленої маси — на 20…30 ц/га.
Таким чином для Полтавщини характерні відносно невеликі площі земель, які потребують водних меліорацій; але значні площі підлягають хімічним меліораціям, покращення умов мінерального живлення рослин.
На практиці різні види меліорації та протиерозійних заходів носять комплексний характер (наприклад: зрошення, , внесення комплексних міндобрив і органіки тощо). Перелічені заходи у поєднанні з селекційною роботою, впровадженням засобів захисту рослин повинні зумовлювати зростання продуктивності землеробства.
Поширення ґрунтів та умови формування ґрунтового покриву Полтавщини
| № | Ґрунти | Умови формування | Характеристика профілю | ||
| Рельєф, умови зволоження, материнська гірська порода | Рослинність | властивості гумусного шару | |||
| вміст гумусу | рН | ||||
| 1 | Чорноземи типові мало- і середньо-гумусні глибокі | Помірно дреновані лесові вододіли і високі лесові тераси | Під лучними степами | 3,8%-6,2% | 5,9-6,7 |
| 2 | Чорноземи залишково-солонцюваті потужні; солонцюваті; солончакуваті і осолоділі | Слабо дреновані лесові тераси Дніпра і низькі вододіли на пд. області з неглибоким сучасним, або давнім (для залишково-солонцюватих) рівнем мінералізованих ґрунтових вод | Під лучними і галофітними степами | 3,7%-4,4% | 6,1-6,9 верхній шар 6,9-7,2 нижній шар |
| 3 | Чорноземи звичайні | Дреновані і слабо дреновані лесові вододіли, пологі схили пд.-сх. частини області | Під різнотравно-типчаково-ковиловими степами | 4,6%-5,9% | 6,3-7,0 |
| 4 | Сірі лісові та інші опідзолені ґрунти | Переважно лесові розчленовані і дуже розчленовані рівнини в прирічкових смугах | Під широколистяними лісами і чагарниками | 1,6%-4,0% | 5,8-6,2 |
| 5 | Лучно-чорноземні солонцюваті, місцями осолоділі | На зниженнях лесових терас Дніпра, днищах балок, в умовах неперіодичного підпору мінералізованих вод (2-3,5 м); осолоділі — в степових блюдцях | Під лучними степами і остепненими галофітними луками | 4,3%-5,6% | 6,7-7,4 (7,3-7,6 у горизонті В) |
| 6 | Лучні (в тому числі солонцюваті) і алювіальні лучні | Центральні заплави річок, притерасні зниження, днища балок на лесах, делювії, алювії в умовах постійного капілярного зв'язку з підґрунтовими водами неглибокого рівня (1-3 м) | Під справжніми (різнотравно-осоково-злаковими) та галофітними луками | 3,1%-5,3% | 6,7-7,4 (7,3-7,6 донизу) |
| 7 | Лучно-болотні, більшою мірою солонцюваті | Заплави, западини терас, днища, балок в умовах додаткового поверхневого та близького ґрунтового зволоження (1-1,5 м) | Під заболоченими луками | 5,0%-5,9% | 7,2 |
| 8 | Болотні; торфувато- і торфово-болотні | Там же, в умовах постійного ґрунтового чи поверхневого перезволоження | Під низинними переважно очеретовими болотами | 6,0%-10% | 7,1-7,2 |
| 9 | Торфовища | В заплавах Сули, Удаю, Оржиці | Під низинними переважно очеретовими болотами | торф | кислі |
| 10 | Дерново-підзолисті | Борові тераси | Під давніми сосновими і мішаними лісами | 0,7%-1,3% | 5,3-6,0 |
Джерела
- Ґрунтовий покрив Полтавської області, Булава Л. М. [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2011 U gruntovomu pokrivi Poltavskoyi oblasti perevazhayut chornozemi perevazhno na vododilah pid stepami i pid lisami Tak 92 vsih ornih zemel i 84 vsih silskogospodarskih ugid teritoriyi Poltavshini znahoditsya na riznih vidah chernozemiv A sered chornozemiv u svoyu chergu perevazhayut chornozemi tipovi vklyuchayuchi yih zalishkovo soloncyuvati j viluguvani vidminnosti sho zajmayut 2 3 ploshi ornih zemel Ci grunti bagati na gumus 80 120 sm yakij formuvavsya zavdyaki velikij kilkosti vidmerloyi roslinnosti ta glibokij proniknosti vologi Na cih gruntah shorichno panuvali Shar chornozemu dosit silno pereritij zemlerijnimi tvarinami Verhnya jogo chastina maye agronomichno cinnu zernisto grudochkuvatu strukturu yaka zabezpechuye optimalne mineralne zhivlennya roslin Gruntovij pokriv Poltavskoyi oblasti Grunti Poltavskoyi oblasti formuvalisya u pomirnomu klimati z majzhe optimalnim zvolozhennyam perevazhno na lisovih karbonatnih puhkih porodah yaki viriznyayutsya bagatim mineralnim skladom i mayut garni fiziko himichni vlastivosti luchno stepovoyu i stepovoyu roslinnistyu na slabo drenovanih vododilah i terasah ta shirokolistyano lisovoyu roslinnistyu na podribnenih pravoberezhzhyah richok na pivdni oblasti harakterne negliboke zalyagannya gruntovih mineralizovanih vod na pivnochi promivnij vodnij rezhim pid vplivom davnogo gospodarskogo osvoyennya Zalezhnist gruntiv vid klimatuZalezhnist gruntovogo pokrivu vid zmini klimatu v najbilshij miri proyavlyayetsya na lisovih vododilnih rivninah iz pivnichnogo zahodu na shid i pivdennij shid oblasti Serednogumusni vidminnosti chornozemiv iz vmistom gumusu ponad 6 poshireni na shid vid dolini Vorskli a malogumusni do 6 gumusu na zahid vid neyi Na pivdennomu shodi Poltavshini lisostepu postupovo perehodyat v chornozemi zvichajni pivnichnogo stepu u pivdennih chastinah Novosanzharskogo Mashivskogo Karlivskogo Kobelyackogo rajoniv Ci grunti rodyuchi ale rozvivalis v umovah bilshogo deficitu zvolozhennya tozh potrebuyut zroshennya Gumusovanij profil yih mensh potuzhnij 70 100 sm Zalezhnist gruntiv vid relyefuPrikladom zalezhnosti gruntovogo pokrivu vid relyefu ye roztashuvannya opidzolenih gruntiv V nash chas voni zajmayut ploshi pid shirokolistyanimi lisami a takozh 6 5 ornih zemel oblasti na misci virubanih lisiv Ci grunti sformuvalisya perevazhno bilya krutih pravih beregah richkovih dolin Na najkrutishih brovkah korinnih shiliv vuzkimi smuzhkami zustrichayutsya dali blizhche do vododiliv yih zminyuyut siri lisovi grunti Pid dilyankami de lis v vologishi epohi vitisnyav formuvalis spochatku opidzoleni chornozemi a potim yih zminyuvali Negativnoyu risoyu cih gruntiv ye zaplivannya pislya doshiv Na dilyankah de opidzoleni chornozemi ridshe temno siri grunti vprodovzh kilkoh soten rokiv perebuvali pid zemlerobskoyu kulturoyu sformuvalis Za umovami dlya viroshuvannya ozimoyi pshenici opidzoleni j ye najspriyatlivishimi gruntami Inshim prikladom vplivu relyefu na gruntovij pokriv ye roztashuvannya riznoyu miroyu zasolenih gruntiv bilya tretini ploshi ornih zemel i silskogospodarskih ugid Za cim pokaznikom Poltavshina vidilyayetsya sered inshih lisostepovih oblastej Najbilshi masivi soloncyuvatih gruntiv poshireni na pivdni oblasti Voni priurocheni do shirokih drevnih teras Dnipra poniz Suli Udayu Vorskli Psla a takozh do zapadin na ne drenovanih vododilnih rivninah v umovah blizkogo zalyagannya mineralizovanih gruntovih vod Yih reakciya luzhna sho pereshkodzhaye viroshuvannyu kartopli pshenici ta inshih kultur Desho krashe zrostayut na cih gruntah kukurudza goroh deyaki kormovi kulturi Najbilshu ploshu sered nih zajmayut chornozemi i 27 ploshi ornih zemel U kompleksi z nimi poshireni soloncyuvati vidi gruntiv napriklad solonci ta solodi Zalezhnist gruntiv vid zvolozhennyaVelika mozayichnist gruntovogo pokrivu lesovih teras ta nizkih vododiliv zumovlena vidminnostyami umov zvolozhennya rivnya zalyagannya gruntovih vod Tak u stepovih blyudcyah pivdnya oblasti vid verhnoyi chastini do dnina zmini gruntiv idut v napryamku chornozemi tipovi zalishkovo soloncyuvati luchno chornozemni soloncyuvati grunti solodi glibina zalyagannya gruntovih vod do 2 m SkladNa zaplavah i nizkih terasah dolin richok velika mozayichnist gruntiv zumovlena ne tilki skladnim mikrorelyefom riznim harakterom zvolozhennya poverhnevogo i pidzemnogo ale j skladom girskih porid Tak na pishano glinistih davno alyuvialnih vidkladah pershih nadzaplavnih teras sformuvalisya dernovo pidzolisti grunti pid sosnovimi i mishanimi lisami harakternimi dlya Polissya U pivdennij chastini Poltavshini na cih vidkladah poshireni dernovo borovi i dernovi grunti Vsi voni malo pridatni dlya zemlerobstva Na zaplavah richok ta dnishah balok priurocheni po miri pidvishennya rivnya gruntovih vod zminyuyutsya luchno chornozemni luchni luchno bolotni bolotni i torfovo bolotni inodi nizinni torfovisha Ostanni najbilshe poshireni v dolinah Orzhici Udayu Suli Horolu RodyuchistPidvishennya rodyuchosti gruntiv Poltavshini potrebuye zahodiv po yih melioraciyi pokrashennyu vodnogo rezhimu strukturi usunennyu nespriyatlivih dlya roslinnosti fiziko himichnih vlastivostej zasolenosti nadmirnoyi kislotnosti tosho ta po ohoroni vid priskorenoyi eroziyi deflyaciyi himichnogo zabrudnennya Yakist gruntiv ye najvazhlivishim chinnikom pri ocinci zemelnih resursiv teritorij Za 100 balnoyu shkaloyu serednya yakist gruntiv Poltavshini stanovit 65 baliv po Ukrayini 60 baliv Za cim pokaznikom Poltavshina podilyaye 6 7 misce na rivni z Hmelnichchinoyu pislya Cherkaskoyi Cherniveckoyi Ternopilskoyi Vinnickoyi Kirovogradskoyi oblastej Zagalna plosha zemelnih resursiv Poltavshini stanovit 2 875 mln ga z yakih 2 183 mln ga pripadaye na zemli silskogospodarskogo priznachennya majzhe 78 Rozoranist zemelOrni zemli zajmayut 1 759 mln ga Serednya rozoranist stanovit 61 2 teritoriyi Poltavshini abo 80 6 vid ploshi silskogospodarskih ugid sho suttyevo bilshe nizh u serednomu v Ukrayini Orni zemli agrolandshafti najbilshu ploshu zajmayut u Grebinkivskomu rajoni ponad 78 vid usiyeyi jogo teritoriyi najmenshu v Kremenchuckomu j Globinskomu rajonah blizko 50 Najmensha rozoranist harakterna yak dlya krajnih pivdennih rajoniv sho zumovleno zasolenistyu gruntiv tak i krajnih pivnichnih rajoniv oblasti Kotelevskogo Chornuhinskogo Gadyackogo sho zumovleno znachnoyu erodovanistyu zemel Velika rozoranist Grebinkivskogo j Orzhickogo rajoniv golovnim chinom pov yazana z yih ploskim relyefom zruchnim dlya obrobki zemel a Mashivskogo j Karlivskogo rajoniv z rivninnistyu poverhni u poyednanni z visokoyu rodyuchistyu gruntiv Serednya zabezpechenist ornimi zemlyami na 1 zhitelya Poltavshini stanovit 1 15 ga na 2007 rik sho u pivtora razi vishe nizh u serednomu po Ukrayini Pid sinozhatyami zajnyato 157 tis ga 5 47 vid ploshi usih zemelnih ugid oblasti abo 7 2 vid ploshi silskogospodarskih ugid pid pasovishami 190 tis ga 6 62 vid ploshi usih zemelnih ugid abo 8 7 vid ploshi silskogospodarskih ugid Bagatorichni nasadzhennya stanovlyat 3 4 vid ploshi silskogospodarskih ugid i 2 2 ploshi oblasti Sinozhati j pasovisha roztashovani perevazhno na zaplavah richok i v balkah Ekologichni problemiNadmirna silskogospodarska osvoyenist i velika chastka ornih zemel zumovlyuyut osnovni ekologichni problemi pov yazani iz zemlerobstvom Na Poltavshini u riznij miri degradovano 79 silskogospodarskih ugid i 75 5 ornih zemel u tomu chisli 9 4 silno degradovani Osnovnoyu prichinoyu degradaciyi gruntiv ye priskorena vodna ta vitrova eroziya deflyaciya yak naslidok roztashuvannya ornih zemel na shilah ponad 2º 16 rilli a takozh zastosuvannya ekologo nebezpechnoyi tehniki ta tehnologiyi tosho Za danimi institutu Poltavazemproekt v oblasti 82 5 tis ga deflyacijno ta 238 7 tis ga erozijno nebezpechnih zemel Za danimi vchenih Poltavskoyi derzhavnoyi agrarnoyi akademiyi urozhayi pshenici na silno zmitih gruntah blizko 8 tis ga znizhuyetsya na 50 60 u porivnyanni z nezmitimi Zagalnij ob yem gruntu erodovanogo z ornih zemel shorichno perevishuye 7 mln t abo 3 5 tonn z ga sho ye pokaznikom nizhchim za serednij po Ukrayini 15 t ga Najbilshu ploshu erodovanoyi zemli zajmayut v pivnichnih rajonah Gadyackomu Chornuhinskomu Zinkivskomu Lohvickomu 31 50 silskogospodarskih zemel Dlya borotbi z eroziyeyu zastosovuyetsya kompleks zahodiv vidomih pid nazvoyu planuvannya poliv vidpovidno do konturiv landshaftiv i vprovadzhennya dlya kozhnogo konturu optimalnih meliorativnih zahodiv i sistem zemlerobstva Zokrema na erozijno nebezpechnih zemlyah zastosovuyetsya vidvalna oranka vidvalnih shiliv viroshuvannya bagatorichnih trav iz smugami 20 70 m prosapnih kultur shilyuvannya yake odnochasno zberigaye do 750 m3 vodi na ga zalugovuvannya duzhe erodovanih zemel terasuvannya shiliv i obvaluvannya vershin yariv stvorennya polezahisnih protierozijnih lisosmug Chimalij protierozijnij efekt daye bezvidvalna obrobka gruntu Razom ci zahodi napolovinu zmenshuyut eroziyu potencialni vtrati gruntu Eroziya ye odniyeyu z osnovnih prichin porushennya strukturi gruntiv zmenshennya vmistu gumusu elementiv mineralnogo zhivlennya roslin Tak u chornozemah tipovih seredno gumusnih vmist gumusu syagav 6 10 zaraz 3 5 Yih struktura bula zernisto grudochkova zaraz piluvata sho zumovlyuye peresihannya u ushilnennya gruntiv Dlya kompensaciyi vtrat gumusu neobhidne vnesennya do 8 10 t gnoyu zaoryuvannya u grunt chastin roslinnoyi masi vnesennya normovanoyi kilkosti mineralnih dobriv Problemoyu ostannih desyatilit stala himichna zabrudnenist gruntiv Tak pri zastosuvanni aviaciyi do 70 masi otrutohimikativ ne dosyagalo cili Velikoyu problemoyu ye zabrudnennya kulturnoyi roslinnosti ta gruntiv pesticidami azotnimi dobrivami rozkladannya yakih zumovlyuye utvorennya nitrativ tosho MelioraciyaPidvishennya produktivnosti zemlerobstva ne mozhlive bez melioraciyi kompleksu zahodiv shodo pokrashennya rodyuchosti zemel Zastosovuyut rizni vidi melioraciyi Tak na pochatok 1990 h rokiv vodni melioraciyi provodilisya na ploshi 88 44 tis ga 4 3 silskogospodarskih ugid U tomu chisli osushuvalisya 31 4 tis ga zabolochenih ta perezvolozhenih zemel perevazhno na zahodi oblasti zroshuvalosya 57 04 tis ga v osnovnomu u Globinskomu Kremenchuckomu Kobelyackomu Mashivskomu Novosanzharskomu rajonah na pivdni oblasti V oblasti blizko 550 tis ga ornih zemel 31 4 yih zagalnoyi ploshi yaki potrebuyut himichnoyi melioraciyi Z nih 318 tis ga kisli grunti na pivnochi oblasti Dlya zmenshennya kislotnosti slid vikoristovuvati vapnyakove boroshno i defekat 226 tis ga ornih zemel u riznij miri soloncyuvati i zasoleni perevazhno na pivdni Poltavshini Dlya yih melioraciyi vikoristovuyut gips fosfogips sirchanokisle zalizo Fitomeliorativnij efekt polezahisnih smug ponad 2 5 tis ga polyagaye u pidvishenni urozhayu zernovih na 2 3 c ga a zelenoyi masi na 20 30 c ga Takim chinom dlya Poltavshini harakterni vidnosno neveliki ploshi zemel yaki potrebuyut vodnih melioracij ale znachni ploshi pidlyagayut himichnim melioraciyam pokrashennya umov mineralnogo zhivlennya roslin Na praktici rizni vidi melioraciyi ta protierozijnih zahodiv nosyat kompleksnij harakter napriklad zroshennya vnesennya kompleksnih mindobriv i organiki tosho Perelicheni zahodi u poyednanni z selekcijnoyu robotoyu vprovadzhennyam zasobiv zahistu roslin povinni zumovlyuvati zrostannya produktivnosti zemlerobstva Poshirennya gruntiv ta umovi formuvannya gruntovogo pokrivu Poltavshini Grunti Umovi formuvannya Harakteristika profilyu Relyef umovi zvolozhennya materinska girska poroda Roslinnist vlastivosti gumusnogo sharu vmist gumusu rN 1 Chornozemi tipovi malo i seredno gumusni gliboki Pomirno drenovani lesovi vododili i visoki lesovi terasi Pid luchnimi stepami 3 8 6 2 5 9 6 7 2 Chornozemi zalishkovo soloncyuvati potuzhni soloncyuvati solonchakuvati i osolodili Slabo drenovani lesovi terasi Dnipra i nizki vododili na pd oblasti z neglibokim suchasnim abo davnim dlya zalishkovo soloncyuvatih rivnem mineralizovanih gruntovih vod Pid luchnimi i galofitnimi stepami 3 7 4 4 6 1 6 9 verhnij shar 6 9 7 2 nizhnij shar 3 Chornozemi zvichajni Drenovani i slabo drenovani lesovi vododili pologi shili pd sh chastini oblasti Pid riznotravno tipchakovo kovilovimi stepami 4 6 5 9 6 3 7 0 4 Siri lisovi ta inshi opidzoleni grunti Perevazhno lesovi rozchlenovani i duzhe rozchlenovani rivnini v pririchkovih smugah Pid shirokolistyanimi lisami i chagarnikami 1 6 4 0 5 8 6 2 5 Luchno chornozemni soloncyuvati miscyami osolodili Na znizhennyah lesovih teras Dnipra dnishah balok v umovah neperiodichnogo pidporu mineralizovanih vod 2 3 5 m osolodili v stepovih blyudcyah Pid luchnimi stepami i ostepnenimi galofitnimi lukami 4 3 5 6 6 7 7 4 7 3 7 6 u gorizonti V 6 Luchni v tomu chisli soloncyuvati i alyuvialni luchni Centralni zaplavi richok priterasni znizhennya dnisha balok na lesah delyuviyi alyuviyi v umovah postijnogo kapilyarnogo zv yazku z pidgruntovimi vodami neglibokogo rivnya 1 3 m Pid spravzhnimi riznotravno osokovo zlakovimi ta galofitnimi lukami 3 1 5 3 6 7 7 4 7 3 7 6 donizu 7 Luchno bolotni bilshoyu miroyu soloncyuvati Zaplavi zapadini teras dnisha balok v umovah dodatkovogo poverhnevogo ta blizkogo gruntovogo zvolozhennya 1 1 5 m Pid zabolochenimi lukami 5 0 5 9 7 2 8 Bolotni torfuvato i torfovo bolotni Tam zhe v umovah postijnogo gruntovogo chi poverhnevogo perezvolozhennya Pid nizinnimi perevazhno ocheretovimi bolotami 6 0 10 7 1 7 2 9 Torfovisha V zaplavah Suli Udayu Orzhici Pid nizinnimi perevazhno ocheretovimi bolotami torf kisli 10 Dernovo pidzolisti Borovi terasi Pid davnimi sosnovimi i mishanimi lisami 0 7 1 3 5 3 6 0DzherelaGruntovij pokriv Poltavskoyi oblasti Bulava L M 6 chervnya 2011 u Wayback Machine