Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гогон (Гого; лат. Gogonus, нім. Gogo; помер у 581) — наставник та радник неповнолітнього короля Хільдеберта II, можливо, виконував при ньому в 575–581 роках обов'язки регента Австразії. Перший з тих, кого середньовічні історичні джерела наділяють посадою мажордома.
| Гогон лат. Gogonus | ||
| ||
|---|---|---|
| 575 — 581 | ||
| Спадкоємець: | Ванделен | |
| Смерть: | 581 Австразія | |
Життєпис
Основними наративними джерелами про життя Гогона є «Історія франків» Григорія Турського і хроніка Фредегара. Григорій Турський згадує про нього у 46-й главі V книги і у 1-й главі VI-й книги. Відомості про нього можна дізнатися з праць його сучасника і друга, франкського поета Венанція Фортуната. Також у складі збірки «Австразійські листи» збереглися чотири послання Гогона. Походження Гогона невідомо. З 565 року він став одним з найближчих радників короля Австразії Сіґіберта I. Венанцій Фортунат описував Гогона як людину впливову і великодушну, наділену повною довірою монарха і високо цінованого при дворі. Гогон очолював посольство в Королівство вестготів, яке в 566 році уклало з королем Атанагільдом угоду про шлюб Сіґіберта I з Брунгільдою.
Франкські королівства у 561 році
Після того як Сіґіберт I у 575 році був убитий за наказом дружини короля Нейстрії Хільперіка I Фредегунди, Гогон став спочатку радником королеви Брунгільди, а потім наставником і радником малолітнього сина короля Австразії Хільдеберта II. Можливо, що його повноваження в цей час поширювалися не тільки на виховання юного монарха, а й на управління всім королівством.
У сучасних документах Гогон жодного разу не згадується як мажордом. У них він представлений тільки як наставник або вихователь (лат. nutricius) короля Хільдеберта II. Першим, хто повідомляв, що Гогон займав і пост мажордома, був історик першої половини VII століття Фредегар. Можливо, свідоцтво Фредегара є перенесенням назви пізнішої посади в події більш раннього часу. Перші достовірні відомості про існування посади майордома франкських королівств відносяться тільки до періоду близько 600 року.
У зовнішній політиці Гогон орієнтувався на союз з правителем Бургундії Гунтрамном, дядьком свого вихованця. Можливо, причиною цього було те, що Гунтрамн на той момент був найстарішим з живих представників династії Меровінгів. У 577 році відбулася особиста зустріч гунтрамна і Хільдеберта II. На ній, ймовірно, був присутній і Гогон. Тут Гунтрамн клятвено обіцяв племіннику, що після його смерті той отримає Бургундське королівство. Як подарунок за труди Гогона, король Бургундії віддав половину доходів від міста Марсель.
Збереглися чотири послання, написані Гогоном. У першому з них, датованому 567 або 568 роком, Гогон просив єпископа Меца Петра надати йому сприяння в управлінні новопридбаного маєтку поблизу міста. Адресатом другого листа був єпископ Туля Тразеріх. Третє послання було направлено між 575 і 581 роками герцогу Хамінгу. У ньому Гогон проявляв себе як високоосвічена людина: він шкодував про те, що не має деяких з найкращих праць античного поета Вергілія. У цьому ж посланні збереглася згадка, що Гогон сам був автором декількох віршів, що не збереглися до нашого часу. Так само і Венанцій Фортунат писав про красномовстві Гогон, порівнюючи його з Орфеєм і Цицероном. Останній з листів, підписаних Гогоном, був адресований герцогу Фріульському Гізульфу I. Традиційно він датується 578—581 роками. У цьому посланні, написаному від імені короля Австразії, герцогу пропонувалося вступити у союз з франками, папою римським і Візантійською імперією і приєднатися до планувалася союзниками війни проти лангобардів у Північній Італії.
Смерть
Помер Гогон у 581 році. За свідченням Фредегара, він був страчений за наказом Хільдеберта II через наклеп Брунгільди. Однак інші історичні джерела цього часу нічого про це не повідомляють. Ймовірно, в даному випадку повідомлення Фредегара слід вважати помилковим. Після смерті Гогона його посаду радника короля Хільдеберта II отримав Ванделен. Як і Гогон, він названий в хроніці Фредегара мажордомом.
Джерела
- Григорій Турський. Історія франків. Historia Francorum. — М.: Наука, 1987. — 464 с.(рос.)
- Дюмезиль, Брюно. Королева Брунґільда. La reine Brunehaut / Переклад з французької М. Ю. Некрасова. — СПб.: ЄВРАЗІЯ, 2012. — 560 с. — 3000 екз. — .(рос.)
- Bachrach, Bernard S. The Anatomy of a Little War: A Diplomatic and Military History of the Gundovald Affair (568—586). Boulder, CO: Westview Press, 1994.(англ.)
- Nelson, Janet L. «Queens as Jezebels: Brunhild and Balthild in Merovingian History». Medieval Women: Essays Dedicated and Presented to Professor Rosalind(англ.)
- M. T. Hill, ed. D. Baker. Studies in Church History: Subsidia, vol. 1 (Oxford: Blackwell, 1978), pp. 31-77. Reprinted in Politics and Ritual in Early Medieval Europe. London: Hambledon Press, 1986. .(англ.)
Примітки
- Ewig E. Die Merowinger und das Frankenreich. — W. Kohlhammer Verlag, 2006. — .
- Jones A. E. Social Mobility in Late Antique Gaul. — Cambridge University Press, 2009. — P. 45. — .
- Venantius Fortunatus: Personal and Political Poems. — Liverpool University Press, 1995. — P. 57—58. — .
- Epistolae Austrasicae (XIII, XVI, XXII & XLVIII). — Apud Weidmannos, 1892.
- Martindale, J. R. Gogo // Prosopography of the Later Roman Empire. — Cambridge University Press, 1992. — Vol. III (a) : A.D. 527–641. — P. 541—542. — [2001 reprint].
- Григорій Турський. Історія франків (книга IV, глава 27); Фредегар. Хроніка (книга III, глава 57)
- (нім.). Genealogia Mittelalter. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2013.
- Фредегар. Хроніка (книга III, глава 59).
- Григорій Турський. Історія франків (книга V, глава 17).
- Григорій Турський. Історія франків (книга VI, глава 1)
Посилання
- Григорій Турский. Яків Кротов. СЛОВНИК СВЯТИХ [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gogon Gogo lat Gogonus nim Gogo pomer u 581 nastavnik ta radnik nepovnolitnogo korolya Hildeberta II mozhlivo vikonuvav pri nomu v 575 581 rokah obov yazki regenta Avstraziyi Pershij z tih kogo serednovichni istorichni dzherela nadilyayut posadoyu mazhordoma Gogon lat Gogonus mazhordom Avstraziyi 575 581 Spadkoyemec Vandelen Smert 581 AvstraziyaZhittyepisOsnovnimi narativnimi dzherelami pro zhittya Gogona ye Istoriya frankiv Grigoriya Turskogo i hronika Fredegara Grigorij Turskij zgaduye pro nogo u 46 j glavi V knigi i u 1 j glavi VI j knigi Vidomosti pro nogo mozhna diznatisya z prac jogo suchasnika i druga frankskogo poeta Venanciya Fortunata Takozh u skladi zbirki Avstrazijski listi zbereglisya chotiri poslannya Gogona Pohodzhennya Gogona nevidomo Z 565 roku vin stav odnim z najblizhchih radnikiv korolya Avstraziyi Sigiberta I Venancij Fortunat opisuvav Gogona yak lyudinu vplivovu i velikodushnu nadilenu povnoyu doviroyu monarha i visoko cinovanogo pri dvori Gogon ocholyuvav posolstvo v Korolivstvo vestgotiv yake v 566 roci uklalo z korolem Atanagildom ugodu pro shlyub Sigiberta I z Brungildoyu Frankski korolivstva u 561 rociPislya togo yak Sigibert I u 575 roci buv ubitij za nakazom druzhini korolya Nejstriyi Hilperika I Fredegundi Gogon stav spochatku radnikom korolevi Brungildi a potim nastavnikom i radnikom malolitnogo sina korolya Avstraziyi Hildeberta II Mozhlivo sho jogo povnovazhennya v cej chas poshiryuvalisya ne tilki na vihovannya yunogo monarha a j na upravlinnya vsim korolivstvom Politichnij podil Franciyi u 561 roci U suchasnih dokumentah Gogon zhodnogo razu ne zgaduyetsya yak mazhordom U nih vin predstavlenij tilki yak nastavnik abo vihovatel lat nutricius korolya Hildeberta II Pershim hto povidomlyav sho Gogon zajmav i post mazhordoma buv istorik pershoyi polovini VII stolittya Fredegar Mozhlivo svidoctvo Fredegara ye perenesennyam nazvi piznishoyi posadi v podiyi bilsh rannogo chasu Pershi dostovirni vidomosti pro isnuvannya posadi majordoma frankskih korolivstv vidnosyatsya tilki do periodu blizko 600 roku U zovnishnij politici Gogon oriyentuvavsya na soyuz z pravitelem Burgundiyi Guntramnom dyadkom svogo vihovancya Mozhlivo prichinoyu cogo bulo te sho Guntramn na toj moment buv najstarishim z zhivih predstavnikiv dinastiyi Merovingiv U 577 roci vidbulasya osobista zustrich guntramna i Hildeberta II Na nij jmovirno buv prisutnij i Gogon Tut Guntramn klyatveno obicyav pleminniku sho pislya jogo smerti toj otrimaye Burgundske korolivstvo Yak podarunok za trudi Gogona korol Burgundiyi viddav polovinu dohodiv vid mista Marsel Zbereglisya chotiri poslannya napisani Gogonom U pershomu z nih datovanomu 567 abo 568 rokom Gogon prosiv yepiskopa Meca Petra nadati jomu spriyannya v upravlinni novopridbanogo mayetku poblizu mista Adresatom drugogo lista buv yepiskop Tulya Trazerih Tretye poslannya bulo napravleno mizh 575 i 581 rokami gercogu Hamingu U nomu Gogon proyavlyav sebe yak visokoosvichena lyudina vin shkoduvav pro te sho ne maye deyakih z najkrashih prac antichnogo poeta Vergiliya U comu zh poslanni zbereglasya zgadka sho Gogon sam buv avtorom dekilkoh virshiv sho ne zbereglisya do nashogo chasu Tak samo i Venancij Fortunat pisav pro krasnomovstvi Gogon porivnyuyuchi jogo z Orfeyem i Ciceronom Ostannij z listiv pidpisanih Gogonom buv adresovanij gercogu Friulskomu Gizulfu I Tradicijno vin datuyetsya 578 581 rokami U comu poslanni napisanomu vid imeni korolya Avstraziyi gercogu proponuvalosya vstupiti u soyuz z frankami papoyu rimskim i Vizantijskoyu imperiyeyu i priyednatisya do planuvalasya soyuznikami vijni proti langobardiv u Pivnichnij Italiyi SmertPomer Gogon u 581 roci Za svidchennyam Fredegara vin buv strachenij za nakazom Hildeberta II cherez naklep Brungildi Odnak inshi istorichni dzherela cogo chasu nichogo pro ce ne povidomlyayut Jmovirno v danomu vipadku povidomlennya Fredegara slid vvazhati pomilkovim Pislya smerti Gogona jogo posadu radnika korolya Hildeberta II otrimav Vandelen Yak i Gogon vin nazvanij v hronici Fredegara mazhordomom DzherelaGrigorij Turskij Istoriya frankiv Historia Francorum M Nauka 1987 464 s ros Dyumezil Bryuno Koroleva Brungilda La reine Brunehaut Pereklad z francuzkoyi M Yu Nekrasova SPb YeVRAZIYa 2012 560 s 3000 ekz ISBN 978 5 91852 027 7 ros Bachrach Bernard S The Anatomy of a Little War A Diplomatic and Military History of the Gundovald Affair 568 586 Boulder CO Westview Press 1994 angl Nelson Janet L Queens as Jezebels Brunhild and Balthild in Merovingian History Medieval Women Essays Dedicated and Presented to Professor Rosalind angl M T Hill ed D Baker Studies in Church History Subsidia vol 1 Oxford Blackwell 1978 pp 31 77 Reprinted in Politics and Ritual in Early Medieval Europe London Hambledon Press 1986 ISBN 0 907628 59 1 angl PrimitkiEwig E Die Merowinger und das Frankenreich W Kohlhammer Verlag 2006 ISBN 978 3 1701 9473 1 Jones A E Social Mobility in Late Antique Gaul Cambridge University Press 2009 P 45 ISBN 978 0 5217 6239 7 Venantius Fortunatus Personal and Political Poems Liverpool University Press 1995 P 57 58 ISBN 978 0 8532 3179 0 Epistolae Austrasicae XIII XVI XXII amp XLVIII Apud Weidmannos 1892 Martindale J R Gogo Prosopography of the Later Roman Empire Cambridge University Press 1992 Vol III a A D 527 641 P 541 542 ISBN 0 521 20160 8 2001 reprint Grigorij Turskij Istoriya frankiv kniga IV glava 27 Fredegar Hronika kniga III glava 57 nim Genealogia Mittelalter Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 grudnya 2013 Fredegar Hronika kniga III glava 59 Grigorij Turskij Istoriya frankiv kniga V glava 17 Grigorij Turskij Istoriya frankiv kniga VI glava 1 PosilannyaGrigorij Turskij Yakiv Krotov SLOVNIK SVYaTIH 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros